Рішення № 89249835, 04.05.2020, Чернігівський окружний адміністративний суд

ЧЕРНІГІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

04 травня 2020 року м. Чернігів Справа № 620/154/20

Чернігівський окружний адміністративний суд у складі:

головуючої судді Падій В.В.,

за участю секретаря Кондратенко О.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні, за правилами загального позовного провадження, справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору, на стороні відповідача - адвокат ОСОБА_2 про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії,

У С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1 ) звернувся до суду з адміністративним позовом до Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури (далі - ВКДКА), в якому просить суд: визнати протиправним та скасувати рішення ВКДКА від 05.12.2019 №XII-002/2019; зобов`язати ВКДКА повторно розглянути скаргу ОСОБА_1 на рішення Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Харківської області (далі - КДКА Харківської області).

В обґрунтування своїх вимог позивачем зазначено, що відповідач, приймаючи оскаржуване рішення, не врахував положення чинного законодавства України щодо наявності конфлікту інтересів у ОСОБА_2 , який в одному й тому ж кримінальному провадженні керував досудовим розслідуванням щодо ОСОБА_3 , оскільки був керівником органу поліції, а потім став його захисником.

Ухвалою судді Чернігівського окружного адміністративного суду Падій В.В. від 24.01.2020 прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи та встановлено відповідачу для подання відзиву на позов або заяви про визнання адміністративного позову 15 - денний строк, з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі.

Відповідачем, в установлений судом строк, подано до суду відзив на позовну заяву, в якому останній проти задоволення позовних вимог заперечував у повному обсязі та просив відмовити у їх задоволенні, зазначивши, що зі змісту оскаржуваного рішення ВКДКА вбачається, що за процедурою прийняття та об`єктивністю досліджень обставин воно повністю відповідає вимогам чинного законодавства України, а відтак, прийнято в межах повноважень, з урахуванням всіх наявних матеріалів і обставин справи, є вмотивованим, а викладені в ньому обставини підтверджені. Вважає, що ВКДКА, в рамках своїх дискреційних повноважень, з урахуванням усіх обставин справи та наявних матеріалів, дійшла до обґрунтованого висновку про те, що рішення КДКА Харківської області від 17.09.2019 про відмову в порушенні дисциплінарної справи відносно адвоката ОСОБА_2 не підлягає скасуванню, а скарга ОСОБА_1 , в свою чергу, не підлягає задоволенню. Також звернув увагу суду на той факт, що встановлення ознак дисциплінарного проступку, а також наявності або відсутності підстав для прийняття відповідного рішення, є виключними дискреційними повноваженнями відповідної КДКА регіону як органу адвокатського самоврядування.

Ухвалою суду від 13.02.2020 вирішено провести розгляд справи за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче засідання; залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору, на стороні відповідача - адвоката ОСОБА_2 (далі - ОСОБА_2 ).

Третьою особою подано до суду пояснення щодо позову, в яких останній зазначив, що він не керував досудовим розслідуванням щодо ОСОБА_3 , участі у його розслідуванні не приймав, оскільки за своєю посадою та посадовими обов`язками (начальник Бахмацького відділу поліції ГУНП в Чернігівській області, яку обіймав до грудня 2016 року, а в подальшому був переведений в іншу місцевість до Борзнянського відділення поліції ГУНП в Чернігівській області, звільнений з поліції 06.04.2017) не мав жодного відношення до проведення досудового розслідування. Також зазначив, що під час надання правової допомоги ОСОБА_3 підстав для його самовідводу від участі у якості захисника під час судового розгляду в Коропському районному суді Чернігівської області не було, оскільки він у цьому ж кримінальному провадженні не приймав участь як слідчий суддя, суддя, присяжний, прокурор, слідчий, потерпілий, цивільний позивач, цивільний відповідач, експерт, спеціаліст, представник персоналу органу пробації, перекладач. Вважає, що позовні вимоги не підлягають задоволенню, оскільки під час здійснення ним адвокатської діяльності щодо здійснення захисту ОСОБА_3 конфлікту інтересів з його боку жодним чином допущено не було, у зв`язку з чим вимог чинного законодавства України чи нормативно-правових актів Ради адвокатів України, Національної асоціації адвокатів України, що регламентують адвокатську діяльність, він не порушував, відомостей про наявність ознак дисциплінарного проступку адвоката не встановлено.

Учасники справи у судове засідання, призначене на 04.05.2020, не з`явились, про дату, час та місце розгляду справи повідомлені належним чином, подали до суду заяви про розгляд справи без їх участі.

Судове засідання здійснювалося в порядку, передбаченому частиною 4 статті 229 КАС України.

Розглянувши подані документи і матеріали, з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд вважає, що позов не підлягає задоволенню повністю з наступних підстав.

Так, судом встановлено, що 10.07.2019 до дисциплінарної палати КДКА Харківської області надійшла скарга ОСОБА_1 , в якій останній просив притягнути адвоката ОСОБА_2 до дисциплінарної відповідальності за порушення Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» (а.с.99-102).

Рішенням КДКА Харківської області від 17.09.2019 позивачу відмовлено в порушенні дисциплінарної справи стосовно адвоката ОСОБА_2 (а.с.136-138).

Не погоджуючись з таким рішенням, позивачем на адресу ВКДКА направлено скаргу на рішення КДКА Харківської області від 17.09.2019 про відмову в порушенні дисциплінарної справи відносно адвоката ОСОБА_2 , в якій ОСОБА_1 просив скасувати рішення КДКА Харківської області від 17.09.2019 та притягнути адвоката ОСОБА_2 до дисциплінарної відповідальності (а.с.153).

За результатами перевірки та розгляду вищевказаної скарги рішенням ВКДКА від 05.12.2019 №XII-002/2019 скарга ОСОБА_1 залишена без задоволення, а рішення КДКА Харківської області від 17.09.2019 про відмову в порушенні дисциплінарної справи стосовно адвоката ОСОБА_2 - без змін (а.с.161-164).

Вважаючи протиправним оскаржуване рішення, позивач звернувся до суду з позовом за захистом своїх прав та інтересів.

Даючи правову оцінку обставинам вказаної справи, суд зважає на наступне.

Правові засади організації і діяльності адвокатури та здійснення адвокатської діяльності в Україні визначено Законом України від 08.07.2012 №5076-VI «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» (далі - Закон №5076-VI).

Відповідно до статті 33 Закону №5076-VI адвоката може бути притягнуто до дисциплінарної відповідальності у порядку дисциплінарного провадження з підстав, передбачених цим Законом. Дисциплінарне провадження - процедура розгляду письмової скарги, яка містить відомості про наявність у діях адвоката ознак дисциплінарного проступку. Дисциплінарне провадження стосовно адвоката здійснюється кваліфікаційно-дисциплінарною комісією адвокатури за адресою робочого місця адвоката, зазначеною в Єдиному реєстрі адвокатів України.

Згідно з частинами 1, 10, 11 статті 50 Закону №5076-VI кваліфікаційно-дисциплінарна комісія адвокатури утворюється з метою визначення рівня фахової підготовки осіб, які виявили намір отримати право на заняття адвокатською діяльністю, та вирішення питань щодо дисциплінарної відповідальності адвокатів. Кваліфікаційно-дисциплінарна комісія адвокатури є юридичною особою і діє відповідно до цього Закону, інших законів України та Положення про кваліфікаційно-дисциплінарну комісію адвокатури. Установчим документом кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури є Положення про кваліфікаційно-дисциплінарну комісію адвокатури, яке затверджується Радою адвокатів України.

Частиною 5 статті 50 Закону №5076-VI обумовлено, що до повноважень кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури належать: 1) організація та проведення кваліфікаційних іспитів; 2) прийняття рішень щодо видачі свідоцтва про складення кваліфікаційного іспиту; 3) прийняття рішень про зупинення або припинення права на заняття адвокатською діяльністю; 4) здійснення дисциплінарного провадження стосовно адвокатів; 5) вирішення інших питань, віднесених до повноважень кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури цим Законом, рішеннями конференції адвокатів регіону, Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури, Ради адвокатів України, з`їзду адвокатів України.

Відповідно до статті 37 Закону №5076-VI дисциплінарне провадження складається з таких стадій: 1) проведення перевірки відомостей про дисциплінарний проступок адвоката; 2) порушення дисциплінарної справи; 3) розгляд дисциплінарної справи; 4) прийняття рішення у дисциплінарній справі.

Процедуру здійснення дисциплінарного провадження на кожній із вказаних вище стадій врегульовано статтями 38, 39, 40 і 41 Закону №5076-VI.

Згідно зі статтею 38 Закону №5076-VI (перевірка відомостей про дисциплінарний проступок адвоката) член дисциплінарної палати кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури за дорученням голови палати проводить перевірку відомостей, викладених у заяві (скарзі), та звертається до адвоката для отримання письмового пояснення по суті порушених питань. Під час проведення перевірки член дисциплінарної палати кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури має право опитувати осіб, яким відомі обставини вчинення діяння, що має ознаки дисциплінарного проступку, отримувати за письмовим запитом від органів державної влади та органів місцевого самоврядування, їх посадових та службових осіб, керівників підприємств, установ, організацій незалежно від форми власності та підпорядкування, громадських об`єднань, фізичних осіб необхідну для проведення перевірки інформацію, крім інформації з обмеженим доступом. За результатами перевірки відомостей членом дисциплінарної палати кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури складається довідка, яка має містити викладення обставин, виявлених під час перевірки, висновки та пропозиції щодо наявності підстав для порушення дисциплінарної справи. Заява (скарга) про дисциплінарний проступок адвоката, довідка та всі матеріали перевірки подаються на розгляд дисциплінарної палати кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури.

Відповідно до статті 39 Закону №5076-VI (порушення дисциплінарної справи) за результатами розгляду заяви (скарги) про дисциплінарний проступок адвоката, довідки та матеріалів перевірки дисциплінарна палата кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури більшістю голосів членів палати, які беруть участь у її засіданні, вирішує питання про порушення або відмову в порушенні дисциплінарної справи стосовно адвоката. Рішення про порушення дисциплінарної справи з визначенням місця, дня і часу її розгляду чи про відмову в порушенні дисциплінарної справи надсилається або вручається під розписку адвокату та особі, яка ініціювала питання про дисциплінарну відповідальність адвоката, протягом трьох днів з дня прийняття такого рішення. До рішення про порушення дисциплінарної справи, яке надсилається або вручається адвокату, додається довідка члена дисциплінарної палати кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури, складена за результатами перевірки. Рішення про порушення дисциплінарної справи або про відмову в порушенні дисциплінарної справи може бути оскаржено протягом тридцяти днів з дня його прийняття до Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури або до суду.

До повноважень кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури належить, зокрема, здійснення дисциплінарного провадження стосовно адвокатів (пункт 4 частини 5 статті 50 Закону №5076-VI).

Відповідно до частини 1 статті 52 Закону №5076-VI ВКДКА є колегіальним органом, завданням якого є розгляд скарг на рішення, дії чи бездіяльність кваліфікаційно-дисциплінарних комісій адвокатури.

Пунктом 1 частини 4 статті 52 Закону №5076-VI визначено, що ВКДКА розглядає скарги на рішення, дії чи бездіяльність кваліфікаційно-дисциплінарних комісій адвокатури.

Згідно з частиною 5 статті 52 Закону №5076-VI ВКДКА за результатами розгляду скарги на рішення, дії чи бездіяльність кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури має право: 1) залишити скаргу без задоволення, а рішення кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури без змін; 2) змінити рішення кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури; 3) скасувати рішення кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури та ухвалити нове рішення; 4) направити справу для нового розгляду до відповідної кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури та зобов`язати кваліфікаційно-дисциплінарну комісію адвокатури вчинити певні дії.

Частиною 1 розділу І Положення про ВКДКА (яке є установчим документом ВКДКА відповідно до частини 4 розділу І цього Положення), затвердженого рішенням звітно-виборного з`їзду адвокатів України від 09.06.2017 (далі - Положення), визначено, що ВКДКА - колегіальний орган, що діє у системі органів Національної асоціації адвокатів України та є національним органом адвокатського самоврядування, на який Законом України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», покладено завдання розгляду скарг на рішення, дії чи бездіяльність кваліфікаційно-дисциплінарних комісій адвокатури.

Як вбачається з оскаржуваного рішення, заслухавши доповідь члена ВКДКА Прокопчука О.М., розглянувши матеріали поданої скарги, відповідачем встановлено таке.

Обґрунтовуючи своє рішення про відмову в порушенні дисциплінарної справи стосовно адвоката ОСОБА_2 , КДКА Харківської області зазначила, що під час перевірки встановлено, що адвокат ОСОБА_2 під час досудового слідства у кримінальному провадженні, де потерпілим є скаржник, не перебував на посаді слідчого, керівника органу досудового розслідування чи прокурора, в зв`язку з чим ніяких слідчих дій ОСОБА_2 не проводив та процесуальних рішень не приймав. Як зазначила в своєму рішенні КДКА регіону, доказів того, що ОСОБА_2 під час досудового розслідування якимось чином впливав на хід розслідування кримінального провадження, чи надавав будь-які консультації та правову допомогу ОСОБА_1 , скаржником не надано.

При цьому адвокат ОСОБА_2 подав до КДКА регіону пояснення від 23.07.2019, в яких зазначив, що в період з 07.11.2015 по 07.04.2017 перебував на посаді начальника Бахмацького відділу поліції ГУНП в Чернігівській області. Відповідно до своїх посадових обов`язків, а також пункту 19 статті З КПК України, під час розслідування органом досудового розслідування кримінального провадження, де скаржник ОСОБА_1 та обвинувачений ОСОБА_3 являлись його учасниками, не перебував на посаді слідчого, керівника органу досудового розслідування чи прокурора, в зв`язку із цим, ніяких слідчих дій не проводив та процесуальних рішень не приймав. Як зазначає адвокат ОСОБА_2 , після його звільнення у 2017 році з Національної поліції та отримання в 2018 році свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю, 13.05.2019 між ним та громадянином ОСОБА_3 було укладено договір про надання правової допомоги.

Як вбачалось із матеріалів перевірки за скаргою, а саме витягу з Єдиного реєстру досудових розслідувань слідчим Бахмацького відділу поліції ГУНП в Чернігівській області Згонником В.В. 17.09.2018 було внесено до ЄРДР відомості про вчинення кримінального правопорушення за попередньою кваліфікацією - частина 1 статті 286 Кримінального кодексу України (слідчий в кримінальному провадженні - Згонник В.В. ).

Згідно фабули кримінального провадження №12016270070000646, в липні 2016 року ОСОБА_3 , керуючи автомобілем марки Renault, в порушення Правил дорожнього руху України, не дотримався безпечної дистанції та в результаті чого здійснив наїзд на велосипедиста ОСОБА_1 , в результаті чого велосипедист отримав тілесні ушкодження у вигляді закритого перелому шийки лівого плеча, відкритого перелому лівої ліктевої кістки з двома забійними ранами на лівому лікті та забійної рани лівого стегна, які по ступеню тяжкості відносяться до середніх ушкоджень.

За результатами розгляду судом обвинувального акту, в тому числі за участі як захисника обвинуваченого - адвоката ОСОБА_2 , Коропський районний суд Чернігівської області виніс вирок від 12.06.2019 та визнав обвинуваченого ОСОБА_3 винуватим у вчинені кримінального правопорушення.

Згідно із вищевказаним судовим рішенням не вбачається, що ОСОБА_1 під час розгляду обвинувального акту подавав до суду заяву про відвід захисника ОСОБА_2 .

Відповідно до підпункту 8 пункту 1 статті 3 Кримінального процесуального кодексу України керівник органу досудового розслідування - начальник Головного слідчого управління, слідчого управління, відділу, відділення органу Національної поліції, органу безпеки, органу, що здійснює контроль за додержанням податкового законодавства, органу Державного бюро розслідувань. Головного підрозділу детективів, підрозділу детективів, відділу детективів, підрозділу внутрішнього контролю Національного антикорупційного бюро України та його заступники, які діють у межах своїх повноважень.

Основним напрямом діяльності керівника органу досудового розслідування є здійснення відомчого процесуального контролю, тобто його процесуальна функція, змістом якої є забезпечення законності, обґрунтованості, повноти, усебічності та об`єктивності кримінальної процесуальної діяльності підпорядкованих йому слідчих.

Так, згідно із наказом Міністерства внутрішніх справ України від 06.07.2017 №570 «Про організацію діяльності органів досудового розслідування Національної поліції України», зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 27.07.2017 за №918/30786, органи досудового розслідування Національної поліції України є структурними підрозділами апарату центрального органу управління поліції, її територіальних органів - головних управлінь Національної поліції в Автономній Республіці Крим та місті Севастополі, областях та місті Києві, територіальних (відокремлених) підрозділів головних управлінь Національної поліції в Автономній Республіці Крим та місті Севастополі, областях та місті Києві (далі - територіальні (відокремлені) підрозділи поліції), які згідно з кримінальним процесуальним законодавством забезпечують досудове розслідування кримінальних правопорушень, віднесених до підслідності слідчих органів Національної поліції (пункт 1 Положення про органи досудового розслідування Національної поліції України). Органами досудового розслідування є: 1) Головне слідче управління Національної поліції; 2) слідчі управління головних управлінь Національної поліції в Автономній Республіці Крим та місті Севастополі, областях та місті Києві (далі - слідчі управління); 3) слідчі відділи (відділення) територіальних (відокремлених) підрозділів поліції.

Згідно із пунктом 5 розділу І Положення про органи досудового розслідування Національної поліції України, органи досудового розслідування очолюють: в центральному органі управління Національною поліцією - заступник Голови Національної поліції - начальник ГСУ; у головних управліннях Національної поліції в Автономній Республіці Крим та місті Севастополі, областях та місті Києві - заступники начальників ГУНП - начальники слідчих управлінь; у територіальних (відокремлених) підрозділах поліції - заступники начальників територіальних (відокремлених) підрозділів поліції - начальники слідчих відділів (відділень).

Заступники начальників слідчих управлінь, начальники відділів (відділень) у складі слідчих управлінь, їх заступники, старші слідчі в особливо важливих справах, старші слідчі, слідчі та інші працівники слідчих управлінь ГУНП, заступники начальників територіальних (відокремлених) підрозділів поліції - начальники слідчих відділів, відділень, їх заступники, старші слідчі, слідчі та інші працівники слідчих підрозділів територіальних органів поліції та територіальних (відокремлених) підрозділів поліції приймаються на службу в поліцію, призначаються на посади та звільняються з посад та/або зі служби в поліції начальниками ГУНП в областях, місті Києві, Автономній Республіці Крим та місті Севастополі за поданням заступників начальників ГУНП - начальників слідчих управлінь (пункт 3 розділу IV Положення про органи досудового розслідування Національної поліції України).

Разом з тим, згідно із довідкою від 21.07.2019 керівника органу досудового розслідування Бахмацького відділу поліції ГУНП в Чернігівській області В. Шевченка, ОСОБА_2 , перебуваючи на посаді начальника Бахмацького відділу поліції ГУНП в Чернігівській області, відповідно до своїх посадових обов`язків під час розслідування органом досудового розслідування кримінального провадження №12016270070000646, де ОСОБА_1 та ОСОБА_3 являються його учасниками, не перебував на посаді слідчого, керівника органу досудового розслідування чи прокурора, в зв`язку із чим ніяких слідчих дій не проводив та процесуальних рішень не приймав.

Таким чином, в період з 07.11.2015 по 07.04.2017, на час зайняття посади начальника Бахмацького відділу поліції ГУНП в Чернігівській області ОСОБА_2 не здійснював повноваження керівника органу досудового розслідування, тому твердження скаржника щодо наявності конфлікту інтересів, а саме того, що ОСОБА_2 в одному й тому ж кримінальному провадженні був керівником органу досудового розслідування та захисником, не відповідають дійсності.

При цьому, не знайшли свого підтвердження під час розгляду ВКДКА скарги на рішення КДКА регіону, викладені скаржником у первинній скарзі від 04.07.2019 факти щодо затягування адвокатом ОСОБА_2 судового процесу - слухання судом обвинувального акту відносно ОСОБА_3 .

Відповідно до статті 33 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» адвоката може бути притягнуто до дисциплінарної відповідальності у порядку дисциплінарного провадження з підстав, передбачених цим Законом.

Відповідно до статті 32 Положення про порядок прийняття та розгляду скарг щодо неналежної поведінки адвоката, яка може мати наслідком його дисциплінарну відповідальність, затвердженого рішенням Ради адвокатів України від 30.08.2014 №120, із змінами та доповненнями (далі - Положення №120), дисциплінарна справа стосовно адвоката порушується за наявності в діях адвоката ознак дисциплінарного проступку.

Згідно з вимогами статті 6 Положення №120, частини 2 статті 36 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», не допускається зловживання правом на звернення до кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури, у тому числі ініціювання питання про дисциплінарну відповідальність адвоката без достатніх підстав, і використання зазначеного права як засобу тиску на адвоката у зв`язку із здійсненням ним адвокатської діяльності.

Згідно зі статтею 12 Положення №120 дисциплінарну справу щодо адвоката не може бути порушено за заявою (скаргою), що не містить відомостей про наявність ознак дисциплінарного проступку адвоката.

Стаття 70 Правил адвокатської етики також закріплює, що звинувачення адвоката не може ґрунтуватися на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини адвоката тлумачяться на його користь. Щодо відносин дисциплінарної відповідальності адвокатів діє презумпція невинуватості.

Доказів чи обґрунтувань скарги, які б свідчили про наявність в діях (бездіяльності) адвоката ОСОБА_2 ознак дисциплінарного проступку, скаржник не надав (не навів), що в сукупності з вищенаведеним було підставою для відмови у задоволенні поданої ОСОБА_1 скарги.

Таким чином, ВКДКА дійшла висновку, що рішення дисциплінарної палати КДКА Харківської області від 17.09.2019 є обґрунтованим, дисциплінарна палата дійшла правильного висновку про відсутність в діях адвоката ознак дисциплінарного проступку та підстав для порушення дисциплінарної справи.

Даючи оцінку оскаржуваному рішенню, суд враховує, що адвокатура в Україні - це недержавний самоврядний інститут, який самостійно вирішує питання своєї організації та діяльності. Вирішення питань, що стосуються дисциплінарної відповідальності адвокатів в Україні законом віднесено до виключної компетенції адвокатського самоврядування в особі відповідної кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури.

Правомочність відповідної кваліфікаційно-дисциплінарної комісії на власний розсуд за наслідками оцінки обставин та фактів прийняти рішення за своєю правовою природою є дискреційним повноваженням, під яким розуміється можливість суб`єкта владних повноважень самостійно (на власний розсуд) обрати один з кількох юридично допустимих варіантів управлінського рішення.

У свою чергу, суд, перевіряючи рішення, дію чи бездіяльність суб`єкта владних повноважень на відповідність закріпленими частиною 2 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України критеріям, не втручається у дискрецію (вільний розсуд) владних повноважень поза межами перевірки за названими критеріями.

Принцип розподілу влади заперечує надання адміністративному суду адміністративно-дискреційних повноважень. Єдиним критерієм здійснення правосуддя є право. Тому завданням адміністративного судочинства завжди є контроль легальності. Перевірка доцільності переступає компетенцію адміністративного суду і виходить за межі завдання адміністративного судочинства.

Вказана правова позиція викладена Верховним Судом у постанові від 25.06.2018 у справі №810/1972/17.

Отже встановлення ознак дисциплінарного проступку, а також наявності або відсутності підстав для прийняття відповідного рішення, є виключними дискреційними повноваженнями відповідної КДКА регіону як органу адвокатського самоврядування.

В силу положень статті 52 Закону №5076-VI ВКДКА є колегіальним органом, завданням якого є розгляд скарг на рішення, дії чи бездіяльність кваліфікаційно-дисциплінарних комісій адвокатури. ВКДКА за результатами розгляду скарги на рішення, дії чи бездіяльність кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури має право: 1) залишити скаргу без задоволення, а рішення кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури без змін; 2) змінити рішення кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури; 3) скасувати рішення кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури та ухвалити нове рішення; 4) направити справу для нового розгляду до відповідної кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури та зобов`язати кваліфікаційно-дисциплінарну комісію адвокатури вчинити певні дії.

Враховуючи наведене, у межах даної справи суд надає правову оцінку оскаржуваному рішенню ВКДКА виключно у контексті дотримання відповідної процедури, не втручаючись у надану відповідачем юридичну оцінку рішенню кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури та доказам, зібраним у ході процедури проведення перевірки відомостей про дисциплінарний проступок адвоката на предмет їх достатності.

Так, порядок роботи ВКДКА, її засідань та прийняття рішень з питань, що належать до її повноважень, визначено Регламентом Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури, затвердженим рішенням Ради адвокатів України від 4-5.07.2014 №78 (далі - Регламент).

Як вбачається з матеріалів справи 15.10.2019 на адресу ВКДКА надійшла скарга ОСОБА_1 на рішення КДКА Харківської області від 17.09.2019 про відмову в порушенні дисциплінарної справи відносно адвоката ОСОБА_2 (а.с.44-47).

Відповідно до пункту 3.39 Регламенту ВКДКА протягом десяти днів із дня отримання скарги, що відповідає вимогам, які визначені у Положенні про порядок прийняття та розгляду скарг щодо неналежної поведінки адвоката, яка може мати наслідком його дисциплінарну відповідальність, затвердженому рішенням Ради адвокатів України від 30.08.2014 №120 (з наступними змінами та доповненнями), витребовує матеріали дисциплінарної (кваліфікаційної) справи, у відповідної кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури. Кваліфікаційно-дисциплінарна комісія адвокатури зобов`язана не пізніше десяти календарних днів з дня отримання листа ВКДКА про витребування зазначених матеріалів направити їх до ВКДКА.

Судом встановлено, що 21.10.2019 ВКДКА звернулась з листом №1681 до Голови КДКА Харківської області з проханням направити матеріали справи відносно адвоката ОСОБА_2 для розгляду зазначеної скарги та надати інформацію про наявність/відсутність у адвоката ОСОБА_2 дисциплінарних стягнень. Вказаним листом ВКДКА також просила повідомити про наявність інформації стосовно фактів оскарження до суду рішення КДКА Харківської області від 17.09.2019 (а.с.48-49).

04.11.2019 на адресу ВКДКА листом від 01.11.2019 №1147/19 від КДКА Харківської області надійшли матеріали справи відносно адвоката ОСОБА_2 (а.с.50,97-152).

Відповідно до пункту 3.40 Регламенту ВКДКА забезпечує розгляд скарг на рішення, дії чи бездіяльність кваліфікаційно-дисциплінарних комісій адвокатури протягом тридцяти днів з дня одержання матеріалів дисциплінарної (кваліфікаційної) справи, шляхом доручення скарги і матеріалів дисциплінарної справи члену ВКДКА та включення їх до переліку питань порядку денного наступного засідання ВКДКА.

05.11.2019 ВКДКА листом №1765 доручила члену ВКДКА Прокопчуку Олегу Михайловичу провести перевірку відомостей та фактів, які викладені у скарзі ОСОБА_1 на рішення КДКА Харківської області від 17.09.2019 про відмову в порушенні дисциплінарної справи відносно адвоката ОСОБА_2 (а.с.51).

Відповідно до пункту 3.2 Регламенту про місце, день, час та перелік питань порядку денного засідання ВКДКА, члени ВКДКА та інші особи, які мають право брати участь у засіданнях, повідомляються із зазначенням місця, дня та часу проведення засідання, не пізніше як за десять днів до дня його проведення шляхом повідомлення, відправленого засобами поштового зв`язку або кур`єром, або електронною поштою та розміщення інформації на офіційному сайті ВКДКА.

Матеріалами справи підтверджується, що листом від 22.11.2019 №1834 ВКДКА повідомила ОСОБА_1 та ОСОБА_2 про те, що до порядку денного засідання ВКДКА включено розгляд скарги ОСОБА_1 на рішення КДКА Харківської області від 17.09.2019 та про те, що засідання ВКДКА відбудеться 05.12.2019 о 10:00 за адресою: м. Київ, вул. Борисоглібська, 3, 2-й поверх (а.с.52).

05.12.2019 ВКДКА, розглянувши у відкритому засіданні скаргу ОСОБА_1 на рішення КДКА Харківської області від 17.09.2019 про відмову в порушенні дисциплінарної справи стосовно адвоката ОСОБА_2 , прийняла рішення №ХІІ-002/2019, яким вирішила скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а рішення КДКА Харківської області від 17.09.2019 про відмову в порушенні дисциплінарної справи стосовно адвоката ОСОБА_2 - без змін (а.с.53-56).

Листом від 23.12.2019 №2087 ВКДКА направила ОСОБА_1 та ОСОБА_2 копії рішення ВКДКА від 05.12.2019 №ХІІ-002/2019 (а.с.57).

Листом від 23.12.2019 №2106 ВКДКА направила до КДКА Харківської області копію рішення ВКДКА від 05.12.2019 №ХІІ-002/2019 та матеріали дисциплінарної справи відносно адвоката ОСОБА_2 (а.с.58).

При цьому суд зауважує, що оскаржуване рішення містить як оцінку обставин, викладених у скарзі позивача, так і повний виклад матеріалів, які були предметом перевірки та за якими воно прийняте.

Дослідивши матеріали дисциплінарної справи за скаргою ОСОБА_1 стосовно адвоката ОСОБА_2 , суд дійшов висновку про додержання відповідачем вимог норм права при здійсненні власних дискреційних функцій.

Враховуючи вищенаведене, суд дійшов висновку, що оскаржуване рішення ВКДКА є вмотивованим, прийнятим у спосіб та в межах наданих повноважень, відповідно до вимог чинного законодавства України, з дотриманням процедури його прийняття, та, як наслідок, правомірним, з огляду на що позовна вимога про визнання протиправним та скасування рішення ВКДКА від 05.12.2019 №XII-002/2019 задоволенню не підлягає.

Щодо позовної вимоги про зобов`язання ВКДКА повторно розглянути скаргу ОСОБА_1 на рішення КДКА Харківської області, слід зазначити, що остання є похідною вимогою від розглянутої вище (основної вимоги), у розумінні положень пункту 23 частини 1 статті 4 КАС України, а тому також не підлягає задоволенню.

Згідно з частиною 1 статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

За таких обставин та з урахуванням того, що позивачем не доведено протиправність оскаржуваного рішення відповідача, у задоволенні позову відмовлено.

При вирішенні даної справи судом були враховані положення частини 2 статті 2 та частини 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України.

Підстави для розподілу судових витрат, у відповідності до положень статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України, відсутні, оскільки у задоволенні позову відмовлено.

Керуючись статтями 227, 241-243, 246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

В И Р І Ш И В:

У задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 до Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору, на стороні відповідача - адвокат ОСОБА_2 про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії - відмовити повністю.

Рішення суду набирає законної сили в строк і порядку, передбачені статтею 255 Кодексу адміністративного судочинства України.

Рішення суду може бути оскаржено до Шостого апеляційного адміністративного суду за правилами, встановленими статтями 293, 295 - 297 та підпунктом 15.5 пункту 15 Розділу VII «Перехідні положення» Кодексу адміністративного судочинства України, шляхом подачі апеляційної скарги до Чернігівського окружного адміністративного суду або до суду апеляційної інстанції протягом 30 днів з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду у повному обсязі виготовлено 15.05.2020.

Позивач: ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків - НОМЕР_1 ).

Відповідач: Вища кваліфікаційно-дисциплінарна комісія адвокатури (вул. Борисоглібська, 3, поверх 2, м. Київ, 04070, код ЄДРПОУ - 26080214).

Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору, на стороні відповідача - адвокат ОСОБА_2 ( АДРЕСА_2; адреса робочого місця: АДРЕСА_3 , реєстраційний номер облікової картки платника податків - НОМЕР_2 ).

Суддя В.В. Падій