Рішення № 89245629, 27.04.2020, Тернівський районний суд м. Кривого Рогу

Справа № 215/1747/18

2/215/72/20

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 квітня 2020 року Тернівський районний суд міста Кривого Рогу Дніпропетровської області у складі: головуючого судді Науменко Я.О.,

за участю: секретаря Махоні Н.Ю.,

розглянувши згідно з вимогами ч. 2 ст. 247 ЦПК України, без фіксації судового засідання технічними засобами у відкритому судовому засіданні в залі №8 Тернівського районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Приватного акціонерного товариства «Північний гірничо-збагачувальний комбінат» про визнання незаконним та скасування наказу про притягнення до дисциплінарної відповідальності; визнання незаконним та скасування наказу про звільнення; поновлення на роботі; стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу,

ВСТАНОВИВ:

Виклад позиції позивача.

03 травня 2018 року до суду поштою надійшов зазначений позов, в якому представник позивача просив: визнати незаконними та скасувати наказ Генерального директора Приватного акціонерного товариства «Північний гірничо-збагачувальний комбінат» Тимошенка П.Г. від 03.01.2018 №7 «Про притягнення до дисциплінарної відповідальності працівника ЦВО-2»; наказ керівника Приватного акціонерного товариства «Північний гірничо-збагачувальний комбінат» Лук`яненко О.О. від 26.03.2018 №228 «Про припинення трудового договору (контракту) ОСОБА_1 , табельний номер НОМЕР_1 , машиніста ексгаустера 4 розряду у зв`язку із систематичним невиконанням працівником без поважних причин обов`язків, покладених на нього трудовим договором або правилами внутрішнього трудового розпорядку, п. 3 ст. 40 КЗпП України»; поновити позивача на роботі на посаді машиніста ексгаустера 4 розряду Приватного акціонерного товариства «Північний гірничо-збагачувальний комбінат» та стягнути з відповідача середню заробітну плату за час вимушеного прогулу з 26.03.2018 до дня поновлення на роботі, без урахування податку з доходів фізичних осіб та інших обов`язкових платежів.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що позивач із 02.06.2008 по 26.03.2018 перебувала у трудових відносинах із ПрАТ «Північний гірничо-збагачувальний комбінат», працюючи машиністом ексгаустера 4 розряду виробничої дільниці випалювання обкотишів. 26.03.2018 позивача було звільнено з роботи на підставі наказу керівника Приватного акціонерного товариства «Північний гірничо-збагачувальний комбінат» Лук`яненко О.О. від 26.03.2018 №228 «Про припинення трудового договору (контракту) ОСОБА_1 , табельний номер НОМЕР_1 , машиніста ексгаустера 4 розряду у зв`язку із систематичним невиконанням працівником без поважних причин обов`язків, покладених на нього трудовим договором або правилами внутрішнього трудового розпорядку, п. 3 ст. 40 КЗпП України.

На звільнення позивача була надана попередня згода первинної організації профспілки трудящих металургійної і гірничодобувної промисловості України ПрАТ «ПівнГЗК», членом якої вона була.

Позивач зазначає, що на думку відповідача, систематичність невиконання позивачем без поважних причин обов`язків, покладених на неї трудовим договором або правилами внутрішнього трудового розпорядку полягала у притягненні її до дисциплінарної відповідальності, оформленої наказами Генерального директора ПрАТ «ПівнГЗК» ОСОБА_2 від 25.04.2017 №586; від 28.07.2017 №1118; від 03.01.2018 №7. Додатковими підставами для звільнення у наказі зазначені службова записка від 23.03.2018№352/66 та акт про встановлення факту порушення від 22.03.2018.

Звертає увагу, що відповідач посилається на наказ від 25.04.2017 під №586 «Про притягнення до дисциплінарної відповідальності працівника ЦВО-2», тоді як щодо неї був виданий наказ від 25.04.2017 під №585.

Крім того, позивач оскаржує у суді накази про притягнення її до дисциплінарної відповідальності від 17.11.2016 №1671; від 07.03.2017 №320; від 25.04.2017 №585; від 28.07.2017 №1118 (справа №215/4255/17).

Позивач вважає, що наказ про її звільнення і наказ від 03.01.2018 №7 про притягнення її до дисциплінарної відповідальності є незаконними та такими, що підлягають скасуванню, а позивача має бути поновлено на роботі з виплатою заробітної плати за час вимушеного прогулу, виходячи з наступного.

Зі змістом наказу від 03.01.2018 №7 «Про притягнення до дисциплінарної відповідальності працівника ЦВО-2» позивача під підпис було ознайомлено лише 25.01.2018, і відмовлено у видачі його копії.

Позивач вважає, що наказ №7 «Про притягнення до дисциплінарної відповідальності працівника ЦВО-2» від 03.01.2018 видано з порушенням процедури та без наявності законних підстав, оскільки ґрунтується виключно на неправомірних та упереджених актах, складених її безпосереднім керівником, майстром зміни ОСОБА_3 , який невиправдано складає щодо її особи акти про різноманітні порушення, які насправді не мали місця.

Наказ про звільнення позивача повністю ґрунтується на незаконних та безпідставних наказах про притягнення її до дисциплінарної відповідальності. Крім того, відповідачем було порушено порядок її звільнення з такої підстави як систематичне невиконання працівником без поважних причин обов`язків, покладених на нього трудовим договором або правилами внутрішнього трудового розпорядку, оскільки перед прийняттям наказу, відповідач не зажадав від неї письмових пояснень та звільнення було проведено із пропущенням місячного строку, а саме: наказ №7 «Про притягнення до дисциплінарної відповідальності працівника ЦВО-2», виданий 03.01.2018, тому останнім днем застосування до неї звільнення за п. 3 ст. 40 КЗпП України було 03.02.2018, проте відповідач видав наказ лише 26.03.2018.

Також позивач вважає, що не підтверджені повноваження директора з персоналу та соціальних питань ОСОБА_4 на підписання наказу про її звільнення.

Виклад відзиву відповідача.

Відповідач повністю заперечує проти задоволення позовних вимог, посилаючись на те, що позивач неодноразово вчиняла порушення трудової дисципліни, що мало своє вираження у систематичному невиконанню нею покладених посадових обов`язків, як наслідок станом на 26.03.2018 мала три діючі дисциплінарні стягнення, а саме:

-Наказом №586 від 25.04.2017 «Про притягнення до дисциплінарної відповідальності працівника ЦВО-2» ОСОБА_1 оголошено догану за незастосування засобів індивідуального захисту під час виконання роботи, відсутність документів на право виконання робіт підвищеної небезпеки, які працівник повинен мати при собі під час виконання роботи, та неякісне проведення АБВР (відсутність записів в агрегатних журналах);

-Наказом №1118 від 28.07.2017 «Про притягнення до дисциплінарної відповідальності працівника ЦВО-2» ОСОБА_1 оголошено догану та вона позбавлена 100% премії за те, що вона була відсутня на робочому місці без поважних причин з 21.20 год. до 23.35 год. та з 02.20 год. до 03.30 год. в нічну зміну з 20.00 год. 06.07.2017 до 08.00 год. 07.07.2017;

-Наказом №7 від 03.01.2018 «Про притягнення до дисциплінарної відповідальності працівника ЦВО-2» ОСОБА_1 оголошено догану за неякісне проведення АБВР (аналізу безпечного виконання робіт).

Безпосередні обов`язки позивачки щодо порядку виконання роботи, дотримання вимог та техніки безпеки визначені в «Інструкції з охорони праці №07.07.14 для машиніста ексгаустера цеху виробництва окатишів №2», з якою вона ознайомлена під підпис. Позивачка систематично допускає грубі порушення трудової дисципліни, що підтверджується довідками, службовими записками, актами та ін.. Більш того, провокує конфлікти і в більшості випадків відмовляється від дачі письмових пояснень, про що складались відповідні акти.

Так, працюючи в зміну з 8.00 до 20.00 години 22.03.2018, ОСОБА_1 була відсутня на робочому місці і в побутовому приміщенні машиністів ексгаустерів з 14 год. 05 хв. до 15 год. 08 хв., робоче місце не прибране, в журналі прийому-передачі зміни не зроблено відповідних записів. Таким чином, ОСОБА_1 було порушено п.п. 2.2, 2.5 «Інструкції з охорони праці №07.07.14 для машиніста ексгаустера цеху виробництва окатишів №2». За вказаним фактом було складено акт за підписом осіб, які були присутні під час виявлення проступку. При цьому дати письмове пояснення з приводу самовільного залишення місця роботи та не виконанням покладених на неї обов`язків ОСОБА_1 відмовилась, про що складено відповідний акт. Адміністрацією ПрАТ «ПівнГЗК» було складено і направлено подання до профспілкового комітету щодо надання згоди на розірвання договору з членом профспілки ОСОБА_1 .. 26.03.2018 відбулося засідання профспілки за участю ОСОБА_1 , за результатами розгляду якого було надано згоду роботодавцю на розірвання трудового договору з членом профспілки ОСОБА_1 згідно із п.3 ст.40 КЗпП України за систематичне невиконання працівником без поважних причин обов`язків, покладених на нього трудовим договором.

Враховуючи систематичний характер без поважних причин не виконання покладених посадових обов`язків, що підтверджується наявними на час звільнення не знятих та не погашених наказів про притягнення до дисциплінарної відповідальності (№586 від 25.04.2017, №1118 від 28.07.2017, №7 від 03.01.2018), а також вчинення нового порушення посадових обов`язків, яке мало місце 22.03.2018, наказом №228 від 26.03.2018 ОСОБА_1 була звільнена з ПрАТ «ПівнГЗК» за п. 3 ст. 40 КзпП України за систематичне невиконання працівником без поважних причин обов`язків, покладених на нього трудовим договором.

Стосовно начебто невірної нумерації наказів «Про притягнення до дисциплінарної відповідальності працівника ЦВО-2», відповідач зазначає, що посилання позивача на наказ №585 є безпідставним, адже ОСОБА_1 була притягнута до дисциплінарної відповідальності саме наказом №586.

Щодо незаконного звільнення та відсутності факту порушення відповідач зазначає, що в зміну з 8.00 до 20.00 години 22.03.2018 майстром дільниці випалу окатишів ЦПО-2 ОСОБА_5 і провідним фахівцем з ОП і ПБ ОСОБА_6 в ході перевірки стану робочих місць було виявлено, що на робочому місці машиніста ексгаустера ЦПО-2 ОСОБА_1 не було проведено прибирання робочого місця, а саме: на майданчику обслуговування димососа АН 1.005. При спробі з`ясувати причину неприбраного робочого місця і відсутності відповідних записів в журналі прийому-передачі зміни виявилося, що ОСОБА_1 відсутня на робочому місці і в побутовому приміщенні машиністів ексгаустерів. Про свою відсутність в період часу з 14 год. 05 хв. до 15 год. 08 хв. нікому не повідомила, на дзвінки майстра ОСОБА_7 і виклики оператора по гучномовному зв`язку не відповідала. Таким чином, ОСОБА_1 були порушені п.п. 2.2, 2.5 «Інструкції з охорони праці №07.07.14 для машиніста ексгаустера цеху виробництва окатишів №2». Після того, як ОСОБА_1 через 1 годину і 3 хвилини вийшла на зв`язок, вона була запрошена для дачі пояснень за виявлені порушення і відсутність на робочому місці. Проте ОСОБА_1 будь-які пояснення надати відмовилась. За вказаними фактами були складені акти за підписом осіб, які були присутні під час виявлення проступку.

Стосовно посилання позивача на недотримання порядку її звільнення, відповідач зазначає, що після порушення трудової дисципліни 22.03.2018 ОСОБА_1 було запрошено для дачі письмових пояснень, але вона відмовилась від будь яких пояснень, про що було складено акт. Під час засідання профспілки з приводу надання згоди на звільнення ОСОБА_1 , останньою були надані відповідні пояснення, які було запропоновано викласти у письмовому вигляді, але вона відмовилась.

Щодо порушення місячного строку для можливості застосування дисциплінарного стягнення, позивачем невірно розраховано початок перебігу цього строку, який на її думку почав свій перебіг з 03.01.2018, але строк для застосування дисциплінарного стягнення почав свій розрахунок з часу вчинення дисциплінарного проступку – 22.03.2018.

Притягнення позивача до дисциплінарної відповідальності проводилося із дотриманням процедури та термінів, встановлених чинним законодавством, будь-які порушення з боку роботодавця відсутні.

Стосовно повноважень на підписання кадрових документів відповідач зазначає, що на дату звільнення ОСОБА_1 повноваження щодо прийому та звільнення працівників ПрАТ «ПівнГЗК» мала директор із персоналу та соціальних питань ОСОБА_4 , до компетенції якої відноситься кадрове забезпечення діяльності Товариства. Згідно з п. 2.5.5 посадової інструкції директора з персоналу та соціальних питань, останній повинен забезпечувати внесення змін в організаційну структуру та штатний розпис комбінату, прийом на роботу або звільнення кадрів.

Додатково відповідач зазначає, що ОСОБА_1 за час своєї роботи у ПрАТ «ПівнГЗК» зарекомендувала себе негативно, про що свідчить ряд листів та колективне звернення на ім`я генерального директора. Нестримана та зухвала поведінка ОСОБА_1 призводить до створення нездорової атмосфери серед колективу співробітників.

Виклад відповіді позивача на відзив.

Позивач вважає надуманими та безпідставними твердження відповідача, викладені у відзиві на позовну заяву щодо наявності допущених позивачем порушень трудової дисципліни.

Щодо наказу №585, який відповідач позначає як №586 «Про притягнення до дисциплінарної відповідальності працівника ЦВО-2» від 25.04.2017, позивач зазначає, що у неї була відсутня можливість зробити записи в агрегатних журналах, так як приміщення, де вони зберігаються були закриті, а ключі знаходились у напарниці позивачки. Також не є доведеною обставина незастосування позивачкою засобів індивідуального захисту, оскільки таких порушень вона ніколи не допускала, та з огляду на відсутність свідків, які б могли це підтвердити. Крім того, у позивача не витребувано письмових пояснень щодо зазначених порушень і не ознайомлено її з актом даного порушення.

Щодо наказу №1118 «Про притягнення до дисциплінарної відповідальності працівника ЦВО-2» від 28.07.2017 позивач зазначає, що 06.07.2017 після одержання наряду-завдання позивачка сумлінно виконувала роботу з прибирання промислових вентиляторів. Після отримання на свій мобільний дзвінка від майстра ОСОБА_7 з вимогою повернутись до вентилятора, вона прибула на місце, проте майстра там не було. За час прибирання позивач періодично виходила до кімнати відпочинку машиністів ексгаустерів для короткочасного відпочинку і за цей період викликів від безпосереднього керівництва не було. Позивачка зазначає про відсутність на безпосередньому місці її роботи гучномовного зв`язку, а передача такого через інші виробничі приміщення не можлива через значний рівень промислового шуму. Близько 24.00 на мобільний телефон позивачки зателефонувала оператор і викликала її до вентилятора АG 5.006, де її вже чекало керівництво, яке по прибуттю позивачки безпідставно звинуватило її у відсутності на робочому місці. Майстер зміни в обмін на не складання акту про порушення запропонував позивачці виконати роботу з повного прибирання «0» корпусу нагнітання, на що остання погодилась. Під час виконання даної роботи позивачка дізналась, що її знову викликають до керівництва. Проте, прийшовши до кабінету, вона нікого там не виявила, почекавши на їх появу хвилин 15. Потім позивачка пішла до кімнати відпочинку, після чого продовжила прибирання. Близько 03 год. 30 хв. їй зателефонував майстер ОСОБА_7 та викликав до вентилятора АG 5.006, прийшовши до якого останній запитав позивачку про причини її відсутності на робочому місці. Коли вона пояснювала, що виконувала усний наряд майстра ОСОБА_3 , він зазначене спростував.

Щодо наказу від 03.01.2018 №7 «Про притягнення до дисциплінарної відповідальності працівника ЦВО-2», позивач зазначає, що від неї не було затребувано письмових пояснень та її не було відомо суті дисциплінарного порушення. 26.01.2018 вона надала письмову заяву відповідачу щодо надання копії наказу та актів складених ОСОБА_3 , проте її заява залишилась без задоволення. Вважає, що вказаний наказ виданий з порушенням процедури та без наявності законних підстав, оскільки ґрунтується виключно на неправомірних та упереджених актах, складених її безпосереднім керівником, майстром зміни ОСОБА_3 , який складає щодо неї акти про порушення, які не мали місця.

Щодо порушення, яке відбулось на думку відповідача 22.03.2018, позивач зазначає, що усі переміщення по території відповідача здійснювалися нею на виконання своїх трудових обов`язків та вказівок керівництва, а також за попереднім повідомленням та виключно за дозволом керівника зміни ОСОБА_7 , а тому твердження відповідача про її відсутність на робочому місці 22.03.2018 з 14 год 05 хв. до 15 год. 08 хв. є безпідставними.

Позивач вважає, що посилання відповідача на будь-які попередні випадки порушення трудових обов`язків, що могли мати місце до видання наказу №7 від 03.01.2018, не можуть бути враховані для визначення систематичності, не тільки тому, що вони не мали місця, але і тому, що строк притягнення до дисциплінарної відповідальності у виді звільнення сплив.

Позивач зазначає, що акт про відмову від надання пояснень від 22.03.2018 не може свідчити про її відмову від дачі пояснень по суті підстав для звільнення, оскільки стосувалося «відсутності прибирання на робочому місці, не зроблення відповідних записів в журналі прийому-передачі зміни та відсутності на робочому місці». Щодо факту систематичного невиконання обов`язків відповідач не зажадав від неї жодних письмових пояснень, чим порушив порядок притягнення до дисциплінарної відповідальності у виді звільнення.

Також позивач вказує, що подання до профспілкового органу щодо надання згоди на її звільнення було підготовлене вже 22.03.2018, тобто до здійснення повідомлення безпосереднім керівником роботодавця про порушення, яке згідно наказу про звільнення було здійснено службовою запискою від 23.03.2018.

Позивач вважає, що не доведено наявність у директора з персоналу та соціальних питань ОСОБА_4 повноважень на підпис наказу про звільнення, та посилання відповідача на п. 2.5.5 посадової інструкції директора з персоналу та соціальних питань не заслуговують на увагу, оскільки цей пункт встановлює такий посадовий обов`язок, як організація прийому та звільнення кадрів, а відповідно до п. 17.7.8 та 17.7.10 Статуту відповідача, прийняття та звільнення з роботи є безпосередньо визначеними повноваженнями генерального директора.

Виклад заперечень відповідача на відповідь на відзив.

Відповідач зазначає, що систематичне порушення трудової дисципліни позивачем підтверджується довідками, службовими записками, актами та іншими доказами, наявними в матеріалах справи. Для кваліфікуючої ознаки систематичного невиконання покладених посадових обов`язків необхідна наявність факту не першого, а повторного (тобто вдруге чи більше разів) здійснення працівником винного невиконання або неналежного виконання обов`язків, після того, як до нього вже застосувалися заходи дисциплінарного стягнення за вчинення таких дій раніше. ОСОБА_1 була звільнена 26.03.2018 за систематичне невиконання обов`язків за наявності не знятих та непогашених наказів про притягнення до дисциплінарної відповідальності (№586 від 25.04.2017, №1118 від 28.07.2017, №7 від 03.01.2018), а також нового порушення від 22.03.2018. Місячний строк для звільнення відповідачем не пропущений, оскільки почався 22.03.2018. Директор з персоналу та соціальних питань ОСОБА_4 має повноваження на підпис наказу про звільнення відповідно до п. 2.5.5 посадової інструкції, що відповідає ч. 2 ст. 64 ГК України, згідно з яким функції, права та обов`язки структурних підрозділів підприємства визначаються положеннями про них, які затверджуються в порядку, визначеному статутом підприємства або іншими установчими документами.

У додаткових поясненнях відповідач зазначає, що рішенням Тернівського районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області від 25.07.2019 у справі №215/4255/17 відмовлено у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до ПрАТ «ПівнГЗК», адже мали місце факти порушення ОСОБА_1 своїх трудових обов`язків, а тому застосування до неї дисциплінарного стягнення у вигляді догани проведено ПрАТ «ПівнГЗК» відповідно до вимог ст. 147 КЗпП України.

Заяви та клопотання учасників справи.

Представник відповідача подав суду клопотання про відкладення розгляду справи та продовження процесуального строку для подачі відзиву на позов (вх.№7872 від 31.05.2018).

Представники позивача направили суду клопотання про витребування доказів (вх.№7939 від 01.06.2018).

19.06.2018 представник позивача надав суду відзив на позовну заяву (вх.№9036, а.с. 55-61).

02.07.2018 до суду надійшла відповідь на відзив (вх.№9744, а.с. 106-111).

Представник відповідача 20.07.2018 подав суду клопотання про долучення додаткових доказів до справи (вх.№11005 а.с. 115-116), а також заперечення на відповідь на відзив на позовну заяву. (вх.№11005 а.с. 159-164).

Представник позивача надіслав суду клопотання від 17.09.2018 про зупинення провадження у даній справі до набрання законної сили судовим рішенням по справі №215/4255/17 за позовом ОСОБА_1 до ПрАТ «Північний гірничо-збагачувальний комбінат» про визнання незаконними та скасування наказів про притягнення до дисциплінарної відповідальності, стягнення невиплаченої виробничої премії та відшкодування моральної шкоди, яке після з`ясування думки позивачки, задоволено. (вх.№13914 а.с. 170-172)

Позивач 17.09.2018 подала суду заяву про підтримку позовних вимог в повному обсязі та проведення судових засідань без її участі, за участю її представника. (вх.№13919 а.с.176).

16.01.2020 до суду надійшли додаткові пояснення представника відповідача (вх.№735, а.с. 201-202).

05.03.2020 до суду надійшли додаткові пояснення представника відповідача (вх.№4535, а.с. 212-213).

Представник відповідача подав суду клопотання про відкладення розгляду справи в зв`язку з неможливістю бути присутнім у судовому засіданні 19.03.2020 через зайнятість в іншому суді (вх.№4536, а.с. 216).

Процесуальні дії у справі.

07.05.2018 відкрито провадження у даній справі та призначено розгляд в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін на 01.06.2018.

В зв`язку із зайнятістю судді в іншому провадженні розгляд справи 01.06.2018 не відбувся.

19.06.2018 у судовому засідання оголошено перерву до 28.08.2018 за клопотанням представника позивача для витребування доказів.

28.08.2018 у судовому засіданні оголошено перерву до 17.09.2018 у зв`язку з неявкою позивача та її представника.

Ухвалою суду від 17.09.2018 за клопотанням представника позивача провадження у справі було зупинене до набрання законної сили судовим рішенням у справі №215/4255/17 за позовом ОСОБА_1 до ПрАТ «Північний гірничо-збагачувальний комбінат» про визнання незаконними та скасування наказів про притягнення до дисциплінарної відповідальності, стягнення невиплаченої виробничої премії та відшкодування моральної шкоди.

Ухвалою від 04.12.2019 поновлено провадження у справі у зв`язку із надходженням копії рішення суду від 25.07.2019, що набрало законної сили 05.09.2019 у справі №215/4255/17 за позовом ОСОБА_1 до ПрАТ «Північний гірничо-збагачувальний комбінат» про визнання незаконними та скасування наказів про притягнення до дисциплінарної відповідальності, стягнення невиплаченої виробничої премії та відшкодування моральної шкоди. Розгляд справи призначено на 04.02.2020.

У судовому засіданні 04.02.2020 було оголошено перерву до 19.03.2020 перед дослідженням письмових доказів.

Ухвалою від 19.03.2020 відкладено розгляд справи на 27.04.2020 за клопотанням представника відповідача про неможливість бути присутнім у судовому засіданні через зайнятість в іншому суді.

У судовому засіданні 27.04.2020 оголошено вступну і резолютивну частини рішення.

Фактичні обставини, встановлені судом.

Позивач ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , відповідно до записів у її трудовій книжці із 02.06.2008 працювала на підприємстві відповідача машиністом ексгаустера виробничої дільниці випалювання обкотишів (а.с.19).

Позивачка при прийомі на роботу була під підпис ознайомлена з умовами праці, правилами внутрішнього трудового розпорядку, посадовою інструкцією та колективним договором, відомості про що зазначені в наказі №401 про прийом на роботу від 02.06.2008. (а.с.21).

Наказом Генерального директора Приватного акціонерного товариства «Північний гірничо-збагачувальний комбінат» ОСОБА_2 від 03.01.2018 №7 «Про притягнення до дисциплінарної відповідальності працівника ЦВО-2» позивачці оголошено догану за порушення вимог п.п 2.2, 2.3, 2.5. 4.7 «Інструкції з охорони праці №07.07-14 для машиніста ексгаустера цеху по виробництву обкотишів №2» та п. 3.10 Положення «Про порядок видачі нарядів на виробництво робіт у ПРАТ «ПівнГЗК» (а.с. 122).

Пунктами 2.2, 2.3, 2.5 Інструкції з охорони праці №07.07-14 для машиніста ексгаустера цеху по виробництву обкотишів №2, затвердженою директором з охорони праці і навколишнього середовища 19.03.2014 р., яка введена в дію наказом №314 від 20.03.2014 р. (далі – Інструкція) передбачено, що перед початком і в ході виконання робіт необхідно провести Аналіз Безпеки Виконання Робіт, який складається із 5-ти кроків. При прийомі-здачі зміни, перед початком роботи, і під час роботи необхідно перевіряти об`єкти самоконтролю, зазначені в цьому пункті. Всі зауваження, виявлені в результаті спільного огляду обладнання зі змінником при прийому-здачі оформлюються в Журналі з обов`язковим підписом обох працівників із передачею зауважень старшому майстру (майстру) і діяти за його вказівкою. Пунктом 4.7 Інструкції передбачено, що після закінчення роботи необхідно залишити робоче місце, підтвердивши свій ухід підписом в книзі нарядів. Відсутність особистого підпису працівника в книзі нарядів про вихід із роботи вважається самовільним залишенням робочого місця (а.с.63-79).

На підставі службової записки від 14.12.2017 за підписом начальника ЦВО-2 ОСОБА_8 наказом №7 від 03.01.2018 позивачку притягнуто до дисциплінарної відповідальності у вигляді догани (а.с.121, 213).

Згідно зі службовою запискою начальника ЦПО-2 ОСОБА_8 , 04.12.2017 в зміну з 08 до 20 години майстром дільниці обпалювання обкотишів ЦВО-2 ОСОБА_9 був виданий письмовий наряд машиністу ексгаустера ОСОБА_1 по контролю за обладнанням та прибиранням робочого місця в корпусі технологічних вентиляторів AG5.002, AG5.006, AG 5.013. Майстром дільниці обпалювання обкотишів ЦВО-2 ОСОБА_9 та в.о. майстра дільниці подрібнення, шихтопідготування та огрудкування обкотишів ЦВО-2 ОСОБА_10 при обході робочих місць, в корпусі технологічних вентиляторів AG5.002, AG5.006, AG 5.013 о 17 годині 00 хвилин було виявлено, що маршрути пересування в даному корпусі захаращені сміттям та металобрухтом. При подальшій перевірці журналу прийому-передачі зміни ОСОБА_3 та ОСОБА_10 на даному робочому місці було виявлено, що машиніст ексгаустера ОСОБА_1 на своєму робочому місці не зробила жодних записів про прийом зміни та про виявлені зауваження з охорони праці в журналі прийому-передачі зміни. Це свідчить про формальне проведення АБВР даним робітником на робочому місці на початку та впродовж робочої зміни. По закінченню робочої зміни, майстром дільниці ОСОБА_3 о 20 годині 00 хвилин було виявлено відсутність особистого підпису навпроти свого прізвища машиніста ексгаустера ОСОБА_1 в книзі видачі нарядів про закінчення робіт та про залишення робочого місця. Про те, що ОСОБА_1 покидає робоче місце, не були поставлені до відома ні оператор пульта керування, ні керівництво технологічної зміни. На прохання майстра дільниці ОСОБА_3 оператор пульта керування почала викликати ОСОБА_1 по гучномовному зв`язку, але ОСОБА_11 на зв`язок з оператором не вийшла, а на дзвінки на мобільний телефон не відповідала. Майстер дільниці ОСОБА_3 негайно пішов до робочого місця ОСОБА_1 , але ні там, ні в кімнаті короткочасного відпочинку не було. І тільки в 20 годин 20 хвилин ОСОБА_3 повідомили, що ОСОБА_1 знаходиться в жіночій лазні ЦВО-2. Дані порушення стали можливими внаслідок невиконання машиністом ексгаустера ОСОБА_1 п.п 2.2, 2.3, 2.5. 4.7 «Інструкції з охорони праці №07.07-14 для машиніста ексгаустера цеху по виробництву обкотишів №2» та п. 3.10 Положення «Про порядок видачі нарядів на виробництво робіт у ПРАТ «ПівнГЗК». По суті виявлених порушень машиніст ексгаустера ОСОБА_1 відмовилась надати будь яке письмове пояснення, про що був складений та підписаний акт у присутності свідків. (а.с. 215).

Акт від 04.12.2017 свідчить про відмову позивачки у наданні письмових пояснень із приводу виявлених недоліків у її роботі (а.с.213-214).

Також відповідно до наказу №586 від 25.04.2017 «Про притягнення до дисциплінарної відповідальності працівника ЦВО-2» ОСОБА_1 було оголошено догану за порушення вимог п.п.1.7.1, 1.7.2, 1.7.6, 2.2, 2.5 «Інструкції з охорони праці №07.07-14 для машиніста ексгаустера цеху з виробництва обкотишів №2» (а.с.118).

Крім того, наказом №1118 від 28.07.2017 року «Про притягнення до дисциплінарної відповідальності працівника ЦВО-2 ОСОБА_1 було оголошено догану за порушення вимог п.п.3.1, 3.2 «Правил внутрішнього трудового розпорядку для робітників, керівників, професіоналів, фахівців та технічних службовців ПрАТ «ПівнГЗК» (а.с.119).

Рішенням Тернівського районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області від 25.07.2019 відмовлено у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до Приватного акціонерного товариства «Північний гірничо-збагачувальний комбінат» про визнання незаконними та скасування наказів про притягнення до дисциплінарної відповідальності, зокрема: наказів Генерального директора Приватного акціонерного товариства «Північний гірничо-збагачувальний комбінат» ОСОБА_2 від 25.04.2017 №586 «Про притягнення до дисциплінарної відповідальності працівника ЦВО-2»; від 28.07.2017 №1118 «Про притягнення до дисциплінарної відповідальності працівника ЦВО-2».

Наказом №228 від 26.03.2018 ОСОБА_1 було звільнено за систематичне невиконання працівником без поважних причин обов`язків, покладених на нього трудовим договором або правилами внутрішнього трудового розпорядку, п.3 ст.40 КЗпП України (а.с.20).

Згідно зі службовою запискою начальника ЦПО-2 ОСОБА_8 від 23.03.2018 №352/66, машиніст ексгаустера виробничої дільниці випалювання обкотишів цеху по виробництву обкотишів №2 ОСОБА_1 , працюючи в зміну з 8.00 до 20.00 години 22.03.2018 була відсутня на робочому місці і в побутовому приміщенні машиністів ексгаустерів з 14 год. 05 хв. до 15 год. 08 хв., робоче місце не прибране, в журналі прийому-передачі зміни не здійснено відповідні записи. Подібні правопорушення трудової дисципліни ОСОБА_1 неодноразово вчиняла і раніше, за що до неї застосовувались заходи дисциплінарного стягнення у виді догани (№586 від 25.04.2017, №1118 від 28.07.2017, №7 від 03.01.2018), а.с.80.

Зазначені порушення п.п. 2.2, 2.5 «Інструкції з охорони праці №07.07-14 для машиніста ексгаустера цеху з виробництва обкотишів №2» позивачкою ОСОБА_1 викладені також у акті про порушення трудової дисципліни за підписом осіб, які були присутні під час виявлення проступку (а.с. 84).

Таким чином, ОСОБА_1 було порушено п.п. 2.2, 2.5 «Інструкції з охорони праці №07.07.14 для машиніста ексгаустера цеху виробництва окатишів №2». При цьому надати письмове пояснення з приводу самовільного залишення місця роботи та не виконанням покладених на неї обов`язків ОСОБА_1 відмовилась, про що складено акт (а.с.85).

26.03.2018 відбулося засідання профспілки за участю ОСОБА_1 , за результатами розгляду якого було надано згоду роботодавцю на розірвання трудового договору з членом профспілки ОСОБА_1 згідно із п.3 ст.40 КЗпП України за систематичне невиконання працівником без поважних причин обов`язків, покладених на нього трудовим договором (а.с. 86).

Згідно з п. 2.5.5 посадової інструкції директора з персоналу та соціальних питань, останній повинен забезпечувати внесення змін в організаційну структуру та штатний розпис комбінату, прийом або звільнення кадрів. (а.с. 92).

Оцінка аргументів, наведених учасниками справи.

З зазначеного вбачається, що підставою для накладення дисциплінарного стягнення у вигляді догани на позивачку ОСОБА_1 стала службова записка від 14.12.2017 в зв`язку з не проведенням АБВР в робочу зміну з 08.00 до 20.00 год. 04.12.2017 та відсутністю особистого підпису в книзі видачі нарядів про закінчення робіт та про залишення робочого місця.

Відповідно до 2.2, 2.3, 2.5 « Інструкції з охорони праці №07.07-14 для машиніста ексгаустера цеху по виробництву обкотишів №2», перед початком і в ході виконання робіт необхідно провести Аналіз Безпеки Виконання Робіт, який складається із 5-ти кроків. При прийомі-здачі зміни, перед початком роботи, і під час роботи необхідно перевіряти об`єкти самоконтролю, зазначені в цьому пункті. Всі зауваження, виявлені в результаті спільного огляду обладнання зі змінником при прийому-здачі оформлюються в Журналі з обов`язковим підписом обох працівників із передачею зауважень старшому майстру (майстру) і діяти за його вказівкою. Пунктом 4.7 Інструкції передбачено, що після закінчення роботи необхідно залишити робоче місце, підтвердивши свій ухід підписом в книзі нарядів. Відсутність особистого підпису працівника в книзі нарядів про ухід вважається самовільним уходом з роботи.

Отже, проведення АБВР, виконання наряду та дотримання режиму роботи позивачкою передбачено як чинним законодавством, так і Інструкцією з охорони праці №07.07-14 для машиніста ексгаустера цеху по виробництву обкотишів №2.

Таким чином, не проведення АБВР, відсутність позивачки під час робочого часу підтверджується службовими записками та складеними за даними фактами актами.

Суд не бере до уваги посилання позивача на те, що усі переміщення по території відповідача здійснювалися нею на виконання своїх трудових обов`язків та вказівок керівництва, а також за попереднім повідомленням та виключно за дозволом керівника зміни ОСОБА_7 , а тому її твердження про відсутність на робочому місці 22.03.2018 із 14 год. 05 хв. до 15 год. 08 хв. є безпідставним, оскільки зазначене спростовується вищевказаними доказами.

Крім того, не знайшли свого підтвердження доводи позивачки про те, що її було притягнуто до дисциплінарної відповідальності з мотивів особистої неприязні до неї безпосереднього керівництва, зокрема з огляду на наявність колективного листа з підписами 33 осіб (а.с.100).

Норми права, які застосував суд, і мотиви їх застосування.

Підставою для застосування догани є вчинення працівником протиправного винного діяння (дії чи бездіяльності), яке визнається дисциплінарним проступком. Протиправність поведінки працівника полягає в порушенні ним своїх трудових обов`язків, закріплених нормами трудового права, (КзПП, правилами внутрішнього трудового розпорядку, статутами, положеннями, посадовими інструкціями, трудовим договором), а також у порушенні або невиконанні правомірних наказів та розпоряджень роботодавця. Дисциплінарним проступком визнається саме невиконання трудових обов`язків.

Згідно з чинним законодавством, перед застосуванням до працівника догани, роботодавець має провести розслідування та зібрати достатньо доказів, які б свідчили про факт вчинення працівником дисциплінарного проступку, отримати від працівника письмове пояснення.

Постановою Пленуму ВСУ від 06.12.1992 №9 «Про практику розгляду судами трудових спорів» визначено, що при розгляді справ про накладення дисциплінарних стягнень за порушення трудової дисципліни судам необхідно з`ясовувати, в чому конкретно проявилося порушення, чи додержані власником або уповноваженим ним органом передбачені статтями 147-149 КЗпП України правила і порядок застосування дисциплінарного стягнення, зокрема, чи не закінчився встановлений для цього строк, чи враховані обставини, за яких вчинено проступок тощо.

Виходячи з аналізу норм КЗпП України, у справах, в яких оспорюється незаконне притягнення до дисциплінарної відповідальності, саме роботодавець повинен довести, що притягнення до дисциплінарної відповідальності відбулося без порушення законодавства про працю.

Отже, відповідачем належними та допустимими доказами спростовано доводи позивачки, надано докази вчинення нею дисциплінарного проступку, за який її було притягнуто до відповідальності наказом №7 від 03.01.2018.

За приписами статті 139 КЗпП України, працівники зобов`язані працювати чесно і сумлінно, своєчасно і точно виконувати розпорядження власника або уповноваженого ним органу, додержувати трудової і технологічної дисципліни, вимог нормативних актів про охорону праці, дбайливо ставитися до майна власника, з яким укладено трудовий договір.

Відповідно до частини другої статті 140 КЗпП України, щодо окремих несумлінних працівників застосовуються в необхідних випадках заходи дисциплінарного і громадського впливу.

Згідно з положеннями ст. 147 КЗпП України, за порушення трудової дисципліни до працівника може бути застосовано тільки один з таких заходів стягнення, як догана або звільнення.

Статтею 147-1 КЗпП України передбачено, що дисциплінарні стягнення застосовуються органом, якому надано право прийняття на роботу (обрання, затвердження і призначення на посаду) даного працівника.

Відповідно до ст. 148 КЗпП України дисциплінарне стягнення застосовується власником або уповноваженим ним органом безпосередньо за виявленням проступку, але не пізніше одного місяця з дня його виявлення, не рахуючи часу звільнення працівника від роботи у зв`язку з тимчасовою непрацездатністю або перебування його у відпустці. Дисциплінарне стягнення не може бути накладене пізніше шести місяців з дня вчинення проступку.

За приписами статті 149 КЗпП України до застосування дисциплінарного стягнення власник або уповноважений ним орган повинен зажадати від порушника трудової дисципліни письмові пояснення. За кожне порушення трудової дисципліни може бути застосовано лише одне дисциплінарне стягнення. При обранні виду стягнення власник або уповноважений ним орган повинен враховувати ступінь тяжкості вчиненого проступку і заподіяну ним шкоду, обставини, за яких вчинено проступок, і попередню роботу працівника. Стягнення оголошується в наказі (розпорядженні) і повідомляється працівникові під розписку.

Згідно зі статтею 150 КЗпП України, дисциплінарне стягнення може бути оскаржене працівником у порядку, встановленому чинним законодавством (глава XV Кодексу).

З системного аналізу вказаних норм права вбачається, що порушення трудової дисципліни – це невиконання чи неналежне виконання працівником, без поважних причин, обов`язків, покладених на нього трудовим договором або правилами внутрішнього трудового розпорядку. Трудові обов`язки працівника визначаються у посадовій (робочій) інструкції. КЗпП України не містить переліку випадків, в яких може застосовуватися догана чи звільнення. Притягнення до дисциплінарної відповідальності і накладення стягнення – це право роботодавця, а не його обов`язок. При визначенні виду стягнення враховуються і попередня робота працівника, його ставлення до праці. До застосування дисциплінарного стягнення власник повинен зажадати від працівника письмові пояснення. Якщо працівник відмовився від цього, власник повинен скласти акт про відмову від дачі пояснень і провести дисциплінарне розслідування порушення трудової дисципліни. Власник підприємства зобов`язаний, застосовуючи певний вид дисциплінарного стягнення, видати наказ (розпорядження), в якому в обов`язковому порядку вказуються мотиви застосування стягнення.

Судом встановлено, що на виконання ст. 149 КЗпП відповідачем було запропоновано позивачці надати пояснення з приводу вказаних обставин, однак вона відмовилась від надання письмових пояснень, про що відповідачем був складений акт від 04.12.2017.

Наведене вище свідчить про те, що мали місце факти порушення позивачкою своїх трудових обов`язків, а тому застосування до неї дисциплінарного стягнення у вигляді догани 03.01.2018 проведено відповідачем відповідно до вимог статті 147 КЗпП України.

Відповідно до ч. 4 ст. 82 ЦПК України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Враховуючи, що рішенням Тернівського районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області від 25.07.2019 відмовлено у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до Приватного акціонерного товариства «Північний гірничо-збагачувальний комбінат» про визнання незаконними та скасування наказів про притягнення до дисциплінарної відповідальності, зокрема: наказів Генерального директора Приватного акціонерного товариства «Північний гірничо-збагачувальний комбінат» ОСОБА_2 від 25.04.2017 №586 «Про притягнення до дисциплінарної відповідальності працівника ЦВО-2»; від 28.07.2017 №1118 «Про притягнення до дисциплінарної відповідальності працівника ЦВО-2», суд вважає ці обставини встановленими та такими, що не потребують доказування.

Відповідно до п. 3 ст. 40 КЗпП України трудовий договір, укладений на невизначений строк, а також строковий трудовий договір до закінчення строку його чинності можуть бути розірвані власником або уповноваженим ним органом у випадках систематичного невиконання працівником без поважних причин обов`язків, покладених на нього трудовим договором або правилами внутрішнього трудового розпорядку, якщо до працівника раніше застосовувалися заходи дисциплінарного чи громадського стягнення.

Як убачається з копії наказу №228 від 26.03.2018 позивача звільнено з роботи за систематичне невиконання без поважних причин обов`язків, покладених на нього трудовим договором та правилами внутрішнього трудового розпорядку, за п. 3 ст. 40 КЗпП України за згодою первинної організації профспілки трудящих металургійної і гірничодобувної промисловості України «ПівнГЗК» (постанова президії №44 від 26.03.2018), на підставі наказів №586 від 25.04.2017, №1118 від 28.07.2017, №7 від 03.01.2018, службової записки від 23.03.2018 №352/66, акту від 22.03.2018 про встановлення факту порушення (а.с. 22).

Як роз`яснив Пленум Верховного Суду України в п. 22 постанови від 06 листопада 1992 року № 9 «Про практику розгляду судами трудових спорів», у справах про поновлення на роботі осіб, звільнених за порушення трудової дисципліни, необхідно з`ясувати, в чому конкретно виявилося порушення, яке стало приводом до звільнення; чи могло воно бути підставою для розірвання трудового договору за п. 3 ст. 40 КЗпП України; чи додержано власником або уповноваженим ним органом передбачених статтями 147-1, 148, 149 КЗпП правил і порядку застосування дисциплінарних стягнень.

Відповідачем дотримано положення ст. 147-1 КЗпП України, оскільки директор з персоналу та соціальних питань ОСОБА_4 має повноваження на підпис наказу про звільнення відповідно до п. 2.5.5 посадової інструкції, де зазначено, що він повинен забезпечувати внесення змін в організаційну структуру та штатний розпис комбінату, прийом або звільнення кадрів. Зазначене відповідає ч. 2 ст. 64 ГК України, згідно з яким функції, права та обов`язки структурних підрозділів підприємства визначаються положеннями про них, які затверджуються в порядку, визначеному статутом підприємства або іншими установчими документами.

Притягнення позивача до дисциплінарної відповідальності 26.03.2018 у виді звільнення проводилося із дотриманням строку для його застосування, оскільки він почав свій розрахунок з часу вчинення дисциплінарного проступку – 22.03.2018.

Судом встановлено, що на виконання ст. 149 КЗпП відповідачем було запропоновано позивачці надати пояснення з приводу вказаних обставин, однак вона відмовилась від надання письмових пояснень, про що відповідачем був складений акт від 22.03.2018.

Наведене вище свідчить про те, що мали місце факти систематичного порушення позивачкою своїх трудових обов`язків, а тому застосування до неї дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення 26.03.2018 проведено відповідачем відповідно до вимог, передбачених статтями 147-1, 148, 149 КЗпП України.

Суд, оцінюючи докази та пояснення сторін, відтак, з огляду на їх належність, допустимість і достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності; беручи до уваги, що позивачка, без попередження свого керівництва та без поважної причини, самовільно залишила в робочий час своє робоче місце та тривалий час була відсутньою на робочому місці без поважних причин і не виконала наряд із закріпленого за нею обладнання, чим порушила п.п. 2.2, 2.5 «Інструкції з охорони праці №07.07-14 для машиніста ексгаустера цеху з виробництва обкотишів №2», а порушень законодавства в діях відповідача при притягненні позивачки до відповідальності судом не встановлено та нею не доведено, наказ про притягнення до відповідальності у вигляді звільнення відповідає тяжкості і обставинам вчинення порушення, і відтак, притягнення до дисциплінарної відповідальності за цим наказом є обґрунтованим, тому суд приходить до висновку про відмову в задоволенні позовних вимог в повному обсязі.

Враховуючи вищевикладене, та, зокрема те, що в даній справі позовна вимога про стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу є похідною від позовних вимог про визнання незаконними та скасування наказів про притягнення до дисциплінарної відповідальності, суд, дійшовши висновку про відмову в задоволенні позовних вимог щодо наказів від 03.01.2018 та 26.03.2018 у зв`язку законністю та правомірністю їх винесення, вважає позовну вимогу про стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу необґрунтованою та такою, що не підлягає до задоволення.

Відповідно до п.2 ч.2 статті 141 ЦПК України судові витрати, пов`язані з розглядом справи покладаються у разі відмови в позові на позивача.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.4,5, 12, 13 81, 89, 141, 259, 263-265, 268, 354, 355 ЦПК України, суд

ВИРІШИВ:

У задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до Приватного акціонерного товариства «Північний гірничо-збагачувальний комбінат» про визнання незаконним та скасування наказу про притягнення до дисциплінарної відповідальності; визнання незаконним та скасування наказу про звільнення; поновлення на роботі; стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу – відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції через Тернівський районний суд міста Кривого Рогу Дніпропетровської області.

Роз`яснити учасникам справи, що відповідно до пункту 3 розділу XII «Прикінцевих положень» ЦПК України, під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені статтями 49, 83, 84, 170, 178, 179, 180, 181, 185, 210, 222, 253, 275, 284, 325, 354, 357, 360, 371, 390, 393, 395, 398, 407, 424 цього Кодексу, а також інші процесуальні строки продовжуються на строк дії такого карантину.

Повне судове рішення складено 12.05.2020.

Суддя