Ухвала суду № 89249483, 14.05.2020, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд 61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710

УХВАЛА

"14" травня 2020 р. №520/10041/18

Харківський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Мельникова Р.В., розглянувши в порядку письмового провадження заяву представника ОСОБА_1 про встановлення способу виконання рішення Харківського окружного адміністративного суду від 20.12.2018 року по справі №520/10041/18 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області про зобов`язання вчинити певні дії,

В С Т А Н О В И В :

Від представника ОСОБА_1 04 травня 2020 року до Харківського окружного адміністративного суду надійшла заява про встановлення способу виконання рішення Харківського окружного адміністративного суду від 20.12.2018 року по справі №520/10041/18, в якій заявник просить суд встановити спосіб виконання рішення Харківського окружного адміністративного суду від 20.12.2018 року по справі №520/10041/18 шляхом: зобов`язання Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області здійснити виплату ОСОБА_1 пенсії у розмірі з урахуванням 100 % суми підвищення пенсії, визначеного станом на 01 березня 2018 року з 01 січня 2018 року, здійснити виплату ОСОБА_1 суму недоплаченої частини основного розміру пенсії з 01 січня 2018 року, без використання при такій виплаті постанов Кабінету Міністрів України чи інших нормативно правових актів (постанова № 649 від 22.08.2018 року), які надають боржнику можливість для відстрочення чи розстрочення виплат.

В обґрунтування поданої заяви вказано, що на теперішній час рішення Харківського окружного адміністративного суду від 20.12.2018 року по справі №520/10041/18 в частині виплати суми недоплаченої частини основного розміру пенсії, починаючи з 01.01.2018 року. При цьому, відповідач посилається на те, що виплату різниці пенсії за вказаний період, нарахованої за рішенням суду, буде здійснено у порядку, передбаченому постановою Кабінету Міністрів України від 22.08.2018 №649 “Питання погашення заборгованості пенсійних виплат за рішенням суду”. Вказані обставини слугували підставою для звернення до суду із даною заявою.

Представником відповідача через канцелярію суду подано заперечення на заяву позивача про встановлення способу виконання судового рішення, в якому проти поданої заяви останній заперечував та зазначив, що на виконання рішення суду відповідачем було проведено перерахунок пенсії позивача з урахуванням 100 % підвищення пенсії визначеного станом на 01.03.2018 з 01.01.2018 по 30.05.2019 в розмірі 21345,37 грн. Також зазначено, що різницю пенсії за період з 01.01.2018 по 08.04.2019 в сумі 20069,75 грн. буде виплачено в порядку, визначеному постановою Кабінету Міністрів України від 22.08.2018 №649 “Питання погашення заборгованості пенсійних виплат за рішенням суду”. В той же час, вказано, що різницю пенсії за період з 09.04.2019 по 31.05.2019 року в сумі 1275,82 грн. нараховано та виплачено в червні 2019 року, а з 01.06.2019 року пенсія виплачується у розмірі 9765,00 грн. з урахуванням рішення суду.

Також представником позивача до суду подано додаткові пояснення із викладенням власної правової позиції, а також зазначенням клопотання про розгляд заяви без участі позивача та представника позивача.

Представник заявника в судове засідання не прибув, про дату, час та місце слухання справи повідомлений належним чином.

Представник відповідача в судове засідання не прибув, про дату, час та місце слухання справи повідомлений належним чином.

Відповідно до ч. 2 ст. 378 КАС України заява про встановлення або зміну способу або порядку виконання, відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення розглядається у десятиденний строк з дня її надходження у судовому засіданні з повідомленням стягувача та боржника. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає судовому розгляду.

Згідно із положеннями п. 10 ч. 1 ст. 4 Кодексу адміністративного судочинства України письмове провадження - розгляд і вирішення адміністративної справи або окремого процесуального питання в суді першої, апеляційної чи касаційної інстанції без повідомлення та (або) виклику учасників справи та проведення судового засідання на підставі матеріалів справи у випадках, встановлених цим Кодексом.

Фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється відповідно до положень частини 4 статті 229 КАС України.

Частиною 9 статті 205 КАС України передбачено, що якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але всі учасники справи не з`явилися у судове засідання, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

З огляду на вищевикладене, суд приходить до висновку про наявність підстав для розгляду заяви про встановлення способу виконання рішення в порядку письмового провадження за наявними в матеріалах справи доказами.

Дослідивши наявні в матеріалах справи докази, проаналізувавши доводи заяви та заперечень проти неї, суд встановив наступне.

Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 20.12.2018 року по справі № 520/10041/18 адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області (Держпром, 3 під., 2 пов., м. Харків, 61022) про зобов`язання вчинити певні дії – задоволено частково; зобов`язано Головне управління Пенсійного Фонду України в Харківській області виплатити ОСОБА_1 пенсію у розмірі з урахуванням 100 % суми підвищення пенсії, визначеного станом на 01 березня 2018 року з 01 січня 2018 року, здійснити виплату ОСОБА_1 суму недоплаченої частини основного розміру пенсії з 01 січня 2018 року; стягнуто на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , код - НОМЕР_1 ) сплачену суму судового збору у розмірі 704 (сімсот чотири) грн 80 коп. за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області (м-н Свободи, буд.5, Держпром, 3 під., м. Харків, 61022, код ЄДРПОУ - 14099344); в задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

Ухвалою Другого апеляційного адміністративного суду від 09.04.2019 року апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 20.12.2018 року по справі № 520/10041/18 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області про зобов`язання вчинити певні дії повернуто скаржнику.

Отже, судове рішення у справі № 520/10041/18 набрало законної сили.

За даними програми "Діловодство спеціалізованого суду (ДСС)" судом встановлено, що у зв`язку із набранням судовим рішенням законної сили Харківським окружним адміністративним судом 20.12.2018 року позивачу видано виконавчий лист по справі № 520/10041/18.

Зі змісту поданої до суду заявником заяви вбачається, що 14.06.2019 року до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області ним було подано заяву про виконання рішення суду в добровільному порядку, у відповідь на яку відповідачем по справі листом від 01.08.2019 року повідомлено, що відповідачем здійснено перерахунок пенсії ОСОБА_1 з урахуванням 100 % підвищення пенсії визначеного станом на 01.03.2018 з 01.01.2018 по 30.05.2019, різниця пенсії за період з 01.01.2018 по 08.04.2019 буде виплачуватись у порядку, передбаченому постановою КМУ від 22.08.2018 р. № 649 "Про питання погашення заборгованості пенсійних виплат за рішенням суду", а різницю пенсії за період з 09.04.2019 по 31.05.2019 року в сумі 1275,82 грн. нараховано та виплачено в червні 2019 року, а з 01.06.2019 року пенсія виплачується у розмірі 9765,00 грн. з урахуванням рішення суду.

Як зазначено позивачем, виконавчий лист було пред`явлено ним до виконання та відкрито виконавче провадження №59438762. Однак, боржником не надано жодного доказу на підтвердження виконання рішення суду від 20.12.2018 року по справі №520/10041/18. При цьому, постановою державного виконавця від 17.02.2020 у виконавчому провадження № 59438762 за повторне невиконання рішення суду в повному обсязі накладено на боржника ГУПФУ штраф на користь держави у розмірі 10200 грн. та, в подальшому, постановою ) державного виконавця від 18.02.2020 у виконавчому провадження № 59438762 встановлено, що рішення суду в повному обсязі боржником не виконано, а саме не здійснено виплату заборгованості з пенсійних виплат стягувачеві, відповідно до рішення суду, але рішення суду не виконано без поважних причин і його виконання без участі боржника неможливе.

Суд зазначає, що матеріали заяви свідчать, що Головним управлінням Пенсійного фонду України в Харківській області 06.05.2019 року на виконання рішення суду було здійснено розрахунок на доплату (виплату, утримання) пенсії за пенсійною справою заявника за період з січня 2018 року по травень 2019 року із визначенням суми доплати у розмірі 21345,57 грн., а також розрахунок на доплату (виплату, утримання) пенсії за пенсійною справою заявника за період з січня 2018 року по 08 квітня 2019 року із визначенням суми доплати у розмірі 20069,75 грн.

З наявних в матеріалах справи доказів також вбачається, що відповідно до розрахунку на доплату (виплату, утримання) пенсії за пенсійною справою заявника за період з 09.04.2019 року по травень 2019 року позивачу нараховано суму доплати 1275,82 грн. та здійснено виплату такої доплати, що підтверджується довідкою про доходи пенсіонера.

Так, судом під час розгляду заяви зі змісту наданого представником відповідача заперечення встановлено, що загальна сума доплати за період з 01.01.2018 року по 08.04.2019 року в сумі 20069,75 грн. року буде виплачуватись у порядку, передбаченому постановою КМУ від 22.08.2018 р. № 649 "Про питання погашення заборгованості пенсійних виплат за рішенням суду".

Вказані обставини свідчать, на думку заявника, про не виконання боржником судового рішення в повному обсязі.

Розглядаючи заяву ОСОБА_1 , суд бере до уваги, що відповідно до ч. 1 ст. 378 КАС України, за заявою сторони суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, а за заявою стягувача чи виконавця (у випадках, встановлених законом), - встановити чи змінити спосіб або порядок його виконання.

Згідно із положеннями ч.3 ст.378 Кодексу адміністративного судочинства України підставою для встановлення або зміни способу або порядку виконання, відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим.

Отже, з аналізу вищевикладеної норми вбачається, що остання пов`язує можливість зміни чи встановлення способу і порядку виконання судового рішення у виняткових випадках за умови доведення заявником існування конкретних обставин, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим у певний строк.

Суд зазначає, що вищенаведені норми не дають чітких роз`яснень щодо цих підстав, підкреслюючи роль судового розсуду в оцінці заявлених обставин.

Разом з тим, під обґрунтованими підставами слід розуміти наявність виключних обставин, які є об`єктивно непереборними, тобто такими, що ускладнюють або унеможливлюють виконання рішення суду боржником, зазначення настання обставин, що дозволяють виконати рішення суду протягом визначеного терміну. Наявність таких обставин має бути підтверджено належними та допустимими доказами.

При цьому, порядок виконання рішення - це визначена законодавством послідовність і зміст вчинення виконавчих дій державним виконавцем, а також права і обов`язки суб`єктів виконавчого провадження під час їх вчинення.

Також суд зазначає, що відповідно до статті 129-1 Конституції України, суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов`язковим до виконання.

Приписами статті 370 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що судове рішення, яке набрало законної сили, є обов`язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами.

Під час розгляду заяви встановлено, що підставою для звернення з останньою вказано на наявність підстав для встановлення способу виконання рішення Харківського окружного адміністративного суду від 20.12.2018 по справі №520/10041/18 шляхом зобов`язання Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області здійснити виплату ОСОБА_1 пенсії у розмірі з урахуванням 100 % суми підвищення пенсії, визначеного станом на 01 березня 2018 року з 01 січня 2018 року, здійснити виплату ОСОБА_1 суму недоплаченої частини основного розміру пенсії з 01 січня 2018 року, без використання при такій виплаті постанов Кабінету Міністрів України чи інших нормативно правових актів (постанова № 649 від 22.08.2018 року), які надають боржнику можливість для відстрочення чи розстрочення виплат.

Проте суд зазначає, що заявником не надано будь-яких належних доказів, які б вказували про ускладнення або неможливість виконання судового рішення. В той же час, дана заява стосується не зміни способу і порядку виконання судового рішення, а фактично пов`язана із зміною суті резолютивної частини рішення суду, оскільки з неї випливає наявність нових позовних вимог, які не були заявлені позивачем під час розгляду справи.

Стосовно поданої заяви в частині вимоги про встановлення судом способу виконання рішення суду без застосування постанови Кабінету Міністрів України № 649 останнім фактично пов`язуються із втратою чинності вказаною постановою, оскільки саме в такому випадку її норми не підлягають застосуванню відповідачем.

Надаючи оцінку вказаним доводам, суд зазначає, що за даними Єдиного державного реєстру судових рішень встановлено, що на момент розгляду даної заяви в рамках розгляду справи № 640/5248/19 оскаржено постанову Кабінету Міністрів України № 649 та рішення Окружного адміністративного суду м. Києва у вказаній справі набрало законної сили 20.01.2020 року, проте ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 02.03.2020 року зупинено дію рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 12 листопада 2019 року до розгляду справи апеляційним судом.

При цьому, суд зазначає, що відповідно до ч. 2 ст. 265 КАС України нормативно-правовий акт втрачає чинність повністю або в окремій його частині з моменту набрання законної сили відповідним рішенням суду.

Таким чином, у разі втрати чинності нормативно-правовим актом, такий нормативно правовий акт не підлягає застосуванню з моменту набрання законної сили відповідним рішенням суду.

Отже, вимога позивача стосовно зобов`язання відповідача здійснити виплату недоплаченої частини основного розміру пенсії з 01 січня 2018 року без використання при такій виплаті постанов Кабінету Міністрів України чи інших нормативно правових актів (постанова № 649 від 22.08.2018 року), які надають боржнику можливість для відстрочення чи розстрочення виплат, є такою, що не підлягає задоволенню.

Враховуючи викладене, суд приходить до висновку, що вказані заявником обставини, які обумовили подання вказаної заяви, не є винятковими, які б вказували про ускладнення або неможливість виконання судового рішення.

Таким чином, суд дійшов висновку про те, що заява представника ОСОБА_1 про встановлення способу виконання рішення задоволенню не підлягає.

Керуючись статтями 241, 243, 254, 255, 294, 295, 378 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

У Х В А Л И В :

У задоволенні заяви представника ОСОБА_1 про встановлення способу виконання рішення Харківського окружного адміністративного суду від 20.12.2018 року по справі №520/10041/18 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області про зобов`язання вчинити певні дії - відмовити.

Ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення, якщо інше не передбачено цим Кодексом. Ухвала, постановлена судом поза межами судового засідання або в судовому засіданні у разі неявки всіх учасників справи, під час розгляду справи в письмовому провадженні, набирає законної сили з моменту її підписання суддею (суддями).

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до Другого апеляційного адміністративного суду через Харківський окружний адміністративний суд до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно - телекомунікаційної системи шляхом подачі апеляційної скарги протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини ухвали суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Суддя Мельников Р.В.