Рішення № 89244954, 15.05.2020, Індустріальний районний суд м. Дніпропетровська

Справа № 202/1206/20

Провадження № 2/202/1116/2020

РІШЕННЯ

Іменем України

15 травня 2020 року Індустріальний районний суд м. Дніпропетровська у складі:

головуючого судді Мачуського О.М.

за участю секретаря судового засідання Репіної А.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Дніпра цивільну справу за позовною заявою Акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,

ВСТАНОВИВ:

Позивач у лютому 2020 року звернувся до Індустріального районного суду м. Дніпропетровська з позовом до відповідача про стягнення заборгованості.

В обґрунтування своїх позовних вимог позивач посилався на те, що відповідач ОСОБА_1 звернувся до позивача з метою отримання банківських послуг, у зв`язку з чим підписав Заяву № б/н від 15.06.2011 року, згідно якої отримав кредит у розмірі 10000,00 гривень, у вигляді встановленого кредитного ліміту на кредитного ліміту на картковий рахунок. Відповідач порушив умови стосовно своєчасного повернення сум отриманого кредиту та своєчасної сплати нарахованих за користування кредитними коштами відсотків у встановлені кредитним договором терміни, в зв`язку з чим станом на 12.01.2020 року виникла заборгованість за кредитним договором у розмірі 15327,89 гривень, що складається з: 9733,69 грн. - заборгованість за тілом кредиту; 1634,48 грн. – заборгованість за відсотками нарахованими на прострочений кредит, згідно 625 ЦПК України; 2753,63 грн. – заборгованість за пенею, а також 500 грн. – штраф (фіксована частина), 706,09 грн. – штраф (процентна складова). Просить суд, стягнути з відповідача суму заборгованості у розмірі 15327,89 гривень, за кредитним договором б/н від 06.01.2009 року, судові витрати по справі у розмірі 2102,00 грн.

Згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями визначено суддю Мачуського О.М. для розгляду справи про стягнення заборгованості.

Ухвалою судді Індустріального районного суду м. Дніпропетровська Мачуського О.М. від 16 березня 2020 року справу прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі в порядку спрощеного позовного провадження.

Представник позивача у судове засідання не з`явився. В матеріалах справи наявна заява представника позивача про те, що він просить розглядати справу без його участі, проти заочного розгляду справи не заперечує.

Відповідач у судове засідання не з`явився, про розгляд справи був повідомлений належним чином у відповідності до вимог ст. 128 ЦПК України, будь-яких заяв, заперечень, клопотань до суду не надав, у зв`язку з чим суд вважає за можливе розглянути справу за його відсутності та ухвалити заочне рішення, відповідно до вимог ст. ст. 280-282 ЦПК України, на підставі наявних у справі доказів.

У відповідності до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Суд, вивчивши матеріали справи, приходить до наступного.

Судом встановлено, що 15 червня 2011 року ОСОБА_1 звернувся ПАТ КБ «Приватбанк» правонаступником якого є АТ КБ "Приватбанк" з метою отримання банківських послуг, у зв`язку з чим 15.06.2011 року підписав Анкету-заяву про приєднання до «Умов і Правил надання банківських послуг ПриватБанк» № б/н. Датою укладання договору є дата підписання позичальником заяви. Відповідач підтвердив свою згоду на те, що підписана заява разом з «Умовами та правилами надання банківських послуг», «Правилами користування платіжною карткою» та «Тарифами банку», які викладені на банківському сайті, складає між ним та банком договір, що підтверджується підписом у заяві.

Згідно заяви відповідач отримав кредитну картку «Універсальна», валюта – гривня, сума кредитного ліміту, базова процентна ставка – 3,0% на місяць, порядок погашення заборгованості по кредиту може проводитися шляхом внесення коштів на карту або шляхом списання коштів з дебетної карти.

14 червня 2018 року відбулась державна реєстрація та змінено найменування позивача з Публічне акціонерне товариства комерційний банк «Приватбанк» на Акціонерне товариство комерційний банк «Приватбанк».

Відповідно до ст. 526 ЦК України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог – відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст. ст. 610, 612 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання. Боржник вважається таким, що прострочив виконання, якщо він не виконав його у строк, передбачений умовами договору або встановлений законом.

Відповідно до ч.ч. 1,2 ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Згідно ст. 1054 ЦК України, обов`язком позичальника за кредитним договором є зокрема повернення кредиту та сплата процентів за користування ним.

Право кредитора, в даному випадку, вимагати від боржника повернення кредиту, передбачене ст. 1050 ЦК України.

Відповідач неналежно виконував умови договору та згідно з розрахунком банку, станом на 12.01.2020 року виникла заборгованість за кредитним договором у розмірі 15327,89 гривень, що складається з: 9733,69 грн. - заборгованість за тілом кредиту; 1634,48 грн. – заборгованість за відсотками нарахованими на прострочений кредит, згідно 625 ЦПК України; 2753,63 грн. – заборгованість за пенею, а також 500 грн. – штраф (фіксована частина), 706,09 грн. – штраф (процентна складова).

Щодо стягнення з відповідача штрафів (фіксованої частини та процентної складової), суд вважає дані вимоги безпідставними та такими, що не підлягають задоволенню виходячи з наступного.

Згідно з правовою позицією, викладеною у постанові Верховного Суду України від 21.10.2015 року у справі № 6-2003цс15, яка, відповідно до положень статті 360-7 ЦПК України, є обов`язковою для всіх судів України, цивільно-правова відповідальність – це покладення на правопорушника основаних на законі невигідних правових наслідків, які полягають у позбавленні його певних прав або в заміні невиконання обов`язку новим, або у приєднані до невиконаного обов`язку нового додаткового.

Покладання на боржника нових додаткових обов`язків як заходу цивільно-правової відповідальності має місце, зокрема, у випадку стягнення неустойки (пені, штрафу).

Відповідно до ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Штрафом є неустойка, яка обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання (частина 2 статті 549 ЦК України). Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання (частина 3 статті 549 ЦК України).

За положеннями статті 61 Конституції України ніхто не може бути двічі притягнутий до юридичної відповідальності одного виду за одне й те саме правопорушення.

Тобто, за змістом ст. 549 ЦК України пеня та штраф є різновидами неустойки як юридичної відповідальності, а не окремими видами штрафних санкцій. Пеня і штраф, як різновиди неустойки, обчислюються у відсотках саме від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання, можливість нарахування одного виду неустойки на інший виключається.

Отже, банк просить застосувати до боржника подвійну цивільно-правову відповідальність одного й того ж виду за одне й те ж саме порушення договірного зобов`язання (прострочення виконання грошового зобов`язання), що суперечить вимогам частини 1 ст. 61 Конституції України та частині 3 ст. 509 ЦК України, згідно з якими ніхто не може бути двічі притягнений до юридичної відповідальності одного виду за одне й те саме правопорушення, а зобов`язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.

Таким чином з відповідача на користь позивача підлягає стягненню заборгованість за кредитним договором у розмірі 14121,80 грн., що складається з 9733,69 грн. - заборгованість за тілом кредиту; 1634,48 грн. – заборгованість за відсотками нарахованими на прострочений кредит; 2753,63 грн. – заборгованість за пенею.

Відповідно до ст. 141 ЦПК України підлягають стягненню з відповідача пропорційно задоволеним вимогам судові витрати, а саме: сплачений судовий збір у розмірі 2102 грн.

Керуючись ст. ст. 16, 526, 610, 612, 625, 1050, 1054 ЦК України, ст. ст. 13, 19, 81, 82, 141, 263, 264, 265, 280, 282 ЦПК України, суд,

УХВАЛИВ:

Позовні вимоги Акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості - задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , адреса реєстрації: АДРЕСА_1 , на користь Акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк» (юридична адреса: м. Київ, вул. Грушевського, 1Д, код ЄДРПОУ 14360570) заборгованість за кредитним договором б/н від 15 червня 2011 року у розмірі 14121,80 грн., що складається з 9733,69 грн. - заборгованість за тілом кредиту; 1634,48 грн. – заборгованість за відсотками нарахованими на прострочений кредит; 2753,63 грн. – заборгованість за пенею.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , адреса реєстрації: АДРЕСА_1 , на користь Акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк» (юридична адреса: м. Київ, вул. Грушевського, 1Д, код ЄДРПОУ 14360570) судові витрати з оплати судового збору у розмірі 2102,00 грн.

В іншій частині позову відмовити.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене в день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд – якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Рішення може бути оскаржено позивачем в апеляційному порядку до Дніпровського апеляційного суду через Індустріальний районний суд м. Дніпропетровська шляхом подачі в 30-денний строк з дня проголошення рішення апеляційної скарги.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заяви про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

У відповідності до пункту 3 Розділу XII «Прикінцеві положення» ЦПК України, із змінами внесеними Законом № 540-IX від 30.03.2020 року, під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строк апеляційного оскарження та подання заяви про перегляд заочного рішення продовжується на строк дії такого карантину.

Суддя О.М. Мачуський