Ухвала суду № 89248727, 14.05.2020, Одеський окружний адміністративний суд

Справа № 420/3830/20

УХВАЛА

14 травня 2020 року м. Одеса

Суддя Одеського окружного адміністративного суду Балан Я.В., розглянувши у порядку письмового провадження заяву Департаменту праці та соціальної політики Одеської міської ради про вжиття заходів забезпечення позову по адміністративній справі №420/3830/20, за позовною заявою Департаменту праці та соціальної політики Одеської міської ради до Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень в Одеській області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) про визнання рішень, дій державного виконавця незаконними, -

В С Т А Н О В И В:

До Одеського окружного адміністративного суду з позовною заявою звернувся Департамент праці та соціальної політики Одеської міської ради до Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень в Одеській області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) про:

визнання незаконними дії головного державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень в Одеській області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції Щеглової Є.В., щодо винесення постанов про відкриття виконавчого провадження про стягнення з боржника виконавчого збору у сумі 16692,00 гривень від 27.03.2020 року ВП № 61661825 та постанови про відкриття виконавчого провадження про стягнення з боржника витрат виконавчого провадження у сумі 269,00 гривень від 26.03.2020 року ВП№ 61661801;

визнання протиправними та зобов`язання головного державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень в Одеській області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції Щеглової Є.В., скасувати постанову про відкриття виконавчого провадження про стягнення з боржника виконавчого збору у сумі 16692,00 гривень від 27.03.2020 року ВП № 61661825 та постанову про відкриття виконавчого провадження про стягнення з боржника витрат виконавчого провадження у сумі 269,00 гривень від 26.03.2020 року ВП№ 61661801.

Ухвалою Одеського окружного адміністративного суду від 08 травня 2020 року, вищевказану позовну заяву залишено без руху та надано позивачеві строк для усунення недоліків позовної заяви п`ять днів з дня отримання ухвали про залишення позовної заяви без руху позивачем.

Слід зазначити, що позовна заява від імені Департаменту праці та соціальної політики Одеської міської ради підписана керівником згідно положення - Китайською Оленою Петрівною .

07 травня 2020 року, через канцелярію Одеського окружного адміністративного суду від Департаменту праці та соціальної політики Одеської міської ради надійшла заява про вжиття заходів забезпечення позову (вх.№17940/20 від 07.05.2020р.) шляхом заборони Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень в Одеській області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) вчиняти певні дії, а саме, здійснювати стягнення на підставі постанови про відкриття виконавчого провадження про стягнення з боржника виконавчого збору у розмірі 16692,00 гривень від 27.03.2020 року ВП № 61661825 та постанови про відкриття виконавчого провадження про стягнення з боржника витрат виконавчого провадження у сумі 269,00 гривень від 26.03.2020 року ВП№ 61661801.

Слід зазначити, що заява про вжиття заходів забезпечення позову від імені Департаменту праці та соціальної політики Одеської міської ради підписана керівником згідно положення - Китайською Оленою Петрівною .

Ухвалою Одеського окружного адміністративного суду від 08 травня 2020 року, заяву Департаменту праці та соціальної політики Одеської міської ради (65017, м. Одеса, вул. Косовська 2Д, код ЄДРПОУ36290160) про вжиття заходів забезпечення позову по адміністративній справі №420/3830/20, за позовною заявою Департаменту праці та соціальної політики Одеської міської ради до Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень в Одеській області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) про визнання рішень, дій державного виконавця незаконними, шляхом заборони Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень в Одеській області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) вчиняти певні дії, а саме, здійснювати стягнення на підставі постанови про відкриття виконавчого провадження про стягнення з боржника виконавчого збору у розмірі 16692,00 гривень від 27.03.2020 року ВП № 61661825 та постанови про відкриття виконавчого провадження про стягнення з боржника витрат виконавчого провадження у сумі 269,00 гривень від 26.03.2020 року ВП№ 61661801 - повернуто заявникові без розгляду.

14 травня 2020 року, через канцелярію Одеського окружного адміністративного суду від Департаменту праці та соціальної політики Одеської міської ради надійшла повторна заява про вжиття заходів забезпечення позову (вх.№18779/20 від 14.05.2020р.) шляхом заборони Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень в Одеській області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) вчиняти певні дії, а саме, здійснювати стягнення на підставі постанови про відкриття виконавчого провадження про стягнення з боржника виконавчого збору у розмірі 16692,00 гривень від 27.03.2020 року ВП № 61661825 та постанови про відкриття виконавчого провадження про стягнення з боржника витрат виконавчого провадження у сумі 269,00 гривень від 26.03.2020 року ВП№ 61661801.

Суд зазначає, що заява про вжиття заходів забезпечення позову від імені Департаменту праці та соціальної політики Одеської міської ради від 14 травня 2020 року - підписана представником за довіреністю С.Б. Бродецькою.

Враховуючи вищевикладене, суд зазначає наступне.

Відповідно до ч. 1 ст. 55 КАС України сторона, третя особа в адміністративній справі, а також особа, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи, може брати участь у судовому процесі особисто (самопредставництво) та (або) через представника.

Згідно з ч. 1 ст. 57 КАС України представником у суді може бути адвокат або законний представник.

Представництво органів державної влади та органів місцевого самоврядування у судах виключно прокурорами або адвокатами здійснюється з 01 січня 2020 року (абзац другий підпункту 11 пункту 161 розділу XV «Перехідні положення» Конституції України).

Пунктом 11 розділу XV «Перехідні положення» Конституції України врегульовані саме питання представництва. Про «самопредставництво» у Конституції України не йдеться, воно передбачено лише відповідними положеннями процесуальних кодексів.

За загальним правилом, підтримуваним у теорії права, самопредставництво юридичної особи - це право одноосібного виконавчого органу (керівника) чи голови (уповноваженого члена) колегіального виконавчого органу безпосередньо діяти від імені такої особи без довіреності, представляючи її інтереси в силу закону, статуту, положення. Принаймні, таке розуміння цих правовідносин закладене у частині 10 статті 39 Закону України «Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю» №2275-VIII від 6 лютого 2018 року. Таке ж визначення означеного поняття було відображено у попередній редакції статті 55 КАС України.

Разом з тим, змінами, внесеними до КАС України Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо розширення можливостей самопредставництва у суді органів державної влади, органів влади Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування, інших юридичних осіб незалежно від порядку їх створення» №390-IX від 18 грудня 2019 року розширено випадки самопредставництва юридичної особи, суб`єкта владних повноважень і визначено, що «юридична особа незалежно від порядку її створення, суб`єкт владних повноважень, який не є юридичною особою, беруть участь у справі через свого керівника, члена виконавчого органу, іншу особу, уповноважену діяти від її (його) імені» та визначено вичерпний перелік документів, що можуть підтвердити відповідні повноваження: «відповідно до закону, статуту, положення, трудового договору (контракту)» (ч. 3 ст. 55 КАС України у чинній редакції). Держава, Автономна Республіка Крим, територіальна громада беруть участь у справі через відповідний орган державної влади, орган влади Автономної Республіки Крим, орган місцевого самоврядування відповідно до його компетенції, від імені якого діє його керівник, інша уповноважена особа відповідно до закону, статуту, положення, трудового договору (контракту) (самопредставництво органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим, органу місцевого самоврядування), або через представника (частина 4 цієї статті).

З аналізу змісту цієї норми закону вбачається, що допуск особи до участі у справі та визнання належно вчиненими будь-яких інших з переліку передбачених статтею 44 КАС України процесуальних прав можливий за умови сукупної наявності обох цих умов.

Отже, для визнання особи такою, що діє в порядку самопредставництва, необхідно, щоб у відповідному законі, положенні чи трудовому договорі (контракті) було чітко визначене її право діяти від імені такої юридичної особи (суб`єкта владних повноважень без права юридичної особи) без додаткового уповноваження (довіреності).

Поряд з тим, залишаються чинними і такими, що підлягають обов`язковому виконанню, приписи ЦК України та Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань» №755-IV від 15 травня 2003 року (далі - Закон № 755-IV) з наступними змінами та доповненнями.

Так, держава може створювати юридичні особи публічного права (державні підприємства, навчальні заклади тощо) у випадках та в порядку, встановлених Конституцією України та законом (ч.2 ст.167 ЦК України). До юридичних осіб публічного права, що створені державою, слід віднести й органи влади та управління: Верховну Раду України, КМУ, міністерства, відомства, державні комітети, інспекції, і т і.

Частиною першою статті 82 ЦК України визначено, що на юридичних осіб публічного права у цивільних відносинах поширюються положення цього Кодексу, якщо інше не встановлено законом.

Відповідно до частини першої статті 92 ЦК України юридична особа набуває цивільних прав та обов`язків і здійснює їх через свої органи, які діють відповідно до установчих документів та закону.

Юридична особа вважається створеною з дня її державної реєстрації ( ч.4 ст.87 ЦК України).

Відносини, що виникають у сфері державної реєстрації, регулюються, окрім ЦК України, спеціальним Законом №755-IV.

Загальні засади державної реєстрації, а також її основні принципи визначені в статті 4 вказаного Закону. До них, зокрема, належать обов`язковість та публічність державної реєстрації в Єдиному державному реєстрі.

З метою забезпечення державних органів достовірною інформацією створено Єдиний державний реєстр юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань (далі - Єдиний державний реєстр, Реєстр) (ч.1 ст. 7 Закону №755-IV).

Обов`язковому відображенню (реєстрації) в Єдиному державному реєстрі, серед інших перелічених у цій статті відомостей, належать: відомості щодо керівників державних органів і органів місцевого самоврядування як юридичних осіб та осіб, які можуть вчиняти дії від імені юридичної особи, у тому числі: прізвище, ім`я, по батькові, дата народження, реєстраційний номер облікової картки платника податків або серія та номер паспорта (ч.3 ст.9 Закону).

При цьому, відповідно до пункту другого частини першої статті першої цього закону Витяг з Єдиного державного реєстру (далі - Витяг) містить відомості, які є актуальними на дату та час формування витягу або на дату та час, визначені у запиті, або інформацію про відсутність таких відомостей у цьому реєстрі.

Статус документів та відомостей, внесених до Єдиного державного реєстру, закріплений статтею 10 Закону № 755-IV, яка, зокрема, визначає, що внесені до Реєстру документи та відомості вважаються достовірними і можуть бути використані у спорі. Якщо ж відомості, що підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, не внесені до нього, вони не можуть бути використані у спорі.

Отже, відсутність відповідного запису у реєстрі є належним і достатнім (достовірним) підтвердженням відсутності таких відомостей (інформації) для будь-якого державного органу, яким є і суд.

Аналогічної правової позиції притримується Верховний Суд в ухвалах від 21.01.2020 року у справі №2140/1691/18, від 10.02.2020 року у справі №420/1462/19.

При цьому, Верховний Суд в ухвалах від 21.01.2020 року у справі №2140/1691/18 та від 10.02.2020 року у справі №420/1462/19 відзначив, що у сфері державної реєстрації діє принцип мовчазної згоди, згідно з яким державний реєстратор набуває право на проведення державної реєстрації та інших реєстраційних дій навіть без одержання від державних органів у порядку та випадках, визначених цим Законом, відповідних документів (крім судових рішень та виконавчих документів) або відомостей, за умови, що відповідні державні органи у встановлений цим Законом строк не направили до державного реєстратора такі документи або відомості.

Судом встановлено, що згідно з відомостями, які містяться в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань (доступне за посиланням https://usr.minjust.gov.ua/ua/freesearch) керівником та підписантом Департаменту праці та соціальної політики Одеської міської ради є Китайська Олена Петрівна .

Відомості про особу, що підписала заяву про вжиття заходів забезпечення позову від імені Департаменту праці та соціальної політики Одеської міської ради - С.Б. Бродецьку, в Єдиному державному реєстрі - відсутні.

Суд ще раз звертає увагу, що представництво органів державної влади та органів місцевого самоврядування у судах виключно прокурорами або адвокатами здійснюється з 01 січня 2020 року (абзац другий підпункту 11 пункту 161 розділу XV «Перехідні положення» Конституції України).

Частиною четвертою статті 59 КАС України встановлено, що повноваження адвоката, як представника, підтверджуються довіреністю або ордером, виданим відповідно до Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність».

Проте, жодних доказів того, що С.Б. Бродецька є адвокатом до заяви про вжиття заходів забезпечення позову - не додано.

У Єдиному реєстрі адвокатів України також відсутні відомості про те, що С.Б. Бродецька має статус адвоката і документа, який би це посвідчував до заяви не додано.

Таким чином, суду не надано доказів щодо належного уповноваження С.Б. Бродецької на вчинення будь-яких процесуальних дій у розумінні статті 59 КАС України.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що заява про вжиття заходів забезпечення позову від імені Департаменту праці та соціальної політики Одеської міської ради підписана особою, яка не має права її підписувати, а тому, відповідно, підлягає поверненню без розгляду.

Керуючись статтями 55, 59, 152-154, 167, 241, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, абзацом другим підпункту 11 пункту 161 розділу XV «Перехідні положення» Конституції України суд, -

У Х В А Л И В:

Заяву Департаменту праці та соціальної політики Одеської міської ради (65017, м. Одеса, вул. Косовська 2Д, код ЄДРПОУ36290160) про вжиття заходів забезпечення позову по адміністративній справі №420/3830/20, за позовною заявою Департаменту праці та соціальної політики Одеської міської ради до Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень в Одеській області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) про визнання рішень, дій державного виконавця незаконними, шляхом заборони Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень в Одеській області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) вчиняти певні дії, а саме, здійснювати стягнення на підставі постанови про відкриття виконавчого провадження про стягнення з боржника виконавчого збору у розмірі 16692,00 гривень від 27.03.2020 року ВП № 61661825 та постанови про відкриття виконавчого провадження про стягнення з боржника витрат виконавчого провадження у сумі 269,00 гривень від 26.03.2020 року ВП№ 61661801 - повернути заявникові без розгляду.

Ухвала суду набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 256 Кодексу адміністративного судочинства України, та може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими статтями 293-297 Кодексу адміністративного судочинства України, з урахуванням приписів пп. 15.5 п. 15 Розділу VII «Перехідні положення» Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя Я.В. Балан