Рішення № 89248712, 14.05.2020, Одеський окружний адміністративний суд

Справа №420/3047/20

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 травня 2020 року м. Одеса

Одеський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Марина П.П., розглянувши у відкритому судовому засіданні за правилами спрощеного позовного провадження справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Першого Приморського ВДВС у місті Одесі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) про визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання вчинити певні дії

ВСТАНОВИВ:

До Одеського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов ОСОБА_1 до Першого Приморського ВДВС у місті Одесі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса), в якому позивач просить:

визнати протиправною бездіяльність Першого Приморського відділу державної виконавчої служби Одеського міського управління юстиції щодо не скасування арешту та заборони відчуження всього (рухомого та нерухомого) майна, реєстраційний номер обтяження 8471734 від 17.02.2009 року, накладеного у межах виконавчого провадження №В-12/32 на підставі постанови державного виконавця ОСОБА_2 серії АВ №994217 від 17.02.2009 року (об`єкт обтяження: невизначене майно; власник: ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 );

зобов`язати Перший Приморський відділ державної виконавчої служби у місті Одесі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) (65026, м. Одеса, Польський узвіз, буд. 6, код ЄДРПОУ 41405070) скасувати арешт та заборону відчуження всього (рухомого та нерухомого) майна, реєстраційний номер обтяження 8471734 від 17.02.2009 року (об`єкт обтяження: невизначене майно; власник: ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ).

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що у період з 05.09.2008 року по 27.11.2010 року в провадженні Першого Приморського відділу державної виконавчої служби Одеського міського управління юстиції (на теперішній час - Перший Приморський відділ державної виконавчої служби у місті Одесі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) перебувало виконавче провадження №В-12/32 з примусового виконання виконавчого листа №1-230/07, виданого 02.09.2008 року Приморським районним судом міста Одеси про конфіскацію майна ОСОБА_1 на користь держави. 17 лютого 2009 року, в межах виконавчого провадження №В-12/32, державним виконавцем Першого приморського відділу державної виконавчої служби Одеського міського управління юстиції Шкімбовою І.С. було винесено постанову про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження серії АВ №994217. Вищевказаною постановою державним виконавцем було накладено арешт на все майно та заборонено здійснювати будь-які дії щодо відчуження будь-якого майна, яке належить ОСОБА_1 . 06 лютого 2020 року з інформаційної довідки № НОМЕР_2 ОСОБА_1 стало відомо, що вищевказаний арешт було зареєстровано 17.02.2009 року за реєстраційним номером обтяження 8471734 Одеською філією державного підприємства «Інформаційний центр» Міністерства юстиції України. Також, з інформаційної довідки №199286049 від 06.02.2020 року чітко вбачається, що вищевказаний арешт до теперішнього часу наявний в Єдиному реєстрі заборон відчуження об`єктів нерухомого майна. Представник позивача зазначає, що з листа Управління забезпечення примусового виконання рішень в Одеській області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) №111-559-10 від 31.03.2020 року позивачу стало відомо, що виконавче провадження №В-12/32 (номер в АСВП: 15466347) з примусового виконання виконавчого листа №1-230/07, виданого 02.09.2008 року Приморським районним судом м. Одеси було завершено на підставі пункту 2 статті 47 ЗУ «Про виконавче провадження (у редакції чинні на той час). Надати більш детальну інформацію за вищевказаним виконавчим провадженням Управління забезпечення примусового виконання рішень в Одеській області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м Одеса) не має можливості, у зв`язку із знищенням матеріалів вищевказаного виконавчого провадження, відповідно до пункту 9.9. Порядку роботи з документами в органах державної виконавчої служби, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 25.12.2008 №2274/5.

Представник позивача вказує, що у в`язку з тим, що виконавче провадження №В-12/32 (номер в АСВП: 15466347) з примусового виконання виконавчого листа №1-230/07, виданого 02.09.2008 року Приморським районним судом м. Одеси було завершено та станом на день звернення до суду з даним адміністративним позовом знищено, ОСОБА_1 не має змоги зняти наявний в Єдиному державному реєстрі заборон відчуження об`єктів нерухомого майна арешт, який мав бути знятий державним виконавцем ще в момент закінчення виконавчого провадження. Наявність арешту державного виконавця створює значні перешкоди у реалізації права власності ОСОБА_1 відносно належного йому майна, оскільки позивач бажає придбати певне майно, однак не може цього зробити, оскільки таке майно автоматично опиниться під арештом. Проте, конфіскація, як вид додаткового покарання у кримінальному провадження, могла бути застосована лише щодо майна позивача, яке було у нього наявне станом на момент винесення вироку Приморським районним судом міста Одеси і не може бути застосована до майна позивача, яке буде придбане позивачем вже після виконання вироку суду. Наявний в Єдиному реєстрі заборон відчуження об`єктів нерухомого майна арешт, який накладений на підставі постанови Першого Приморського ВДВС Одеського міського управління юстиції серії АВ №994217 від 17.02.2009 року, порушує право власності ОСОБА_1 , оскільки він позбавлений змоги в повному обсязі розпоряджатися своїм майном на власний розсуд. У зв`язку з цим ОСОБА_1 змушений звернутись до суду із даним позовом для захисту своїх прав та законних інтересів.

Також представник позивача зазначає, що арешт, накладений на підставі постанови Першого Приморського ВДВС Одеського міського управління юстиції серії АВ №994217 від 17.02.2009 року мав бути скасований державним виконавцем ще 27.11.2010 року, коли виконавче провадження №В-12/32 (номер в АСВП: 15466347) було закінчене. Оскільки вказані дії щодо скасування арешту з всього майна позивача не були вчинені державним виконавцем, а наявний арешт грубо порушує права та законні інтереси ОСОБА_1 , то позивач змушений просити суд зобов`язати відповідача скасувати арешт, накладений на все його майна у межах вказаного виконавчого провадження.

Відповідачем поданий відзив на позовну заяву за вх.№ ЕП/6417/20 від 05.05.2020 року (а.с.116-119) в якому зазначив, що адміністративний позов задоволенню не підлягає в повному обсязі. В обґрунтування своєї позиції представник зазначає, що на виконанні у відділі перебуває виконавче провадження № 15466347 з примусового виконання виконавчого листа № 1-230/07, виданого Приморським районним судом м. Одеси 02.09.2008 про конфіскацію на користь держави особистого майна засудженого ОСОБА_1 . Під час розгляду звернення представника позивача з заявою про ознайомлення з матеріалами виконавчого провадження встановлено, що матеріали виконавчого провадження № 15466347 втрачено. Втрата матеріалів виконавчого провадження могла статися у зв`язку з тим, що Приморський відділ державної виконавчої служби міста Одеса Головного територіального управління юстиції в Одеській області реорганізовано шляхом поділу на Перший Приморський відділ державної виконавчої служби міста Одеса Головного територіального управління юстиції Одеській області та Другий Приморський відділ державної виконавчої служби міста Одеса Головного територіальною управління юстиції Одеській області (наказ Міністерства юстиції України за № 375/5 від 15.02.2017 року), а матеріали виконавчих проваджень передавались до зазначених відділів. Відповідно до пункту 1 розділу XV «Інструкції з організації примусового виконання рішень» затвердженої Наказом № 512/5 від 02.04.2012 Міністерства юстиції України у редакції від 24.12.2012, за заявою сторони виконавчого провадження або з ініціативи виконавця відновленню підлягають втрачене виконавче провадження або його матеріали. 02.04.2020 року до Приморського районного суду м. Одеси, надіслано подання про видачу дублікату виконавчого документу, а саме виконавчого листа № 1-230/07, виданого Приморським районним судом м. Одеси 02.09.2008 про конфіскацію на користь держави особистого майна засудженого ОСОБА_1 . Таким чином, ураховуючи те, що на виконанні у відділі перебуває виконавче провадження № 15466347 з примусового виконання вимог виконавчого листа № 1-230/07, виданого Приморським районним судом м. Одеси 02.09.2008 про конфіскацію на користь держави особистого майна засудженого ОСОБА_1 , а вимоги виконавчого листа не виконані, позов ОСОБА_1 щодо зняття арешту з майна та заборони його відчуження не підлягає задоволенню.

Також 08.05.2020 року від відповідача надійшов доповнений відзив на адміністративний позов, в якому зазначено, що доводи скаржника про те, що виконавче провадження завершено згідно пункту 2 частини першої статті 47 Закону України «Про виконавче провадження» (у редакції чинній на той час), не відповідають дійсності, оскільки згідно даних з автоматизованої системи виконавчих проваджень, така постанова не формувалась та не реєструвалась у реєстрі. Відповідно до вимог пункту 2 частини першої статті 47 Закону України «Про виконавче провадження» (у редакції чинній на той час), виконавчий документ, на підставі якого відкрито виконавче провадження, за яким виконання не здійснювалося або здійснено частково, повертається стягувану у разі, якщо у боржника відсутнє майно, на яке може бути звернуто стягнення, а здійснені державним виконавцем відповідно до цього Закону заходи щодо розшуку такого майна виявилися безрезультатними. Проте, як свідчать матеріали виконавчого провадження, у боржника наявне майно на яке можливо звернути стягнення, а тому, провадження не могло бути завершено з підстав відсутності у боржника майна.

Представником позивача 12.05.2020 року подано до суду відповідь на відзив на адміністративний позов, в якій зазначив, що відзив на позовну заяву є необґрунтованим, оснований лише на припущеннях та суперечить матеріалам справи і нормам матеріального та процесуального права. Факт завершення виконавчого провадження також підтверджується даними автоматизованої системи виконавчих проваджень, витяг з якої надав суду відповідач. На 1 сторінці інформації з АСВП вказано, що виконавче провадження завершено. На сторінці 3 інформації з АСВП вказано, що 27.11.2010 року державним виконавцем була вчинена виконавча дія - повернення виконавчого документу стягувачеві п.2 ч.І ст.47 (відсутність у боржника майна). Стан виконавчої дії - актуальна. Факт завершення виконавчого провадження також підтверджується тим, що дане виконавче провадження відсутнє, оскільки воно було знищене згідно п.9.9. Порядку роботи з документами в органах державної виконавчої служби, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 25.12.2008 №2274/5, про що вказано у листі Управління забезпечення примусового виконання рішень в Одеській області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) №111-559-10 від 31.03.2020 року. Таким чином, якби виконавче провадження не було завершене, а знаходилось би на виконанні, то воно не було б знищене і відповідач надав би ці матеріали суду. Представник позивача вважає, що твердження відповідача про те, що матеріали виконавчою провадження були втрачені у зв`язку з реорганізацією є лише безпідставним припущенням та намаганням спотворити фактичні обставини справи і ввести суд в оману.

Також представник позивача вказує, що подання державного виконавця та результати його розгляду не мають значення для вирішення даної адміністративної справи, оскільки, по-перше, на теперішній час відсутнє рішення суду про видачу такого дубліката, по-друге, видача дублікату виконавчого провадження є підставою для відкриття нового виконавчого провадження із вжиттям всіх заходів, необхідних для забезпечення його виконання, в тому числі і накладанням нового арешту. Проте, це не спростовує обов`язок відповідача скасувати арешт при завершенні виконавчого провадження.

Крім того, представник позивача зазначає, що у відзиві на позовну заяву відповідач зазначає, що доводи позивача про завершення виконавчого провадження не відповідають дійсності, оскільки згідно даних з автоматизованої системи виконавчих проваджень така постанова не формувалась та не реєструвалась у реєстрі. Однак, таке твердження відповідача є безпідставним та необґрунтованим з огляду на те, що державний виконавець, станом на 27.11.2010 року (день завершення виконавчого провадження), не зобов`язаний був вносити відповідну постанову до АСВП, оскільки вона на той час не функціонувала. Факт невнесення цієї постанови вже після завершення виконавчого провадження лише свідчить про чергову бездіяльність виконавчої служби, але не спростовує факту завершення виконавчого провадження, що й зафіксоване, зокрема, в АСВП.

Ухвалою суду від 04.05.2020 року відкрито провадження у даній справі та вирішено розгляд справи проводити в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін.

Представником позивача до канцелярії суду надано клопотання про розгляд справи за відсутності позивача та його представника.

Представник відповідача до суду не з`явився, про дату, час та місце судового засідання був повідомлений належним чином.

Враховуючи неявку сторін, відсутність потреби щодо заслухання свідка чи експерта, судом, керуючись положеннями ч.9 ст.205 КАС України, прийнято рішення про розгляд справи в порядку письмового провадження.

Дослідивши наявні в справі письмові докази, оцінивши їх за власним внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді справи, суд встановив наступні факти та обставини.

18.02.2020 року представник Шаповал В.О звернувся до Першого Приморського відділу державної виконавчої служби у місті Одесі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції з заявою про ознайомлення з матеріалами виконавчого провадження. (а.с. 9).

Першим приморським відділом державної виконавчої служби у м. Одесі Південного міжрегіонального управління міністерства юстиції (м.Одеса) надано відповідь №16843 від 04.03.2020 року, в якій зазначено, що під час розгляду звернення від 18.02.2020 року встановлено, що матеріали виконавчого провадженню № 15466347 втрачено. Втрата матеріалів виконавчого провадження могла статися у зв`язку з тим, ще Приморський відділ державної виконавчої служби міста Одеса Головного територіального управління юстиції в Одеській області реорганізовано шляхом поділу на Перший Приморський відділ державної виконавчої служби міста Одеса Головного територіального управління юстиції Одеській області та Другий Приморський відділ державної виконавчої служби міста Одеса Головного територіального управління юстиції Одеській області (наказ Міністерства юстиції України за № 375/5 від 15.02.2017 року), а матеріали виконавчих проваджень передавались до зазначених відділів. Наказом Міністерства юстиції України № 3173/5 від 16.10.2019 «Про утворення міжрегіональних територіальних органів Міністерства юстиції України», проведено ліквідацію Головного територіального управління юстиції в Одеській області та утворено Південне міжрегіональне управління Міністерства юстиції України (м. Одеса), у зв`язку з чим змінено підпорядкування та назву з Першого Приморського відділу державної виконавчої служби міста Одеса Головного територіального управління юстиції в Одеській області на Перший Приморський відділ державної виконавчої служби у місті Одесі Південного міжрегіональною управління Міністерства юстиції (м. Одеса). Виконавче провадження підвідомче Першому Приморському відділу державної виконавчої служби у місті Одесі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса). Відповідно до пункту 1 розділу XV «Інструкції з організації примусового виконання рішень» затвердженої Наказом № 512/5 від 02.04.2012 Міністерства юстиції України у редакції від 24.12.2012 року за заявою сторони виконавчого провадження або з ініціативи виконавця відновленню підлягають втрачене виконавче провадження або його матеріали. На теперішній час вирішується питання щодо відновлення втраченого виконавчого провадження.

26.03.2020 року представник ОСОБА_1 звернувся до Головного територіального управління юстиції в Одеській області з заявою про надання інформації про стан виконавчого провадження №В-12/32. (а.с. 10).

Управлінням забезпечення примусового виконання рішень в Одеській області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) надано відповідь №111-559-10 від 31.03.2020 року, в якій зазначено, що згідно з відомостями Автоматизованої системи виконавчого провадження у Першому Приморському відділі державної виконавчої служби Одеського міського управління юстиції (на теперішній час - Перший Приморський відділ державної виконавчої служби у місті Одесі Південного міжрегіонального управління Юстиції (м. Одеса) у період з 05.09.2008 року по 27.11.2010 рік перебувало виконавче провадження №15466347 (номер в АСВП) з примусового виконання виконавчого листа №1-230/07, виданого 02.09.2008 року Приморським районним судом м. Одеси про конфіскацію на користь держави особистого майна засудженого ОСОБА_1 . Також, зазначено, що виконавче провадження №В-12/32 (номер в АСВП: 15466347) з примусового виконання виконавчого листа №1-230/07, виданого 02.09.2008 року Приморським районним судом м. Одеси було завершено на підставі пункту 2 статті 47 ЗУ «Про виконавче провадження (у редакції чинні на той час). Надати більш детальну інформацію за вищевказаним виконавчим провадженням Управління забезпечення примусового виконання рішень в Одеській області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м Одеса) не має можливості, у зв`язку із знищенням матеріалів вищевказаного виконавчого провадження, відповідно до пункту 9.9. Порядку роботи з документами в органах державної виконавчої служби, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 25.12.2008 №2274/5.

Як встановлено судом та підтверджується матеріалами справи, 05.09.2008 року головним державним виконавцем Першого Приморського відділу державної виконавчої служби Одеського міського управління юстиції прийнято постанову про відкриття виконавчого провадження на підставі виконавчого листа від 02.09.2008 року №1-230/07, виданого Приморським районним судом м. Одеси. (а.с. 51, 56, 88)

Відповідно до інформації про стан виконавчого провадження державним виконавцем вчинялись виконавчі дії щодо: призначення експерта, розшуку майна боржника, зупинення виконавчого провадження. (а.с. 55-57, 66-70)

17 лютого 2009 року, в межах виконавчого провадження №В-12/32, державним виконавцем Першого приморського відділу державної виконавчої служби Одеського міського управління юстиції Шкімбовою І.С. прийнято постанову про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження серії АВ №994217, якою накладено арешт на все майно та заборонено здійснювати будь-які дії щодо відчуження будь-якого майна, яке належить ОСОБА_1 . (а.с. 5).

Як вбачається з інформаційної довідки №199286049 ОСОБА_1 , вищевказаний арешт зареєстровано 17.02.2009 року за реєстраційним номером обтяження 8471734 Одеською філією державного підприємства «Інформаційний центр» Міністерства юстиції України, та до теперішнього часу наявний в Єдиному реєстрі заборон відчуження об`єктів нерухомого майна.

Також відповідно до інформації про стан виконавчого провадження виконавчий документ повернуто стягувачеві на підставі п.2 ч.1 ст. 47 (відсутність у боржника майна).

Позивач вважає, що в порушення ст.38 ЗУ «Про виконавче провадження», на момент закінчення виконавчого провадження Першим Приморським відділом державної виконавчої служби Одеського міського управління юстиції (на теперішній час - Перший Приморський ВДВС у місті Одесі Південного МУМЮУ (м. Одеса) було порушено обов`язок щодо зняття арешту з майна в закінченому виконавчому провадженні. У зв`язку з цим відповідачем була вчинена протиправна бездіяльність, яка виразилась у не знатті арешту, накладеного на все майно позивача, у зв`язку з чим позивач звернувся до суду з даним адміністративним позовом.

Отже, предметом розгляду за даним позовом є саме дослідження правомірності бездіяльності посадових осіб державної виконавчої служби щодо зняття арешту з майна боржника у зв`язку з завершенням виконавчого провадження.

Відповідно до ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до положень ст. 1, 2 Закону України «Про виконавче провадження» виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Виконавче провадження здійснюється з дотриманням таких засад: верховенства права; обов`язковості виконання рішень; законності; диспозитивності; справедливості, неупередженості та об`єктивності; гласності та відкритості виконавчого провадження; розумності строків виконавчого провадження; співмірності заходів примусового виконання рішень та обсягу вимог за рішеннями; забезпечення права на оскарження рішень, дій чи бездіяльності державних виконавців, приватних виконавців.

Суд зазначає, що на момент відкриття виконавчого провадження №15466347 з виконання виконавчого листа №1-230/07, виданого Приморським районним судом м. Одеси 02.09.2008 року, в межах якого винесена постанова про накладення арешту на все майно та заборонено здійснювати будь-які дії щодо відчуження будь-якого майна, яке належить ОСОБА_1 , діяла редакція Закону України «Про виконавче провадження» №606-XIV від 16.02.2010 року.

Відповідно до ст. 18 Закону України №606 від 21.04.1999 року (в редакції від 16.02.2010 року) державний виконавець відкриває виконавче провадження на підставі виконавчого документа: 1) за заявою стягувача або його представника про примусове виконання рішення, зазначеного в статті 3 цього Закону; 2) за заявою прокурора у випадках представництва інтересів громадянина або держави в суді; 2-1) у разі якщо виконавчий лист надійшов від суду на підставі ухвали про надання дозволу на примусове виконання рішення іноземного суду в порядку, встановленому законом; 3) в інших передбачених законом випадках.

Підстави для закінчення виконавчого провадження визначені статтею 37 Закону України «Про виконавче провадження».

Разом з тим, підстави для повернення виконавчого документу закріплено в ст. 40, 40-1 цього Закону.

Так, відповідно до п.2 ч.1 ст. 40 Закону України «Про виконавче провадження» виконавчий документ, прийнятий державним виконавцем до виконання, за яким стягнення не провадилося або було проведено частково, повертається стягувачеві якщо у боржника відсутнє майно, на яке може бути звернено стягнення, і здійснені державним виконавцем відповідно до цього Закону заходи щодо розшуку такого майна виявилися безрезультатними.

Згідно з ч.5 ст.40 Закону України «Про виконавче провадження» повернення виконавчого документа стягувачеві з підстав, передбачених пунктами 2-6 частини першої цієї статті, не позбавляє його права повторно пред`явити виконавчий документ до виконання в межах строків, встановлених статтею 21 цього Закону.

Відповідно до ст. 38 Закону України «Про виконавче провадження» у разі закінчення виконавчого провадження згідно із статтею 37 цього Закону, крім направлення виконавчого документа за належністю до іншого органу державної виконавчої служби;

повернення виконавчого документа стягувачу згідно із статтею 40 цього Закону; повернення виконавчого документа до суду або іншого органу (посадовій особі), який його видав, згідно із статтею 40-1 цього Закону, припиняється чинність арешту майна боржника, скасовуються інші здійснені державним виконавцем заходи примусового виконання рішення, а також провадяться інші дії, необхідні у зв`язку з завершенням виконавчого провадження. Завершене виконавче провадження не може бути розпочате знову, крім випадків, передбачених цим Законом.

Якщо у виконавчому провадженні державним виконавцем був накладений арешт на майно боржника, у постанові про закінчення виконавчого провадження, повернення виконавчого документа стягувачу або повернення виконавчого документа до суду або іншого органу (посадовій особі), який його видав, державний виконавець зазначає про скасування арешту, накладеного на майно боржника.

За заявою боржника державний виконавець видає йому додаткові копії постанови, вказаної у частині другій цієї статті, для її пред`явлення до органу нотаріату та інших органів, що здійснюють реєстрацію майна або ведуть реєстр заборони на його відчуження для зняття арешту з майна.

Отже, з аналізу зазначених норм Закону слідує, що чинність арешту майна боржника не припиняється у разі повернення державним виконавцем виконавчого документу стягувачу у зв`язку з відсутністю у боржника майна.

Так, відповідно до інформаційної довідки від 04.03.2020 року щодо стану виконавчого провадження №15466347, виконавчий документ повернуто у зв`язку з відсутністю у боржника майна (п.2 ч.1 ст. 47 Закону України «Про виконавче провадження» №606 в редакції від 08.03.2011 року)

Державним виконавцем Першого Приморського ВДВС у місті Одесі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) прийнято постанову від 13.04.2020 року, якою скасовано документ «Постанова про повернення виконавчого документа стягувану» від 27.11.2013 року, що видав ОСОБА_3 , у звязку з її помилковим винесенням. (а.с. 89).

При цьому, відповідно до наявних в матеріалах справи письмових доказів, державним виконавцем не приймалось рішення про поновлення виконавчого провадження, оскільки було зупинено, закінчення виконавчого провадження, та як наслідок про зняття арешту з усього майна боржника.

Інших доказів, які б свідчили про прийняття постанови про закінчення виконавчого провадження сторонами до суду не надано.

Разом з тим, відповідачем у відзиві на позовну заяву зазначено про те, що на час розгляду справи виконавче провадження не завершено, та державним виконавцем Першого Приморського ВДВС у місті Одесі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) вчиняються виконавчі дії.

Так, як вбачається з доповідної записки заступника начальника Першого Приморського відділу державної виконавчої служби у місті Одесі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) від 04.03.2020 року, стосовно розгляду заяви представника боржника ОСОБА_4 щодо надання копії матеріалів виконавчого провадження від 18.02.2020 року зазначено, що під час розгляду звернення встановлено, що матеріали виконавчого провадження № 15466347 втрачено. Втрата матеріалів виконавчого провадження могла статися у зв`язку з тим, що Приморський відділ державної виконавчої служби міста Одеса Головного територіального управління юстиції в Одеській області реорганізовано шляхом поділу на Перший Приморський відділ державної виконавчої служби міста Одеса Головного територіальною управління юстиції Одеській області та Другий Приморський відділ державної виконавчої служби міста Одеса Головного територіального управління юстиції Одеській області (наказ Міністерства юстиції України за № 375/5 від 15.02.2017 року), а матеріали виконавчих проваджень передавались до зазначених відділів. Виконавче провадженим підвідомче Першому Приморському відділу державної виконавчої служби у місті Одесі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса. Відповідно до пункту 1 розділу XV «Інструкції з організації примусового виконання рішень» затвердженої Наказом № 512/5 від 02.04.2012 Міністерства юстиції України у редакції від 24.12.2012 року, за заявою сторони виконавчого провадження або з ініціативі виконавця відновленню підлягають втрачене виконавче провадження або його матеріали. Запропоновано прийняти рішення щодо відновлення матеріалів виконавчого провадження. (а.с. 71).

В листі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеси) №2138/10.04 від 27.03.2020 року, за підписом заступника начальника Управління – начальником відділу організації та контролю за виконанням рішень, на ім`я начальника Першого Приморського відділу державної виконавчої служби у місті Одесі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) зазначено, що в Управлінні забезпечення примусового виконання рішень в Одеській області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) знаходиться звернення Томашевського Р.М. в інтересах ОСОБА_1 стосовно надання інформації по виконавчому провадженню В-12/32 та надання відповіді на заяву від 18.02.2020 року. Також в листі викладено прохання об`єктивно і всебічно, в межах компетенції, перевірити викладені у зверненні факти, встановити причини та умови, які сприяли порушенням, невідкладно вжити заходів до їх усунення.

Разом з тим, в зазначеному листі вказано про необхідність надання до Управління інформації щодо стану виконавчого провадження, в якій вказати повний перелік проведених виконавчих дій їх дату та наслідки, починаючи з дня одержання виконавчого документа, а також чи були виявлені при перевірці порушення вимог чинного законодавства та які заходи вжито до їх усунення. У разі виявлення порушень, винних осіб притягнути до дисциплінарної відповідальності (з наданням копій підтверджуючих документів).

Першим Приморським ВДВС у місті Одесі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) надано відповідь за №22228 від 31.03.2020 року, в якій повідомлено, що за результатом опрацювання доручення Управління від 27.03.2020 року встановлено, що до відділу представником Шаповала Вадима Олександровича надано заяву про ознайомлення з матеріалами виконавчого провадження з примусового виконання вимог виконавчого листа № 1-230/07, виданого Приморським районним судом м. Одеси 02.09.2008 про конфіскацію на користь держави особистого майна засудженого ОСОБА_1 . Згідно даних автоматизованої системи виконавчих проваджень у провадженні Першого Приморського відділу державної виконавчої служби у місті Одесі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції, перебуває виконавче провадження № 15466347 з примусового виконання вимог виконавчого листа № 1-230/07, виданого Приморським районним судом м. Одеси 02.09.2008 року про конфіскацію на користь держави особистого майна засудженого ОСОБА_1 .

В листі також зазначено, що під час розгляду звернення встановлено, що матеріали виконавчого провадження № 15466347 втрачено. Втрата матеріалів виконавчого провадження могла статися у зв`язку з тим, що Приморський відділ державної виконавчої служби міста Одеса Головного територіального управління юстиції в Одеській області реорганізовано шляхом поділу на Перший Приморський відділ державної виконавчої служби міста Одеса Головного територіального управління юстиції Одеській області за Другий Приморський відділ державної виконавчої служби міста Одеса Головного територіального управління юстиції Одеській області (наказ Міністерства юстиції України за № 375/5 від 15.02.2017 року), а матеріали виконавчих проваджень передавались до зазначених відділів.

Наказом Міністерства юстиції України № 3173/5 від 16.10.2019 «Про утвореній міжрегіональних територіальних органів Міністерства юстиції України», проведено ліквідацію Головного територіального управління юстиції в Одеській області та утворено Південне міжрегіональне управління Міністерства юстиції України (м. Одеса), у зв`язку з чим, змінено підпорядкування та назву з Першого Приморського відділу державної виконавчої служби міста Одеса Головного територіального управління юстиції в Одеській області на Першій Приморський відділ державної виконавчої служби у місті Одесі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса).

Виконавче провадження підвідомче Першому Приморському відділу державної виконавчої служби у місті Одесі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса). Відповідно до пункту 1 розділу XV «Інструкції з організації примусового виконання рішень» затвердженої Наказом № 512/5 від 02.04.2012 року Міністерства юстиції України у редакції від 24.12.2012 року, за заявою сторони виконавчого провадження або з ініціативи виконання відновленню підлягають втрачене виконавче провадження або його матеріали.

Разом з тим, в зазначеному листі вказано, що представнику боржника надано відповідь про те, що матеріали виконавчого провадження втрачено, а тому, вирішується питання щодо відновлення втраченого виконавчого провадження.

Більш того, в листі стверджується, що 11.03.2020 під час особистого прийому державним виконавцем, представнику боржника ОСОБА_4 повідомлено, що відділом вживаються заходи щодо відновлення втраченого виконавчого провадження. На теперішній час, керуючись пунктом 1 розділу XV «Інструкції з організації примусового виконання рішень» затвердженої Наказом №512/5 від 02.04.2012 Міністерстві юстиції України у редакції від 24.12.2012 року, вживаються заходи щодо відновлення виконавчого провадження № 15466347 з примусового виконання вимог виконавчого листа № 1-230/07 виданого Приморським районним судом м. Одеси 02.09.2008 про конфіскацію на користі, держави особистого майна засудженого ОСОБА_1 .

Отже, представник позивача, ще до отримання відповіді від Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) від 31.03.2020 року був обізнаний про те, що виконавче провадження не завершено та вживаються заходи щодо його відновлення.

При цьому, суд не приймає доводи представника позивача про те, що виконавче провадження щодо виконання виконавчого листа №1-230/07, виданого Приморським районним судом м. Одеси 02.09.2008 про конфіскацію на користь держави особистого майна засудженого ОСОБА_1 завершене та знищене з посиланням на лист Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) від 31.03.2020 року №Ш-559-10 з огляду на те, що викладені в ньому обставини не відповідають фактично встановленим обставинам справи. Разом з тим, Управлінням була надана не перевірена інформація, яка не відповідає інформації наданої Відділом на виконання доручення Управління щодо розгляду звернення представника Шаповала В.О. – Томашевського Р.М.

З урахуванням зазнаного, суд вважає, що позовні вимоги є необґрунтованими, обставини, викладені в адміністративному позові, спростовуються наявними у справі доказами.

Решта доводів та заперечень учасників справи висновків суду по суті позовних вимог не спростовують. Слід зазначити, що згідно практики Європейського суду з прав людини та зокрема, рішення у справі “Серявін та інші проти України” від 10 лютого 2010 року, заява 4909/04, відповідно до п.58 якого суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі “Руїс Торіха проти Іспанії” від 9 грудня 1994 року, серія A, N 303-A, п.29).

Відповідно до ч.1 ст.77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

Відповідно до ч.2 ст.77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Частиною 3 ст.2 КАС України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони, зокрема, на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії).

Відповідно до ст.90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

На підставі вищевикладеного, з урахуванням встановлених судом фактів, оцінюючи надані сторонами у справі докази у сукупності, суд дійшов висновку, що позовні вимоги позивача задоволенню не підлягають.

Судові витрати розподілити відповідно до ст.139 КАС України.

Керуючись ст.ст.241- 246, 250, 255, 295 КАС України, суд

ВИРІШИВ:

В задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 до Першого Приморського ВДВС у місті Одесі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) про визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання вчинити певні дії - відмовити.

Рішення суду набирає законної сили в порядку, визначеному ст.255 КАС України.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана відповідно до положень ч.6 ст.287 КАС України.

Позивач: ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 );

Відповідач: Перший Приморський відділ державної виконавчої служби Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса) (код ЄДРПОУ 41405070, 65026, м. Одеса, вул. Польський узвіз, 6).

Суддя П.П.Марин

.