Рішення № 89248718, 15.05.2020, Луганський окружний адміністративний суд

ЛУГАНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

Іменем України

15 травня 2020 рокуСєвєродонецькСправа № 360/1613/20

Суддя Луганського окружного адміністративного суду Свергун І.О., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до управління Пенсійного фонду України в Попаснянському районі Луганської області про визнання неправомірними дій, скасування рішення та зобов`язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

16.04.2020 на адресу Луганського окружного адміністративного суду надійшов позов ОСОБА_1 (далі – позивач, ОСОБА_1 ) до управління Пенсійного фонду України в Попаснянському районі Луганської області (далі – відповідач, УПФУ в Попаснянському районі), в якому позивач просить суд: визнати неправомірними дії відповідача щодо відмови позивачу у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до вимог п. 1 ч. 2 ст. 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» та скасувати відповідне рішення відповідача від 05 березня 2020 року; зобов`язати відповідача зарахувати до пільгового стажу роботи, що дає право на отримання пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до вимог п.1 ч.2 ст.114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» періоди роботи з 23.05.1991 по 21.10.1991 в якості гірника підземного з повним робочим днем під землею маркшейдерського відділу шахти ім. В.Р. Менжинського ВО «Первомайськвугілля», з 13.04.1992 по 13.05.1992 в якості гірника підземного з повним робочим днем під землею маркшейдерського відділу шахти ім. В.Р. Менжинського ВО «Первомайськвугілля», з 05.10.1992 по 31.08.1993 в якості хронометражиста на підземних роботах Нормативно-дослідницької станції ВО «Первомайськвугілля», з 21.08.2001 по 26.07.2002 в якості маркшейдера ДВАТ «Первомайське спеціалізоване управління» ДП ДХК «Первомайськвулля», з 01.04.2010 по 28.02.2014 в якості маркшейдера ТОВ «Шахтобуріння»; зобов`язати відповідача, починаючи з 15 лютого 2020 року, призначити позивачу пенсію за віком на пільгових умовах відповідно до вимог п. 1 ч. 2 ст. 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування».

Обґрунтовуючи заявлені позовні вимоги, позивачка посилається на те, що має необхідний трудовий стаж для призначення пенсії на пільгових умовах, а тому 18.02.2020 звернулася до відповідача з відповідною заявою. Однак, рішенням від 05 березня 2020 року відповідач відмовив позивачці в призначення пенсії за віком на пільгових умовах згідно п.1 ч. 2 ст. 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», оскільки відповідачем необґрунтовано та з порушенням норм діючого законодавства не здійснено зарахування до пільгового стажу позивача спірних періодів його роботи.

Своє рішення відповідач обґрунтовує тим, що періоди роботи з 23.05.1991 по 21.10.1991 та з 13.04.1992 по 13.05.1992 на посаді гірника підземного з повним робочим днем під землею маркшейдерського відділу на шахті ім. В.Р. Менжинського ВО «Первомайськвугілля», з 05.10.1992 по 31.08.1993 на посаді хронометражиста на підземних роботах в нормативно - дослідницькій станції ВО «Первомайськвугілля» відповідачем не зараховано до пільгового стажу за списком № 1 у зв`язку з тим, що записи дубліката трудової книжки не відповідають вимогам Інструкції про порядок ведення трудових книжок працівників, зареєстрованій в Міністерстві юстиції України за № 110 17.08.1993 та у зв`язку з тим, що записи про роботу на пільгових умовах в дублікаті трудової книжки потребують підтвердження первинними документами. Періоди роботи з 21.08.2001 по 25.07.2002 на посаді маркшейдера в ДВАТ Первомайське спецуправління ДП ДХК «Первомайськвугілля» не зарахований до пільгового стажу за списком № 1 в зв`язку з необхідністю підтвердження періодів пільгової роботи первинними документами, відсутністю інформації про атестацію робочого місця та відсутністю даних про спеціальний стаж в індивідуальних відомостях про застраховану особу. Також до пільгового стажу за списком №1 не зарахований період роботи з 01.04.2010 по 28.02.2014 на посаді маркшейдера на ТОВ «Шахтобуріння» у зв`язку з відсутністю даних про спеціальний стаж в індивідуальних відомостях про застраховану особу з 01.04.2010 по 31.01.2012 та у зв`язку з роботою за сумісництвом у період з 01.03.2011 по 28.04.2014 в ПАТ «Первомайське шахтопрохідницьке управління по бурінню стволів і свердловин». Записи дубліката трудової книжки серії НОМЕР_1 від 27.06.1995 не містять повної інформації про роботу на пільгових умовах на Шахті ім. В.Р. Менжинського, ВО «Первомайськвугілля», в Нормативно-дослідницькій станції виробничого об`єднання «Первомайськвугілля», ДВАТ Первомайське спецуправління ДП ДХК Первомайськвугілля та в ТОВ «Шахтобуріння».

Позивач вважає, що професії гірника підземного з повним робочим днем під землею маркшейдерського відділу, хронометражиста на підземних роботах, гірника на маркшейдерських роботах, а також маркшейдера, на яких ОСОБА_1 працювала протягом 1991-2014 років, віднесені до списку № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, що дають право на пенсію за віком на пільгових умовах.

ОСОБА_1 посилається на те, що дублікат її трудової книжки містить всю передбачену законодавством інформацію, а саме: дати прийняття на роботу, найменування підприємства, де вона працювала, а також цех (відділ) і посада (робота), на яку її було прийнято, дати звільнення, причини звільнення, в графі 4 зазначено найменування, дата і номер документа, на підставі якого проведено відповідні записи у дублікаті, всі записи підтверджено печатками відповідних підприємств, тому вважає безпідставним твердження відповідача про невідповідність дубліката її трудової книжки Інструкції про порядок ведення трудових книжок працівників.

Період роботи позивача з 01.04.2010 по 28.02.2014 на посаді маркшейдера в ВАТ «Шахтобуріння» не зарахований до пільгового стажу за списком № 1 у зв`язку з відсутністю даних про спецстаж в індивідуальних відомостях про застраховану особу з 01.04.2010 по 31.01.2012 та у зв`язку з роботою за сумісництвом з 01.03.2011 по 28.02.2014 в ПАТ «Первомайське шахтопрохідницьке управління по бурінню стволів і свердловин», тобто на роботі, яка не підтверджена як робота за списком № 1 даними про спецстаж в індивідуальних відомостях про застраховану особу.

Щодо роботи за сумісництвом у період з 01.03.2011 по 28.02.2014 в ПАТ «Первомайське шахтопрохідницьке управління по бурінню стволів і свердловин» ОСОБА_1 зазначила, що відповідно до п. 1.1 Інструкції на осіб, які працюють за сумісництвом, трудові книжки ведуться тільки за місцем основної роботи. Пунктом 2.14 Інструкції запис відомостей про роботу за сумісництвом провадиться за бажанням працівника власником або уповноваженим ним органом.

Вважає, що у пункті 9 Порядку № 383 йдеться саме про суміщення професій: якщо упродовж робочого дня працівник виконує одну роботу у шкідливих умовах та іншу (суміщувану) роботу — у не шкідливих умовах праці. А ОСОБА_1 у період з 01.03.2011 по 28.02.2014 в ПАТ «Первомайське шахтопрохідницьке управління по бурінню стволів і свердловин» виконувала роботу за сумісництвом, що не заперечується відповідачем та зазначено в рішення від 05.03.2020. Але надати копії відповідних наказів про роботу за сумісництвом ОСОБА_1 не має змоги, оскільки підприємство ПАТ «Первомайське шахтопрохідницьке управління по бурінню стволів і свердловин» знаходиться на тимчасово окупованій території України. Тому вважає безпідставним не зарахування посадовими особами ПФУ до пільгового стажу і період роботи з 01.04.2010 по 28.02.2014 на посаді маркшейдера в ВАТ «Шахтобуріння».

Також позивач посилається на те, що відповідальність за непроведения або несвоєчасне проведення атестації робочих місць покладається на власника підприємства, а не працівника. При цьому контролюючу функцію у відносинах щодо проведення атестації робочих місць на підприємстві виконує держава в особі відповідних контролюючих органів, а не працівник.

ОСОБА_1 вважає, що станом на день звернення до відповідача із заявою про призначення пенсії вона мала більш 13 років пільгового стажу на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, а тому має право на призначення пенсії на пільгових умовах відповідно до вимог п.1 ч.2 ст.114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування».

Ухвалою суду від 21.04.2020 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження в справі, визначено справу розглядати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.

12.05.2020 відповідач на адресу суду надав відзив на позовну заяву (арк. спр. 24-27), в обґрунтування якого зазначив, що ОСОБА_1 18.02.2020 звернулась до управління з заявою щодо призначення пенсії згідно з п. 1 ч. 2 ст. 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування».

Згідно записів дублікату трудової книжки НОМЕР_1 від 27.06.1995 ОСОБА_1 працювала:

- з 04.07.1989 по 14.08.1989 в якості няні, з 23.05.1991 по 21.10.1991 - гірником підземним з повним робочим днем під землею маркшейдерського відділу, з 13.04.1992 по 13.05.1992 гірником підземним з повним робочим днем під землею маркшейдерського відділу на шахті ім. В.Р. Менжинського ВО «Первомайськвугілля»;

- з 05.10.1992 по 31.08.1993 - хронометражистом на підземних роботах в нормативно - дослідницькій станції виробничого об`єднання «Первомайськвугілля»;

- з 21.08.2001 по 25.07.2002 - на посаді маркшейдера в ДВАТ «Первомайське спецуправління» ДП ДХК «Первомайськвугілля»;

- з 01.04.2010 по 28.02.2014 - маркшейдером в ТОВ «Шахтобуріння».

Записи дубліката трудової книжки НОМЕР_2 від 27.06.1995 не відповідають вимогам Інструкції про порядок ведення трудових книжок працівників, зареєстрованій в Міністерстві юстиції України 17.08.1993 № 110, тому зазначений в ньому страховий стаж з 04.07.1989 по 14.08.1989, з 21.05.1991 по 21.10.1991, з 13.04.1992 по 13.05.1992 на «шахті ім. В.Р. Менжинського» ВО «Первомайсквугілля», з 05.10.1992 по 31.08.1993 хронометражистом на підземних роботах в нормативно - дослідницькій станції виробничого об`єднання «Первомайськвугілля» необхідно підтверджувати довідками про роботу.

Записи в дублікаті трудової книжки не містять повної інформації про роботу на пільгових умовах на «шахті ім. В.Р. Менжинського» ВО «Первомайсквугілля», в нормативно - дослідницькій станції виробничого об`єднання «Первомайськвугілля», в ДВАТ Первомайське спецуправління ДП ДХК Первомайськвугілля та в ТОВ «Шахтобуріння», де працювала ОСОБА_1 .

Періоди пільгової роботи повинні бути підтверджені уточнюючими довідками, оскільки в дублікаті трудової книжки відсутня інформація про постійну фактичну зайнятість під землею.

Місто Первомайськ Луганської області (територіальне місце розташування шахти ім. В.Р. Менжинського» ВО «Первомайсквугілля») віднесено до переліку населених пунктів, на території яких органи державної влади тимчасово не здійснюють свої повноваження, до моменту виведення усіх незаконних збройних формувань. Витребувати необхідні документи та перевірити факт роботи в шкідливих умовах буде можливим лише після проведення зазначеної території під контроль органів державної влади України.

Період роботи з 04.07.1989 по 14.08.1989 в якості няні не зараховано до страхового стажу, періоди роботи з 23.05.1991 по 21.10.1991 та з 13.04.1992 по 13.05.1992 гірником підземним з повним робочим днем під землею маркшейдерського відділу на шахті ім. В.Р. Менжинського ВО «Первомайськвугілля», з 05.10.1992 по 31.08.1993 хронометражистом на підземних роботах в нормативно - дослідницькій станції виробничого об`єднання «Первомайськвугілля» не зараховані до страхового та пільгового стажу за списком № 1 у зв`язку з тим, що записи про періоди роботи в дублікаті трудової книжки потребують підтвердження первинними документами. Період роботи після 21.08.1992 не підтверджено результатами проведення атестації робочих місць за умовами праці.

Період роботи з 21.08.2001 по 25.07.2002 на посаді маркшейдера в ДВАТ Первомайське спецуправління ДП ДХК «Первомайськвугілля» не зарахований до пільгового стажу за списком № 1 в зв`язку з необхідністю підтвердження періодів пільгової роботи первинними документами, відсутністю інформації про атестацію робочого місця та відсутністю даних про спецстаж в індивідуальних відомостях про застраховану особу.

Згідно пункту 9 наказу Міністерства праці та соціальної політики України № 383 від 18.11.2005 «Про затвердження Порядку застосування Списків № 1 і № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників при обчисленні стажу роботи, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах» пенсії за сумісними роботами, професіями та посадами працівників, зайнятих у виробництвах та на роботах, передбачених Списками, призначаються на загальних підставах, якщо одна із виконуваних робіт, професій чи посад передбачена в Списку № 1 або в Списку №2, а інша цими Списками не передбачена.

Згідно записів дублікату трудової книжки ОСОБА_1 працювала з 01.04.2010 по 28.02.2014 маркшейдером в ТОВ «Шахтобуріння», згідно наказу від 24.02.2012 № 24/02-12 за результатами атестації робочих місць за умовами праці підтверджено право на пільгову пенсію за списком №1. Згідно даних індивідуальних відомостей про застраховану особу ОСОБА_2 одночасно працювала з 01.03.2011 по 28.02.2014 в ПАТ «Первомайське шахтопрохідницьке управління по бурінню стволів і свердловин». Згідно даних про спецстаж в індивідуальних відомостях про застраховану особу робота за списком № 1 підтверджена тільки в товаристві з обмеженою відповідальністю «Шахтобуріння» з 25.02.2012 по 28.02.2014.

Період роботи в ТОВ «Шахтобуріння» з 01.04.2010 по 28.02.2014 не зарахований до пільгового стажу за списком № 1 в зв`язку з відсутністю даних про спецстаж індивідуальних відомостей про застраховану особу з 01.04.2010 по 31.01.2012 та в зв`язку з роботою за сумісництвом з 01.03.2011 по 28.02.2014 на роботі, яка не підтверджена, як робота за Списком № 1 даними про спецстаж індивідуальних відомостей про застраховану особу.

За розрахунком управління ОСОБА_1 на час звернення має страховий стаж роботи 35 років 08 місяців 03 дні, в тому числі відпрацьований страховий стаж - 28 років 08 місяців 03 дні, на пільгових умовах за списком № 1 згідно п. 1 ч. 2 ст. 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» - 07 років 04 місяці 07 днів, та додаткові роки за списком № 1 - 07 років 00 місяців 00 днів.

Тому 05.03.2020 відповідачем було прийнято рішення «Про відмову в призначенні пенсії на пільгових умовах за віком згідно п. 1 ч. 2 ст. 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» ОСОБА_1 » через відсутність необхідного пільгового стажу, а саме - 7 років 6 місяців.

Також відповідач послався на відсутність підстав для задоволення позовних вимог про визнання протиправним та скасування рішення, оскільки вважає своє рішення цілком правомірним.

Щодо зобов`язання Управління зарахувати до пільгового стажу роботи спірних періодів роботи та призначити позивачу пенсію відповідач зазначив, що територіальний орган Пенсійного фонду має виключну компетенцію у питаннях призначення (переведення з одного виду пенсії на інший) та перерахунку пенсії.

На підставі викладеного відповідач просив відмовити в задоволенні позовних вимог.

Дослідивши матеріали справи, розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог і наданих сторонами доказів, оцінивши докази відповідно до вимог ст.ст. 72-77, 90 КАС України, суд встановив наступні фактичні обставини та відповідні їм правовідносин.

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_3 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 ; фактичне місце проживання: АДРЕСА_2 , що підтверджується копіями паспорту громадянина України, довідки про присвоєння ідентифікаційного номера, довідки від 26.01.2017 № 2631 про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи (арк. спр. 7-9).

Дублікат трудової книжки НОМЕР_2 , виданий на ім`я ОСОБА_1 27.06.1995, містить такі записи щодо спірних періодів роботи позивача:

№ 3 – 23.05.1991 прийнято на роботу на шахту ім. В.Р. Менжинського ВО «Первомайськвугілля» гірником підземним з повним робочим днем під землею маркшейдерського відділу;

№ 4 – 21.10.1991 звільнено за закінченням виробничої практики;

№ 5 – 13.04.1992 прийнято на роботу на шахту ім. В.Р. Менжинського ВО «Первомайськвугілля» гірником підземним з повним робочим днем під землею маркшейдерського відділу;

№ 6 – 13.05.1992 звільнено за закінченням виробничої практики;

№ 8 – 05.10.1992 прийнято на роботу на Нормативно-дослідницьку станцію Виробничого об`єднання «Первомайськвугілля» хронометражистом на підземних роботах;

№ 9 – 31.08.1993 звільнено в зв`язку з ліквідацією організації;

№ 21 – 21.08.2001 прийнято на роботу на ДВАТ «Первомайське спеціалізоване управління» ДП ДХК «Первомайськвулля» маркшейдером;

№ 22 – 26.07.2002 переведено на посаду начальника відділу кадрів;

№ 37 – 22.07.2008 прийнято на роботу на ТОВ «Шахтобуріння» бухгалтером;

№ 40 – 01.04.2010 переведено маркшейдером;

№ 41 – внесено запис про те, що за результатами атестації робочих місць за умовами праці підтверджено право на пільгову пенсію за списком № 1, наказ від 24.02.2012 № 24/02-12;

№ 42 – 28.02.2014 звільнено за згодою сторін (арк. спр. 10-14).

18.02.2020 ОСОБА_1 звернулася до УПФУ в Попаснянському районі з заявою про призначення пенсії за віком на пільгових умовах (арк. спр. 35), надавши до заяви довідку про присвоєння ідентифікаційного номеру № НОМЕР_3 , паспорт НОМЕР_4 від 30.10.1997, трудову книжку НОМЕР_2 , диплом (свідоцтво, атестат) про навчання НОМЕР_5 , довідку про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи № 2631 від 26.01.2017, довідки, що визначають право на пенсію на пільгових умовах або за вислугу років, установлені для окремих категорій працівників №№ 754-759 шахта «Родина» від 26.12.2019, інші документи №№ 63-67 шахта «Менжинського» (повернуто заявнику); свідоцтво про народження дитини НОМЕР_6 , свідоцтво про шлюб НОМЕР_7 , заява про спосіб виплати пенсії «Ощадбанк» 18.02.2020, що підтверджується розпискою-повідомленням до заяви від 18.02.2020 № 611 (арк. спр. 35 зв.).

05.03.2020 УПФУ в Попаснянському районі прийнято рішення б/н про відмову ОСОБА_1 в призначенні пенсії на пільгових умовах за віком згідно п. 1 ч 2. ст. 114 Закону України “Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування” через відсутність необхідного пільгового стажу роботи, а саме 7 років 6 місяців. В обґрунтування оскарженого рішення відповідач послався на те, що згідно записів дублікату трудової книжки НОМЕР_2 від 27.06.1995 ОСОБА_1 працювала: з 04.07.1989 по 14.08.1989 в якості няні, з 23.05.1991 по 21.10.1991 гірником підземним з повним робочим днем під землею маркшейдерського відділу, з 13.04.1992 по 13.05.1992 гірником підземним з повним робочим днем під землею маркшейдерського відділу на шахті ім. В.Р. Менжинського ВО «Первомайськвугілля»; з 05.10.1992 по 31.08.1993 хронометражистом на підземних роботах в нормативно-дослідницькій станції виробничого об`єднання «Первомайськвугілля»; з 21.08.2001 по 25.07.2002 на посаді маркшейдера в ДВАТ Первомайське спецуправління ДП ДХК «Первомайськвугілля»; з 01.04.2010 по 28.02.2014 маркшейдером в ТОВ «Шахтобуріння». Записи дубліката трудової книжки НОМЕР_2 від 27.06.1995 не відповідають вимогам Інструкції про порядок ведення трудових книжок працівників, зареєстрований в Міністерстві юстиції України 17.08.1993 № 110, зазначений в ній страховий стаж з 04.07.1989 по 14.08.1989, з 21.05.1991 по 21.10.1991, з 13.04.1992 по 13.05.1992 на «шахті ім. В.Р. Менжинського» ВО «Первомайсквугілля», з 05.10.1992 по 31.08.1993 хронометражистом на підземних роботах в нормативно - дослідницькій станції виробничого об`єднання «Первомайськвугілля» необхідно підтверджувати довідками про роботу. Записи в дублікаті трудової книжки не містять повної інформації про роботу на пільгових умовах на «шахті ім. В.Р. Менжинського» ВО «Первомайсквугілля», в нормативно-дослідницькій станції виробничого об`єднання «Первомайськвугілля», в ДВАТ Первомайське спецуправління ДП ДХК «Первомайськвугілля» та в ТОВ «Шахтобуріння», де працювала ОСОБА_1 . Періоди пільгової роботи повинні бути підтверджені уточнюючими довідками, оскільки в дублікаті трудової книжки відсутня інформація про постійну фактичну зайнятість під землею. Період роботи з 04.07.1989 по 14.08.1989 в якості няні не зараховано до страхового стажу, періоди роботи з 23.05.1991 по 21.10.1991 та з 13.04.1992 по 13.05.1992 гірником підземним з повним робочим днем під землею маркшейдерського відділу на шахті ім. В.Р. Менжинського ВО «Первомайськвугілля», з 05.10.1992 по 31.08.1993 хронометражистом на підземних роботах в нормативно - дослідницькій станції виробничого об`єднання «Первомайськвугілля» не зараховані до страхового та пільгового стажу за Списком №1 у зв`язку з тим, що записи про періоди роботи в дублікаті трудової книжки потребують підтвердження первинними документами. Період роботи після 21.08.1992 не підтверджено результатами проведення атестації робочих місць за умовами праці. Період роботи з 21.08.2001 по 25.07.2002 на посаді маркшейдера в ДВАТ Первомайське спецуправління ДП ДХК «Первомайськвугілля» не зарахований до пільгового стажу за списком №1 в зв`язку з необхідністю підтвердження періодів пільгової роботи первинними документами, відсутністю інформації про атестацію робочого місця та відсутністю даних про спецстаж в індивідуальних відомостях про застраховану особу. Згідно записів дублікату трудової книжки ОСОБА_1 працювала з 01.04.2010 по 28.02.2014 маркшейдером в ТОВ «Шахтобуріння», згідно наказу від 24.02.2012 № 24/02-12 за результатами атестації робочих місць за умовами праці підтверджено право на пільгову пенсію за списком №1. Згідно даних індивідуальних відомостей про застраховану особу ОСОБА_2 одночасно працювала з 01.03.2011 по 28.02.2014 в ПАТ «Первомайське шахтопрохідницьке управління по бурінню стволів і свердловин». Згідно даних про спецстаж в індивідуальних відомостях про застраховану особу робота за списком № 1 підтверджена тільки в товаристві з обмеженою відповідальністю «Шахтобуріння» з 25.02.2012 по 28.02.2014. Період роботи в ТОВ «Шахтобуріння» з 01.04.2010 по 28.02.2014 не зарахований до пільгового стажу за списком № 1 в зв`язку з відсутністю даних про спецстаж індивідуальних відомостей про застраховану особу з 01.04.2010 по 31.01.2012 та в зв`язку з роботою за сумісництвом з 01.03.2011 по 28.02.2014 на роботі, яка не підтверджена як робота за списком № 1 даними про спецстаж індивідуальних відомостей про застраховану особу (арк. спр. 29-30).

Вирішуючи спір по суті заявлених позовних вимог, суд виходить з такого.

Згідно з ч. 2 ст. 19 Основного Закону України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Призначення, виплата та перерахунок призначеної пенсії регулюється Законами України “Про пенсійне забезпечення” від 5 листопада 1991 року № 1788-XII (далі – Закон № 1788), “Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування” від 9 липня 2003 року № 1058-IV (далі – Закон № 1058).

Порядок звернення за призначенням пенсії, строки призначення та виплати пенсії, припинення та поновлення виплати пенсії передбачені статтями 44, 45, 49 Закону № 1058.

Частиною першою статті 114 Закону № 1058 передбачено, що право на пенсію за віком на пільгових умовах незалежно від місця останньої роботи мають особи, які працювали на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на роботах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, зазначених у частинах другій і третій цієї статті.

Відповідно до пункту 1 частини другої статті 114 Закону № 1058 на пільгових умовах пенсія за віком призначається працівникам, зайнятим повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, - після досягнення 50 років і за наявності страхового стажу не менше 25 років у чоловіків, з них не менше 10 років на зазначених роботах, і не менше 20 років у жінок, з них не менше 7 років 6 місяців на зазначених роботах.

До досягнення віку, встановленого абзацом першим цього пункту, право на пенсію за віком на пільгових умовах мають жінки 1975 року народження і старші після досягнення ними, зокрема, 47 років 6 місяців - з 1 квітня 1972 року по 30 вересня 1972 року.

Щодо незарахування відповідачем до пільгового стажу за списком № 1 періодів роботи позивача з 04.07.1989 по 14.08.1989, з 21.05.1991 по 21.10.1991, з 13.04.1992 по 13.05.1992 на «шахті ім. В.Р. Менжинського» ВО «Первомайсквугілля», з 05.10.1992 по 31.08.1993 хронометражистом на підземних роботах в нормативно - дослідницькій станції виробничого об`єднання «Первомайськвугілля», з 21.08.2001 по 25.07.2002 на посаді маркшейдера в ДВАТ Первомайське спецуправління ДП ДХК «Первомайськвугілля», суд зазначає таке.

Як на підставу для відмови в зарахуванні до пільгового стажу спірного періоду роботи відповідач посилається на те, що записи дубліката трудової книжки НОМЕР_2 від 27.06.1995 не відповідають вимогам Інструкції про порядок ведення трудових книжок працівників, зареєстрований в Міністерстві юстиції України 17.08.1993 № 110, зазначений в ній страховий стаж необхідно підтверджувати довідками про роботу; записи в дублікаті трудової книжки не містять повної інформації про роботу на пільгових умовах; періоди пільгової роботи повинні бути підтверджені уточнюючими довідками, оскільки в дублікаті трудової книжки відсутня інформація про постійну фактичну зайнятість під землею; записи про періоди роботи в дублікаті трудової книжки потребують підтвердження первинними документами; період роботи після 21.08.1992 не підтверджено результатами проведення атестації робочих місць за умовами праці; відсутня інформація про атестацію робочого місця та відсутні дані про спецстаж в індивідуальних відомостях про застраховану особу.

Згідно з частиною першою статті 48 КЗпП України та статтею 62 Закону № 1788 основним документом про трудову діяльність працівника, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка.

Як установлено судом, відповідно до записів трудової книжки позивача в період з 23.05.1991 по 21.10.1991 та 13.04.1992 по 13.05.1992 ОСОБА_1 працювала на шахті ім. В.Р. Менжинського ВО «Первомайськвугілля» гірником підземним з повним робочим днем під землею маркшейдерського відділу; з 05.10.1992 по 31.08.1993 працювала в Нормативно-дослідницькій станції Виробничого об`єднання «Первомайськвугілля» хронометражистом на підземних роботах; з 21.08.2001 по 26.07.2002 працювала в ДВАТ «Первомайське спеціалізоване управління» ДП ДХК «Первомайськвулля» маркшейдером.

Розділом 5 Інструкції про порядок ведення трудових книжок, затвердженої наказом Міністерства праці України, Міністерства юстиції України, Міністерства соціального забезпечення України від 29.07.1993 № 58 (далі – Інструкція № 58), врегульовані питання ведення дублікату трудової книжки.

Так, відповідно до пункту 5.1. Інструкції № 58 особа, яка загубила трудову книжку (вкладиш до неї), зобов`язана негайно заявити про це власнику або уповноваженому ним органу за місцем останньої роботи. Не пізніше 15 днів після заяви, а у разі ускладнення в інші строки власник або уповноважений ним орган видає працівнику іншу трудову книжку або вкладиш до неї (нових зразків) з написом "Дублікат" в правому верхньому кутку першої сторінки.

Згідно з пунктом 5.2. Інструкції № 58 дублікат трудової книжки або вкладиш до неї заповнюється за загальними правилами. У розділи "Відомості про роботу", "Відомості про нагородження" і "Відомості про заохочення" при заповненні дубліката вносяться записи про роботу, а також про нагородження і заохочення за місцем останньої роботи на підставі раніше виданих наказів (розпоряджень).

Пунктом 5.3. Інструкції № 58 визначено, якщо працівник до влаштування на це підприємство вже працював, то при заповненні дубліката трудової книжки в розділ "Відомості про роботу" у графу 3 спочатку вноситься запис про загальний стаж його роботи до влаштування на це підприємство, який підтверджується документами.

Загальний стаж роботи записується сумарно, тобто зазначається загальна кількість років, місяців, днів роботи без уточнення, на якому підприємстві, в які періоди часу і на яких посадах працював у минулому власник трудової книжки.

Після цього загальний стаж, підтверджений належно оформленими документами, записується по окремих періодах роботи в такому порядку: у графі 2 зазначається дата прийняття на роботу; у графі 3 пишеться найменування підприємства, де працював працівник, а також цех (відділ) і посада (робота), на яку було прийнято працівника. Запис у дублікаті трудової книжки відомостей про роботу за сумісництвом та за суміщенням професій провадиться за бажанням працівника.

Якщо з поданих документів видно, що працівник переводився на іншу постійну роботу на тому ж самому підприємстві, то про це робиться відповідний запис.

Після цього у графі 2 записується дата звільнення, а у графі 3 - причина звільнення, якщо у поданому працівником документі є такі дані.

У тому разі, коли документи не містять повністю зазначених вище даних про роботу у минулому, в дублікат трудової книжки вносяться тільки ті дані, що є у документах.

У графі 4 зазначаються найменування, дата і номер документа, на підставі якого проведено відповідні записи у дублікаті. Документи, що підтверджують стаж роботи, повертаються їх власнику. Власник або уповноважений ним орган зобов`язаний сприяти працівникові в одержанні документів, які підтверджують стаж його роботи, що передував влаштуванню на це підприємство.

Записи щодо спірного періоду у дублікаті трудової книжки проведено у відповідності до вимог Інструкції про порядок ведення трудових книжок, затвердженої наказом Міністерства праці України, Міністерства юстиції України, Міністерства соціального забезпечення України від 29.07.1993 № 58.

Тому судом відхиляються доводи відповідача про те, що записи дубліката трудової книжки НОМЕР_2 від 27.06.1995 не відповідають вимогам Інструкції № 58. При цьому ані в спірному рішенні, ані у відзиві на позов відповідачем не зазначено, які саме записи дубліката трудової книжки НОМЕР_2 від 27.06.1995 не відповідають вимогам Інструкції № 58. Також не вказано, які саме пункти Інструкції № 58 порушено при заповненні дубліката трудової книжки ОСОБА_1 НОМЕР_2 від 27.06.1995.

Щодо доводів відповідача про те, що страховий стаж необхідно підтверджувати довідками про роботу, записи в дублікаті трудової книжки не містять повної інформації про роботу на пільгових умовах, періоди пільгової роботи повинні бути підтверджені уточнюючими довідками, оскільки в дублікаті трудової книжки відсутня інформація про постійну фактичну зайнятість під землею, записи про періоди роботи в дублікаті трудової книжки потребують підтвердження первинними документами, суд зазначає таке.

Відповідно до пункту 3 Порядку застосування Списків N 1 і N 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників при обчисленні стажу роботи, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, затвердженого наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 18.11.2005 N 383, при визначенні права на пенсію за віком на пільгових умовах застосовуються Списки, що чинні на період роботи особи. До пільгового стажу зараховується весь період роботи на відповідних посадах або за професіями незалежно від дати їх внесення до Списків за умови підтвердження документами відповідних умов праці за час виконання роботи до 21.08.92 та за результатами проведення атестації робочих місць за умовами праці після 21.08.92.

Список № 1 «Виробництв, цехів, професій і посад з важкими умовами праці, робота в яких дає право на державну пенсію на пільгових умовах і в пільгових розмірах», затверджений постановою Ради Міністрів СРСР від 22.08.1956 № 1173, що був чинним до 01.01.92, містить в собі розділ 1 «Підземні роботи», яким передбачено, що право на пенсію за віком на пільгових умовах мають робітники, які працюють на посадах «Всі робітники, інженерно-технічні працівники і службовці, зайняті повний робочий день на підземних роботах з видобутку вугілля, руди, сланцю, нафти, озокериту, газу, графіту, азбесту, солі, слюди і інших рудних і нерудних копалин, в геологорозвідці, на дренажних шахтах, на будівництві шахт, рудників і інших підземних споруд, а також всі працівники, зайняті повний робочий день під землею на обслуговуванні зазначених вище робітників і службовців (медперсонал підземних (здоровпунктів, працівники підземної телефонного зв`язку і т. д.)».

Списком № 1 «Виробництв, робіт, професій, посад і показників з шкідливими і важкими умовами праці, зайнятість в яких дає право на пенсію за віком (по старості) на пільгових умовах», затверджений постановою Ради Міністрів СРСР від 26.01.1991 № 10, що діяв до 11.03.1994, були передбачені посади, які обіймала позивачка, а саме: «1010100г-11711 Гірники на маркшейдерських роботах», «1010100г-25227 Хронометражисти на підземних роботах (підземні)».

Списком № 1 «Виробництв, робіт, професій, посад і показників на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, зайнятість в яких дає право на пенсію за віком на пільгових умовах», затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 11.03.1994 № 162, що діяв до 16.01.2003, були передбачені посади, які обіймала позивачка, а саме: «1010100г-23178 Маркшейдери».

По-перше, відповідачем ані в оскарженому рішенні, ані у відзиві на позов взагалі не зазначено, якої саме інформації про роботу на пільгових умовах не містять записи дубліката трудової книжки позивача.

По-друге, Постановою Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1993 року № 637 затверджено Порядок підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній (далі – Порядок № 637).

Пунктом 1 Порядку № 637 передбачено, що основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами.

Відповідно до абзаців 1, 2 п. 20 Порядку № 637 у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установлені для окремих категорій працівників, для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників (додаток № 5). У довідці має бути вказано: періоди роботи, що зараховуються до спеціального стажу; професія або посада; характер виконуваної роботи; розділ, підрозділ, пункт, найменування списків або їх номери, куди включається цей період роботи; первинні документи за час виконання роботи, на підставі яких видана зазначена довідка.

Як установлено судом, відповідно до записів дубліката трудової книжки позивача в період 23.05.1991 по 21.10.1991 та 13.04.1992 по 13.05.1992 ОСОБА_1 працювала на шахті ім. В.Р. Менжинського ВО «Первомайськвугілля» гірником підземним з повним робочим днем під землею маркшейдерського відділу; з 05.10.1992 по 31.08.1993 в Нормативно-дослідницькій станції Виробничого об`єднання «Первомайськвугілля» хронометражистом на підземних роботах; з 21.08.2001 по 26.07.2002 в ДВАТ «Первомайське спеціалізоване управління» ДП ДХК «Первомайськвулля» маркшейдером.

Вищевказані посади, на яких ОСОБА_1 працювала у спірний період, були передбачені списком № 1, затвердженим постановою Ради Міністрів СРСР від 22.08.1956 № 1173, списком № 1, затвердженим постановою Ради Міністрів СРСР від 26.01.1991 №10, списком № 1, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 11.03.1994 № 162, Списком № 2.

Таким чином, судом установлено, що в спірний період ОСОБА_1 працювала на вищевказаних підприємствах на посадах, які дають їй право на пенсію за віком на пільгових умовах за списком № 1.

Записи у дублікаті трудової книжки проведено у відповідності до вимог Інструкції про порядок ведення трудових книжок, затвердженої наказом Міністерства праці України, Міністерства юстиції України, Міністерства соціального забезпечення України від 29.07.1993 № 58.

Суд зазначає, оскільки трудова книжка позивача містить всі необхідні відомості, що визначають право позивача на пенсію на пільгових умовах, тому підтвердження спеціального трудового стажу уточнюючими довідками є зайвим.

Таким чином, посилання відповідача на ту обставину, що зазначений в дублікаті трудової книжки страховий стаж необхідно підтверджувати довідками про роботу, записи дубліката трудової книжки не містять повної інформації про роботу на пільгових умовах та для підтвердження пільгового стажу необхідно надання уточнюючих довідок, записи про періоди роботи потребують підтвердження первинними документами, суд не бере до уваги, оскільки робота позивача, яка дає йому право на пільгове пенсійне забезпечення за списком № 1, у спірний період підтверджується записами в трудовій книжці.

Щодо посилання відповідача на те, що період роботи після 21.08.1992 не підтверджено результатами проведення атестації робочих місць за умовами праці, відсутня інформація про атестацію робочого місця та відсутні дані про спецстаж в індивідуальних відомостях про застраховану особу, суд зазначає таке.

Відповідно до п. 1 Порядку проведення атестації робочих місць за умовами правці, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 1 серпня 1992 року № 442 (набула чинності 21.08.1992) (далі – Порядок № 442) атестація робочих місць за умовами праці (надалі - атестація) проводиться на підприємствах і організаціях незалежно від форм власності й господарювання, де технологічний процес, використовуване обладнання, сировина та матеріали є потенційними джерелами шкідливих і небезпечних виробничих факторів, що можуть несприятливо впливати на стан здоров`я працюючих, а також на їхніх нащадків як тепер, так і в майбутньому.

Згідно приписів п. 3 Порядку № 442 атестація проводиться згідно з цим Порядком та методичними рекомендаціями щодо проведення атестації робочих місць за умовами праці, що затверджуються Мінсоцполітики і МОЗ.

Таким чином, проведення атестації робочих місць за умовами правці передбачена діючим законодавством України та проводиться згідно з Порядком № 442 та методичними рекомендаціями щодо проведення атестації робочих місць за умовами праці, що затверджуються Мінсоцполітики і МОЗ.

Відомості про результати атестації робочих місць заносяться до карти умов праці, форма якої затверджується Мінсоцполітики разом з МОЗ (п. 8 Порядку № 442).

Пунктом 10 Порядку № 442, окрім іншого, передбачено, що результати атестації використовуються при призначенні пенсії за віком на пільгових умовах.

Пунктом 4.1. Порядку застосування Списків № 1 і № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників при обчисленні стажу роботи, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, затвердженого наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 18.11.2005 № 383 (далі Порядок № 383) передбачено, що при призначенні пенсії за віком на пільгових умовах для зарахування до стажу, який дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, певного 5-річного періоду роботи зі шкідливими і важкими умовами праці після 21.08.92, відповідне право впродовж цього періоду повинне бути підтверджене за результатами атестації.

Відповідно до пункту 4.5 Порядку № 383 якщо ж атестація з 21.08.92 не проводилася чи за результатами атестації, вперше проведеної після 21.08.97, право не підтвердилось, до пільгового стажу зараховується лише період роботи із шкідливими умовами праці на даному підприємстві, в установі чи організації до 21.08.92 включно, тобто до набуття чинності Порядком проведення атестації робочих місць ( 442-92-п ). У такому ж порядку зараховується пільговий стаж, якщо за результатами атестації, вперше проведеної до 21.08.97, право на пільгове пенсійне забезпечення не підтвердилось.

Атестація робочих місць здійснюється на підприємствах, в організаціях та установах незалежно від форм власності і господарювання згідно з Порядком проведення атестації та розробленими на виконання постанови № 442 Методичними рекомендаціями для проведення атестації робочих місць за умовами праці, затвердженими постановою Міністерства праці України (далі Мінпраці) від 1 вересня 1992 року № 41 (далі Методичні рекомендації).

Відповідно до зазначених нормативних актів основна мета атестації полягає у регулюванні відносин між власником або уповноваженим ним органом і працівниками у галузі реалізації права на здорові й безпечні умови праці, пільгове забезпечення, пільги та компенсації за роботу у несприятливих умовах.

Атестація робочих місць відповідно до Порядку проведення атестації та Методичних рекомендацій передбачає: установлення факторів і причин виникнення несприятливих умов праці; санітарно-гігієнічне дослідження факторів виробничого середовища, важкості й напруженості трудового процесу на робочому місці; комплексну оцінку факторів виробничого середовища і характеру праці на відповідність їхніх характеристик стандартам безпеки праці, будівельним та санітарним нормам і правилам; установлення ступеня шкідливості й небезпечності праці та її характеру за гігієнічною класифікацією; обґрунтування віднесення робочого місця до категорії зі шкідливими (особливо шкідливими), важкими (особливо важкими) умовами праці; визначення (підтвердження) права працівників на пільгове пенсійне забезпечення за роботу у несприятливих умовах; складання переліку робочих місць, виробництв, професій та посад із пільговим пенсійним забезпеченням працівників; аналіз реалізації технічних і організаційних заходів, спрямованих на оптимізацію рівня гігієни, характеру і безпеки праці.

Відповідно до положень Порядку проведення атестації відомості про результати атестації робочих місць заносяться до карти умов праці, форма якої затверджується Мінпраці разом з Міністерством охорони здоров`я України. Перелік робочих місць, виробництв, професій і посад з пільговим пенсійним забезпеченням працівників, який складається за результатами проведеної атестації робочих місць, після погодження з профспілковим комітетом затверджується наказом по підприємству, організації і зберігається протягом 50 років. Витяги з наказу додаються до трудової книжки працівників, професії та посади яких внесено до переліку.

Комплексний аналіз норм Закону № 1788 та Порядку проведення атестації дає підстави дійти висновку, що необхідними умовами для виникнення у особи права на пенсійне забезпечення на пільгових умовах відповідно до пункту “а” статті 13 Закону № 1788-ХІІ є встановлення факту перебування особи на посаді або виконання нею робіт, що містяться у списку № 1, а також документальне підтвердження зайнятості працівника за відповідною професією за результатами атестації умов праці, яке полягає у наявності результатів атестації відповідного робочого місця за умовами праці. Документами, які підтверджують результати атестації робочого місця за умовами праці, можуть бути: карта умов праці, наказ по підприємству про затвердження переліку робочих місць, виробництв, професій і посад з пільговим пенсійним забезпеченням працівників; трудова книжка із записом про витяг із зазначеного наказу або з додатком такого витягу.

Аналогічна правова позиція висловлена Верховним Судом України у постановах від 10 вересня 2013 року, 25 листопада 2014 року та 17 березня 2015 року № 21-183а13, № 21-519а14, № 21-585а14 відповідно). Такого ж висновку дійшов і Верховний Суд у постанові від 31.01.2018 у справі К/9901/48/17.

Як встановлено судом, в дублікаті трудової книжки ОСОБА_1 відсутні записи про результати атестації робочого місця за умовами праці у період роботи з 23.05.1991 по 21.10.1991, з 13.04.1992 по 13.05.1992, з 05.10.1992 по 31.08.1993, з 21.08.2001 по 26.07.2002.

Відомості про проведення атестації робочих місць ОСОБА_1 у вказаний період матеріали справи також не містять.

З цього приводу суд вважає за необхідне зазначити таке.

Атестація робочих місць здійснюється на підприємствах, в організаціях та установах незалежно від форм власності і господарювання згідно з Порядком № 442 та Методичними рекомендаціями.

Відповідно до зазначених нормативних актів основна мета атестації полягає в регулюванні відносин між власником або уповноваженим ним органом і працівниками у галузі реалізації права на здорові й безпечні умови праці, пільгове забезпечення, пільги та компенсації за роботу в несприятливих умовах.

Згідно з пунктом 4 Порядку № 442 та підпункту 1.5 пункту 1 Методичних рекомендацій атестація проводиться не рідше одного разу на 5 років. Відповідальність за своєчасне та якісне проведення атестації покладається на керівника підприємства, організації.

Відтак, своєчасно проведена атестація робочих місць за умовами праці є одним із заходів соціального захисту працівників, який має сприяти реалізації прав на здорові й безпечні умови праці, пільги та компенсації за роботу у несприятливих умовах, пільгове пенсійне забезпечення тощо.

При цьому особа, яка працює на посаді, віднесеній до Списку № 1, робоче місце по якій підлягає атестації, відповідно до Порядку № 442, не наділена жодними правами (повноваженнями, обов`язками), які б могли вплинути на своєчасність проведення атестації робочих місць.

Проте, Верховний Суд України при ухваленні постанов від 10 вересня 2013 року у справі № 21-183а13, від 25 листопада 2014 року у справі № 21-519а14, від 10 і 17 березня 2015 року у справах № 21-51а15, та № 21-585а14, від 14 квітня 2015 року у справі № 21-383а14, від 02 грудня 2015 року у справі № 21-1329а15, від 10 лютого 2016 року у справі № 21-5432а15 та від 12 квітня 2016 у справі № 21-6501а15 віддав перевагу найменш сприятливому для позивачів тлумаченню законодавства України.

Велика палата Верховного Суду у справі № 520/15025/16-а від 19.02.2020 сформулювала правовий висновок, згідно з яким особи, які зайняті на роботах із шкідливими і важкими умовами праці за Списком № 2, але з вини власника на таких підприємствах не було проведено атестацію робочого місця, мають право на зарахування стажу роботи на таких посадах до спеціального стажу, необхідного для призначення пенсії за віком на пільгових умовах Списком № 2, відповідно до пункту “б” статті 13 Закону № 1788-XII. Цей висновок є також застосовним і щодо осіб, зайнятих на роботах із шкідливими і важкими умовами праці за Списком № 1.

При цьому на працівника, зайнятого на роботах із шкідливими і важкими умовами праці, не можна покладати відповідальність за непроведення або несвоєчасне проведення атестації робочих місць за умовами праці. Непроведення або несвоєчасне проведення атестації робочих місць власником підприємств або уповноваженим ним органом не може позбавляти громадян їх конституційного права на соціальний захист, у тому числі щодо надання пенсій за віком на пільгових умовах. Контроль за додержанням підприємствами правил проведення атестації робочих місць за умовами праці покладається на відповідні повноважні державні контролюючі органи, зокрема Держпраці.

Отже, Велика Палата Верховного Суду вважає, що непроведення або несвоєчасне проведення атестації робочих місць власником підприємства не може бути підставою для відмови у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах. Відповідальність за непроведення або несвоєчасне проведення атестації робочих місць покладається на власника підприємства, а не працівника. При цьому контролюючу функцію у відносинах щодо проведення атестації робочих місць на підприємстві виконує держава в особі відповідних контролюючих органів, а не працівник.

Відтак Велика Палата Верховного Суду в постанові від 19.02.2020 у справі № 520/15025/16-а відступила від висновків Верховного Суду України, викладених у постановах від 10 вересня 2013 року у справі № 21-183а13, від 25 листопада 2014 року у справі № 21-519а14, від 10 й 17 березня 2015 року у справах № 21-51а15, та № 21-585а14, від 14 квітня 2015 року у справі № 21-383а14, від 02 грудня 2015 року у справі № 21-1329а15, від 10 лютого 2016 року у справі № 21-5432а15 та від 12 квітня 2016 у справі № 21-6501а15, щодо відсутності підстав для призначення пенсії на пільгових умовах з огляду на відсутність результатів атестації відповідного робочого місця за умовами праці.

З огляду на наведене суд вважає, що періоди роботи позивача з 23.05.1991 по 21.10.1991, з 13.04.1992 по 13.05.1992, з 05.10.1992 по 31.08.1993, з 21.08.2001 по 26.07.2002 повинні бути враховані до пільгового стажу позивача.

Щодо незарахування відповідачем до страхового стажу періодів роботи позивача з 04.07.1989 по 14.08.1989 в якості няні на шахті ім. В.Р. Менжинського ВО «Первомайськвугілля», суд зазначає таке.

Частиною другою статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України (далі – КАС України) визначено, що суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Відповідно до частини першої статті 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Згідно з частиною першою статті 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Пунктами 4, 5 статті 160 КАС України визначено, що в позовній заяві зазначаються зміст позовних вимог і виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, а в разі подання позову до декількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з відповідачів; виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини;

В позовній заяві позивачем заявлено вимоги і викладено обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, лише щодо періодів роботи, які не зараховано відповідачем до пільгового стажу позивача.

Відтак, доводам відповідача щодо незарахування до страхового стажу періодів роботи ОСОБА_1 з 04.07.1989 по 14.08.1989 в якості няні на шахті ім. В.Р. Менжинського ВО «Первомайськвугілля» суд оцінку не дає, оскільки позивачем не заявляються позовні вимоги щодо вказаних періодів роботи.

Щодо незарахування відповідачем до пільгового стажу за списком № 1 періодів роботи позивача з 01.04.2010 по 28.02.2014 на посаді маркшейдера в ТОВ «Шахтобуріння», суд зазначає таке.

Як на підставу для відмови в зарахуванні до пільгового стажу спірного періоду роботи відповідач посилається на те, що згідно записів дублікату трудової книжки ОСОБА_1 працювала з 01.04.2010 по 28.02.2014 маркшейдером в ТОВ «Шахтобуріння», згідно наказу від 24.02.2012 № 24/02-12 за результатами атестації робочих місць за умовами праці підтверджено право на пільгову пенсію за списком № 1. Згідно даних індивідуальних відомостей про застраховану особу ОСОБА_2 одночасно працювала з 01.03.2011 по 28.02.2014 в ПАТ «Первомайське шахтопрохідницьке управління по бурінню стволів і свердловин». Згідно даних про спецстаж в індивідуальних відомостях про застраховану особу робота за списком № 1 підтверджена тільки в товаристві з обмеженою відповідальністю «Шахтобуріння» з 25.02.2012 по 28.02.2014. Період роботи в ТОВ «Шахтобуріння» з 01.04.2010 по 28.02.2014 не зарахований до пільгового стажу за списком № 1 в зв`язку з відсутністю даних про спецстаж індивідуальних відомостей про застраховану особу з 01.04.2010 по 31.01.2012 та в зв`язку з роботою за сумісництвом з 01.03.2011 по 28.02.2014 на роботі, яка не підтверджена як робота за списком № 1 даними про спецстаж індивідуальних відомостей про застраховану особу.

Як встановлено судом, в дублікаті трудової книжки ОСОБА_1 наявні такі записи про результати атестації робочого місця за умовами праці:

№ 41 – внесено запис про те, що за результатами атестації робочих місць за умовами праці підтверджено право на пільгову пенсію за списком № 1, наказ від 24.02.2012 № 24/02-12.

Відповідно до п. 4.2 Порядку № 383 результати атестації (як вперше проведеної, так і чергової) застосовуються при обчисленні стажу, який дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, впродовж 5 років після затвердження її результатів, за умови, якщо впродовж цього часу на даному підприємстві не змінювались докорінно умов і характер праці (виробництво, робота, робоче місце), що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах. У разі докорінної зміни умови і характеру праці для підтвердження права на пенсію за віком на пільгових умовах має бути проведена позачергова атестація.

Згідно з п. 4.3 Порядку № 383 у разі підтвердження цього права за результатами атестації, вперше проведеної до 21.08.97 (впродовж 5 років після введення в дію Порядку проведення атестації робочих місць ( 442-92-п ), до стажу, який дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, зараховується весь період роботи на даному підприємстві у виробництвах, передбачених Списками ( 36-2003-п ), тобто період роботи із шкідливими умовами праці, до дати видання наказу на підприємстві про результати проведення атестації та період роботи впродовж наступних 5 років з урахуванням пункту 4.2 цього Порядку.

Якщо атестація була вперше проведена після 21.08.97, у разі підтвердження права на пенсію за віком на пільгових умовах, до пільгового стажу зараховується весь період роботи до 21.08.92, 5-річний період роботи на даному підприємстві, що передує даті видання наказу про її результати, та період роботи впродовж наступних 5 років з урахуванням пункту 4.2 цього Порядку (п. 4.4 Порядку № 383).

Таким чином, матеріалами справи підтверджено проведення атестації робочих місць ОСОБА_1 з 01.04.2010 по 28.02.2014.

Відтак, посилання відповідача на відсутність даних про спецстаж в індивідуальних відомостях про застраховану особу є незмістовними, оскільки такий стаж підтверджено дублікатом трудової книжки позивача.

Щодо посилання відповідача на роботу ОСОБА_1 за сумісництвом з 01.03.2011 по 28.02.2014, суд зазначає таке.

Як встановлено судом, в період з 01.04.2010 по 28.02.2014 ОСОБА_1 працювала в ТОВ «Шахтобуріння» маркшейдером. Вказана посада була передбачена списком № 1, затвердженим Постановою Кабінету Міністрів України від 16.01.2003 № 36.

Також судом встановлено, що відповідно до даних індивідуальних відомостей про застраховану особу (Форма ОК-5) ОСОБА_2 у період з 01.03.2011 по 28.02.2014 працювала в ПАТ «Первомайське шахтопрохідницьке управління по бурінню стволів і свердловин» (арк. спр. 49 зв.-52).

Відомостей про те, яку посаду ОСОБА_1 займала в ПАТ «Первомайське шахтопрохідницьке управління по бурінню стволів і свердловин», та чи була така посада передбачена списком № 1 або списком № 2, затвердженими Постановою Кабінету Міністрів України від 16.01.2003 № 36, матеріали справи не містять. Дані індивідуальних відомостей про застраховану особу (Форма ОК-5) також не містять відомостей по спеціальному стажу у період роботи позивача з 01.03.2011 по 28.02.2014 в ПАТ «Первомайське шахтопрохідницьке управління по бурінню стволів і свердловин» (арк. спр. 52).

Відповідно до пункту 9 Порядку № 383 пенсії за сумісними роботами, професіями та посадами працівників, зайнятих у виробництвах та на роботах, передбачених Списками, призначаються:

1) за Списком N 2, якщо одна із виконуваних робіт, професій чи посад передбачена в Списку N 1, а інша в Списку N 2;

2) на загальних підставах, якщо одна із виконуваних робіт, професій чи посад передбачена в Списку N 1 або Списку N 2, а інша цими Списками не передбачена.

Таким чином, оскільки матеріалами справи підтверджено, що в період з 01.04.2010 по 28.02.2014 ОСОБА_1 працювала на посаді, яка була передбачена списком № 1, а в період з 01.03.2011 по 28.02.2014 ОСОБА_1 працювала за сумісництвом на посаді, яка списками не передбачена (в матеріалах справи взагалі відсутні відомості про займану посаду), тому суд вважає, що до пільгового стажу за списком № 1 повинен бути врахований лише період роботи позивача в ТОВ «Шахтобуріння» на посаді маркшейдера з 01.04.2010 по 28.02.2011, а період роботи з 01.03.2011 по 28.02.2014 повинен зараховуватися на загальних підставах.

З огляду на вищевикладене оскаржене рішення не відповідає критеріям обґрунтованості, пропорційності, добросовісності, визначеним частиною другою статті 2 КАС України, відповідно, є протиправним та підлягає скасуванню.

Що стосується обраного позивачем способу захисту порушеного права, суд зазначає таке.

Частиною другою статті 245 КАС України визначено, що у разі задоволення позову суд може прийняти рішення, зокрема, про:

- визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень (пункт 2);

- визнання дій суб`єкта владних повноважень протиправними та зобов`язання утриматися від вчинення певних дій (пункт 3);

- визнання бездіяльності суб`єкта владних повноважень протиправною та зобов`язання вчинити певні дії (пункт 4);

- інший спосіб захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень, який не суперечить закону і забезпечує ефективний захист таких прав, свобод та інтересів (пункт 10).

Стаття 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (право на ефективний засіб юридичного захисту) гарантує, що кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.

Під ефективним засобом (способом) необхідно розуміти такий, що призводить до потрібних результатів, наслідків, дає найбільший ефект. Тобто ефективний спосіб захисту повинен забезпечити поновлення порушеного права, бути адекватним наявним обставинам.

Отже, обираючи спосіб захисту порушеного права, слід зважати й на його ефективність з точки зору статті 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

В рамках адміністративного судочинства:

дії - певна форма поведінки суб`єкта владних повноважень, яка полягає у здійсненні суб`єктом владних повноважень своїх обов`язків у межах наданих законодавством повноважень чи всупереч їм;

бездіяльність - певна форма поведінки суб`єкта владних повноважень, яка полягає у невиконанні ним дій, які він повинен був і міг вчинити відповідно до покладених на нього посадових обов`язків згідно із законодавством України;

рішення - нормативно-правовий акт або індивідуальний акт (нормативно-правовий акт - акт управління (рішення) суб`єкта владних повноважень, який встановлює, змінює, припиняє (скасовує) загальні правила регулювання однотипних відносин, і який розрахований на довгострокове та неодноразове застосування; індивідуальний акт - акт (рішення) суб`єкта владних повноважень, виданий (прийняте) на виконання владних управлінських функцій або в порядку надання адміністративних послуг, який стосується прав або інтересів визначеної в акті особи або осіб, та дія якого вичерпується його виконанням або має визначений строк).

Частиною другою статті 9 КАС України визначено, що суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Зважаючи на обставини справи, суд встановив, що порушення прав позивача відбулося внаслідок прийняття відповідачем протиправного рішення від 05.03.2020 б/н про відмову в призначенні пенсії ОСОБА_1 , тому належним способом захисту порушеного права в даному випадку є визнання протиправним та скасування рішення відповідача від 05.03.2020 б/н про відмову в призначенні пенсії ОСОБА_1 .

Відповідно до пунктів 2-4 частини другої статті 245 КАС України у разі задоволення позову суд може прийняти рішення про визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень; визнання дій суб`єкта владних повноважень протиправними та зобов`язати утриматися від вчинення певних дій; визнання бездіяльності суб`єкта владних повноважень протиправною та зобов`язання вчинити певні дії.

Окрім того, суд звертає увагу відповідача на те, що частиною третьою статті 245 КАС України передбачено право суду у разі скасування індивідуального акта зобов`язати суб`єкта владних повноважень вчинити необхідні дії з метою відновлення прав, свобод чи інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду.

Щодо вимог про зобов`язання відповідача зарахувати до пільгового стажу роботи, що дає право на отримання пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до вимог п.1 ч.2 ст.114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», періоди роботи з 23.05.1991 по 21.10.1991 в якості гірника підземного з повним робочим днем під землею маркшейдерського відділу шахти ім. В.Р. Менжинського ВО «Первомайськвугілля», з 13.04.1992 по 13.05.1992 в якості гірника підземного з повним робочим днем під землею маркшейдерського відділу шахти ім. В.Р. Менжинського ВО «Первомайськвугілля», з 05.10.1992 по 31.08.1993 в якості хронометражиста на підземних роботах Нормативно-дослідницької станції ВО «Первомайськвугілля», з 21.08.2001 по 26.07.2002 в якості маркшейдера ДВАТ «Первомайське спеціалізоване управління» ДП ДХК «Первомайськвулля», з 01.04.2010 по 28.02.2014 в якості маркшейдера ТОВ «Шахтобуріння»; зобов`язання відповідача, починаючи з 15 лютого 2020 року, призначити позивачу пенсію за віком на пільгових умовах відповідно до вимог п. 1 ч. 2 ст. 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», суд зазначає таке.

Статтею 58 Закону № 1058 визначено, що Пенсійний фонд є органом, який, зокрема, призначає пенсії та підготовляє документи для її виплати. Тобто, Пенсійний фонд має виключну компетенцію в питаннях призначення пенсії.

Адміністративний суд, перевіряючи рішення, дію чи бездіяльність суб`єкта владних повноважень на відповідність закріпленим ч. 3 ст. 2 КАС України критеріям, не втручається у дискрецію (вільний розсуд) суб`єкта владних повноважень поза межами перевірки за названими критеріями. Завдання адміністративного судочинства полягає не у забезпеченні ефективності державного управління, а в гарантуванні дотримання прав та вимог законодавства, інакше було б порушено принцип розподілу влади.

Принцип розподілу влади заперечує надання адміністративному суду адміністративно-дискреційних повноважень - ключовим завданням якого є здійснення правосуддя. Тому завданням адміністративного суду є контроль за легітимністю прийняття рішення.

З урахуванням викладеного суд дійшов висновку, що належним способом захисту прав позивача є зобов`язання відповідача повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 18.02.2020 про призначення пенсії за віком, зарахувавши до пільгового стажу роботи ОСОБА_1 періоди її роботи з 23.05.1991 по 21.10.1991 та 13.04.1992 по 13.05.1992 на шахті ім. В.Р. Менжинського Виробничого об`єднання «Первомайськвугілля», з 05.10.1992 по 31.08.1993 в Нормативно-дослідницькій станції Виробничого об`єднання «Первомайськвугілля», з 21.08.2001 по 26.07.2002 в ДВАТ «Первомайське спеціалізоване управління» ДП ДХК «Первомайськвулля», з 01.04.2010 по 28.02.2011 в ТОВ «Шахтобуріння», та прийняти рішення з урахуванням правової оцінки, наданої судом у рішенні.

Також суд зауважує, що обрання такого способу захисту порушеного права позивача узгоджується з позицією Верховного Суду, викладеною у постановах від 06.03.2018 у справі № 754/14898/15-а, від 17.07.2018 у справі № 514/166/16-а, в яких, зокрема, зазначено, що “..Повідомляючи позивачу про відмову в призначенні пільгової пенсії, ПФУ діяло необґрунтовано. При цьому, суд не обраховує дійсний загальний та спеціальний стаж позивача, у зв`язку з чим відсутні підстави для зобов`язання ПФУ призначити пенсію позивачу за віком на пільгових умовах”.

Що стосується позовної вимоги про визнання неправомірними дій відповідача щодо відмови позивачу у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до вимог п. 1 ч. 2 ст. 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», суд не знаходить підстав для її задоволення.

Під терміном “дії” слід розуміти певну активну поведінку суб`єкта. Самі по собі дії відповідача в даному випадку не тягнуть для позивача правових наслідків. Такі наслідки має акт індивідуальної дії, в даному випадку – рішення від 05.03.2020 б/н про відмову ОСОБА_1 в призначенні пенсії на пільгових умовах за віком згідно п. 1 ч 2. ст. 114 Закону України “Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування”.

Оскільки суд дійшов висновку про скасування вищевказаного рішення, а також зобов`язання відповідача повторно розглянути заяву позивача зарахувавши до пільгового стажу спірних періодів роботи, що є ефективним, належним і необхідним засобом поновлення порушеного права позивача, суд не знаходить підстав для додаткового визнання неправомірними дій відповідача.

За таких обставин позовні вимоги належать до часткового задоволення.

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд виходить з такого.

Відповідно до частини першої статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Відповідно до частини третьої статті 139 КАС України при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.

Згідно з матеріалами справи позивач при зверненні до суду з позовом сплатив 840,80 грн судового збору (арк. спр. 6).

У зв`язку з частковим задоволенням позовних вимог суд дійшов висновку, що судові витрати, понесені позивачем, належать відшкодуванню за рахунок бюджетних асигнувань відповідача пропорційно до задоволеної частини позовних вимог, а саме – в сумі 560,53 грн.

Керуючись статтями 2, 9, 139, 241-246, 250, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_3 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 ; фактичне місце проживання: АДРЕСА_2 ) до управління Пенсійного фонду України в Попаснянському районі Луганської області (код за ЄДРПОУ 21792608, Луганська область, м. Попасна, вул. Шкільна, 2) про визнання неправомірними дій, скасування рішення та зобов`язання вчинити певні дії задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати рішення управління Пенсійного фонду України в Попаснянському районі Луганської області від 05 березня 2020 року б/н про відмову ОСОБА_1 в призначенні пенсії на пільгових умовах за віком згідно пункту 1 частини другої статті 114 Закону України “Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування”.

Зобов`язати управління Пенсійного фонду України в Попаснянському районі Луганської області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 18 лютого 2020 року про призначення пенсії за віком на пільгових умовах, зарахувавши до пільгового стажу роботи ОСОБА_1 періоди її роботи на шахті ім. В.Р. Менжинського Виробничого об`єднання «Первомайськвугілля» з 23.05.1991 по 21.10.1991 та 13.04.1992 по 13.05.1992, в Нормативно-дослідницькій станції Виробничого об`єднання «Первомайськвугілля» з 05.10.1992 по 31.08.1993, в ДВАТ «Первомайське спеціалізоване управління» ДП ДХК «Первомайськвулля» з 21.08.2001 по 26.07.2002, в ТОВ «Шахтобуріння» з 01.04.2010 по 28.02.2011, та прийняти рішення з урахуванням правової оцінки, наданої судом у рішенні.

У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань управління Пенсійного фонду України в Попаснянському районі Луганської області на користь ОСОБА_1 судові витрати зі сплати судового збору в сумі 560,53 грн (п`ятсот шістдесят грн 53 коп.).

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Апеляційна скарга подається до Першого апеляційного адміністративного суду через Луганський окружний адміністративний суд.

Відповідно до пункту 3 розділу VI “Прикінцеві положення” Кодексу адміністративного судочинства України строк оскарження судового рішення продовжується на строк дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19).

Суддя І.О. Свергун