Рішення № 89249750, 15.05.2020, Черкаський окружний адміністративний суд

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 травня 2020 року справа № 580/818/20

м. Черкаси

Черкаський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді – Гайдаш В.А.,

розглянувши по суті у письмовому провадженні в порядку спрощеного позовного провадження у залі суду адміністративну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Агропром» до Державної служби України з безпеки на транспорті про визнання протиправними дій та скасування постанови,

ВСТАНОВИВ:

До Черкаського окружного адміністративного суду звернулось товариство з обмеженою відповідальністю «Агропром» (вул. Шевченка, 134, с. Золотоношка, Драбівський р-н, 19830, далі – позивач) з позовом до Державної служби України з безпеки на транспорті (просп. Перемоги, 14, м. Київ, 01135, далі – відповідач), в якому з урахуванням заяви про зміну предмету позову просить скасувати постанову від 14.02.2020 №159525 про застосування адміністративно-господарського штрафу.

Ухвалою Черкаського окружного адміністративного суду від 16.03.2020 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі, справу вирішено розглядати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у письмовому провадженні) за наявними у справі матеріалами.

Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивачем зазначено, що відповідач у порушення норм Порядку здійснення державного контролю на автомобільному транспорті, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 08.11.2006 №1567 та Інструкції з оформлення матеріалів про адміністративні правопорушення Державною інспекцією України з безпеки на наземному транспорті, затвердженою наказом Міністрів інфраструктури України №254 від 24.04.2013, не повідомив належним чином позивача про дату, час та місце розгляду справи (дата розгляду справи відбулась 14.02.2020), чим позбавив позивача законного права бути присутнім під час розгляду справи, подати відповідні докази, висловити заперечення, скористатися послугами адвоката, оскільки розгляд справи за участю позивача було призначено на 11.02.2020, однак представником позивача подано клопотання про перенесення цього розгляду справи на іншу дату, проте відповідач 14.02.2020 розглянув справу за відстуності позивача (без його повідомлення) та виніс оскаржувану постанову. Також матеріали перевірки та оскаржувана постанова містить невірну адресу місцезнаходження позивача. Крім того, під час здійснення відповідачем габаритно-вагових параметрів фактичного вагового зважування автомобіля марки MAN, д.н. НОМЕР_1 не відбулось, а відповідач помилково дійшов висновку про здійснення перевезення позивачем вантажу з перевищенням встановлених законодавством габаритно-вагових норм лише на підставі відомостей товаро-транспортної накладної, яка містила помилку (описку) у загальній масі транспортного засобу (брутто) 49,650 т, яку допустив працівник вантажовідправника. Також листами вантажовідправника, вантажоодержувача та другим примірником товаро-транспортної накладної від 16.12.2019 №2 дійсно підтверджено факт перевезення позивачем вантажу саме у кількості 25.360 т із загальною масою транспортного засобу (брутто) 39.650 т, тобто в межах нормативно допустимої повної мати автомобіля 40 т, тому позивач вважає, що позов є обгрунтованим та підлягає до повного задоволення.

Відповідач позовні вимоги не визнав, проти задоволення позову заперечив, надав до суду письмовий відзив на позов, у якому зазначив, що під час проведення рейдової перевірки позивача було виявлено, що ним 16.12.2019 здійснено перевезення вантажу з перевищенням встановлених законодавством габаритно-вагових норм на підставі відомостей, які містились у товаро-транспортній накладній від 16.12.2019 №2 із зазначенням загальної маси транспортного засобу (брутто) у розмірі 49,650 т, при нормативно допустимих 40 т. Таким чином, відповідач вважає, що посадовими особами Укртрансбезпеки правомірно проведено перевірку та у відповідності до законодавства України винесено оскаржувану постанову, яка на його думку не підлягає до скасування.

Дослідивши подані суду письмові докази, оцінивши їх за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді у судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, суд зазначає наступне.

Із матеріалів справи встановлено, що 16.12.2019 о 14:10 на 121 км а/д Н-08 «Бориспіль-Запоріжжя» за допомогою водія ОСОБА_1 , який керував ТЗ марки MAN, д.н. НОМЕР_1 позивачем надано послуги з перевезення вантажу (кукурудзи), що підтверджується копією товаро-транспортної накладної від 16.12.2019 №2.

Актами перевірки встановлено, що перевезення вищевказаного вантажу відбулось з перевищенням вагових обмежень (повна маса автомобіля становила 49.650 т, з нормативно допустимою 40 т).

За наслідками проведеного вагового контролю відповідачем винесено оскаржувану постанову від 14.02.2020 №159525, якою на позивача накладено адміністративно-господарський штраф у розмірі 34000 грн.

Надаючи правову оцінку обставинам справи суд враховує, що відповідно до ч. 1 ст. 29 Закону України «Про дорожній рух» від 30.06.1993 №3353-XII (далі - Закон №3353-XII) до участі у дорожньому русі допускаються транспортні засоби, конструкція і технічний стан яких відповідають вимогам діючих в Україні правил, нормативів і стандартів, що мають сертифікат на відповідність цим вимогам, укомплектовані у встановленому порядку, а у разі, якщо транспортний засіб згідно з цим Законом підлягає обов`язковому технічному контролю, пройшов такий контроль.

Статтею 33 Закону України «Про автомобільні дороги» від 08.09.2005 №2862-IV (далі - Закон №2862-IV) визначено, що рух транспортних засобів, навантаження на вісь, загальна маса або габарити яких перевищують норми, встановлені державними стандартами та нормативно-правовими актами, дозволяється за погодженнями з відповідними органами у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

Згідно п. 22.1 Правил дорожнього руху, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України від 10.10.2001 №1306 (далі - Правила дорожнього руху), маса вантажу, що перевозиться, і розподіл навантаження на осі не повинні перевищувати величин, визначених технічною характеристикою даного транспортного засобу.

Постановою Кабінету Міністрів України від 27.06.2007 №879 затверджено Порядок здійснення габаритно-вагового контролю та справляння плати за проїзд автомобільними дорогами загального користування транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів, вагові та/або габаритні параметри яких перевищують нормативні (надалі по тексту - Порядок №879).

Пунктом 1 Порядку №879 визначено, що цей Порядок механізм здійснення габаритно-вагового контролю великовагових та/або великогабаритних транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів (далі - великовагові та/або великогабаритні транспорті засоби), що використовуються на автомобільних дорогах загального користування.

Відповідно до пп. 2 п. 2 Порядку №879 визначено, що вимірювання (зважування) - процес визначення за допомогою вимірювального (зважувального) обладнання габаритно-вагових параметрів фактичної маси та навантаження на вісь (осі) транспортного засобу, що проводяться згідно з методикою, затвердженою спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади у сфері метрології. Документальний габаритно-ваговий контроль - визначення загальної маси транспортного засобу шляхом додавання власної маси транспортного засобу та маси вантажу (пп. 5-1 п. 2 Порядку №879).

Згідно п. 16 Порядку №879 габаритно-ваговий контроль включає документальний та/або точний контроль. Габаритно-ваговий контроль транспортного засобу проводиться протягом не більше однієї години (з моменту заїзду транспортного засобу на ваги до кінцевого оформлення матеріалів у разі виявлення порушення) .

Відповідно до п. 16-1 Порядку №879 габаритно-ваговий контроль транспортного засобу проводиться протягом не більше однієї години (з моменту заїзду транспортного засобу на ваги до кінцевого оформлення матеріалів у разі виявлення порушення). За результатами габаритно-вагового контролю на стаціонарному або пересувному пункті водієві транспортного засобу видається довідка про здійснення габаритно-вагового контролю із зазначенням часу і місця його здійснення. У разі пред`явлення водієм транспортного засобу міжнародного сертифіката зважування габаритно-ваговий контроль у частині зважування не здійснюється (п. 18 Порядку №879).

Із матеріалів справи судом встановлено, що посадовими особами Укртрансбезпеки не проводився фактичний (точний) габаритно-ваговий контроль 16.12.2019 транспортного засобу марки MAN, д.н. НОМЕР_1 (який перебуває у користуванні позивача), відповідно, за його результатами водієві Задорожньому ОСОБА_2 не видавалась довідка про здійснення габаритно-вагового контролю із зазначенням часу і місця його здійснення.

Разом з цим, судом встановлено, що відповідач дійшов висновку про здійснення перевезення позивачем вантажу з перевищенням встановлених законодавством габаритно-вагових норм лише на підставі відомостей товаро-транспортної накладної від 16.12.2019 №2, яка містила помилку (описку) в частині зазначення загальної маси вищезазначеного транспортного засобу (брутто) 49,650 т, яку допустив працівник вантажовідправника, що підтверджується наданою до матеріалів справи копією письмового пояснення завідувача складом вантажовідправника гр. Оробченка М.В.

Крім того, листом вантажоодержувача ТОВ «Агропромислова корпорація «Степ» від 20.01.2020 №5, листом вантажоотримувача ТОВ «Теп Транско» від 14.01.2020 №14/01ю та другим примірником товаро-транспортної накладної від 16.12.2019 №2 підтверджено факт перевезення позивачем транспортним засобом марки MAN, д.н. НОМЕР_1 вантажу саме у кількості 25.360 т (нетто), загальна маса транспортного засобу (брутто) становить 39.650 т, тобто в межах нормативно допустимих 40 т.

Суд також звертає увагу, що згідно з п. 25 Порядку №1567 справа про порушення розглядається в органі державного контролю за місцезнаходженням суб`єкта господарювання або за місцем виявлення порушення (за письмовою заявою уповноваженої особи суб`єкта господарювання) не пізніше ніж протягом двох місяців з дня його виявлення.

Справа про порушення розглядається у присутності уповноваженої особи суб`єкта господарювання.

Пунктом 26 Порядку №1567 передбачено, що про час і місце розгляду справи про порушення уповноважена особа суб`єкта господарювання повідомляється під розписку чи рекомендованим листом із повідомленням.

У разі неявки уповноваженої особи суб`єкта господарювання справа про порушення розглядається без її участі.

Порядок оформлення матеріалів та розгляду справ про адміністративні правопорушення, пов`язані з порушенням законодавства про автомобільний транспорт, уповноваженими на те посадовими особами Державної інспекції України з безпеки на наземному транспорті та її територіальних органів (далі – уповноважені посадові особи) встановлює інструкція з оформлення матеріалів про адміністративні правопорушення Державною інспекцією України з безпеки на наземному транспорті, затверджена наказом Міністерства інфраструктури України 24.04.2013 №254 (далі – Інструкція №254).

Відповідно до п. 3.1 та п. 3.2 розділу ІІІ Інструкції №254 при розгляді справи про адміністративне правопорушення особа, уповноважена розглядати справи про адміністративне правопорушення, зобов`язана дотримуватися вимог статті 38 Кодексу, відповідно до якої адміністративне стягнення може бути накладено не пізніш як через два місяці з дня вчинення правопорушення, а у разі триваючого правопорушення - не пізніш як через два місяці з дня його виявлення.

Справа розглядається в присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності. Розгляд справи за відсутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, можливий лише у випадках, коли є підтвердження про належне повідомлення цієї особи про місце і час розгляду справи і якщо від неї не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.

Системний аналіз вищенаведених положень свідчить, що на орган державного контролю покладено обов`язок належного повідомлення суб`єкта господарювання про місце і час розгляду справи про порушення шляхом вручення суб`єкту господарювання такого повідомлення під розписку чи рекомендованим листом із повідомленням.

Судом із матеріалів справи встановлено, що повідомлення про розгляд 11.02.2020 з 10 год. 00 хв. до 12 год. 30 хв. справи про порушення законодавства про автомобільний транспорт позивачем отримано 31.01.2020, однак представником позивача адвокатом Архипенком О.А. подано заяву від 10.02.2020 про відкладення розгляду на іншу дату, яку відповідачем отримано 11.02.2020 за номером 6520/0/22-20.

У подальшому, розгляд справи про порушення ТОВ «Агропром» законодавства про автомобільний транспорт відбувся 14.02.2020, про що свідчить дата винесення оскаржуваної постанови №159525, однак у матеріалах адміністративної справи відсутні докази того, що позивач належним чином був повідомлений про місце і час розгляду справи про порушення законодавства про автомобільний транспорт, зокрема про розгляд справи саме 14.02.2020.

Отже відповідачем не було дотримано приписів вищевказаного Порядку №1567 та Інструкції №254 щодо дотримання процедури розгляду акту перевірки про порушення ним законодавства про автомобільний транспорт, що позбавило ТОВ «Агропром» законного права його уповноваженої особи бути присутнім під час розгляду справи, подати відповідні докази, висловити заперечення тощо.

Відповідно до ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського Суду з прав людини», суди застосовують при розгляді справ Європейську Конвенцію «Про захист прав людини і основоположних свобод» та практику Європейського Суду з прав людини як джерело права.

Європейський суд з прав людини, юрисдикція якого поширюється на всі питання тлумачення і застосування Конвенції (п. 1 ст. 32 Конвенції), зокрема у п. 58 рішення у справі «Серявін та інші проти України» від 10.02.2010, заява 4909/04 повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча п. 1 ст.6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі «Руїс Торіха проти Іспанії» від 09.12.1994, серія A, №303-A, п.29).

У зв`язку із вищевикладеними обставинами, суд дійшов висновку визнати протиправною та скасувати постанову управління Укртрансбезпеки в Черкаській області від 14.02.2020 №159525.

Згідно частини 1 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

При цьому в силу положень частини 2 статті 77 вказаного кодексу, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Відповідно до ч. 1 ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Керуючись статтями 6, 9, 14, 139, 242-245, 255, 295, 370 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Визнати протиправною та скасувати постанову управління Укртрансбезпеки в Черкаській області від 14.02.2020 №159525 про накладення адміністративно-господарського штрафу.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Державної служби України з безпеки на транспорті на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Агропром» сплачений судовий збір в розмірі 2102 (дві тисячі сто дві) грн.

Копію рішення направити особам, які беруть участь у справі.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, яка може бути подана до Шостого апеляційного адміністративного суду через Черкаський окружний адміністративний суд у строк, встановлений статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України з урахуванням вимог пункту 3 розділу VI Прикінцевих положень Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя В.А. Гайдаш