Рішення № 89249885, 30.04.2020, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

30 квітня 2020 року м. Київ № 826/15687/18

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Смолія І.В., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в місті Києві про визнання дій протиправними, зобов`язання вчинити певні дії,

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

ОСОБА_1 (далі - позивач) звернувся до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в місті Києві (далі - відповідач, ГУ ПФУ), в якому, з урахуванням заяви про збільшення позовних вимог, просить суд визнати противоправними дії ГУ ПФУ щодо відмови в перерахунку пенсії;

- зобов`язати ГУ ПФУ здійснити перерахунок пенсії, який здійснений на виконання постанови Кабінету Міністрів України «Про перерахунок пенсії особам, які звільнені з військової служби та деяким іншим категоріям осіб» від 21.02.2018 року №103 щодо зменшення з 01.01.2018 року основного розміру пенсії за вислугу років з 80 % на 70 % грошового забезпечення;

- зобов`язати ГУ ПФУ здійснити перерахунок призначеної пенсії, виходячи з 80% грошового забезпечення з урахуванням основних та додаткових видів щомісячних та одноразових видів виплат, з яких було сплачено єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, зазначених в довідках Центрального архівного відділу Національної гвардії України №580 від 27.06.2018 року та МВС України ГУ НГУ №55 від 26.06.2018 року та провести її виплату в повному обсязі без обмеження.

В обґрунтування позовних вимог позивач вказує, що він є пенсіонером органів внутрішніх справ та отримує пенсію відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб». ГУ ПФУ листом від 30.08.2018 року №68101/04 надало позивачу відповідь про додаткові види грошового забезпечення, з якої він дізнався, що не всі види грошового забезпечення були включені відповідачем для призначення пенсії за вислугу років, а саме: не включена матеріальна допомога на оздоровлення, матеріальна допомога на вирішення соціально-побутових питань, грошова допомога у зв`язку зі звільненням зі служби, одноразова премія та грошова винагорода льотному складу. Після звернення до відповідача про перерахунок пенсії з урахуванням зазначених видів грошового забезпечення, у перерахунку пенсії було відмовлено. Позивач вважає вищевказані дії такими, що порушують її права та просить суд визнати їх противоправними.

Також вказує про протиправність дій відповідача щодо проведення перерахунку основного розміру пенсії позивачу. У січні 2018 року відповідачем перерахована пенсія позивача, але виплачується тільки її частина - 70% грошового забезпечення замість 80%. На думку позивача, законодавча зміна максимального розміру пенсії не може розповсюджуватися нього, оскільки його пенсія призначена задовго до змін у пенсійному законодавстві.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 27.09.2018 року відкрито спрощене позовне провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні), запропоновано відповідачу надати відзив протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження.

Розгляд справи проведено за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) відповідно до ст.263 КАС України без проведення судового засідання та виклику осіб, які беруть участь у справі.

Згідно з нормами ч.3 ст.263 КАС України у справах, визначених частиною першою цієї статті, заявами по суті справи є позов та відзив.

18 жовтня 2018 року та 0.08.2019 року відповідач надіслав до суду відзив на адміністративний позов, просить відмовити у його задоволенні. На думку представника відповідача при перерахунку пенсії він керувався нормами законодавства, чинного на момент здійснення перерахунку, а отже, максимальний розмір пенсії не може перевищувати 70% відповідного грошового забезпечення, тим більше, що розмір пенсійної виплати позивача збільшився. Також зазначає, що при обчисленні пенсії не враховується такий складовий елемент грошового забезпечення як одноразові додаткові види грошового забезпечення, зокрема щорічні, щоквартальні, разові додаткові види грошового забезпечення, крім щомісячних, або тих, що виплачуються раз на місяць.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 22.12.2018 року зупинено провадження по даній справі до набрання законної сили рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва у справі №826/3783/18.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 07.10.2019 року поновлено провадження по даній справі та продовжено розгляд зі стадії, на якій його було зупинено.

Розглянувши матеріали адміністративної справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив.

Як встановлено судом та підтверджується матеріалами справи, позивач перебуває на обліку в ГУ ПФУ та отримує пенсію за вислугу років, відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» від 09.04.1992 року №2262-ХІІ (далі - Закон №2262-ХІІ).

Відповідно до протоколу за пенсійною справою № 2603022358 від 23.01.2014 позивачу з 31.12.2013 року призначено виплату пенсії, виходячи з розміру грошового забезпечення та складає: посадовий оклад - 1 840,00 грн., оклад за військове звання - 135,00 грн., надбавка за вислугу років 40% - 790,00 грн., середньомісячна сума додаткових видів грошового забезпечення за 24 місяці - 8 888,56 грн., в тому числі робота з технічними виробами, носіями, документами - 15%, в екіпажах бойових машин, танків, вертольотів, суден та ін. - 35%, надбавка за кваліфікацію - 12%, надбавка за особливо важливі завдання - 100%, премія - 75%. Основний розмір пенсії 80% грошового забезпечення (вислуга років 57).

Надалі, позивачем було отримано довідки Центрального архівного відділу Національної гвардії України №580 від 27.06.2018 року та МВС України ГУ НГУ №55 від 26.06.2018 року у яких, крім вищезазначених сум, також зазначено відомості про суми нарахованих одноразових додаткових видів грошового забезпечення, а саме: одноразова винагорода на оздоровлення, матеріальна допомога, додаткова винагорода за польоти, премія.

27 липня 2018 позивач звернувся до ГУ ПФУ із заявою про перерахунок пенсії на підставі ч.3 ст.43 Закону №2262-ХІІ та довідок Центрального архівного відділу Національної гвардії України №580 від 27.06.2018 року та МВС України ГУ НГУ №55 від 26.06.2018 року.

Листом відповідач від 30.08.2018 року №68101/04 повідомив позивача про відсутність підстав для перерахунку пенсії з урахуванням додаткових видів грошового забезпечення.

Згідно розрахунку пенсії за вислугу років від 06.06.2018 року (а.с.18) за пенсійною справою № 2603022358 позивачу з 31.12.2013 року призначено виплату пенсії, виходячи з розміру грошового забезпечення та складається з посадового окладу, окладу за військове звання, процентної надбавки за вислугу років. Основний розмір пенсії 70% грошового забезпечення (вислуга років 57).

Вважаючи протиправними такі дії відповідача щодо неврахування інших видів грошового забезпечення та виплати пенсії не в повному розмірі, позивач звернувся з даним позовом до суду за захистом своїх порушених прав.

Розглядаючи адміністративну справу по суті, суд зазначає наступне.

Частиною першою статті 9 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» від 20.12.1991 № 2011-XII встановлено, що держава гарантує військовослужбовцям достатнє матеріальне, грошове та інші види забезпечення в обсязі, що відповідає умовам військової служби, стимулює закріплення кваліфікованих військових кадрів.

Згідно з частинами другою, третьою статті 9 Закону № 2011-ХІІ до складу грошового забезпечення входять: посадовий оклад, оклад за військовим званням, щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія); одноразові додаткові види грошового забезпечення. Грошове забезпечення визначається залежно від посади, військового звання, тривалості, інтенсивності та умов військової служби, кваліфікації, наукового ступеня і вченого звання військовослужбовця.

Таким чином, до складу грошового забезпечення військовослужбовців входять чотири види складових: посадовий оклад; оклад за військовим званням; щомісячні додаткові види грошового забезпечення; одноразові додаткові види грошового забезпечення.

Частиною першою статті 15 Закону № 2011-ХІІ визначено, що пенсійне забезпечення військовослужбовців після звільнення їх з військової служби провадиться відповідно до Закону України від 09.04.1992 № 2262-ХІІ "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб".

Однією з умов пенсійного забезпечення військовослужбовців є визначення видів грошового забезпечення, які враховуються при обчисленні пенсій.

Так, частиною третьою статті 43 Закону № 2262-ХІІ визначено, що пенсії особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, та членам їх сімей обчислюються з розміру грошового забезпечення, враховуючи відповідні оклади за посадою, військовим (спеціальним) званням, процентну надбавку за вислугу років, щомісячні додаткові види грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії в розмірах, установлених законодавством, з якого було сплачено єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, а до 1 січня 2011 року - страхові внески на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до пункту 7 постанови Кабінету Міністрів України від 17.07.1992 № 393 «Про порядок обчислення вислуги років, призначення та виплати пенсій і грошової допомоги особам офіцерського складу, прапорщикам, мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ та членам їхніх сімей» пенсії обчислюються з таких видів грошового забезпечення:

відповідних окладів за посадою, військовим (спеціальним) званням (для осіб рядового і начальницького складу органів і підрозділів цивільного захисту щомісячної надбавки за спеціальне звання) та відсоткової надбавки за вислугу років у розмірах, установлених за останньою штатною посадою, займаною перед звільненням; щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення, крім щомісячних надбавок (доплат), установлених особам, які мають право на пенсію за вислугу років згідно із законодавством і залишені за їх згодою та в інтересах справи на службі) та премії. Розмір щомісячних додаткових видів грошового забезпечення та премії визначається за 24 останні календарні місяці служби підряд перед звільненням.

Таким чином, Закон № 2262-ХІІ, який визначає умови, норми і порядок пенсійного забезпечення, зокрема осіб, звільнених з військової служби, та має на меті реалізацію цими особами, конституційного права на державне пенсійне забезпечення і спрямований на встановлення єдності умов та норм пенсійного забезпечення зазначеної категорії громадян України, передбачає включення до грошового забезпечення, з розміру якого обчислюється пенсія, лише щомісячні основні види грошового забезпечення, до яких належать: посадовий оклад, оклад за військовим званням, процентна надбавка за вислугу років, а також щомісячні додаткові види грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії.

Тобто, при обчисленні пенсії не враховується такий складовий елемент грошового забезпечення як одноразові додаткові види грошового забезпечення, зокрема щорічні, щоквартальні, разові додаткові види грошового забезпечення, крім щомісячних, або тих, що виплачуються раз на місяць.

При цьому, факт сплати єдиного внеску не є безумовною підставою для включення виплати, з якої цей внесок утримано, до грошового забезпечення, з розміру якого обчислюється пенсія, та має значення лише для включення до цього грошового забезпечення його видів з переліку, визначеного статтею 43 Закону № 2262-ХІІ, який є вичерпним.

Аналогічного правового висновку дійшла Велика Палата Верховного Суду у постанові від 06.02.2019 по справі № 522/2738/17.

Таким чином, суд відхиляє доводи позивача щодо необхідності включення до грошового забезпечення, з якого обчислюється пенсія, матеріальної допомоги на оздоровлення, матеріальної допомоги на вирішення соціально-побутових питань, грошової допомоги у зв`язку зі звільненням зі служби, одноразової премії та грошової винагороди льотному складу, оскільки зазначені виплати здійснювались не щомісячно, а тому не входять до встановленого частиною третьою статті 43 Закону № 2262-ХІІ переліку видів грошового забезпечення, з якого обчислюється пенсія.

Щодо позовних вимог про визнання протиправними дій відповідача про зменшення розміру пенсії з 80% до 70%, то відповідно до ч. 2 ст. 13 Закону № 2262 (в редакції на час призначення позивачу пенсії) загальний розмір пенсії, обчислений відповідно до цієї статті, не повинен перевищувати 80 процентів відповідних сум грошового забезпечення.

Законом України "Про запобігання фінансової катастрофи та створення передумов для економічного зростання в Україні" від 27.03.2014 р. № 1166, який набрав чинності 19.04.2014 р., внесено зміни до ч. 2 ст. 13 Закону № 2262, згідно з якими зменшено максимальний розмір пенсії з 80 процентів відповідних сум грошового забезпечення до 70 процентів.

Оскільки призначення та перерахунок пенсії є різними за змістом та механізмом процедурами їх проведення, внесені зміни до ч. 2 ст. 13 Закону № 2262 щодо встановлення граничного розміру пенсії за вислугу років у розмірі 70 відсотків грошового забезпечення не стосуються перерахунку вже призначеної пенсії, отже, при перерахунку пенсії відповідним категоріям військовослужбовців має застосовуватись норма, що визначає розмір грошового забезпечення у відсотках, яка діяла на момент призначення пенсії.

Аналогічна правова позиція викладена Верховним Судом у постановах від 03.04.2018 р. у справі № 175/1665/17 і від 24.04.2018 р. у справі № 686/12623/17.

У рішенні від 04.02.2019 р. по зразковій справі № 240/5401/18 Верховний Суд дійшов висновку, що при перерахунку пенсії з 1 січня 2018 року відповідно до ст. 63 Закону № 2262 на підставі Постанови КМУ № 103 відсутні підстави для застосування механізму нового обчислення пенсії із застосуванням норм ч. 2 ст. 13 Закону № 2262, яка застосовується саме при призначенні пенсії. Тому при перерахунку пенсії змінною величиною є лише розмір грошового забезпечення, натомість відсоткове значення розміру основної пенсії, яке обчислювалося при її призначенні відповідно до наявної вислуги років, є незмінним.

За таких обставин у відповідача були відсутні підстави для зменшення відсоткового значення розміру основної пенсії при здійсненні її перерахунку.

Крім того, згідно зі ст.22 Конституції України закріплені нею права і свободи не є вичерпними, гарантуються і не можуть бути скасовані. При прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законодавчих актів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод.

Конституційний Суд України неодноразово розглядав питання, пов`язані з реалізацією права на соціальний захист, і сформулював правову позицію, згідно з якою Конституція України виокремлює певні категорії громадян України, що потребують додаткових гарантій соціального захисту з боку держави. До них, зокрема, належать громадяни, які відповідно до ст. 17 Конституції України перебувають на службі у військових формуваннях та правоохоронних органах держави, забезпечуючи суверенітет і територіальну цілісність України, її економічну та інформаційну безпеку, а саме: у Збройних Силах України, органах Служби безпеки України, міліції, прокуратури, охорони державного кордону України, податкової міліції, Управління державної охорони України, державної пожежної охорони, Державного департаменту України з питань виконання покарань тощо (рішення від 06.07.1999 р. № 8-рп та від 20.03.2002 р. № 5-рп).

У зазначених рішеннях Конституційний Суд України вказав, що необхідність додаткових гарантій соціальної захищеності цієї категорії громадян як під час проходження служби, так і після її закінчення зумовлена насамперед тим, що служба у Збройних Силах України, інших військових формуваннях та правоохоронних органах держави пов`язана з ризиком для життя і здоров`я, підвищеними вимогами до дисципліни, професійної придатності, фахових, фізичних, вольових та інших якостей.

Це повинно компенсуватися наявністю підвищених гарантій соціальної захищеності, тобто комплексу організаційно-правових економічних заходів, спрямованих на забезпечення добробуту саме цієї категорії громадян як під час проходження служби, так і після її закінчення.

Виходячи з висловленого в рішеннях Конституційного Суду України розуміння сутності соціальних гарантій не може бути звужено шляхом внесення змін до законодавства.

З огляду на викладене, суд дійшов висновку, що відповідачем протиправно зменшено розмір пенсії позивача з 80% грошового забезпечення до 70% грошового забезпечення, а тому позовні вимоги в цій частині є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Суд акцентує увагу, що спосіб відновлення порушеного права має бути ефективним та таким, який виключає подальші протиправні рішення, дії чи бездіяльність суб`єкта владних повноважень, а у випадку невиконання або неналежного виконання рішення не виникала б необхідність повторного звернення до суду, а здійснювалося примусове виконання рішення (постанова Верховного Суду України від 16.09.2015 р. у справі № 826/4418/14).

Так, Європейський суд з прав людини у п. 50 рішення по справі "Чуйкіна проти України" констатував: "Суд нагадує, що процесуальні гарантії, викладені у статті 6 Конвенції, забезпечують кожному право звертатися до суду з позовом щодо своїх цивільних прав та обов`язків. Таким чином стаття 6 Конвенції втілює "право на суд", в якому право на доступ до суду, тобто право ініціювати в судах провадження з цивільних питань становить один з його аспектів. Крім того, порушення судового провадження саме по собі не задовольняє усіх вимог пункту 1 статті 6 Конвенції. Ціль Конвенції гарантувати права, які є практичними та ефективними, а не теоретичними або ілюзорними. Право на доступ до суду включає в себе не лише право ініціювати провадження, а й право отримати "вирішення" спору судом. Воно було б ілюзорним, якби національна правова система Договірної держави дозволяла особі подати до суду цивільний позов без гарантії того, що справу буде вирішено остаточним рішенням в судовому провадженні. Для пункту 1 статті 6 Конвенції було б неможливо детально описувати процесуальні гарантії, які надаються сторонам у судовому процесі провадженні, яке є справедливим, публічним та швидким, не гарантувавши сторонам того, що їхні цивільні спори будуть остаточно вирішені".

На підставі викладеного, суд приходить до висновку, що задоволення позовних вимог у спосіб зобов`язання відповідача здійснити перерахунок пенсії в розмірі 80% грошового забезпечення є належним способом захисту порушеного права позивача, оскільки вказане є дотриманням судом гарантії, що спір між сторонами буде остаточно вирішений.

Керуючись статтями 72-73, 76-77, 139, 243-246, 255 КАС України, Окружний адміністративний суд міста Києва, -

В И Р І Ш И В:

Позовну заяву ОСОБА_1 - задовольнити частково.

Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в місті Києві при проведенні перерахунку пенсії, який здійснений на виконання постанови Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 року № 103 щодо зменшення з 01.01.2018 року основного розміру пенсії за вислугу років ОСОБА_1 з 80% на 70% грошового забезпечення.

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в місті Києві провести перерахунок пенсії ОСОБА_1 в розмірі 80% грошового забезпечення з 01.01.2018 року, з виплатою відповідної суми різниці.

У задоволенні решти позовних вимог - відмовити.

Рішення суду першої інстанції набирає законної сили в порядку, визначеному ст.255 КАС України та може бути оскаржено в апеляційному порядку повністю або частково за правилами, встановленими ст.ст.295-297 КАС України, шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

Суддя І.В. Смолій