Ухвала суду № 89249972, 14.05.2020, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 У Х В А Л А

про залишення позовної заяви без руху

14 травня 2020 року м. Київ № 640/10011/20

Суддя Окружного адміністративного суду міста Києва Добрянська Я.І., ознайомившись з позовною заявою

за позовом ОСОБА_1 до Офісу Генерального прокурора про визнання протиправними дій, зобов`язати вчинити дії,В С Т А Н О В И В:

До Окружного адміністративного суду міста Києва звернувся ОСОБА_1 з позовом до Офісу Генерального прокурора, в якому просить:

1) визнати бездіяльність суб`єкта владних повноважень - Офісу Генерального прокурора при розгляді моєї скарги про скасування незаконного наказу виконувача обов`язків Генерального прокурора України Махніцького О.І. від 26.02.2014 року № 98к про звільнення ОСОБА_1 з посади прокурора Кіровоградської області за власним бажанням в порядку ст. 38 Кодексу законів про працю України з 28.02.2014 року та увільнення від обов`язків голови колегії прокуратури Кіровоградської області - протиправною.

2) Зобов`язати Офіс Генерального прокурора вчинити певні дії, а саме: скасувати незаконний наказ виконувача обов`язків Генерального прокурора України Махніцького О.І. від 26.02.2014 року № 98к про звільнення ОСОБА_1 з посади прокурора Кіровоградської області за власним бажанням в порядку ст. 38 Кодексу законів про працю України з 28.02.2014 року та увільнення від обов`язків голови колегії прокуратури Кіровоградської області; поновити ОСОБА_1 на посаді прокурора Кіровоградської області з 28.02.2014 та виплатити середній заробіток за весь час вимушеного прогулу.

3) Стягнути з Офісу Генерального прокурора на мою користь витрати по сплаті судового збору.

4) Усі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень КАСУ, стягнути за рахунок відповідача.

5) Допустити негайне виконання судового рішення в частині:

- скасування наказу виконувача обов`язків Генерального прокурора України Махніцького О.І. від 26.02.2014 № 98к про звільнення ОСОБА_1 з посади прокурора Кіровоградської області за власним бажанням в порядку ст. 38 Кодексу законів про працю України з 28.02.2014 року та увільнення від обов`язків голови колегії прокуратури Кіровоградської області та поновлення мене на посаді прокурора Кіровоградської області з 28.02.2014;

- стягнення на мою користь середнього заробітку, що підлягає виплаті за час вимушеного прогулу у межах суми стягнення за один місяць.

Відповідно до ч. 1, 2 ст.171 КАС України, суддя після одержання позовної заяви з`ясовує, чи: 1) подана позовна заява особою, яка має адміністративну процесуальну дієздатність; 2) має представник належні повноваження (якщо позовну заяву подано представником); 3) відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу; 4) належить позовну заяву розглядати за правилами адміністративного судочинства і чи подано позовну заяву з дотриманням правил підсудності; 5) позов подано у строк, установлений законом (якщо позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними); 6) немає інших підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом.

Суддя відкриває провадження в адміністративній справі на підставі позовної заяви, якщо відсутні підстави для залишення позовної заяви без руху, її повернення чи відмови у відкритті провадження у справі.

За правилами ч. 1 ст. 122 КАС України адміністративний позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Відповідно до ч. 3 ст. 122 КАС України, для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Так, ч. 1 ст. 233 Кодексу законів про працю України, відповідно до якої працівник може звернутися з заявою про вирішення трудового спору безпосередньо до районного, районного у місті, міського чи міськрайонного суду в тримісячний строк з дня, коли він дізнався або повинен був дізнатися про порушення свого права, а у справах про звільнення - в місячний строк з дня вручення копії наказу про звільнення або з дня видачі трудової книжки.

Також ч. 5 ст. 122 КАС України визначено, що для звернення до суду у справах щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби встановлюється місячний строк.

Суд встановив, що при подані 06.05.2020р позовної заяви до суду позивач клопотання про поновлення строку звернення до суду із цим позовом не заявив. Посилаючись на норми КАС України, позивач вважає, що ним процесуальний строк не пропущений. Разом з тим, як вбачається з тексту позовної заяви, ОСОБА_1 було звільнено з посади прокурора на підставі наказу Генерального прокурора від 26.02.2014р №98к., зі скаргою до відповідача про скасування незаконного наказу виконувача обов`язків Генерального прокурора України Махніцького О.І. від 26.02.2014 року № 98к звернувся 04.03.2020р. Водночас суд звертає увагу, що позивачем заявлено вимогу про зобов`язання Офісу Генерального прокурора вчинити певні дії, а саме: скасувати незаконний наказ виконувача обов`язків Генерального прокурора України Махніцького О.І. від 26.02.2014 року № 98к про звільнення ОСОБА_1 з посади прокурора Кіровоградської області за власним бажанням в порядку ст. 38 Кодексу законів про працю України з 28.02.2014 року та увільнення від обов`язків голови колегії прокуратури Кіровоградської області; поновити ОСОБА_1 на посаді прокурора Кіровоградської області з 28.02.2014 та виплатити середній заробіток за весь час вимушеного прогулу.

З урахуванням наведеного суд дійшов висновку, що позивач звернувся з пропуском місячного строку звернення до суду з даним позовом.

У контексті з наведеним суд звертає увагу на приписами ч.ч. 1 та 2 ст. 123 КАС України, якими передбачено, що у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.

Якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позов.

Згідно з ч. 1 ст. 169 КАС України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

З огляду на викладене, суд приходить до висновку, що позовна заява не відповідає вищевказаним вимогам положень ст. 161 КАС України і позивачу належить усунути вищенаведені недоліки у десятиденний строк з дня отримання копії цієї ухвали шляхом подання до суду заяви про поновлення строку звернення до суду із зазначенням підстав поважності причин пропуску строку з обов`язковим наданням доказів на підтвердження своїх доводів.

Керуючись ст.ст. 123, 160, 161, 169, 248 КАС України, суд

У Х В А Л И В:

1. Залишити позовну заяву ОСОБА_1 без руху.

2. Встановити позивачу десятиденний строк для усунення недоліків позовної заяви з дати отримання копії цієї ухвали.

3.Попередити позивача про наслідки недотримання вимог ухвали про залишення позовної заяви без руху, передбачені ч.4 ст. 169 КАСУ.

Ухвала набирає законної сили в порядку та строки встановлені ст. 256 КАС України та оскарженню не підлягає.

Суддя Я.І. Добрянська