Ухвала суду № 89249588, 15.05.2020, Херсонський окружний адміністративний суд

ХЕРСОНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

______________

УХВАЛА

15 травня 2020 р. м. ХерсонСправа № 540/962/20

Херсонський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді: Пекного А.С. ,

розглянувши у письмовому провадженні за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом Головного управління ДПС у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м. Севастополі до Приватного підприємства "Приватне сільськогосподарське підприємство "Новогригорівське" про стягнення коштів з рахунків платника податків у банках та стягнення коштів за рахунок готівки в рахунок погашення податкового боргу,

встановив:

Головне управління ДПС у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м. Севастополі (далі-позивач) звернулось до суду з позовом до Приватного підприємства "Приватне сільськогосподарське підприємство "Новогригорівське" (далі-відповідач), в якому просить стягнути кошти з рахунків платника податків у банках, що його обслуговують та кошти за рахунок готівки в рахунок погашення податкового боргу з: ПДВ у сумі 641 158,49 грн., податку на доходи фізичних осіб, що сплачується податковими агентами, із доходів платника податків у вигляді заробітної плати у сумі 154 847,35 грн. та по орендній платі з юридичних осіб у сумі 76 999,85 грн.

Ухвалою від 17.04.2020р. провадження у вказаній справі відкрите, розгляд справи призначений за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).

Відповідачем подано до суду клопотання про розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження з викликом сторін.

Вирішуючи вказане клопотання, суд виходить з наступного.

Відповідно до ст. 257 КАС України за правилами спрощеного позовного провадження може бути розглянута будь-яка справа, віднесена до юрисдикції адміністративного суду, за винятком справ, зазначених у частині четвертій цієї статті (ч. 2 ст. 257 КАС України).

При вирішенні питання про розгляд справи за правилами спрощеного або загального позовного провадження суд враховує:1) значення справи для сторін; 2) обраний позивачем спосіб захисту; 3) категорію та складність справи; 4) обсяг та характер доказів у справі, в тому числі чи потрібно у справі призначати експертизу, викликати свідків тощо; 5) кількість сторін та інших учасників справи; 6) чи становить розгляд справи значний суспільний інтерес; 7) думку сторін щодо необхідності розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження (ч. 3 ст. 257 КАС України).

Відповідно до ч.ч.5-7 ст. 262 КАС України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін. Суд може відмовити в задоволенні клопотання сторони про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням сторін: у випадках, визначених статтею 263 цього Кодексу або якщо характер спірних правовідносин та предмет доказування у справі незначної складності не вимагають проведення судового засідання з повідомленням сторін для повного та всебічного встановлення обставин справи.

Звертаючись до суду з клопотанням про розгляд справи у судовому засіданні з викликом сторін, відповідач обґрунтовує його необхідністю повного та всебічного дослідження обставин справи, а також надання усних пояснень сторін у судовому засіданні.

Суд звертає увагу відповідача на положення норм Кодексу адміністративного судочинства. Зокрема, статтею 44 КАС України встановлено, що учасники справи мають рівні процесуальні права та обов`язки.

Учасники справи зобов`язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов`язки. Учасники справи мають право: 1) ознайомлюватися з матеріалами справи, робити з них витяги, копії, одержувати копії судових рішень; 2) подавати докази; брати участь у судових засіданнях, якщо інше не визначено законом; брати участь у дослідженні доказів; ставити питання іншим учасникам справи, а також свідкам, експертам, спеціалістам; 3) подавати заяви та клопотання, надавати пояснення суду, наводити свої доводи, міркування щодо питань, які виникають під час судового розгляду, і заперечення проти заяв, клопотань, доводів і міркувань інших осіб; 4) ознайомлюватися з протоколом судового засідання, записом фіксування судового засідання технічними засобами, робити з них копії, подавати письмові зауваження з приводу їх неправильності чи неповноти; 5) оскаржувати судові рішення у визначених законом випадках; 6) користуватися іншими визначеними законом процесуальними правами.

Крім прав та обов`язків, визначених у статті 44 цього Кодексу, відповідач має право визнати позов повністю або частково, подати відзив на позовну заяву. Сторони можуть досягнути примирення на будь-якій стадії судового процесу, що є підставою для закриття провадження в адміністративній справі (ч.ч.4,5 ст.47 КАС України).

Статтею 166 КАС України встановлено, що при розгляді справи судом учасники справи викладають свої вимоги, заперечення, аргументи, пояснення, міркування тощо щодо процесуальних питань у заявах та клопотаннях, а також запереченнях проти заяв і клопотань.

Заяви, клопотання і заперечення подаються в письмовій або усній формі. У випадках, визначених цим Кодексом, заяви і клопотання подаються тільки в письмовій формі.

Заяви, клопотання і заперечення подаються та розглядаються в порядку, встановленому цим Кодексом. У випадках, коли цим Кодексом такий порядок не встановлений, він встановлюється судом.

Подання заяв по суті справи є правом учасників справи. Неподання суб`єктом владних повноважень відзиву на позов без поважних причин може бути кваліфіковано судом як визнання позову.

Документи (в тому числі процесуальні документи, письмові та електронні докази тощо) можуть подаватися до суду, а процесуальні дії вчинятися учасниками справи в електронній формі з використанням Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, за винятком випадків, визначених цим Кодексом.

Процесуальні документи в електронній формі мають подаватися учасниками справи до суду з використанням Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи шляхом заповнення форм процесуальних документів відповідно до Положення про Єдину судову інформаційно-телекомунікаційну систему (ч.ч.7,8 ст.44 КАС України).

З наведеного убачається, що процесуальним законодавством надане право сторонам подавати свої аргументи, пояснення і заперечення незалежно від форми судочинства та виду провадження (письмове чи судове засідання з викликом сторін). Крім того, Кодексом адміністративного судочинства встановлений порядок, форма і строки надання сторонами доказів, пояснень та інших аргументів.

Суд звертає увагу відповідача на те, що згідно положень ст.242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. цією ж нормою визначено, що обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Отже, при вирішенні даного спору судом будуть досліджені усі надані сторонами докази, повно і всебічно з`ясовані всі обставини справи незалежно від порядку провадження (спрощеного без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) чи спрощеного з повідомлення учасників справи, у судовому засіданні).

Жодного іншого обґрунтування необхідності розгляду даної справи у судовому засіданні з викликом учасників справи, відповідачем не наведено.

Наразі у матеріалах справи міститься позовна заява з доказами, відзив відповідача, у якому викладені та обґрунтовані заперечення відповідача та докази, на підтвердження обставин, викладених відповідачем у відзиві на позовну заяву.

Таким чином, станом на день постановлення даної ухвали, суд не убачає підстав та необхідності надання сторонами усних пояснень, а тому і призначати дану справу до розгляду у судовому засіданні з викликом сторін немає необхідності.

Разом з тим, дослідивши матеріали справи, суд встановив необхідність витребування додаткових доказів на підтвердження обставин, викладених позивачем у позовній заяві та відповідачем у відзиві на позов.

Так, відповідач, надаючи пояснення щодо податкового боргу по податку на доходи фізичних осіб, посилається на рішення податкового органу від 30.11.2017р. №0001861305 та №0001851305 про застосування штрафних санкцій. Із позовної заяви убачається, що податковий борг відповідача з податку на доходи фізичних осіб складається з суми штрафних санкцій у розмірі 119005,94 грн. та пені у розмірі 35841,41 грн. При цьому, обґрунтовуючи наявність цього боргу, позивач посилається на податкове повідомлення-рішення від 30.11.2017р. №0002321305. Разом з тим, жодною стороною не надано доказів узгодження грошового зобов`язання по податку на доходи фізичних осіб.

Крім того, відповідачем надано до суду докази відкриття виконавчого провадження з примусового виконання вимог від 05.02.2019р. №Ю-74885-17 У, від 09.09.2019р. №Ю-74885-17 У, від 08.01.2019р. №Ю-74885-17. Разом з тим, сторонами не надані вказані податкові вимоги та докази зарахування суми, визначених у цих вимогах, до суми податкового боргу, заявленого до стягнення в межах даної справи.

Відповідно до ч.2 ст.73 КАС України предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

З огляду на зміст наведеної норми процесуального права та з урахуванням того, що вимогою заявленого позову є стягнення податкової заборгованості, предметом доказування у даній справі мають бути обставини, які свідчать про наявність підстав, з якими законом пов`язує можливість стягнення податкового боргу у судовому порядку, встановлення факту узгодженості грошового зобов`язання, наявності податкового боргу, його сплати у добровільному порядку тощо.

Статтею 9 КАС України передбачено, що розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. Суд вживає передбачені законом заходи, необхідні для з`ясування всіх обставин у справі. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Частиною 1 статті 76 КАС України визначено, що достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.

Згідно ч.1 ст.77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Положеннями ст.79 КАС України встановлено, що учасники справи подають докази у справі безпосередньо до суду.

Якщо доказ не може бути поданий у встановлений законом строк з об`єктивних причин, учасник справи повинен про це письмово повідомити суд та зазначити: доказ, який не може бути подано; причини, з яких доказ не може бути подано у зазначений строк. Учасник справи також повинен надати докази, які підтверджують, що він здійснив усі залежні від нього дії, спрямовані на отримання відповідного доказу.

У випадку визнання поважними причин неподання учасником справи доказів у встановлений законом строк суд може встановити додатковий строк для подання вказаних доказів.

Докази, не подані у встановлений законом або судом строк, до розгляду судом не приймаються, крім випадку, коли особа, що їх подає, обґрунтувала неможливість їх подання у вказаний строк з причин, що не залежали від неї.

Копії доказів (крім речових доказів), що подаються до суду, заздалегідь надсилаються або надаються особою, яка їх подає, іншим учасникам справи. Суд не бере до уваги відповідні докази у разі відсутності підтвердження надсилання (надання) їх копій іншим учасникам справи, крім випадку, якщо такі докази є у відповідного учасника справи або обсяг доказів є надмірним, або вони подані до суду в електронній формі, або є публічно доступними.

Отже, з метою повного і всебічного з`ясування всіх обставин в даній справі та ухвалення законного рішення, суд вважає за необхідне витребувати додаткові докази.

Керуючись ст. 243, 248 КАС України,

ухвалив:

У задоволенні клопотання відповідача про розгляд справи у судовому засіданні з викликом сторін - відмовити.

Зобов`язати Головне управління ДПС у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м. Севастополі протягом п`яти днів з дня вручення даної ухвали надати до суду:

- засвідчені належним чином копії рішень від 30.11.2017р. №0001861305 та №0001851305 про застосування штрафних санкцій;

- засвідчені належним чином копії вимог від 05.02.2019р. №Ю-74885-17 У, від 09.09.2019р. №Ю-74885-17 У, від 08.01.2019р. №Ю-74885-17;

- розгорнуту довідку про складові податкового боргу, який заявлений до стягнення в межах даної справи (із обов`язковою вказівкою суми, виду податку, підстави виникнення, дати узгодження, дата виникнення податкового боргу);

- розгорнутий витяг з інтегрованої картки платника податків - Приватне підприємство "Приватне сільськогосподарське підприємство "Новогригорівське" з кожного податку.

Зобов`язати Приватне підприємство "Приватне сільськогосподарське підприємство "Новогригорівське" протягом п`яти днів з дня вручення даної ухвали надати до суду:

- докази оскарження та скасування рішень від 30.11.2017р. №0001861305 та №0001851305 про застосування штрафних санкцій;

- докази погашення податкового боргу, заявленого до стягнення в межах даної справи або інших доказів на підтвердження факту відсутності такого податкового боргу;

- докази скасування податкового повідомлення-рішення від 30.11.2017р. №0002321305;

- докази сплати податкових зобов`язань, визначених Підприємством самостійно у:

податковій декларації з ПДВ від 21.10.2019р. №33140410;

уточнюючому розрахунку податкових зобов`язань з ПДВ у зв`язку з виправленням самостійно виявлених помилок №33140410 за 01.09.2019р.;

податкового розрахунку земельного податку №9026599599 від 20.02.2019р.

Ухвала, постановлена судом поза межами судового засідання або в судовому засіданні у разі неявки всіх учасників справи, під час розгляду справи в письмовому провадженні, набирає законної сили з моменту її підписання суддею (суддями)

Ухвала оскарженню не підлягає та є обов`язковою для осіб, які беруть участь у справі, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України.

Суддя А.С. Пекний