Ухвала суду № 89249391, 12.05.2020, Сумський окружний адміністративний суд

СУМСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

про залишення позовної заяви без руху

12 травня 2020 р. Справа № 480/1201/20

Сумський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Воловика С.В.,

за участю секретаря судового засідання - Дараган Ю.П.,

представника позивача - Мельник Н.М.,

представника відповідача - Сумцової С.В.,

розглянувши в підготовчому засіданні в приміщенні суду в м. Суми адміністративну справу №480/1201/20

за позовом Товариства з додатковою відповідальністю "Маяк"

до Головного управління ДПС у Сумській області, Охтирського управління Головного управління ДФС у Сумській області, Тростянецького відділення Охтирської МДПІ Головного управління ДФС у Сумській області, Головного управління Державної казначейської служби України, Управління Державного казначейства України у Тростянецькому районі

про стягнення бюджетної заборгованості,

В С Т А Н О В И В:

Товариство з додатковою відповідальністю "Маяк" звернулось з позовною заявою до Головного управління ДПС у Сумській області, Охтирського управління Головного управління ДФС у Сумській області, Тростянецького відділення Охтирської МДПІ Головного управління ДФС у Сумській області, Головного управління Державної казначейської служби України, Управління Державного казначейства України у Тростянецькому районі, в якій просить суд:

- стягнути з Державного бюджету України бюджетну заборгованість з податку на додану вартість в сумі 40 068, 00 грн.

Ухвалою суду від 25.02.2020 позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі №480/1201/20, підготовче засідання призначено на 08 квітня 2020 року об 11 год. 00 хв., встановлені строки для подання відзиву, відповіді на відзив та заперечень.

Від ГУ ДПС у Сумській області 19.03.2020 надійшло клопотання про залишення позовної заяви без розгляду у зв`язку з пропуском строку звернення до суду (а.с. 99-101). Обґрунтовуючи вказане клопотання, відповідач-1 зазначив, що про порушення права на отримання бюджетного відшкодування з податку на додану вартість по декларації за березень 2010 року позивачу стало відомо ще у 2010 році. У зв`язку з цим, відповідач вважає, що позовна заява підлягає залишенню без розгляду, оскільки встановлений Кодексом адміністративного судочинства України строк звернення до суду пропущений ТДВ «Маяк» без поважних причин.

Позивач з указаним клопотанням не погодився, у своїх запереченнях (а.с. 125-127) зазначив, що за змістом приписів Кодексу адміністративного судочинства України, строк звернення з позовною заявою до суду визначається як цим Кодексом, так і іншими законами.

Згідно з пунктом 56.18 статті 56 у взаємозв`язку з пунктами 102.1, 102.5 статті 102 Податкового кодексу України та частинами 1, 3 статі 122 Кодексу адміністративного судочинства України, строк звернення до суду з позовом про стягнення з Державного бюджету України бюджетної заборгованості з податку на додану вартість в сумі 40 068, 00 грн., складає 1095 днів.

На думку позивача, про наявність права на отримання бюджетного відшкодування з податку на додану вартість у згаданому розмірі, він фактично дізнався зі змісту Постанови Верховного Суду від 15.05.2018 по справі № 2а-8979/10/1870. З метою реалізації цього права, ТДВ «Маяк» звернулось до ГУ ДФС у Сумській області та ДФС України з листами про включення заяви про повернення суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість за березень 2010 року до Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування (а.с. 71-74).

Листами № 11992/10/18-28-12-02-18 від 27.06.2018 та № 13281/10/18-28-12-02-18 від 24.07.2018 ГУ ДФС у Сумській області повідомило ТДВ «Маяк» про те, що сума відшкодування по податку на додану вартість за березень 2010 року в розмірі 40 068, 00 грн. підлягає включенню до Тимчасового реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість, проте, механізму відшкодування таких сум не передбачено. У зв`язку з цим, Міністерством фінансів України готуються відповідні зміни до законодавства.

Отже, ТДВ «Маяк» вважає, що про порушення свого права на отримання суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість в розмірі 40 068, 00 грн. дізналось після отримання згаданих листів податкового органу, тобто 26.07.2018, у зв`язку з чим, строк звернення до суду (1095 днів) не був пропущений.

В підготовче засідання 08.04.2018 сторони, належним чином повідомлені про час та місце розгляду справи, не прибули, від відповідача-1 надійшло клопотання про відкладення засідання у зв`язку із установленням Постановою Кабінету Міністрів України № 211 від 11.03.2020 на всій території України карантину.

Ухвалою суду від 08.04.2020 вказане клопотання задоволено, підготовче засідання відкладено на 12.05.2020 о 12 год. 00 хв.

В підготовчому засіданні 12.05.2020 представник ГУ ДПС у Сумській області клопотання про залишення позовної заяви без розгляду підтримав та просив суд його задовольнити.

Представник ТДВ «Маяк» в підготовчому засіданні 12.05.2020 проти клопотання відповідача-1 заперечував та просив суд в його задоволенні відмовити.

Заслухавши повноважних представників сторін, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини справи та об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду клопотання і вирішення його по суті в їх сукупності, суд зазначає наступне.

Процесуальна природа та призначення строків звернення до суду зумовлюють при вирішенні питання їх застосування до спірних правовідносин необхідність звертати увагу не лише на визначені в нормативних приписах відповідних статей загальні темпоральні характеристики умов реалізації права на судовий захист – строк звернення та момент обчислення його початку, але й природу спірних правовідносин щодо захисту прав, свобод та інтересів, у яких особа звертається до суду.

Визначення строку звернення до адміністративного суду в системному зв`язку з принципом правової визначеності слугує меті забезпечення передбачуваності для відповідача (як правило, суб`єкта владних повноважень в адміністративних справах) та інших осіб того, що зі спливом установленого проміжку часу прийняте рішення, здійснена дія (бездіяльність) не матимуть поворотної дії в часі та не потребуватимуть скасування, а правові наслідки прийнятого рішення або вчиненої дії (бездіяльності) не будуть відмінені у зв`язку з таким скасуванням. Тобто, встановлені строки звернення до адміністративного суду сприяють уникненню ситуації правової невизначеності щодо статусу рішень, дій (бездіяльності) суб`єкта владних повноважень.

Загальні норми процедури судового оскарження в рамках розгляду публічно-правових спорів регулюються Кодексом адміністративного судочинства України.

Згідно з частиною першою статті 122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Відповідно до абзацу першого частини другої статті 122 КАС України для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Зазначена норма встановлює загальний строк звернення до адміністративного суду в публічно-правових спорах. При цьому, як уже зазначено, частина перша статті 122 КАС України передбачає можливість встановлення строків звернення до адміністративного суду іншими законами.

Спеціальним нормативно-правовим актом, який встановлює окремі правила та положення для регулювання відносин оподаткування та захисту прав учасників податкових відносин, в тому числі захисту порушеного права в судовому порядку, є Податковий кодекс України.

Так, згідно з пунктом 56.1 статті 56 Податкового кодексу України, рішення, прийняті контролюючим органом, можуть бути оскаржені в адміністративному або судовому порядку.

Пункт 56.18 статті 56 згаданого Кодексу встановлює, що платник податків має право оскаржити в суді податкове повідомлення-рішення або інше рішення контролюючого органу у будь-який момент після отримання такого рішення, враховуючи строки давності, визначені статтею 102.

Відповідно до пункту 102.1 статті 102 ПК України контролюючий орган, крім випадків, визначених пунктом 102.2 цієї статті, має право провести перевірку та самостійно визначити суму грошових зобов`язань платника податків у випадках, визначених цим Кодексом, не пізніше закінчення 1095 дня (2555 дня у разі проведення перевірки контрольованої операції відповідно до статті 39 цього Кодексу), що настає за останнім днем граничного строку подання податкової декларації, звіту про використання доходів (прибутків) неприбуткової організації, визначеної пунктом 133.4 статті 133 цього Кодексу, та/або граничного строку сплати грошових зобов`язань, нарахованих контролюючим органом, а якщо така податкова декларація була надана пізніше, – за днем її фактичного подання.

У разі подання платником податку уточнюючого розрахунку до податкової декларації контролюючий орган має право визначити суму податкових зобов`язань за такою податковою декларацією протягом 1095 днів з дня подання уточнюючого розрахунку.

Пунктом 102.2 статті 102 ПК України визначені випадки, коли грошове зобов`язання може бути нараховане або провадження у справі про стягнення такого податку може бути розпочате без дотримання строку давності, визначеного в абзаці першому пункту 102.1 цієї статті.

Отже, пунктом 56.18 статті 56 ПК України у взаємозв`язку зі статтею 102, встановлюється спеціальний строк у податкових правовідносинах, протягом якого платник податків має право подати до суду позов, що стосується оскарження лише податкових повідомлень-рішень або інших рішень контролюючого органу. Тобто, вказані норми не врегульовують строки звернення до суду з інших питань, з яких виникають спори у податкових правовідносинах (в тому числі і стягнення бюджетного відшкодування податку на додану вартість). Строк звернення до суду для вирішення цих питань, визначається Кодексом адміністративного судочинства України і складає шість місяців з дня, коли особа дізналась або повинна була дізнатись про порушення своїх прав та інтересів.

У цій справі судом встановлено, що 20.04.2010 Охтирською МДПІ була зареєстрована податкова декларація з податку на додану вартість за березень 2010 року відповідно до якої сума заявленого до бюджетного відшкодування податку на додану вартість склала 253 930, 00 грн. За результатами проведеної перевірки з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість на рахунок у банку за березень 2010 року, на підставі акту № 153/2332/03779142 від 21.10.2010, податковим органом прийнято податкове повідомлення-рішення № 0000052301/0 про зменшення бюджетного відшкодування податку на додану вартість за березень 2010 року на суму 40 068, 00 грн.

Вважаючи згадане рішення протиправним, ТДВ «Маяк» (на той момент СЗАТ «Маяк») звернулось з позовною заявою до Сумського окружного адміністративного суду у якій просило суд скасувати податкове повідомлення-рішення № 0000052301/0 та стягнути з Державного бюджету України бюджетну заборгованість з податку на додану вартість у розмірі 40 068, 00 грн.

Постановою Сумського окружного адміністративного суду від 17.03.2011 по справі № 2а-8979/10/1870, залишеною без змін Ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 06.09.2011, в задоволенні позовної заяви СЗАТ «Маяк» було відмовлено.

Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 16.03.2015 по справі № К/9991/64907/11 вказані рішення судів І-ї та апеляційної інстанцій скасовані, справа № 2а-8979/10/1870 направлена на новий розгляд до суду першої інстанції.

За результатами нового розгляду, Постановою Сумського окружного адміністративного суду від 02.07.2015, залишеною без змін Ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 22.09.2015 та Постановою Верховного Суду від 15.05.2018, позовна заява ТДВ «Маяк» задоволена частково, податкове повідомлення-рішення № 0000052301/0 про зменшення бюджетного відшкодування податку на додану вартість за березень 2010 року на суму 40 068, 00 грн. скасовано, в задоволенні позовної вимоги про стягнення бюджетного відшкодування податку на додану вартість в сумі 40 680, 00 грн. відмовлено.

Відмовляючи в задоволенні позовної вимоги про стягнення бюджетного відшкодування податку на додану вартість суди зазначили, що бюджетне відшкодування податку на додану вартість здійснюється органом державного казначейства з дотриманням процедури та на умовах, встановлених п. 7.7 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», на підставі податкової декларації та заяви про повернення суми бюджетного відшкодування, яка відображається у податковій декларації у п`ятиденний термін з дня надходження від контролюючого органу висновку.

Відшкодування з Державного бюджету України податку на додану вартість є виключними повноваженнями податкових органів та органів державного казначейства. Норми законодавства не передбачають бюджетного відшкодування ПДВ у спосіб судового стягнення безпосередньо зі здійсненням судового контролю над рішеннями податкових органів, ухвалених за результатами перевірки сум ПДВ, заявлених до відшкодування або окремо від здійснення такого контролю, у зв`язку з чим, суд не може підміняти державний орган і вирішувати питання про стягнення такої заборгованості.

Тобто, вирішуючи справу № 2а-8979/10/1870 суд зазначив, що скасування податкового повідомлення-рішення контролюючого органу яким зменешено суму бюджетного відшкодування податку на додану вартість, є належним захистом порушеного права позивача на отримання такого відшкодування. При цьому, з моменту набрання рішенням суду законної сили, у податкового органу виникає безумовний обов`язок подати органам казначейства висновок про відшкодування суми податку на додану вартість, а у останнього – виникає обов`язок сплатити цю суму платнику податків.

При цьому, у разі ухилення податкового органу від виконання вказаного обов`язку, з метою захисту свого права на отримання бюджетного відшкодування податку на додану вартість, у платника податків виникає право на звернення до суду з позовом про зобов`язання податкового органу вчинити певні дії.

Між тим, після набрання у 2015 році рішенням по справі № 2а-8979/10/1870 законної сили, усвідомлюючи допущену податковим органом бездіяльність, що полягала у не направленні органам казначейства висновку про відшкодування податку на додану вартість, ТДВ «Маяк» не вчиняло жодних дій, направлених на захист свого права на отримання суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість в розмірі 40 068, 00 грн. Лише у травні та червні 2018 року позивач направляв податковому органу листи з вимогою сплатити суму бюджетного відшкодування ПДВ, втім, отримавши відмови, також не вчиняв жодних дій, направлених на захист свого права.

У лютому 2019 року Велика Палата Верховного Суду, розглянувши справу № 826/7380/15, вирішила відступити від правової позиції Верховного Суду, що полягала у визначенні в якості належного способу захисту прав платників податків, які звертаються до суду з позовами з приводу неотримання узгодженого бюджетного відшкодування ПДВ, зобов`язання контролюючого органу виконати покладені на нього законом і підзаконними актами обов`язки щодо надання органу казначейства висновку про суму, яка підлягає відшкодуванню з бюджету. Натомість, Велика Палата Верховного Суду дійшла висновку, що належним способом захисту згаданого права платників податку, є саме стягнення суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість з Державного бюджету України.

Через рік після прийняття вказаного рішення, ТДВ «Маяк» звернулось з позовом про стягнення бюджетного відшкодування податку на додану вартість в сумі 40 068, 00 грн., на підставі якого відкрито провадження у цій справі, вважаючи що строк звернення до суду не пропущений.

Проте, на переконання суду, доводи ТДВ «Маяк» про дотримання строків звернення до суду у цій справі є необґрунтованими, з огляду на таке.

Предметом розгляду справи № 480/1201/20 є право позивача на отримання суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість згідно з декларацією за березень 2010 року в розмірі 40 068, 00 грн.

При цьому, матеріалами справи підтверджено, що про порушення своїх ТДВ «Маяк» дізналось у жовтні 2010 року, коли податковим органом було прийнято податкове повідомлення-рішення про зменшення суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість. Вживаючи заходів, направлених на захист своїх прав, позивач звертався до суду з позовом, за результатами розгляду якого, у травні 2018 року ним було отримано остаточне рішення яким ці права були відновлені шляхом скасування згаданого податкового повідомлення-рішення.

Після цього, направивши у травні та червні 2018 року податковому органу листи з вимогою сплатити суму бюджетного відшкодування податку на додану вартість та отримавши у липні 2018 року відмову, усвідомлюючи бездіяльність податкового органу, яка полягала у невчиненні певних дій та призвела до нового порушення права ТДВ «Маяк» на отримання бюджетного відшкодування податку на додану вартість, останнє не вчиняло жодних дій, направлених на захист цих прав.

Отже, фактично про останнє порушення своїх прав на отримання суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість в розмірі 40 068, 00 грн. ТДВ «Маяк» дізналось (повинно було дізнатись) у липні 2018 року після отримання відмов податкового органу (а.с. 75-77).

Як уже зазначалось, строк звернення до суду з позовом про захист прав особи у податкових правовідносинах, не пов`язаних з оскарженням рішень контролюючого органу, визначається Кодексом адміністративного судочинства України і складає шість місяців з дня, коли особа дізналась або повинна була дізнатись про порушення своїх прав.

У разі наявності поважних причин пропуску строку звернення до суду, на підставі відповідної заяви, суд має право поновити цей строк (стаття 121 КАС України).

За наведених обставин, суд робить висновок, що ТДВ «Маяк» пропущено строк звернення до суду.

Відповідно до ч.1 ст.123 КАС України у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху.

Враховуючи вищевикладене, беручи до уваги, що ТДВ «Маяк» не подавало заяви про поновлення строку звернення до суду, суд доходить висновку про наявність підстав для залишення позовної заяви без руху.

Частиною 13 статті 171 КАС України визначено, що суддя, встановивши після відкриття провадження у справі, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 160, 161 цього Кодексу, постановляє ухвалу не пізніше наступного дня, в якій зазначаються підстави залишення заяви без руху, про що повідомляє позивача і надає йому строк для усунення недоліків, який не може перевищувати п`яти днів з дня вручення позивачу ухвали.

З огляду на викладене, позовну заяву слід залишити без руху із встановленням позивачу строку для усунення недоліків шляхом подання до суду заяви про поновлення строку звернення до суду.

Пунктом 7 частини 1 статті 240 КАС України визначено, що суд своєю ухвалою залишає позов без розгляду, якщо провадження в адміністративній справі було відкрито за позовною заявою, яка не відповідає вимогам статей 160, 161, 172 цього Кодексу, і позивач не усунув цих недоліків у строк, встановлений судом.

Керуючись статтями 160, 161, 169, 171, 240, 243, 248, 256 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

У Х В А Л И В:

Позовну заяву Товариства з додатковою відповідальністю "Маяк" до Головного управління ДПС у Сумській області, Охтирського управління Головного управління ДФС у Сумській області, Тростянецького відділення Охтирської МДПІ Головного управління ДФС у Сумській області, Головного управління Державної казначейської служби України, Управління Державного казначейства України у Тростянецькому районі про стягнення бюджетної заборгованості - залишити без руху.

Встановити позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви протягом 5-ти днів з моменту отримання повного тексту ухвали, але не менше, ніж строк дії карантину, пов`язаного із запобіганням поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19).

Ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення.

Ухвала окремо не оскаржується. Заперечення проти неї може бути включене до апеляційної скарги на рішення чи ухвалу суду, прийняту за наслідками розгляду справи.

В повному обсязі ухвалу складено 15.05.2020.

Суддя С.В. Воловик