Рішення № 89249876, 24.04.2020, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

24 квітня 2020 року №640/1413/19

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого судді Шрамко Ю.Т., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Київській області до Товариства з обмеженою відповідальністю "Глуско Рітейл" про застосування заходів реагування,

ВСТАНОВИВ:

До Окружного адміністративного суду міста Києва (також далі - суд) надійшла позовна заява Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Київській області (далі - позивач) до Товариства з обмеженою відповідальністю "Глуско Рітейл" (далі - відповідач, ТОВ "Глуско Рітейл") про застосування заходів реагування у вигляді повного зупинення експлуатації (роботи) автозаправної станції в комплексі з магазином супутніх товарів, паливороздавальних колонок, газового модуля відповідача за адресою: Київська область, м. Біла Церква, бульвар Михайла Грушевського, 15, шляхом зобов`язання відповідача повністю зупинити експлуатацію вказаного об`єкта до повного усунення порушень, зазначених в акті від 21.12.2018 р. №482.

Ухвалою суду від 14.02.2019 р. відкрито провадження в адміністративній справі №640/1413/19 (далі - справа), яку вирішено розглядати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи.

При цьому, ухвалою суду від 07.03.2019 р. залишено без задоволення заяву ТОВ "Глуско Рітейл" про розгляд справи за правилами загального позовного провадження.

Позовні вимоги обґрунтовуються тим, що за наслідками перевірки встановлено порушення відповідачем вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, які створюють реальну загрозу життю та здоров`ю людей.

Відповідач позовні вимоги не визнав, просив у задоволенні позову відмовити повністю, оскільки виявлені за наслідками перевірки порушення з боку відповідача відсутні.

Оцінивши належність, допустимість, достовірність та достатність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок наявних у матеріалах справи доказів у їх сукупності, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні, суд встановив наступне.

З 10.12.2018 р. по 21.12.2018 р. позивачем проведено планову перевірку щодо додержання вимог законодавства у сфері цивільного захисту, техногенної та пожежної безпеки відповідачем, а саме, перевірено АЗК №25 ТОВ "Глуско Рітейл" в Київській обл., м. Біла Церква, бул. Михайла Грушевського, 15, за результатами якої 21.12.2018 р. складено акт перевірки №482 (далі - акт перевірки №482), відповідно до якого відповідачем допущено наступні порушення вимог законодавства:

- не здійснено наповнення інформаційно-довідкового куточку з питань цивільного захисту навчальними посібниками і натурними зразками, передбаченими загальною програмою підготовки працівників до дій у надзвичайних ситуаціях;

- не надано перевірки актів, що підтверджують працездатність для наявних ЗЗОД;

- посадовими особами об`єкту не розроблені схеми оповіщення (які повинні зберігатися в приміщенні диспетчерської служби на видному місці): фонограми текстів звернень до персоналу об`єктів та осіб, яких вони оповіщають; бланки регламентів надання інформації про аварію та повідомлень про надзвичайну ситуацію, форма та зміст яких повинні розроблятися за погодженням з територіальними органами управління ДСНС;

- на об`єкті не створений матеріальний резерв;

- річний графік накопичення матеріального резерву не затверджений відповідним органом виконавчої влади, органом місцевого самоврядування;

- за справне утримання доріг, проїздів і під`їздів не призначена відповідна особа - наказом по підприємству;

- на підприємстві не забезпечено запас пожежних сповіщувачів у кількості не менше 10% від кількості змонтованих;

- апаратура СПС встановлена в місцях, доступних для сторонніх осіб (у торговому залі) і не опломбована;

- пристрої ручного пуску АСП встановлені в приміщеннях об`єкту та на шляхах евакуації не опломбовані;

- АЗС не забезпечена знаком, що забороняють в`їзд транспортних засобів з небезпечними та вибуховими вантажами на територію АЗС;

- на об`єкті, який являється об`єктом підвищеної небезпеки, з метою своєчасного виявлення загрози виникнення надзвичайних ситуацій та здійснення оповіщення персоналу та населення, яке потрапляє в зону можливого ураження, не впроваджено автоматизовану системи раннього виявлення загрози виникнення надзвичайних ситуацій та оповіщення населення у разі їх виникнення;

- не відокремлено приміщення газової котельні розташованої на 2-му поверсі об`єкту від суміжних приміщень протипожежними стінами, перегородками та перекриттями з класом вогнестійкості не менше ніж REI 45 (ЕІ 45) та групою за межею поширення вогню М0;

- не виконано засклення віконної рами виготовленої з металопластикового профілю запроектованої у якості легкоскидної конструкції вбудованої газифікованої котельні на 2-му поверсі будівлі з послідуючим монтажем із зовні зазначеного віконного отвору металевої сітки для попередження розкидання частинок скла у разі вибуху;

- допускається утримуавння люків оглядових та зливних колодязів відкритими;

- не розроблено інструкцію про порядок зберігання, видачі та використання засобів індивідуального захисту (далі ЗІЗ). Визначити місця зберігання ЗІЗ;

- у вибухопожежонебезпечному приміщенні (газова котельня розташована на 2-му поверсі об`єкті) засоби СПЗ не забезпечені рівнем вибухозахисту або ступенем захисту оболонок, що відповідають класу вибухонебезпечної або пожежонебезпечної зони;

- не забезпечено протипожежні відстані від стаціонарного надземного резервуару АГЗП до резервуарів АЗС з бензином та дизельним паливом;

- не дотримано мінімальні відстані від технологічного обладнання АЗС до залізничної колії;

- не організовано проведення ідентифікації визначення ОПН;

- не надано проектну документацію на встановлення газового обладнання, яка пройшла попередню перевірку в органах державного пожежного нагляду на відповідність нормативним документам, що стосуються питань забезпечення пожежної безпеки;

- не забезпечено протипожежні відстані між технологічним обладнання (газовий модуль) об`єкту та складською будівлею.

У зв`язку із встановленням вказаних вище порушень, позивач звернувся з даним позовом до суду.

У контексті вищевикладеного суд зазначає наступне.

Згідно зі ст. 1, ч. 1 ст. 5, абз. 1 ч. 5 ст. 4, ч. 7 ст. 7 Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" від 05.04.2007 р. №877-V, ержавний нагляд (контроль) - діяльність уповноважених законом центральних органів виконавчої влади, їх територіальних органів, державних колегіальних органів, органів виконавчої влади Автономної Республіки Крим, місцевих державних адміністрацій, органів місцевого самоврядування (далі - органи державного нагляду (контролю)) в межах повноважень, передбачених законом, щодо виявлення та запобігання порушенням вимог законодавства суб`єктами господарювання та забезпечення інтересів суспільства, зокрема належної якості продукції, робіт та послуг, допустимого рівня небезпеки для населення, навколишнього природного середовища.

Заходи державного нагляду (контролю) - планові та позапланові заходи, які здійснюються у формі перевірок, ревізій, оглядів, обстежень та в інших формах, визначених законом.

Планові заходи здійснюються відповідно до річних планів, що затверджуються органом державного нагляду (контролю) не пізніше 1 грудня року, що передує плановому. Внесення змін до річних планів здійснення заходів державного нагляду (контролю) не допускається, крім випадків зміни найменування суб`єкта господарювання та виправлення технічних помилок.

Виробництво (виготовлення) або реалізація продукції, виконання робіт, надання послуг суб`єктами господарювання можуть бути зупинені повністю або частково виключно за рішенням суду.

На підставі акту, складеного за результатами здійснення заходу, в ході якого виявлено порушення вимог законодавства, орган державного нагляду (контролю) за наявності підстав для повного або часткового зупинення виробництва (виготовлення), реалізації продукції, виконання робіт, надання послуг звертається у порядку та строки, встановлені законом, з відповідним позовом до адміністративного суду. У разі необхідності вжиття інших заходів реагування орган державного нагляду (контролю) протягом п`яти робочих днів з дня завершення здійснення заходу державного нагляду (контролю) складає припис, розпорядження, інший розпорядчий документ щодо усунення порушень, виявлених під час здійснення заходу.

Згідно зі ст.ст. 64, 66, ч. 2 ст. 68, ст. 70 Кодексу цивільного захисту України, центральний орган виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, уповноважений організовувати та здійснювати державний нагляд (контроль) щодо виконання вимог законів та інших нормативно-правових актів з питань техногенної та пожежної безпеки, цивільного захисту і діяльності аварійно-рятувальних служб.

Центральний орган виконавчої влади, який здійснює нагляд (контроль) у сфері техногенної та пожежної безпеки, реалізує повноваження безпосередньо і через свої територіальні органи в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, районах, районах у містах, містах обласного, республіканського (Автономної Республіки Крим) значення.

До складу центрального органу виконавчої влади, який здійснює нагляд (контроль) у сфері техногенної та пожежної безпеки, і його територіальних органів входять: 1) органи державного нагляду у сфері пожежного нагляду; 2) органи державного нагляду у сфері цивільного захисту і техногенної безпеки; 3) підрозділи забезпечення та інші структурні підрозділи.

Центральний орган виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, здійснює державний нагляд (контроль) шляхом проведення планових та позапланових перевірок відповідно до закону.

У разі встановлення порушення вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, що створює загрозу життю та здоров`ю людей, посадові особи центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сферах техногенної та пожежної безпеки, звертаються до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення роботи підприємств, окремих виробництв, виробничих дільниць, агрегатів, експлуатації будівель, споруд, окремих приміщень, випуску та реалізації пожежонебезпечної продукції, систем та засобів протипожежного захисту у порядку, встановленому законом.

Підставою для звернення центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення роботи підприємств, об`єктів, окремих виробництв, цехів, дільниць, експлуатації машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів є: 1) недотримання вимог пожежної безпеки, визначених цим Кодексом, іншими нормативно-правовими актами, стандартами, нормами і правилами; 2) порушення вимог пожежної безпеки, передбачених стандартами, нормами і правилами, під час будівництва приміщень, будівель та споруд виробничого призначення; 3) випуск і реалізація вибухопожежонебезпечної продукції та продукції протипожежного призначення з відхиленням від стандартів чи технічних умов або без даних щодо відповідності такої продукції вимогам пожежної безпеки; 4) нездійснення заходів щодо захисту персоналу від шкідливого впливу ймовірних надзвичайних ситуацій; 5) відсутність на виробництвах, на яких застосовуються небезпечні речовини, паспортів (формулярів) на обладнання та апаратуру або систем із забезпечення їх безперебійної (безаварійної) роботи; 6) невідповідність кількості засобів індивідуального захисту органів дихання від небезпечних хімічних речовин нормам забезпечення ними працівників суб`єкта господарювання, їх непридатність або відсутність; 7) порушення правил поводження з небезпечними речовинами; 8) відсутність або непридатність до використання засобів індивідуального захисту в осіб, які здійснюють обслуговування потенційно небезпечних об`єктів або об`єктів підвищеної небезпеки, а також в осіб, участь яких у ліквідації наслідків надзвичайної ситуації передбачена планом локалізації і ліквідації наслідків аварій; 9) відсутність на об`єкті підвищеної небезпеки диспетчерської служби або її неготовність до виконання покладених на неї завдань, у тому числі через відсутність відповідних документів, приладів, обладнання або засобів індивідуального захисту; 10) неготовність до використання за призначенням аварійно-рятувальної техніки, засобів цивільного захисту, а також обладнання, призначеного для забезпечення безпеки суб`єктів господарювання; 11) проведення робіт з будівництва будинків та споруд, розміщення інших небезпечних об`єктів, інженерних і транспортних комунікацій, які порушують встановлений законодавством з питань техногенної безпеки порядок їх проведення або проведення яких створює загрозу безпеці населення, суб`єктам господарювання, обладнанню та майну, що в них перебувають.

Повне або часткове зупинення роботи підприємств, об`єктів, окремих виробництв, цехів, дільниць, експлуатації машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів, виконання робіт, надання послуг здійснюється виключно за рішенням адміністративного суду.

Тобто, як вбачається з вище викладених норм, орган, який здійснює державний нагляд у сферах техногенної та пожежної безпеки, у разі виявлення факту недотримання вимог пожежної безпеки, на підставі акта перевірки, складеного за результатами здійснених заходів (перевірок тощо), має право звернутися до суду з позовом про застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення роботи підприємств, об`єктів, окремих виробництв, надання послуг.

Суд враховує, що захід реагування у вигляді повного зупинення роботи підприємства, об`єктів, окремих виробництв, цехів, дільниць до повного усунення порушень вимог законодавства є крайнім заходом, обрання якого є доцільним лише у разі, якщо виявлені допущені порушення реально створюють загрозу життю та/або здоров`ю людей.

Поряд з цим, судом встановлено, що відповідачем вчинялись дії по усуненню виявлених порушень.

Так, позивачем проведено позаплановий захід державного нагляду (контролю) щодо дотримання суб`єктом господарювання вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки ТОВ "Глуско Рітейл" в Київській обл., м. Біла Церква, бульв. Михайла Грушевського, 15, за результатами якої 28.02.2019 р. складено акт №119, відповідно до якого встановлено порушення відповідачем вимог законодавства:

- на об`єкті, який являється об`єктом підвищеної небезпеки, з метою своєчасного виявлення загрози виникнення надзвичайних ситуацій та здійснення оповіщення персоналу та населення, яке потрапляє в зону можливого ураження, не впроваджено автоматизовану системи раннього виявлення загрози виникнення надзвичайних ситуацій та оповіщення населення у разі їх виникнення.

Відповідно до ч.ч. 1, 4 ст. 53 Кодексу цивільного захисту України, на об`єктах підвищеної небезпеки з метою своєчасного виявлення на них загрози виникнення надзвичайних ситуацій та здійснення оповіщення персоналу та населення, яке потрапляє в зону можливого ураження, створюються та функціонують автоматизовані системи раннього виявлення загрози виникнення надзвичайних ситуацій та оповіщення населення у разі їх виникнення (далі - автоматизовані системи).

Вимоги до автоматизованих систем раннього виявлення надзвичайних ситуацій та систем оповіщення, а також їх улаштування, експлуатації і технічного обслуговування визначаються правилами, що затверджуються центральним органом виконавчої влади, який забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері цивільного захисту.

Разом з тим, відповідно до наказу Міністерства з надзвичайних ситуацій від 03.08.2011 р. №793, про внесення змін до наказу від 15.05.2006 р. №288 "Про затвердження правил улаштування, експлуатації та технічного обслуговування систем раннього виявлення надзвичайних ситуацій та оповіщення людей у разі їх виникнення" із переліку об`єктів, які повинні обладнуватися зазначеними системами АЗС виключено. В той же час, Розпорядженням Кабінету Міністрів України від 10.03.2017 р. №166-р вказані Правила скасовані. Інші правила, які були б затверджені центральним органом державної влади у сфері цивільного захисту щодо улаштування, експлуатації та технічного обслуговування АЗС зазначеними системами відсутні.

Враховуючи вищезазначене у сукупності, зокрема, звертаючи увагу на усунення відповідачем порушень, які зазначено позивачем в обґрунтування позовних вимог, а також зважаючи на те, що зазначені в акті перевірки №119 порушення не є достатніми підставами для повного зупинення експлуатації (роботи) автозаправної станції в комплексі з магазином супутніх товарів, паливороздавальних колонок, газового модуля відповідача за адресою: Київська область, м. Біла Церква, бульвар Михайла Грушевського, 15, не створюють реальну загрозу життю та здоров`ю людей, суд приходить до висновку про відсутність правових підстав для застосування до відповідача таких заходів реагування у сфері державного нагляду (контролю) як зупинення та заборона експлуатації будівель.

Згідно з ч. 1 ст. 9, ст. 72, ч.ч. 1, 2, 5 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

Якщо учасник справи без поважних причин не надасть докази на пропозицію суду для підтвердження обставин, на які він посилається, суд вирішує справу на підставі наявних доказів.

Таким чином, із системного аналізу вище викладених норм та з`ясованих судом обставин вбачається, що позов Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Київській області до Товариства з обмеженою відповідальністю "Глуско Рітейл" про застосування заходів реагування є безпідставним, необґрунтованим та таким, що не підлягає задоволенню повністю.

На підставі вище викладеного, керуючись ст.ст. 72-77, 90, 139, 192, 241-246, 250, 255 КАС України, суд

ВИРІШИВ:

Відмовити повністю у задоволенні позову Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Київській області (місцезнаходження: 04071, м. Київ, вул. Межигірська, 8; код ЄДРПОУ 38537963) до Товариства з обмеженою відповідальністю "Глуско Рітейл" (місцезнаходження: 03110, м. Київ, вул. Солом`янська, 11; код ЄДРПОУ 24812228) про застосування заходів реагування.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, а на ухвалу суду - протягом п`ятнадцяти днів з дня його (її) проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Суддя Ю.Т. Шрамко