Рішення № 89245123, 15.05.2020, Ленінський районний суд м. Дніпропетровська

15.05.2020 Єдиний унікальний номер 205/2213/20

Провадження № 2/205/1473/20

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 травня 2020 року м. Дніпро

Ленінський районний суд м. Дніпропетровська в складі: головуючого судді Шавули В.С. розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Державного підприємства «Дніпровський електровозобудівний завод» про стягнення заборгованості по заробітній платі, середнього заробітку за час затримки виплати заробітної плати, -

В С Т А Н О В И В :

Позивач 25 березня 2020 року звернувся до суду з позовом до Державного підприємства «Дніпровський електровозобудівний завод» про стягнення заборгованості по заробітній платі та середнього заробітку за час затримки, у якому просить стягнути з відповідача на свою користь заборгованість по заробітній платі в сумі 31 010,49 грн., та середній заробіток за весь час затримки розрахунку починаючи з 28.12.2019 року по день ухвалення судового рішення, стягнути судовий збір.

Ухвалою Ленінського районного суду м. Дніпропетровська від 26.03.2020 року відкрито провадження у вказаній справі, ухвалено проводити розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін.

Відповідач фактично ухвалу про відкриття спрощеного провадження з копією позовної заяви та доданими до неї документами отримав, про що свідчить поштове повідомлення з відміткою про вручення адресату (а.с.27), проте відзиву на позов не надавав.

З огляду на викладене, а також враховуючи відсутність заперечень позивача проти ухвалення заочного рішення судом відповідно до ст.ст.280, 281 ЦПК України ухвалено проводити розгляд справи у заочному порядку.

Згідно із ч.13 ст. 7 ЦПК України, розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.

Відповідно до ч.2 ст. 247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Розглянувши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позовна заява, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи по суті, суд встановив наступне.

В ході судового розгляду встановлено, що ОСОБА_1 з 01 березня 1984 року прийнята на роботу до ДП «Дніпровський електровозобудівний завод».

Наказом №147 від 27.12.2019 року звільнена на підставі ч.3 ст. 38 КЗпП України - за власним бажанням, якщо власник або уповноважений ним орган не виконує законодавство про працю, умови колективного чи трудового договору (а.с.19).

Положеннями статті 21 КЗпП України встановлено, що трудовий договір - це угода між працівником і власником підприємства, установи, організації або уповноваженим ним органом чи фізичною особою, за якою працівник зобов`язується виконувати роботу, визначену цією угодою, з підляганням внутрішньому трудовому розпорядкові, а власник підприємства, установи, організації або уповноважений ним орган чи фізична особа зобов`язується виплачувати працівникові заробітну плату і забезпечувати умови праці, необхідні для виконання роботи, передбачені законодавством про працю, колективним договором і угодою сторін.

Відповідно до статті 24 КЗпП України трудовий договір укладається, як правило, в письмовій формі. Додержання письмової форми є обов`язковим, зокрема при укладенні трудового договору з фізичною особою.

У відповідності до частини першої статті 1 Закону України Про оплату праці заробітна плата - це винагорода, обчислена, як правило, у грошовому виразі, яку за трудовим договором роботодавець виплачує працівникові за виконану ним роботу.

Відповідно до частини першої статті 116 КЗпП України при звільненні працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, установи, організації, провадиться в день звільнення. Якщо працівник в день звільнення не працював, то зазначені суми мають бути виплачені не пізніше наступного дня після пред`явлення звільненим працівником вимоги про розрахунок. Про нараховані суми, належні працівникові при звільненні, власник або уповноважений ним орган повинен письмово повідомити працівника перед виплатою зазначених сум.

З наданої ДП «Дніпровський електровозобудівний завод» довідки про доходи № 624 від 27.12.2019 року вбачається, що станом на 27.12.2019 року заборгованість з виплати заробітної плати ОСОБА_1 становить 31 010,49 грн., з яких за: листопад 2019 року – 4 946,17 грн., грудень 2019 року – 26 064,32 грн. (а.с.13).

В матеріалах справи відсутні докази повного розрахунку по заробітній плати відповідача з позивачем, тому вказана сума підлягає стягненню з відповідача на користь позивача.

Відповідно до частини першої статті 117 КЗпП України в разі невиплати з вини власника або уповноваженого ним органу належних звільненому працівникові сум у строки, зазначені в статті 116 цього Кодексу, при відсутності спору про їх розмір підприємство, установа, організація повинні виплатити працівникові його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку.

Аналіз зазначених норм свідчить про те, що всі суми (заробітна плата, вихідна допомога, компенсація за невикористану відпустку, оплата за час тимчасової непрацездатності тощо), належні до сплати працівникові, мають бути виплачені у день звільнення цього працівника. Закон прямо покладає на підприємство, установу, організацію обов`язок провести зі звільненим працівником повний розрахунок, виплатити всі суми, що йому належать; при невиконанні такого обов`язку з вини власника або уповноваженого ним органу настає передбачена статтею 117 КЗпП України відповідальність.

При цьому, суд не знаходить підстав для звільнення відповідача від сплати середнього заробітку за час затримки розрахунку, оскільки відповідач не надав суду належних та допустимих доказів на підтвердження відсутності його вини у невиплаті належних позивачеві сум в день звільнення.

Відповідно до п. 21 постанови Пленуму ВСУ «Про практику застосування судами законодавства про оплату праці» №13 від 24.12.1999 р.,- при визначенні середньої заробітної плати слід виходити з того, що в усіх випадках, коли за чинним законодавством вона зберігається за працівником, це слід робити відповідно до Порядку обчислення середньої заробітної плати, затвердженого постановою КМУ №100 від 08.02.1995 р.

Відповідно до абз. 3 п. 2 Порядку №100,- середньомісячна заробітна плата обчислюється виходячи з виплат за останні 2 календарних місяці роботи, що передують події, з якою пов`язана відповідна виплата.

Згідно п.8 Порядку, - нарахування виплат, що обчислюються із середньої заробітної плати за останні два місяці роботи, провадяться шляхом множення середньоденного (годинного) заробітку на число робочих днів/годин, а у випадках, передбачених чинним законодавством, календарних днів, які мають бути оплачені за середнім заробітком. Середньоденна (годинна) заробітна плата визначається діленням заробітної плати за фактично відпрацьовані протягом двох місяців робочі дні на число відпрацьованих робочих днів (годин), а у випадках, передбачених чинним законодавством, - на число календарних днів за цей період.

Із довідки №49 від 22.01.2020 року наданої ДП «Дніпровський електровозобудівний завод» вбачається, що середньоденна заробітна плата позивача становить 375,90 грн. (а.с.17).

Період затримки розрахунку при звільненні позивача на дату ухвалення даного рішення, тобто з 28.12.2019 по 15.05.2020 (в межах заявлених вимог), становить 93 робочі дні, а тому з відповідача на користь позивача підлягає стягненню середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні у сумі 34 958,70 грн. (375,90 грн. *93 дні).

Відповідно до роз`яснень Пленуму Верховного Суду України, наданих в п. 6 постанови № 13 від 24.12.1999 р. «Про практику застосування судами законодавства про оплату праці» задовольняючи вимоги про оплату праці, суд має навести в рішенні розрахунки, з яких він виходив при визначенні сум, що підлягають стягненню. Оскільки справляння і сплата прибуткового податку з громадян є відповідно обов`язком роботодавця та працівника, суд визначає зазначену суму без утримання цього податку й інших обов`язкових платежів, про що зазначає в резолютивній частині рішення.

Згідно з ч.1,7 ст.81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи.

Таким чином, аналізуючи вищевикладені доводи, беручи до уваги всі встановлені судом факти і відповідні їм правовідносин, належність, допустимість і достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок у їх сукупності, суд приходить до висновку про наявність підстав для задоволення позову, у зв`язку із чим, необхідно стягнути з відповідача на користь позивача заборгованість по не виплаченій заробітній платі в розмірі 31 010,49 грн., а також середній заробіток за час затримки розрахунку в сумі 34 958,70 грн., з утриманням з цієї суми встановлених законом податків і зборів.

Вирішуючи питання щодо судових витрат, згідно із вимогами ст. 141 ЦПК України, слід стягнути із відповідача на користь держави судовий збір в сумі 840,80 грн. та на користь позивача сплачений судовий збір в сумі 840,80 грн.

На підставі викладеного та керуючись Конституцією України, ст.ст. 24, 116, 117 КЗпП України, ст..ст. 15, 16 ЦК України, ст.ст. 4, 6, 10, 12, 13, 81-83, 128-129, 263-264, 268, 272, 279, 430 ЦПК України, суд,-

У Х В А Л И В :

Позов ОСОБА_1 до Державного підприємства «Дніпровський електровозобудівний завод» про стягнення заборгованості по заробітній платі, середнього заробітку за час затримки виплати заробітної плати, - задовольнити.

Стягнути з Державного підприємства «Дніпровський електровозобудівний завод» (ЄДРПОУ 32495626, місцезнаходження: 49068, м. Дніпро, вул. Орбітальна, буд. 13), на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , заборгованість по заробітній в сумі 31 010,49 грн. (тридцять одна тисяча десять грн.. 49 коп.) та середній заробіток за час затримки розрахунку за період з 28.12.2019 року по 15.05.2020 року в сумі 34 958,70 грн. (тридцять чотири тисячі дев`ятсот п`ятдесят вісім грн.. 70 коп.).

Допустити негайне виконання рішення суду в частині виплати заробітної плати, але не більше ніж за один місяць.

Стягнути з Державного підприємства «Дніпровський електровозобудівний завод» (ЄДРПОУ 32495626, місцезнаходження: 49068, м. Дніпро, вул. Орбітальна, буд. 13), на користь держави судовий збір в розмірі 840,80 грн. (вісімсот сорок грн.80 коп.).

Стягнути з Державного підприємства «Дніпровський електровозобудівний завод» (ЄДРПОУ 32495626, місцезнаходження: 49068, м. Дніпро, вул. Орбітальна, буд. 13), на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , судовий збір в сумі 840,80 грн. (вісімсот сорок грн.80 коп.).

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строк на апеляційне оскарження, визначений ст..ст.. 284, 354 ЦПК України, продовжуються на строк дії такого карантину.

Суддя В. С. Шавула