Ухвала суду № 89247056, 15.05.2020, Вінницький окружний адміністративний суд

УХВАЛА

м. Вінниця

15 травня 2020 р. Справа № 120/2297/19-а

Вінницький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Дончика Віталія Володимировича, розглянувши в письмовому провадженні заяву Головного управління ДПС у Вінницькій області про встановлення способу виконання рішення суду у адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Вінницькій області про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити дії

в с т а н о в и в :

В провадженні Вінницького окружного адміністративного суду перебувала адміністративна справа за позовом ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Вінницькій області про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити дії.

Рішенням суду від 15.10.2019 року адміністративний позов задоволено. Визнано протиправною бездіяльність Головного управління ДФС у Вінницькій області щодо не подання до Державної фіскальної служби України у 15-денний строк з дня реєстрації заяви (рапорту) ОСОБА_1 , висновку щодо виплати грошової допомоги разом з підтверджуючими документами, які додані до заяви від 20.06.2019 року. Визнано протиправними дії Головного управління ДФС у Вінницькій області щодо повернення поданих ОСОБА_1 до заяви (рапорту) від 20.06.2019 року документів щодо нарахування одноразової грошової допомоги. 3обов`язано Головне управління ДПС у Вінницькій області прийняти документи за поданою заявою (рапортом) ОСОБА_1 від 20.06.2019 року та надіслати до Державної податкової служби України, висновок щодо нарахування та виплати ОСОБА_1 одноразової грошової допомоги у зв`язку із встановленням II групи інвалідності, відповідно до статті 23 Закону України "Про міліцію" та постанови Кабінету Міністрів України від 21.10.2015 №850.

На виконання зазначеного рішення судом 23.12.2019 року видано виконавчий лист.

Ухвалою суду від 21.04.2020 року замінено сторону боржника у виконавчому листі №120/2297/19-а, Головне управління ДПС у Вінницькій області на Головне управління ДФС у Вінницькій області.

08.05.2020 року представником відповідача подано заяву про встановлення способу виконання рішення суду. Обґрунтовуючи заяву вказав, що надсилання висновку ГУ ДФС у Вінницькій області до ДПС України, щодо нарахування та виплати ОСОБА_1 одноразової грошової допомоги у зв`язку з встановленням ІІ групи інвалідності, відповідно до ст. 23 Закону України "Про міліцію" та Постанови Кабінету Міністрів України №850 є недоцільним та виконання рішення суду в такий спосіб є неможливим, оскільки у ДПС України відсутні відповідні повноваження.

Ухвалою суду від 08.05.2020 року заяву призначено до розгляду в судовому засіданні на 15.05.2020 року з повідомленням учасників справи.

У судове засідання 15.05.2020 року сторони не з`явились, про дату, час та місце його проведення повідомлялись завчасно та належним чином, що підтверджується матеріалами справи. Разом з тим, представником відповідача подано клопотання про розгляд справи без їх участі.

Відповідно до частини другої статті 378 КАС України заява про встановлення або зміну способу або порядку виконання, відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення розглядається у десятиденний строк з дня її надходження у судовому засіданні з повідомленням стягувача та боржника. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає судовому розгляду.

Таким чином, суд вважає за можливе розглянути питання про зміну чи встановлення способу і порядку виконання судового рішення у порядку письмового провадження. При цьому, згідно з частиною 4 статті 229 КАС України, у разі неявки у судове засідання всіх учасників справи або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Визначаючись щодо наявності підстав для зміни чи встановлення способу і порядку виконання судового рішення, суд зазначає наступне.

Відповідно до статті 129-1 Конституції України суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов`язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.

Згідно положень статті 14 КАС України судове рішення, яким закінчується розгляд справи в адміністративному суді, ухвалюється іменем України.

Судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України.

Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.

Частиною другою статті 6 КАС України передбачено, що суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.

Відповідно до статті 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують як джерело права при розгляді справ положення Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та протоколів до неї, а також практику Європейського суду з прав людини та Європейської комісії з прав людини.

Європейський суд з прав людини неодноразово висловлював думку в контексті тлумачення статті 6 Конвенції, що без ефективної системи виконання судових рішень існування судової системи позбавлене будь-якого сенсу. Як неодноразово підкреслював Суд, органи державної влади є одним із компонентів держави й інтереси цих органів повинні збігатися з необхідністю належного здійснення правосуддя, кінцевим етапом якого є виконання судового рішення. Так, у рішенні по справі "Горнсбі проти Греції" (Hornsby v. Greece) від 19.03.1997 року, заява № 18357/91, Суд зазначив, що право на звернення до суду було б ілюзорним, якби національна правова система Договірної Сторони дозволяла, щоб остаточне, обов`язкове для виконання судове рішення залишалося невиконаним на шкоду одній зі сторін.

З аналізу рішень Європейського суду з прав людини (остаточні рішення у справах "Алпатов та інші проти України", "Робота та інші проти України", "Варава та інші проти України", "ПМП "Фея" та інші проти України"), якими було встановлено порушення пункту 1 статті 6, статті 13 Конвенції та статті 1 Першого протоколу до Конвенції, вбачається однозначна позиція про те, що правосуддя не може вважатися здійсненим доти, доки не виконане судове рішення, а також констатується, що виконання судового рішення, як завершальна стадія судового процесу, за своєю юридичною природою є головною стадією правосуддя, що повністю узгоджується з положеннями статті 129-1 Конституції України.

Отже, обов`язковою складовою судового процесу є фактичне втілення судових присуджень у певні матеріальні блага, яких особа була протиправно позбавлена до отримання судового захисту.

При цьому, відповідно до положень статті 378 КАС України за заявою сторони суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, а за заявою стягувача чи виконавця (у випадках, встановлених законом), - встановити чи змінити спосіб або порядок його виконання. Питання про відстрочення або розстрочення виконання, зміну чи встановлення способу і порядку виконання судового рішення може бути розглянуто також за ініціативою суду.

Підставою для встановлення або зміни способу або порядку виконання, відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим. Наявність таких обставин має бути підтверджено належними та допустимими доказами.

Поняття "спосіб" і "порядок" виконання судового рішення мають спеціальне значення, яке реалізується у виконавчому провадженні. Вони означають визначену рішенням суду послідовність і зміст здійснення виконавчих дій державним виконавцем. Спосіб виконання судового рішення - це спосіб реалізації та здійснення способу захисту, встановленого КАС України. Під зміною способу виконання рішення суду слід розуміти прийняття судом нових заходів щодо реалізації рішення в разі неможливості його виконання в раніше встановлений спосіб. Тобто, фактично здійснюється заміна одного заходу примусового виконання іншим.

Під порядком виконання рішення слід розуміти законодавчу послідовність і зміст виконавчих дій державним виконавцем, а також права і обов`язки суб`єктів виконавчого провадження під час їх вчинення.

Водночас, суд, змінюючи або встановлюючи порядок чи спосіб виконання рішення, не змінює змісту резолютивної частини та не змінює спосіб захисту порушеного права, обраний судом при вирішенні справи.

За вимогами статті 246 КАС України рішення суду мають бути чіткими і однозначними, процедура їх виконання має відрізнятись також однозначністю, тому рішення суду має виконувати в безспірному порядку і відповідно до вимог Закону. Відповідні зміни у виконанні рішення мають обумовлюватись обставинами, що ускладнюють виконання рішення або роблять його виконання неможливим.

Зазначена правова позиція викладена в ухвалі Верховного Суду від 21.08.2018 року по справі № 803/3805/15.

Отже, під встановленням способу і порядку виконання рішення розуміється прийняття судом нових заходів для реалізації рішення в разі неможливості його виконання у порядку і спосіб, встановлених раніше. Суд, за наявності обґрунтованих підстав та належних доказів, може змінити або встановити спосіб та порядок виконання рішення суду, не змінюючи при цьому його змісту.

Згідно рішення суду від 15.10.2019 року у справі 120/2297/19-а судом було встановлено, що ОСОБА_1 проходив службу на посаді старшого слідчого в особливо-важливих справах відділення розслідування кримінальних справ слідчого відділу податкової міліції ДПА у Вінницькій області, з якої Наказом ДПА у Вінницькій області №289-о від 30.11.2006 року його було звільнено в запас Збройних Сил.

Приймаючи рішення про відновлення порушеного права позивача, суд керувався положеннями Постанови Кабінету Міністрів України "Про затвердження Порядку та умов призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без установлення інвалідності працівника міліції"від 21.10.2015 року №850 (далі - Постанова №850).

Пунктом 7 Постанови № 850 передбачено, що працівник міліції, якому призначається грошова допомога у разі встановлення інвалідності чи часткової втрати працездатності без установлення інвалідності, подає за місцем служби такі документи:

заяву (рапорт) про виплату грошової допомоги у зв`язку з установленням інвалідності або ступеня втрати працездатності без установлення інвалідності за формою згідно з додатком до цих Порядку та умов;

довідку медико-соціальної експертної комісії про результати визначення у застрахованої особи ступеня втрати професійної працездатності (у відсотках).

До заяви додаються копії:

довідки до акта огляду медико-соціальною експертною комісією;

постанови відповідної військово-лікарської комісії щодо встановлення причинного зв`язку поранення (контузії, травми або каліцтва), захворювання;

акта розслідування нещасного випадку та акта, що свідчить про причини та обставини поранення (контузії, травми або каліцтва) працівника міліції, зокрема про те, що воно не пов`язане з учиненням ним кримінального чи адміністративного правопорушення або не є наслідком учинення ним дій у стані алкогольного, наркотичного, токсичного сп`яніння, або навмисного спричинення собі тілесного ушкодження, за формою, що затверджується МВС;

сторінок паспорта з даними про прізвище, ім`я та по батькові і місце реєстрації;

документа, що підтверджує реєстрацію у Державному реєстрі фізичних осіб - платників податків (сторінки паспорта громадянина України - для особи, яка через свої релігійні переконання відмовляється від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомила про це відповідному контролюючому органу і має відповідну відмітку у паспорті громадянина України).

Пункт 8 та 9 цієї Постанови визначає, що керівник органу внутрішніх справ, у якому проходив (проходить) службу працівник міліції, подає МВС в 15-денний строк з дня реєстрації документи, зазначені в пунктах 6 або 7 цих Порядку та умов, висновок щодо виплати грошової допомоги.

МВС в місячний строк після надходження зазначених у пункті 8 цих Порядку та умов документів приймає рішення про призначення або у випадках, передбачених пунктом 14 цих Порядку та умов, про відмову в призначенні грошової допомоги і надсилає його разом із зазначеними документами керівникові органу внутрішніх справ, у якому проходив (проходить) службу працівник міліції, для видання наказу про виплату такої допомоги, або у разі відмови - для письмового повідомлення осіб із зазначенням мотивів відмови.

Разом із тим, судом встановлено, що відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України "Про внесення змін до деяких актів Кабінету Міністрів України" від 25.09.2019 року №846 Державна фіскальна служба до часу утворення центральних органів виконавчої влади, зазначених у цьому пункті, має повний доступ до Державного реєстру фізичних осіб - платників податків, інших реєстрів, банків і баз даних, ведення яких покладено законодавством на Державну податкову службу та Державну митну службу.

Підрозділи податкової міліції у складі Державної фіскальної служби продовжують здійснювати повноваження та виконувати функції з реалізації державної політики у сфері боротьби з правопорушеннями під час застосування податкового законодавства, а також законодавства з питань сплати єдиного внеску, здійснюючи оперативно-розшукову, кримінальну процесуальну та охоронну функції до завершення здійснення заходів з утворення центрального органу виконавчої влади, на який покладається обов`язок забезпечення запобігання, виявлення, припинення, розслідування та розкриття кримінальних правопорушень, об`єктом яких є фінансові інтереси держави та/або місцевого самоврядування, що віднесені до його підслідності відповідно до Кримінального процесуального кодексу України.

Водночас, рішенням суду від 15.10.2019 року зобов`язано Головне управління ДПС у Вінницькій області прийняти документи за поданою заявою (рапортом) ОСОБА_1 від 20.06.2019 року та надіслати до Державної податкової служби України, висновок щодо нарахування та виплати ОСОБА_1 одноразової грошової допомоги у зв`язку із встановленням II групи інвалідності, відповідно до статті 23 Закону України "Про міліцію" та Постанови Кабінету Міністрів України від 21.10.2015 №850.

При цьому, ухвалою суду від 21.04.2020 року замінено сторону боржника у виконавчому листі №120/2297/19-а, Головне управління ДПС у Вінницькій області на Головне управління ДФС у Вінницькій області.

Враховуючи вищевикладене, суд погоджується з доводами відповідача про те, що надсилання висновку Головним управлінням ДФС у Вінницькій області до Державної податкової служби України, щодо нарахування та виплати ОСОБА_1 одноразової грошової допомоги у зв`язку з встановленням ІІ групи інвалідності, відповідно до ст. 23 Закону України "Про міліцію" та Постанови Кабінету Міністрів України №850 є недоцільним та виконання рішення суду в такий спосіб є неможливим, оскільки у ДПС України відсутні відповідні повноваження щодо прийняття рішення про можливість призначення грошової допомоги стосовно колишніх працівників податкової міліції.

Таким чином, оскільки, відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України від 25.09.2019 року №846 підрозділи податкової міліції у складі Державної фіскальної служби продовжують здійснювати повноваження та виконувати функції з реалізації державної політики у сфері боротьби з правопорушеннями під час застосування податкового законодавства, враховуючи положення п. п. 8, 9 Постанови Кабінету Міністрів України №850 та вимоги ст. 378 КАС України, суд дійшов висновку про наявність правових підстав для зміни способу виконання рішення суду шляхом зобов`язання Головне управління ДФС у Вінницькій області прийняти документи за поданою заявою (рапортом) ОСОБА_1 від 20.06.2019 року та надіслати до Державної фіскальної служби України, висновок щодо нарахування та виплати ОСОБА_1 одноразової грошової допомоги у зв`язку із встановленням II групи інвалідності, відповідно до статті 23 Закону України "Про міліцію" та Постанови Кабінету Міністрів України від 21.10.2015 №850.

Керуючись ст.ст. 243, 248, 256, 378 КАС України суд, -

у х в а л и в :

Заяву Головного управління ДПС у Вінницькій області про встановлення способу виконання рішення суду задовольнити.

Змінити спосіб виконання рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 15.10.2019 року у адміністративній справі №120/2297/19-а шляхом зобов`язання Головне управління ДФС у Вінницькій області прийняти документи за поданою заявою (рапортом) ОСОБА_1 від 20.06.2019 року та надіслати до Державної фіскальної служби України, висновок щодо нарахування та виплати ОСОБА_1 одноразової грошової допомоги у зв`язку із встановленням II групи інвалідності, відповідно до статті 23 Закону України "Про міліцію" та Постанови Кабінету Міністрів України від 21.10.2015 №850.

Ухвала суду першої інстанції набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 256 КАС України.

Відповідно до ст. 295 КАС України, апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини ухвали суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження ухвали суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Ухвала виготовлена 15.05.2020 року.

Суддя Дончик Віталій Володимирович