Ухвала суду № 89249623, 15.05.2020, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд 61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710

УХВАЛА

15 травня 2020 р. Справа № 520/4063/2020

Суддя Харківського окружного адміністративного суду Севастьяненко К.О., розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу ОСОБА_1 до Головного територіальне управління юстиції у Харківській області, Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків) про визнання незаконним та скасування наказів, поновлення на посаді, стягнення середнього заробітку за весь час вимушеного прогулу,-

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом, в якому просить суд:

- визнати протиправним та скасувати наказ від 21.02.2020 р. №9/к, про звільнення ОСОБА_1 за пунктом 1-1 частини першої статті 87 Закону України “Про державну службу”;

- поновити ОСОБА_1 на посаді начальника відділу організаційної роботи, документування та контролю Головного територіального управління юстиції у Харківській області;

- зобов`язати Головне територіальне управління юстиції у Харківській області та Східне міжрегіональне управління Міністерства юстиції (м. Харків) забезпечити виконання вимог ст. 49-2 КЗпП України в частині врахування переважного права на залишення на роботі та пропозиції ОСОБА_1 всіх наявних вакантних посад, які вона може обіймати відповідно до своєї кваліфікації;

- стягнути з Головного територіального управління юстиції у Харківській області та Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків) солідарно на користь ОСОБА_1 середній заробіток за весь час вимушеного прогулу.

Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 21.04.2020 було відкрито спрощене провадження.

Через канцелярію суду від представника Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків) надійшло клопотання про розгляд справи за правилами загального позовного провадження.

Частиною 3 ст.166 КАС України визначено, що заяви, клопотання і заперечення подаються та розглядаються в порядку, встановленому цим Кодексом. У випадках, коли цим Кодексом такий порядок не встановлений, він встановлюється судом.

З огляду на характер, зміст та сутність спірних правовідносин, а також те, що справа була відкрита у спрощеному провадженні, суд доходить до висновку про можливість розгляду поданої заяви та клопотання за процедурою письмового провадження без виклику сторін.

Дослідивши матеріали адміністративної справи та, клопотання представника позивача, суд зазначає наступне.

Згідно із частинами другою, третьою статті 12 КАС України спрощене позовне провадження призначене для розгляду справ незначної складності та інших справ, для яких пріоритетним є швидке вирішення справи. Загальне позовне провадження призначене для розгляду справ, які через складність або інші обставини недоцільно розглядати у спрощеному позовному провадженні.

Відповідно до частини третьої статті 257 КАС України при вирішенні питання про розгляд справи за правилами спрощеного або загального позовного провадження суд враховує: 1) значення справи для сторін; 2) обраний позивачем спосіб захисту; 3) категорію та складність справи; 4) обсяг та характер доказів у справі, в тому числі чи потрібно у справі призначати експертизу, викликати свідків тощо; 5) кількість сторін та інших учасників справи; 6) чи становить розгляд справи значний суспільний інтерес; 7) думку сторін щодо необхідності розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження.

Як встановлено частиною четвертою статті 12 КАС України, виключно за правилами загального позовного провадження розглядаються справи у спорах: 1) щодо оскарження нормативно-правових актів, за винятком випадків, визначених цим Кодексом; 2) щодо оскарження рішень, дій та бездіяльності суб`єкта владних повноважень, якщо позивачем також заявлено вимоги про відшкодування шкоди, заподіяної такими рішеннями, діями чи бездіяльністю, у сумі, що перевищує п`ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; 3) про примусове відчуження земельної ділянки, інших об`єктів нерухомого майна, що на ній розміщені, з мотивів суспільної необхідності; 4) щодо оскарження рішення суб`єкта владних повноважень, на підставі якого ним може бути заявлено вимогу про стягнення грошових коштів у сумі, що перевищує п`ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; 5) щодо оскарження рішень Національної комісії з реабілітації у правовідносинах, що виникли на підставі Закону України “Про реабілітацію жертв репресій комуністичного тоталітарного режиму 1917 - 1991 років”.

Цей перелік є вичерпним. Спір, що є предметом розгляду у даній адміністративній справі, не підлягає розгляду виключно за правилами загального позовного провадження.

Як визначено частиною другою статті 257 КАС України, за правилами спрощеного позовного провадження може бути розглянута будь-яка справа, віднесена до юрисдикції адміністративного суду, за винятком справ, зазначених у частині четвертій цієї статті. Даний спір не належить до тих, що визначені у частині четвертій статті 257 КАС України.

Вирішуючи питання про відкриття провадження у вказаній справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи, суд врахував вимоги частини третьої статті 257 КАС України, зокрема категорію та складність справи, відсутність необхідності призначати експертизу чи викликати свідків у справі.

Таким чином, оскільки дана справа в розумінні статті 12 КАС України є справою незначної складності, для якої пріоритетним є швидке її вирішення то на данний час відсутні правові підстави для розгляду цієї справи за правилами загального позовного провадження.

Оскільки для повного та всебічного встановлення обставин справи характер спірних правовідносин та предмет доказування в даній справі не вимагають проведення судового засідання з повідомленням сторін, зворотного представником позивача не наведено, клопотання останнього про розгляд даної справи в судовому засіданні з повідомлення (викликом) сторін є необґрунтованим та не підлягає задоволенню.

Окрім того, суд вважає за необхідне звернути увагу представника Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків), що виходячи із змісту статті 261 КАС України, учасники справи викладають письмово свої пояснення у заявах по суті справи, якими для позивача є позовна заява та відповідь на відзив.

Сторони у справі поінформовані про основні процесуальні дії та забезпечені процесуальними документами суду, а докази відправлення кореспонденції до суду надані відповідною стороною і зберігаються у матеріалах справи (саме така позиція викладена в рішенні Європейського суду з прав людини від 03 жовтня 2017 року у справі "Віктор Назаренко проти України").

Аналогічна правова позиція викладене в ухвалі Верховного Суду від 03.12.2019 року у справі №820/5121/18.

Представник Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків) не обґрунтував, які є перешкоди для об`єктивного встановлення усіх обставин у даній справі та яким чином розгляд справи з викликом сторін у судове засідання цьому сприятиме.

Суд враховує також правову позицію Європейського суду з прав людини викладену у справі "Устименко проти України" від 29 жовтня 2015 року. Так, у пункті 41, зокрема, зазначено, що у справі порушувалося суто правове і технічне питання, а не питання факту або оцінки доказів. Суд неодноразово постановляв, що такі спори краще розглядати в рамках письмової процедури, а не за допомогою усних слухань.

З урахуванням зазначеного, суд дійшов висновку, що на данний час відсутні підстави для задоволення заявленого клопотання про розгляд даної справи в судовому засіданні.

Керуючись ст. ст. 248, 256, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

УХВАЛИВ:

У задоволенні клопотання представника Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків) - відмовити.

Копію даної ухвали направити учасникам справи.

Ухвала набирає законної сили після її підписання суддею та оскарженню не підлягає.

Суддя Севастьяненко К.О.