Рішення № 89248991, 14.05.2020, Рівненський окружний адміністративний суд

РІВНЕНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

і м е н е м У к р а ї н и

14 травня 2020 року м. Рівне № 460/2004/20

Рівненський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Комшелюк Т.О., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Березнівської міської ради про зобов`язання вчинення певних дій ,

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 , (далі – позивач), звернувся до Рівненського окружного адміністративного суду з позовом до Березнівської міської ради (далі – відповідач), про зобов`язання Березнівської міської ради Рівненської області надати ОСОБА_1 дозвіл на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки для будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд, (масив «Зірненський», м. Березне). Позовні вимоги обґрунтовує тим, що йому відмовлено у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою з підстав, не передбачених чинним законодавством. Водночас звертає увагу на відсутність дискреційних повноважень у відповідача щодо надання такого дозволу тому його слід зобов`язати надати такий дозвіл. З посиланням на численні нормативно-правові акти, та постанови Верховного Суду, позивач просить суд задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.

Відповідач надав суду відзив на позовну заяву в якому з посиланням на вимоги земельного законодавства та законодавства про місцеве самоврядування заперечує проти позову. Свою позицію аргументує тим, що позивач звернувся до нього із заявою про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки для будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд, (масив «Зірненський», м. Березне). Однак, у діючій містобудівній документації м. Березне відсутній масив «Зірненський» в м. Березне. Крім того, згідно рішення Березнівської міської ради від 16.02.2017 № 234, земельні ділянки для індивідуального житлового будівництва відводяться для жителів міста, які є безпосередніми учасниками бойових дій в зоні проведення антитерористичної операції на сході України у відповідності до «Детального плану території по АДРЕСА_1 ». Крім того, відповідач звертає увагу на дискреційні повноваження щодо надання такого дозволу. Просить у задоволенні позову відмовити.

Позивач відповідь на відзив не подав.

Ухвалою суду від 19.03.2020 відкрито провадження у справі та призначено до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.

З`ясувавши доводи та аргументи сторін, наведені в заявах по суті справи, дослідивши зібрані у справі докази, суд враховує наступне.

17.12.2019 позивач звернувся до відповідача із заявою з проханням передати у власність земельну ділянку для будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд в АДРЕСА_2 . Березне, масив «Зірненський».

Згідно протоколу № 22 засідання комісії Березнівської міської ради для попереднього розгляду заяв про виділення земельних ділянок для будівництва та обслуговування жилого будинку та господарських споруд від 20.12.2019 року, комісія вирішила відмовити у виділенні земельної ділянки для будівництва жилого будинку, господарських будівель та споруд ОСОБА_1 , так як він не є безпосереднім учасником бойових дій в зоні проведення антитерористичної операції на сході України.

02.01.2020 листом № 1/02-19 Березнівська міська рада повідомила ОСОБА_1 про відмову у виділенні земельної ділянки з наведених вище підстав.

Вирішуючи даний спір та надаючи правову оцінку встановленим обставинам, суд виходить з наступного.

Відповідно до статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з положеннями частини другої статті 2 КАС України, в справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Стаття 14 Конституції України гарантує право власності на землю. Це право набувається і реалізується громадянами, юридичними особами та державою виключно відповідно до закону.

Законом, який регулює земельні правовідносини, є Земельний кодекс України від 25 жовтня 2001 року № 2768-III, а також прийняті відповідно до Конституції України та цього Кодексу нормативно-правові акти.

Відповідно до пункту «б» частини першої статті 81 ЗК України, громадяни України набувають права власності на земельні ділянки на підставі, зокрема, безоплатної передачі із земель державної і комунальної власності.

Підпунктом «а» частини другої статті 83 ЗК України встановлено, що у комунальній власності перебувають усі землі в межах населених пунктів, крім земельних ділянок приватної та державної власності;

Відповідно до частин першої – третьої статті 116 ЗК України, громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом або за результатами аукціону.

Набуття права власності громадянами та юридичними особами на земельні ділянки, на яких розташовані об`єкти, які підлягають приватизації, відбувається в порядку, визначеному частиною першою статті 128 цього Кодексу.

Набуття права на землю громадянами та юридичними особами здійснюється шляхом передачі земельних ділянок у власність або надання їх у користування.

Безоплатна передача земельних ділянок у власність громадян провадиться у разі одержання земельних ділянок із земель державної і комунальної власності в межах норм безоплатної приватизації, визначених цим Кодексом (п. в ч. 3ст. 116 ЗК України).

У статті 121 ЗК України передбачено норми безоплатної передачі земельних ділянок громадянам. Зокрема, для будівництва і обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка) у селах - не більше 0,25 гектара, в селищах - не більше 0,15 гектара, в містах - не більше 0,10 гектара.

З огляду на це, позивач, який є громадянином України, має право на набуття права власності на земельну ділянку для будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель та споруд (присадибна ділянка).

Підставою для набуття прав на земельну ділянку є відповідне рішення органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування.

Порядок безоплатної приватизації земельних ділянок громадянами України визначено у статті 118 ЗК України.

Відповідно до положень частини 6 статті 118 ЗК України, громадяни, зацікавлені в одержанні безоплатно у власність земельної ділянки із земель державної або комунальної власності для ведення фермерського господарства, ведення особистого селянського господарства, ведення садівництва, будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибної ділянки), індивідуального дачного будівництва, будівництва індивідуальних гаражів у межах норм безоплатної приватизації, подають клопотання до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу. У клопотанні зазначаються цільове призначення земельної ділянки та її орієнтовні розміри. До клопотання додаються графічні матеріали, на яких зазначено бажане місце розташування земельної ділянки, погодження землекористувача (у разі вилучення земельної ділянки, що перебуває у користуванні інших осіб) та документи, що підтверджують досвід роботи у сільському господарстві або наявність освіти, здобутої в аграрному навчальному закладі (у разі надання земельної ділянки для ведення фермерського господарства). У разі якщо земельна ділянка державної власності розташована за межами населених пунктів і не входить до складу певного району, заява подається до Ради міністрів Автономної Республіки Крим. Верховній Раді Автономної Республіки Крим, Раді міністрів Автономної Республіки Крим, органам виконавчої влади або органам місцевого самоврядування, які передають земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, забороняється вимагати додаткові матеріали та документи, не передбачені цією статтею.

У частині сьомій статті 118 ЗК України зазначено, що відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, розглядає клопотання у місячний строк і дає дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або надає мотивовану відмову у його наданні. Підставою відмови у наданні такого дозволу може бути лише невідповідність місця розташування об`єкта вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, генеральних планів населених пунктів та іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку.

Аналіз наведених норм права, якими врегульовано процедуру безоплатного отримання земельних ділянок, свідчить про те, що всі дії відповідних суб`єктів земельно-правової процедури є взаємопов`язаними, послідовними і спрямовані на досягнення результату у вигляді отримання земельної ділянки у власність.

Відповідно до частини першої статті 10 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» від 21.05.1997 року № 280/97-ВР (надалі Закон № 280/97-ВР), сільські, селищні, міські ради є органами місцевого самоврядування, що представляють відповідні територіальні громади та здійснюють від їх імені та в їх інтересах функції і повноваження місцевого самоврядування, визначені Конституцією України, цим та іншими законами.

Повноваження відповідних органів місцевого самоврядування щодо передачі земельних ділянок у власність або користування та порядок надання земельних ділянок державної або комунальної власності у користування встановлені статтями 118, 122, 123 Земельного кодексу України, статтями 26, 33, 59 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні».

Пунктом 34 частини першої статті 26 Закону № 280/97-ВР передбачено, що виключно на пленарних засіданнях сільської, селищної, міської ради вирішуються такі питання, як вирішення відповідно до закону питань регулювання земельних відносин.

Відповідно до статті 59 Закону № 280/97-ВР, рішення місцевої ради приймаються у формі відповідних рішень, прийнятих на сесії місцевої ради та рішень виконавчого комітету.

Із викладеного слідує, що питання щодо передачі земельних ділянок у власність або користування та порядок надання земельних ділянок державної або комунальної власності у користування, встановлені статтями 118, 122, 123 Земельного кодексу України, розглядаються виключно на пленарних засіданнях, а рішення з цих питань приймаються у формі відповідних рішень, прийнятих на сесії місцевої ради та рішень виконавчого комітету.

Матеріалами справи стверджується, що 31.03.2008 року рішенням 20 сесії 5 скликання Березнівської міської ради № 261 «Про впорядкування надання громадянам земельних ділянок для будівництва і обслуговування жилого будинку та господарських споруд», створено комісію для попереднього розгляду заяв про виділення земельних ділянок для будівництва і обслуговування жилого будинку та господарських споруд.

При цьому, пунктом 1 наведеного рішення встановлено, що надання зареєстрованим в м. Березне громадянам земельних ділянок для індивідуального житлового будівництва, здійснюється за рішенням сесії міської ради на підставі конкретних пропозицій спеціально створеної комісії для попереднього розгляду заяв з даного питання.

16.02.2017 року рішенням 18 сесії 7 скликання Березнівської міської ради № 234 «Про забезпечення виконання Програми соціального захисту учасників антитерористичної операції та членів їх сімей», вирішено відвести земельні ділянки для індивідуального житлового будівництва відповідно до «Детального плану території по АДРЕСА_3 Зірненська АДРЕСА_1 » для виділення жителям міста – безпосереднім учасникам бойових дій в зоні проведення антитерористичної операції на сході України, які проживали в місті Березне станом на 13.04.2014 року.

Крім цього, у даному рішенні встановлено, що опрацювання заяв з вищенаведеного питання та послідуюче ухвалення сесією ради відповідних рішень, здійснюється з врахуванням рішення Березнівської міської ради № 261 від 13.04..2008 року «Про впорядкування надання громадянам земельних ділянок для будівництва і обслуговування жилого будинку та господарських споруд».

Таким чином, наведеними вище рішеннями чітко встановлено, що вирішення питання надання громадянам земельних ділянок для індивідуального житлового будівництва здійснюється за рішенням сесії міської ради на підставі конкретних пропозицій спеціально створеної комісії для попереднього розгляду заяв з даного питання.

Тобто, наведена вище комісія повинна розглянути заяву про виділення земельних ділянок для будівництва і обслуговування жилого будинку та господарських споруд та надати конкретну пропозицію щодо розгляду такої заяви на вирішення сесії міської ради, яка, в свою чергу, за наслідком розгляду такої пропозиції приймає відповідне рішення.

Проте, як вбачається із матеріалів справи, відмова позивачу виділити земельну ділянку для будівництва жилого будинку, господарських будівель та споруд, оформлена протоколом засідання комісії Березнівської міської ради для попереднього розгляду заяв про виділення земельних ділянок для будівництва та обслуговування жилого будинку та господарських споруд від 20.12.2019 року № 22.

В свою чергу, Березнівська міська рада повідомила позивача про таку відмову листом від 02.01.2020 за № 1/02-19, а не рішенням відповідної сесії.

Отже, суд констатує, що питання виділення земельної ділянки позивачу за його заявою від 17.12.2019 року розглянуто відповідачем не на підставі, не в межах та не у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Доводи та посилання відповідача на те, що у діючій містобудівній документації м. Березне відсутній масив «Зірненський» м. Березне є неприйнятними, зважаючи на те, що відповідач зазначав про даний факт вже в суді у відзиві на позовну заяву, проте посилань на такі підстави відмова відповідача не містить.

Щодо зазначення у листі відповідача, як на підставу для відмови у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою ту обставину, що позивач не є безпосереднім учасником бойових дій в зоні АТО на сході України, то суд уважає за необхідне повторити наступне.

Частиною сьомою статті 118 ЗК України визначений перелік підстав для відмови у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки за результатами розгляду належним чином оформлених клопотання та додатків до нього, який є вичерпним, а саме:

- невідповідність місця розташування об`єкта вимогам законів;

- невідповідність місця розташування об`єкта вимогам прийнятих відповідно до цих законів нормативно-правових актів;

- невідповідність місця розташування об`єкта вимогам генеральних планів населених пунктів та іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку.

Аналіз цієї норми дає підстави для висновку, що Земельним кодексом України визначено вичерпний перелік підстав для відмови у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки. Таким чином, обов`язковим є прийняття відповідним органом виконавчої влади або органом місцевого самоврядування за наслідками розгляду поданого клопотання про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою вмотивованого рішення про надання дозволу або відмову у його наданні із наведенням усіх підстав такої відмови. При цьому, такої підстави як відсутність статусу безпосереднього учасника бойових дій в зоні АТО на сході України, Земельний кодекс України не містить.

Отже, з врахуванням викладеного, відмова відповідача щодо надання дозволу на розроблення проекту землеустрою за заявою позивача від 17.12.2019, прийнята також з порушенням критеріїв обґрунтованості, тобто без урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); добросовісності та розсудливості.

Щодо дискреційних повноважень відповідача та зобов`язання надати позивачу дозвіл на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки для будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд, (масив «Зірненський», м. Березне).

Як зазначено вище по тексту рішення, лист відповідача від 02.01.2020 № 1/02-19 про відмову у наданні дозволу позивачу на розроблення проекту землеустрою, прийнятий з порушенням п. 34 ч. 1 ст. 26 Закону № 280/97-ВР, ч. 6 ст. 118 ЗК України. Отже такий лист не є рішенням суб`єкта владних повноважень у розумінні ч. 2 ст.2 Кодексу адміністративного судочинства України.

В той же час, суд нагадує, що розпорядження землями державної та комунальної форм власності здійснюють, відповідно, органи виконавчої влади та органи місцевого самоврядування, зазначені органи здійснюють і передачу земель у власність чи інше право користування. Такі повноваження встановлені, зокрема, Земельним Кодексом України (ст.ст. 8-12, 17, 122).

Тобто, законодавець наділив дані органи дискреційними повноваженнями при прийнятті управлінських рішень.

Дискреційні повноваження - це сукупність прав та обов`язків органів державної влади та місцевого самоврядування, осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, що надають можливість на власний розсуд визначити повністю або частково вид і зміст управлінського рішення, яке приймається, або можливість вибору на власний розсуд одного з декількох варіантів управлінських рішень, передбачених проектом нормативно-правового акта.

Враховуючи вищезазначене, дискреційне право, зокрема, органу місцевого самоврядування обумовлене певною свободою (тобто вільним, або адміністративним, розсудом) в оцінюванні та діях, у виборі одного з варіантів рішень та правових наслідків.

З огляду на вказане, право відповідача на вчинення дій щодо надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, зокрема, у власність, є його дискреційними повноваженнями, а тому задоволення позовних вимог про зобов`язання надати такий дозвіл є формою втручання в дискреційні повноваження органу місцевого самоврядування.

При цьому, слід ще раз наголосити, що фактично заява позивача від 17.12.2019 нерозглянута відповідачем у встановленому чинним законодавством порядку.

За наведених обставин, суд вважає за необхідне обрати інший спосіб захисту прав та інтересів позивача, який не суперечить закону і забезпечує ефективний захист таких прав та інтересів (п. 10 ч. 2 ст. 245 КАС України), а саме: зобов`язати відповідача повторно розглянути заяву позивача від 17.12.2019 щодо передачі у власність земельної ділянки для будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд в м. Березне, масив «Зірненський» із дотриманням порядку, встановленого чинним законодавством, тим самим задовольнивши позовні вимоги.

Оскільки позивач звільнений від сплати судового збору згідно п. 13 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір», то підстави для відшкодування йому судового збору відповідно до ч. 1 ст. 139 КАС України, відсутні.

Керуючись статтями 241-246 КАС України, суд

В И Р І Ш И В :

Позовну заяву задовольнити.

Зобов`язати Березнівську міську раду повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 17.12.2019 щодо передачі у власність земельної ділянки для будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд в м. Березне, масив «Зірненський» та прийняти відповідне рішення із дотриманням порядку, встановленого статтями 26, 59 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» та статтею 118 Земельного кодексу України.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Апеляційна скарга подається до Восьмого апеляційного адміністративного суду через Рівненський окружний адміністративний суд.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасники справи:

1) позивач - ОСОБА_1 ( АДРЕСА_4 ; РНОКПП НОМЕР_1 );

2) відповідач - Березнівська міська рада (34600, Рівненська обл., Березнівський р-н, м. Березне, вул. Київська, 5; код ЄДРПОУ 04387823).

Суддя Комшелюк Т.О.