Ухвала суду № 89244555, 14.05.2020, Дніпровський районний суд м. Дніпродзержинська

Справа № 187/548/20

Провадження № 1-кп/209/381/20

У Х В А Л А

Іменем України

14 травня 2020 року Дніпровський районний суд м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області у складі колегії суддів: головуючого судді Решетник Т.О.,

суддів: Багбая Є.Д., Замкової Я.В.,

за участю секретаря - Шаповал А.В.,

прокурора – Несінова Ю.О.,

обвинуваченого – ОСОБА_1 ,

захисника обвинуваченого ОСОБА_1 – адвоката Поршик М.В.,

представника потерпілого - Кучерук А.В.,

розглянувши у підготовчому судовому засіданні в залі суду в м. Кам`янське кримінальне провадження, внесене в ЄРДР за № 12016040520000321, за обвинувальним актом відносно ОСОБА_1 , обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 191 КК України, -

ВСТАНОВИВ:

В провадженні Дніпровського районного суду м. Дніпродзержинська перебуває обвинувальний акт з додатками по кримінальному провадженню відносно ОСОБА_1 , обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 191 КК України.

Захисник обвинуваченого - адвокат Поршик М.В. заявив клопотання про повернення обвинувального акта прокурору з мотивів його невідповідності вимогам закону, зокрема п. 5 ч.2 ст. 291 КПК України. Так, обвинувальний акт відносно ОСОБА_1 не містить чітко визначених обставин обвинувачення, не зазначені деталі вчинення злочину, які утворюють його склад. Так, в обвинувальному акті зазначено: «з 19.05.2016 по 26.05.2016 р. ОСОБА_1 надав наказ невстановленим під час досудового розслідування особам, які не були обізнані в його протиправних намірах, на демонтування та вивезення у невстановленому напрямку, за допомогою спеціальної техніки підпірної металевої стінки причалу...». Не зрозуміло як при такому формулюванні обвинувачення ОСОБА_1 використовував службове становище. Крім того, в обвинувальному акті зазначено, що обвинувачений дав наказ особам, які невстановлені, однак нібито встановлено, що вони не були обізнані в його намірах. Також в обвинувальному акті зазначено, що ОСОБА_2 «...умисно заволодівши тим самим чужим майном, яким в подальшому розпорядився за власним розсудом». Таким чином, не зазначаються обставини заволодіння саме ОСОБА_1 майном та обставини розпорядження майном за власним розсудом, або наявність такої можливості. Таким чином, в обвинувальному акті не встановлений спосіб вчинення злочину, не встановлено осіб, які нібито отримували наказ на демонтування шпунта, не встановлено техніку яка нібито працювала, не встановлено обставини відчуження, привласнення, розпорядження майном. Викладені невідповідності, протиріччя обвинувачення роблять неможливим підготуватися до захисту, гарантованого Конвенцією.

Обвинувачений ОСОБА_1 підтримав клопотання захисника щодо повернення обвинувального акту прокурору, з викладених підстав.

Прокурор вважає, що під час досудового розслідування були дотримані всі вимоги КПК України, підстав для повернення обвинувального акту не вбачає, тому просив відмовити у задоволенні клопотання про повернення обвинувального акту.

Представник потерпілого Кучерук А.В. заперечував проти заявленого захисником обвинуваченого клопотання про повернення обвинувального акту прокурору, оскільки вважає його необгрунтованим, обвинувальний акт відповідає нормам КПК України.

Вислухавши учасників кримінального провадження, заявлене клопотання, дослідивши обвинувальний акт з додатками, колегія суддів приходить до наступних висновків.

Відповідно до ч. 3 ст. 314 КПК України у підготовчому судовому засіданні суд має право повернути обвинувальний акт якщо він не відповідає вимогам КПК України.

Згідно ст. 110 КПК України обвинувальний акт є процесуальним рішенням, яким прокурор висуває обвинувачення у вчиненні кримінального правопорушення і яким завершується досудове розслідування. Обвинувальний акт повинен відповідати вимогам, передбаченим у статті 291 цього Кодексу.

У відповідності до п.5 ч.2 ст. 291 КПК України, обвинувальний акт має містити виклад фактичних обставин кримінального правопорушення, які прокурор вважає встановленими, правову кваліфікацію кримінального правопорушення з посиланням на положення закону і статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність та формулювання обвинувачення.

Заслухавши учасників судового розгляду, дослідивши матеріали обвинувального акту, колегія суддів не вбачає підстав для його повернення, оскільки формулювання пред`явленого обвинувачення та обставини вчинення кримінального правопорушення є прерогативою сторони обвинувачення, питання щодо зміни обвинувачення може бути вирішено в порядку ст.338 КПК України, тому доводи захисника обвинуваченого з приводу недоліків обвинувального акту, можуть бути усунені прокурором під час судового розгляду, правові підстави для його повернення прокурору відсутні.

Керуючись ст.ст. 291, 314-316 КПК України, колегія суддів, -

ПостановиЛА:

У задоволенні клопотання захисника обвинуваченого – адвоката Поршик М.В. про повернення обвинувального акта прокурору - відмовити.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Головуючий суддя Т.О. Решетник

Судді: Є.Д. Багбая

Я.В. Замкова