Рішення № 89248876, 15.05.2020, Полтавський окружний адміністративний суд

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 травня 2020 року м. ПолтаваСправа № 440/587/20

Полтавський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Сич С.С., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження у письмовому провадженні справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Мачухівської сільської ради про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії,-

В С Т А Н О В И В:

04 лютого 2020 року ОСОБА_1 (надалі - позивач, ОСОБА_1 ) звернувся до Полтавського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Мачухівської сільської ради (надалі також відповідач) про визнання протиправним та скасування рішення у формі листа №02-23/3122 від 13.12.2019 Мачухівської сільської ради, яким гр. ОСОБА_1 відмовлено у затвердженні проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки площею 2,00 га, з кадастровим номером 5324081300:00:023:0030, для ведення особистого селянського господарства у приватну власність, що розташована за межами населених пунктів на території Мачухівської сільської ради Полтавського району Полтавської області, та зобов`язання Мачухівської сільської ради затвердити проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки площею 2,00 га, з кадастровим номером 5324081300:00:023:0030, для ведення особистого селянського господарства у приватну власність, що розташована за межами населених пунктів на території Мачухівської сільської ради Полтавського району Полтавської області та передати у власність гр. ОСОБА_1 .

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що листом №02-23/3122 від 13.12.2019 Мачухівська сільська рада відмовила гр. ОСОБА_1 у затвердженні проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки площею 2,00 га, з кадастровим номером 5324081300:00:023:0030, для ведення особистого селянського господарства у приватну власність, що розташована за межами населених пунктів на території Мачухівської сільської ради Полтавського району Полтавської області. Позивач вважає, що рішення у формі листа, прийняте відповідачем не на підставі та не у спосіб, що визначені Земельним кодексом України та Законом України "Про місцеве самоврядування".

Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 10 лютого 2020 року позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі №440/587/20, вирішено розгляд справи проводити за правилами спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи (в письмовому провадженні), витребувано докази.

03 березня 2020 року до суду надійшов відзив на позовну заяву /а.с. 94-101/, у якому представник відповідача просить відмовити у задоволенні позову у повному обсязі, посилаючись на те, що підставою для зняття питання про затвердження проекту землеустрою позивача з порядку денного сесії сільської ради та надання позивачу відповіді листом є невідповідність проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність вимогам Закону України "Про землеустрій" та те, що бажана земельна ділянка входить до складу сформованої земельної ділянки кадастровий номер 5324081300:00:023:0019, яка передана у тимчасове користування на праві земельного сервітуту згідно договору від 08.06.2011, що діє до 31.12.2021.

14 квітня 2020 року до суду надійшла відповідь позивача на відзив, у якій зазначено, що земельну ділянку з кадастровим номером 5324081300:00:023:0030 було сформовано в результаті поділу земельної ділянки з кадастровим номером 5324081300:00:023:0019 та твердження відповідача про перебування земельної ділянки у тимчасовому користуванні на праві земельного сервітуту не відповідає дійсності, оскільки згідно відомостей Державного земельного кадастру України, будь-які зареєстровані похідні від речового права обтяження відсутні. Вважає, що повноваження на здійснення документації із землеустрою на відповідність нормам чинного законодавства надані лише державному кадастровому реєстратору.

14 травня 2020 року до суду надійшли заперечення на відповідь на відзив, у яких відповідачем вказано, що Мачухівською сільською радою рішень щодо предмету спору, в порядку визначеним законом, не приймалось. Вважає, що суд не вправі зобов`язувати відповідача прийняти відповідне рішення за результатами розгляду позовної заяви.

Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв`язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)" від 30 березня 2020 року № 540-IX, який набрав чинності 02 квітня 2020 року, розділ VI "Прикінцеві положення" Кодексу адміністративного судочинства України доповнено пунктом 3 такого змісту: "3. Під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені статтями 47, 79, 80, 114, 122, 162, 163, 164, 165, 169, 177, 193, 261, 295, 304, 309, 329, 338, 342, 363 цього Кодексу, а також інші процесуальні строки щодо зміни предмета або підстави позову, збільшення або зменшення розміру позовних вимог, подання доказів, витребування доказів, забезпечення доказів, а також строки звернення до адміністративного суду, подання відзиву та відповіді на відзив, заперечення, пояснень третьої особи щодо позову або відзиву, залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви, пред`явлення зустрічного позову, розгляду адміністративної справи, апеляційного оскарження, розгляду апеляційної скарги, касаційного оскарження, розгляду касаційної скарги, подання заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами продовжуються на строк дії такого карантину.

Дослідивши письмові докази і письмові пояснення сторін, викладені у заявах по суті справи, суд встановив наступні обставини та спірні правовідносини.

Наказом Головного управління Держгеокадастру у Полтавській області від 19.05.2017 №4907-СГ "Про надання дозволу на розроблення документації із землеустрою" надано дозвіл громадянину ОСОБА_1 на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність орієнтовною площею 2,00 га земель сільськогосподарського призначення державної власності для ведення особистого селянського господарства на території Мачухівської сільської ради Полтавського району Полтавської області за межами населених пунктів /а.с. 22/.

На підставі вказаного наказу на замовлення ОСОБА_1 . ДП "Полтавський науково-дослідний та проектний інститут землеустрою" виготовлено проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для ведення особистого селянського господарства гр. ОСОБА_1 із земель сільськогосподарського призначення державної власності на території Мачухівської сільської ради Полтавського району Полтавської області /а.с. 14-57/.

26.09.2018 в Державному земельному кадастрі зареєстрована земельна ділянка, що знаходиться за адресою: Полтавська область, Полтавський район, Мачухівська сільська рада, площею 2,0000 га з цільовим призначенням: 01.03. Для ведення особистого селянського господарства державної форми власності з кадастровим номером 5324081300:00:023:0030, що підтверджується витягом з Державного земельного кадастру про земельну ділянку №НВ-5307870792018, сформованим 26.09.2018, копія якого наявна у матеріалах справи /а.с. 87-88/.

Наказом Головного управління Держгеокадастру у Полтавській області від 27.09.2018 №6578-СГ "Про передачу земельних ділянок державної власності у комунальну власність" передано Мачухівській сільській об`єднаній територіальній громаді в особі Мачухівської сільської ради у комунальну власність земельні ділянки сільськогосподарського призначення державної власності загальною площею 3913,1807 га, які розташовані за межами населених пунктів на території Полтавського району Мачухівської, Судіївської, Калашниківської сільських рад, Новосанжарського району Полузірської сільської ради та Решетилівського району Плосківської сільської ради, згідно акта приймання передачі, зокрема, земельну ділянку з кадастровим номером 5324081300:00:023:0030 /а.с.62-70/.

11.10.2018 експертом державної експертизи ГУ Держгеокадастру в Одеській області ОСОБА_2 . складено висновок про розгляд проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки від 11 жовтня 2018 року (вих. № 14613/82-18), у пункті 10 за результатами підсумкової оцінки проекту землеустрою зазначено, що проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для ведення особистого селянського господарства гр. ОСОБА_1 із земель сільськогосподарського призначення державної власності на території Мачухівської сільської ради Полтавського району Полтавської області погоджується /а.с. 56/.

05.12.2019 ОСОБА_1 звернувся до Мачухівської сільської ради із заявою про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки площею 2,00 га, кадастровий номер 5324081300:00:023:0030, та передачу у власність гр. ОСОБА_1 вказану земельну ділянку з цільовим призначенням - для ведення особистого селянського господарства на території Мачухівської сільської ради Полтавського району Полтавської області /а.с. 13, 86/.

До вказаної заяви позивачем було додано проект землеустрою, витяг з ДЗК НВ-5307870792018 /а.с. 87-88/.

Листом Мачухівської сільської ради Полтавського району Полтавської області від 13.12.2019 №02-23/3122 позивача повідомлено, що до поданого ОСОБА_1 проекту, у графічному матеріалі, зазначена земельна ділянка площею 2,00 га знаходиться в межах сформованої земельної ділянки площею 30,2745 га (кадастровий номер 5324081300:00:023:0019), передана у тимчасове користування на праві земельного сервітуту. Зазначено, що вивчивши матеріали, подані до заяви, встановлено, що погодження землекористувача не додано /а.с.10, 84/.

Позивач не погодився з даною відповіддю Мачухівської сільської ради Полтавського району Полтавської області, у зв`язку з чим звернувся до суду з даним позовом.

Надаючи правову оцінку правовідносинам, що склалися, суд виходить з наступного.

Відповідно до статті 14 Конституції України земля є основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави. Право власності на землю гарантується. Це право набувається і реалізується громадянами, юридичними особами та державою виключно відповідно до закону.

Частиною 1 статті 3 Земельного кодексу України визначено, що земельні відносини регулюються Конституцією України, цим Кодексом, а також прийнятими відповідно до них нормативно-правовими актами.

Відповідно до частини 1 статті 116 Земельного кодексу України громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом, або за результатами аукціону.

Набуття права власності громадянами та юридичними особами на земельні ділянки, на яких розташовані об`єкти, які підлягають приватизації, відбувається в порядку, визначеному частиною першою статті 128 цього Кодексу.

Згідно з частиною 6 статті 118 Земельного кодексу України громадяни, зацікавлені в одержанні безоплатно у власність земельної ділянки із земель державної або комунальної власності для ведення фермерського господарства, ведення особистого селянського господарства, ведення садівництва, будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибної ділянки), індивідуального дачного будівництва, будівництва індивідуальних гаражів у межах норм безоплатної приватизації, подають клопотання до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу. У клопотанні зазначаються цільове призначення земельної ділянки та її орієнтовні розміри. До клопотання додаються графічні матеріали, на яких зазначено бажане місце розташування земельної ділянки, погодження землекористувача (у разі вилучення земельної ділянки, що перебуває у користуванні інших осіб) та документи, що підтверджують досвід роботи у сільському господарстві або наявність освіти, здобутої в аграрному навчальному закладі (у разі надання земельної ділянки для ведення фермерського господарства). У разі якщо земельна ділянка державної власності розташована за межами населених пунктів і не входить до складу певного району, заява подається до Ради міністрів Автономної Республіки Крим. Верховній Раді Автономної Республіки Крим, Раді міністрів Автономної Республіки Крим, органам виконавчої влади або органам місцевого самоврядування, які передають земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, забороняється вимагати додаткові матеріали та документи, не передбачені цією статтею.

Частиною 7 статті 118 Земельного кодексу України передбачено, що відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу розглядає клопотання у місячний строк і дає дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або надає мотивовану відмову у його наданні. Підставою відмови у наданні такого дозволу може бути лише невідповідність місця розташування об`єкта вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, генеральних планів населених пунктів та іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку.

Відповідно до пункту "б" частини 1 статті 121 Земельного кодексу України громадяни України мають право на безоплатну передачу їм земельних ділянок із земель державної або комунальної власності в таких розмірах: для ведення особистого селянського господарства - не більше 2,0 гектара.

Згідно з частиною 1 статті 122 Земельного кодексу України сільські, селищні, міські ради передають земельні ділянки у власність або у користування із земель комунальної власності відповідних територіальних громад для всіх потреб.

Повноваження сільських, селищних, міських рад та їх виконавчих органів у галузі земельних відносин визначені статтею 12 Земельного кодексу України, відповідно до приписів частини 1 якої до повноважень сільських, селищних, міських рад у галузі земельних відносин на території сіл, селищ, міст належить: а) розпорядження землями територіальних громад; б) передача земельних ділянок комунальної власності у власність громадян та юридичних осіб відповідно до цього Кодексу; в) надання земельних ділянок у користування із земель комунальної власності відповідно до цього Кодексу; г) вилучення земельних ділянок із земель комунальної власності відповідно до цього Кодексу; ґ) викуп земельних ділянок для суспільних потреб відповідних територіальних громад сіл, селищ, міст; д) організація землеустрою; е) координація діяльності місцевих органів земельних ресурсів; є) здійснення контролю за використанням та охороною земель комунальної власності, додержанням земельного та екологічного законодавства; ж) обмеження, тимчасова заборона (зупинення) використання земель громадянами і юридичними особами у разі порушення ними вимог земельного законодавства; з) підготовка висновків щодо вилучення (викупу) та надання земельних ділянок відповідно до цього Кодексу; и) встановлення та зміна меж районів у містах з районним поділом; і) інформування населення щодо вилучення (викупу), надання земельних ділянок; ї) внесення пропозицій до районної ради щодо встановлення і зміни меж сіл, селищ, міст; й) вирішення земельних спорів; к) вирішення інших питань у галузі земельних відносин відповідно до закону.

Частиною 8 статті 118 Земельного кодексу України встановлено, що проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки погоджується в порядку, встановленому статтею 186-1 цього Кодексу.

Частиною 6 статті 186 Земельного кодексу України передбачено, що проекти землеустрою щодо відведення земельних ділянок погоджуються в порядку, встановленому статтею 186-1 цього Кодексу, і затверджуються Верховною Радою Автономної Республіки Крим, Радою міністрів Автономної Республіки Крим, органами виконавчої влади або органами місцевого самоврядування відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу.

Отже, до повноважень сільських, селищних, міських рад у галузі земельних відносин на території сіл, селищ, міст належать питання затвердження проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок та передача земельних ділянок комунальної власності у власність громадян та юридичних осіб відповідно до Земельного кодексу України.

Відповідно до частини 1 статті 186-1 Земельного кодексу України проект землеустрою щодо відведення земельних ділянок усіх категорій та форм власності (крім земельних ділянок зони відчуження та зони безумовного (обов`язкового) відселення території, що зазнала радіоактивного забруднення внаслідок Чорнобильської катастрофи) підлягає обов`язковому погодженню з територіальним органом центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин, а відповідно до частини 6 цієї статті - підставою для відмови у погодженні проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки може бути лише невідповідність його положень вимогам законів та прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, документації із землеустрою або містобудівній документації.

Таким чином, Земельний кодекс України визначає вичерпний перелік підстав для відмови у погодженні проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки - лише невідповідність його положень вимогам законів та прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, документації із землеустрою або містобудівній документації.

Частиною 5 статті 186-1 Земельного кодексу України визначено, що органи, зазначені в частинах першій - третій цієї статті, зобов`язані протягом десяти робочих днів з дня одержання проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або копії такого проекту безоплатно надати або надіслати рекомендованим листом з повідомленням розробнику свої висновки про його погодження або про відмову в такому погодженні з обов`язковим посиланням на закони та прийняті відповідно до них нормативно-правові акти, що регулюють відносини у відповідній сфері.

При цьому, частиною 8 статті 186-1 Земельного кодексу України передбачено, що у висновку про відмову погодження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки органами, зазначеними в частинах першій - третій цієї статті, має бути надано вичерпний перелік недоліків проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки та розумний строк для усунення таких недоліків (який за письмовим проханням розробника проекту може бути продовжений).

Як встановлено судом, 11.10.2018 експертом державної експертизи ГУ Держгеокадастру в Одеській області Паламарчук Г.М. складено висновок про розгляд проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки від 11 жовтня 2018 року (вих. № 14613/82-18), у пункті 10 за результатами підсумкової оцінки проекту землеустрою зазначено, що проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для ведення особистого селянського господарства гр. ОСОБА_1 із земель сільськогосподарського призначення державної власності на території Мачухівської сільської ради Полтавського району Полтавської області погоджується /а.с. 56/.

Таким чином, проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для ведення особистого селянського господарства гр. ОСОБА_1 із земель сільськогосподарського призначення державної власності на території Мачухівської сільської ради Полтавського району Полтавської області був погоджений територіальним органом центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин.

05.12.2019 ОСОБА_1 звернувся до Мачухівської сільської ради із заявою про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки площею 2,00 га, кадастровий номер 5324081300:00:023:0030, та передачу у власність гр. ОСОБА_1 вказану земельну ділянку з цільовим призначенням - для ведення особистого селянського господарства на території Мачухівської сільської ради Полтавського району Полтавської області /а.с. 13, 86/.

До вказаної заяви позивачем було додано проект землеустрою, витяг з ДЗК НВ-5307870792018 /а.с. 87-88/.

Листом Мачухівської сільської ради Полтавського району Полтавської області від 13.12.2019 №02-23/3122 позивача повідомлено, що до поданого ОСОБА_1 проекту, у графічному матеріалі, зазначена земельна ділянка площею 2,00 га знаходиться в межах сформованої земельної ділянки площею 30,2745 га (кадастровий номер 5324081300:00:023:0019), передана у тимчасове користування на праві земельного сервітуту. Зазначено, що вивчивши матеріали, подані до заяви, встановлено, що погодження землекористувача не додано /а.с.10, 84/.

Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з пунктом 34 частини 1 статті 26 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" виключно на пленарних засіданнях сільської, селищної, міської ради вирішуються такі питання: вирішення відповідно до закону питань регулювання земельних відносин.

Нормами статті 46 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" визначено, що сесія ради скликається в міру необхідності, але не менше одного разу на квартал, а з питань відведення земельних ділянок та надання документів дозвільного характеру у сфері господарської діяльності не рідше ніж один раз на місяць.

Частинами 1, 2 статті 59 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" встановлено, що рада в межах своїх повноважень приймає нормативні та інші акти у формі рішень. Рішення ради приймається на її пленарному засіданні після обговорення більшістю депутатів від загального складу ради, крім випадків, передбачених цим Законом.

Частиною 10 статті 59 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" передбачено, що акти органів та посадових осіб місцевого самоврядування з мотивів їхньої невідповідності Конституції або законам України визнаються незаконними в судовому порядку.

Таким чином, рішення з питань затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки та передачу земельної ділянки у власність приймається виключно на пленарному засіданні сільської, селищної, міської ради у формі рішення та не може оформлятися листами у відповідь на клопотання заявника.

Зі змісту витягу з протоколу постійно діючої комісії Мачухівської сільської ради з питань агропромислового комплексу, регулювання земельних відносин, охорони навколишнього природного середовища та будівництва від 11.12.2019 вбачається, що головою постійної комісії сільської ради запропоновано зняти питання щодо затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки площею 2,00 га, кадастровий номер 5324081300:00:023:0030 та передачу у власність гр. ОСОБА_1 вказану земельну ділянку з цільовим призначенням - для ведення особистого селянського господарства на території Мачухівської сільської ради Полтавського району Полтавської області з порядку денного та надати мотивовану відповідь ОСОБА_1 . За вказану пропозицію проголосували: "за" - 4, "проти" - 0, "утрималися" - 0, рішення прийнято /а.с. 104-105/.

Отже, питання, розгляд якого мав здійснюватися виключно на пленарному засіданні сесії Мачухівської сільської ради та за результатами розгляду якого відповідач мав прийняти акт у формі рішення у порушення вимог статей 12, 59 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" та статей 122, 186 Земельного кодексу України відповідачем не розглянуто та орган місцевого самоврядування не прийняв жодного рішення з числа тих, які він повинен ухвалити за законом. Отже, має місце протиправна бездіяльність відповідача.

За таких обставин суд дійшов висновку, що у даному випадку мала місце не відмова у затвердженні проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки площею 2,00 га, кадастровий номер 5324081300:00:023:0030 та передачі її у власність, а протиправна бездіяльність Мачухівської сільської ради, яка полягає у не розгляді та не вирішенні питання про затвердження або про відмову у затвердженні проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки площею 2,00 га, кадастровий номер 5324081300:00:023:0030, та передачі її у власність гр. ОСОБА_1 . Тому, позовна вимога про визнання протиправним та скасування рішення у формі листа №02-23/3122 від 13.12.2019 Мачухівської сільської ради, яким гр. ОСОБА_1 відмовлено у затвердженні проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки площею 2,00 га, з кадастровим номером 5324081300:00:023:0030, для ведення особистого селянського господарства у приватну власність, що розташована за межами населених пунктів на території Мачухівської сільської ради Полтавського району Полтавської області, - задоволенню не підлягає.

Разом з тим, зазначена вище бездіяльність є порушенням прав позивача на розгляд суб`єктом владних повноважень його заяви у встановленому законодавством порядку, що потребує судового захисту.

Відповідно до пункту 4 частини 1 статті 5 Кодексу адміністративного судочинства України способом захисту прав особи від протиправної бездіяльності є визнання бездіяльності суб`єкта владних повноважень протиправною та зобов`язання вчинити певні дії. Тобто дії, які він повинен вчинити за законом.

Враховуючи вищевикладене, обираючи належний спосіб захисту порушеного права позивача, суд вважає за необхідне відповідно до частини 2 статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України, з метою ефективного захисту прав ОСОБА_1 вийти за межі позовних вимог, визнати протиправною бездіяльність Мачухівської сільської ради, яка полягає у не розгляді та не вирішенні питання про затвердження або про відмову у затвердженні проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки площею 2,00 га, кадастровий номер 5324081300:00:023:0030 та передачі її у власність гр. ОСОБА_1 та зобов`язати Мачухівську сільську раду розглянути клопотання ОСОБА_1 (вхідний №3376/02 від 10 грудня 2019 року) про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки площею 2,00 га, кадастровий номер 5324081300:00:023:0030 та передачу у власність гр. ОСОБА_1 вказаної земельної ділянки з цільовим призначенням - для ведення особистого селянського господарства на території Мачухівської сільської ради Полтавського району Полтавської області.

Стосовно позовної вимоги про зобов`язання Мачухівської сільської ради затвердити проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки площею 2,00 га, з кадастровим номером 5324081300:00:023:0030, для ведення особистого селянського господарства у приватну власність, що розташована за межами населених пунктів на території Мачухівської сільської ради Полтавського району Полтавської області та передати у власність гр. ОСОБА_1 , суд виходить з наступного.

Завданням адміністративного судочинства, відповідно до статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Тобто, за змістом вказаної правової норми, адміністративний суд не наділений повноваженнями втручатися у вільний розсуд суб`єкта владних повноважень поза межами перевірки за критеріями визначеними статтею 2 Кодексу адміністративного судочинства України.

Таким чином адміністративний суд, перевіряючи рішення, дію чи бездіяльність суб`єкта владних повноважень на відповідність закріпленим частиною третьою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України критеріям, не втручається у дискрецію (вільний розсуд) суб`єкта владних повноважень поза межами перевірки за названими критеріями.

Згідно Рекомендацій Комітету Міністрів Ради Європи № R(80)2 стосовно здійснення адміністративними органами влади дискреційних повноважень, прийнятої Комітетом Міністрів 11 березня 1980 року на 316-й нараді, під дискреційними повноваженнями слід розуміти повноваження, які адміністративний орган, приймаючи рішення, може здійснювати з певною свободою розсуду, тобто, коли такий орган може обирати з кількох юридично допустимих рішень те, яке він вважає найкращим за даних обставин.

Адміністративний суд не може підміняти інший орган державної влади та перебирати на себе повноваження щодо вирішення питань, які законодавством віднесені до компетенції цього органу державної влади.

Аналіз норм Кодексу адміністративного судочинства України свідчить про те, що завдання адміністративного судочинства полягає не у забезпеченні ефективності державного управління, а в гарантуванні дотримання прав та вимог законодавства, інакше було б порушено принцип розподілу влади. Принцип розподілу влади заперечує надання адміністративному суду адміністративно-дискреційних повноважень, оскільки ключовим його завданням є здійснення правосуддя.

Зважаючи на вищевикладене, враховуючи, що у спірних відносинах відповідач не реалізував своїх повноважень, оскільки у спосіб, встановлений законом, не розглянув відповідне питання та не надав оцінки поданим позивачем документам, позовна вимога про зобов`язання Мачухівської сільської ради затвердити проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки площею 2,00 га, з кадастровим номером 5324081300:00:023:0030, для ведення особистого селянського господарства у приватну власність, що розташована за межами населених пунктів на території Мачухівської сільської ради Полтавського району Полтавської області та передати у власність гр. ОСОБА_1 , є такою, що виходить за межі завдань адміністративного судочинства та задоволенню не підлягає.

Таким чином, адміністративний позов ОСОБА_1 підлягає задоволенню частково.

Стосовно клопотання позивача про стягнення на його користь за рахунок бюджетних асигнувань Мачухівської сільської ради судових витрат, понесених позивачем, в тому числі, витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 8900 грн., суд зазначає наступне.

Відповідно до статті 132 Кодексу адміністративного судочинства України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: на професійну правничу допомогу; сторін та їхніх представників, що пов`язані із прибуттям до суду; пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертиз; пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; пов`язані із вчиненням інших процесуальних дій або підготовкою до розгляду справи.

Частинами 1, 2, 3 статті 134 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.

Для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Згідно з частинами 4, 5 статті 134 Кодексу адміністративного судочинства України для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Відповідно до частини 1 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Згідно з частиною 3 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. При цьому суд не включає до складу судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами, витрати суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката та сплату судового збору.

Частиною 7 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

До позовної заяви додано ордер на надання правничої (правової) допомоги серії ПТ №181026, виданий Кумечко Марині Сергіївні на представлення інтересів ОСОБА_1 в Полтавському окружному адміністративному суді /а.с. 74/.

ОСОБА_3 (свідоцтво № НОМЕР_1 , видане Радою адвокатів Полтавської області 13.01.2016) включена до Єдиного реєстру адвокатів України (https://erau.unba.org.ua/profile/49973).

08.09.2019 між адвокатом Кумечко М.С. та Бачуріним С.В. (клієнт) укладено договір про надання правової допомоги /а.с. 71/, предметом якого є надання адвокатом усіма законними методами та способами правової допомоги клієнту у всіх справах, які пов`язані чи можуть бути пов`язані із захистом та відновленням порушених, оспарюваних, невизнаних його прав та законних інтересів.

Відповідно до підпункту 2.1.3 пункту 2.1 договору адвокат зобов`язується надавати правову допомогу клієнту у кримінальних, адміністративних, цивільних справах, справах про адміністративні правопорушення, які могли би бути пов`язані з клієнтом , незалежно від його процесуального статусу в них (потерпілий, затриманий, підозрюваний, обвинувачений, підсудний, свідок, позивач, відповідач інш.).

Згідно пункту 4.2 договору гонорар адвоката визначається обсягом виконаних робіт та погоджується сторонами окремо на підставі складених додатків до цього договору, а також актів виконаних робіт (наданих послуг).

Цей договір набирає чинності з моменту його підписання та діє до 31.12.2020 (пункт 3.1 договору).

До суду надано копію додатку № 1 від 08.09.2019 до договору про надання правової допомоги від 08.09.2019 з переліком послуг, що зобов`язується надати адвокат /а.с. 72/.

13.04.2020 складено акт виконаних робіт (наданих послуг), за змістом якого адвокатом Кумечко М.С. виконано роботи (надано послуги), перелік яких зазначено у акті, відповідно до договору про надання правової допомоги від 08.09.2019, укладеного з гр. ОСОБА_1 .

Позивачем сплачено адвокату Кумечко М. ОСОБА_4 кошти за надання юридичних послуг відповідно до договору про надання правової допомоги від 08.09.2019 та акту виконаних робіт від 13.04.2020 в розмірі 8900 грн., що підтверджується квитанцією № 48 від 13.04.2020.

Суд зауважує, що при визначенні суми відшкодування витрат на професійну правничу допомогу суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.

Ті ж самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції.

Так, у справі "East/West Alliance Limited" проти України" Європейський суд із прав людини, оцінюючи вимогу заявника щодо здійснення компенсації витрат у розмірі 10 % від суми справедливої сатисфакції, виходив з того, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (див., наприклад, рішення у справі "Ботацці проти Італії" (Bottazzi v. Italy) [ВП], заява № 34884/97, п. 30, ECHR 1999-V).

У пункті 269 Рішення у цієї справи Суд зазначив, що угода, за якою клієнт адвоката погоджується сплатити в якості гонорару певний відсоток від суми, яку присудить позивачу суд - у разі якщо така сума буде присуджена та внаслідок якої виникають зобов`язання виключно між адвокатом та його клієнтом, не може бути обов`язковою для Суду, який повинен оцінити рівень судових та інших витрат, що мають бути присуджені з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично, але й також - чи була їх сума обґрунтованою (див. вищезазначене рішення щодо справедливої сатисфакції у справі "Іатрідіс проти Греції" (Iatridis v. Greece), п. 55 з подальшими посиланнями).

У акті виконаних робіт (наданих послуг) зазначено, зокрема, такі роботи (послуги): опрацювання законодавчої бази та підготовка документів щодо затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки площею 2,00 га для ведення особистого селянського господарства на території Мачухівської сільської ради Полтавського району (витрачений час - 1,5 год., вартість - 500 грн.), опрацювання законодавчої бази, що регулює відносини по оскарженню рішення Мачухівської сільської ради про відмову у затвердженні проекту землеустрою щодо відведення у власність земельної ділянки. Формування правової позиції. Консультування щодо необхідності отримання додаткових матеріалів (доказів), збір документів для справи/направлення адвокатських запитів (витрачений час - 2 год., вартість 700,00 грн.), складання адміністративного позову про визнання протиправними дій суб`єкта владних повноважень та зобов`язання вчинити певні дії (витрачений час - 3 год., вартість 5000,00 грн.).

Проте, опрацювання законодавчої бази та підготовка документів щодо затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки площею 2,00 га для ведення особистого селянського господарства на території Мачухівської сільської ради Полтавського району (витрачений час - 1,5 год., вартість 500,00 грн.) не є судовими витратами на професійну правничу допомогу у розумінні статті 134 Кодексу адміністративного судочинства України.

Опрацювання законодавчої бази, що регулює відносини по оскарженню рішення Мачухівської сільської ради про відмову у затвердженні проекту землеустрою щодо відведення у власність земельної ділянки, формування правової позиції, консультування щодо необхідності отримання додаткових матеріалів (доказів), збір документів для справи/направлення адвокатських запитів (витрачений час - 2 год., вартість 700,00 грн.) фактично відноситься до дій щодо складання адміністративного позову про визнання протиправними дій суб`єкта владних повноважень та зобов`язання вчинити певні дії (витрачений час - 3 год., вартість 5000,00 грн.) та, враховуючи незначну складність даної справи, вартість виконання зазначених вище робіт складає 4000 грн.

Згідно акту виконаних робіт (наданих послуг) складання та надання/направлення відповідачу відповіді на відзив у справі №440/587/20 та подання (направлення) до Полтавського окружного адміністративного суду відповіді на відзив у справі №440/587/20 оцінено у суму 1800 грн. (витрачений час 1,5 год.).

У матеріалах справи міститься відповідь на відзив, складена представником позивача, вартість роботи щодо складення якої, враховуючи незначну складність даної справи виконання зазначених вище робіт, становить 1000 грн.

У акті виконаних робіт (наданих послуг) оцінено вартість складання та надання/направлення відповідачу клопотання про стягнення судових витрат (витрат на професійну правничу допомогу) у справі №440/587/20, та подання до Полтавського окружного адміністративного суду клопотання про стягнення судових витрат (витрат на професійну правничу допомогу) у справі №440/587/20 оцінено в суму 900 грн. (витрачений час 30 хв.).

Суд вважає, що враховуючи зміст поданого до суду клопотання, незначну складність даної справи, вартість складення, надіслання копії відповідачу та подання до суду клопотання щодо стягнення судових витрат у справі №440/587/20 має бути оцінено в 300 грн.

З огляду на вищевикладене, зважаючи на часткове задоволення позову, беручи до уваги розмір витрат на оплату адвоката та його співмірність зі складністю справи та виконаними адвокатом роботами (наданими послугами), часом, витраченим адвокатом на їх виконання (надання), обсягом наданих адвокатом послуг, суд вважає за необхідне стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Мачухівської сільської ради на користь ОСОБА_1 судові витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 2650 грн. = ((4000 грн. + 1000 грн. + 300 грн.)/2).

На підставі викладеного, керуючись статтями 2, 3, 6-10, 132, 134, 139, 241-245, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, -

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов ОСОБА_1 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 , АДРЕСА_1 ) до Мачухівської сільської ради (ідентифікаційний код 21046808, село Махучи, Полтавський район, Полтавська область, 38754) про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії задовольнити частково.

Визнати протиправною бездіяльність Мачухівської сільської ради, яка полягає у не розгляді та не вирішенні питання про затвердження або про відмову у затвердженні проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки площею 2,00 га, кадастровий номер 5324081300:00:023:0030 та передачі її у власність гр. ОСОБА_1 .

Зобов`язати Мачухівську сільську раду розглянути клопотання ОСОБА_1 (вхідний №3376/02 від 10 грудня 2019 року) про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки площею 2,00 га, кадастровий номер 5324081300:00:023:0030 та передачу у власність гр. ОСОБА_1 вказаної земельної ділянки з цільовим призначенням - для ведення особистого селянського господарства на території Мачухівської сільської ради Полтавського району Полтавської області.

У задоволенні іншої частини позовних вимог відмовити.

Cтягнути за рахунок бюджетних асигнувань Мачухівської сільської ради на користь ОСОБА_1 судові витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 2650 грн. грн. (дві тисячі шістсот п`ятдесят гривень).

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення, з урахуванням положень пункту 3 розділу VI "Прикінцеві положення" Кодексу адміністративного судочинства України, до Другого апеляційного адміністративного суду.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності Кодексу адміністративного судочинства України в редакції Закону України від 03.10.2017 № 2147-VIII.

Суддя С.С. Сич