Рішення № 892411, 30.07.2007, Господарський суд Одеської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

_______________________

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"30" липня 2007 р.

Справа № 25-8/132-07-4717

За позовом: ВАТ „Ізмаїлснабсервіс”

до відповідача: СВК „Агрофірма „Трояни”

про стягнення 7055,31грн.

Суддя Малярчук І.А.

В судових засіданнях приймали участь представники сторін:

Від позивача: Сердюченко Т.І., довіреність від 05.01.06р.

Від відповідача: не з’явився

В судовому засіданні 30.07.07р. приймали участь представники:

Від позивача: Сердюченко Т.І., довіреність від 05.01.06р.

Від відповідача: не з’явився

Суть спору: про стягнення з СВК „Агрофірма „Трояни” на користь ВАТ „Ізмаїлснабсервіс” пеню в сумі 3265,31грн., штраф в сумі 645грн., індекс інфляції в сумі 2486,62грн., 3% річних в сумі 658,12грн.

Ухвалою господарського суду Одеської області від 05.06.07р. суддею Атановою Т.О. порушено провадження у справі №8/132-07-4717 за позовом ВАТ „Ізмаїлснабсервіс” до СВК „Агрофірма „Трояни” про стягнення 47041грн.

Згідно розпорядження Голови господарського суду Одеської області Продаєвича В.О. №281-р від 13.06.07р., з огляду на перебування судді господарського суду Одеської області Атанової Т.О. на лікарняному, справу № 8/132-07-4717 передано на подальший розгляд судді Малярчук І.А.

Ухвалою господарського суду від 18.06.07р. суддею Малярчук І.А., прийнято до свого провадження справу №8/132-07-4717 за позовом ВАТ „Ізмаїлснабсервіс” до СВК „Агрофірма „Трояни” про стягнення 47041грн., у зв’язку з чим справі присвоєно № 25- 8/132-07-4717.

В процесі розгляду справи представником позивача надані суду уточнення позовних вимог від 30.07.07р., в яких останній виклав позовні вимоги у вищенаведеній остаточній редакції, навів нормативне обґрунтування заявлених позовних вимог, пояснив обставини справи.

Первинні позовні вимоги позивача складали: про стягнення з СВК „Агрофірма „Трояни” на користь ВАТ „Ізмаїлснабсервіс” заборгованість в сумі 12900грн., пеню в сумі 27329грн., штраф в сумі 3245грн., індекс інфляції в сумі 2034,42грн., 3% річних в сумі 1532,68грн.

Відповідач в судові засідання не з’являвся, відзив на позов та витребувані судом документи не подав. Справа розглядається у відповідності до ст. 75 ГПК України за наявними в ній документами.

Розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, оцінивши докази у їх сукупності, суд встановив наступне:

31.05.06р. між ВАТ „Ізмаїлснабсервіс” ( Продавець) та СВК „Агрофірма „Трояни” ( Покупець) був укладений договір купівлі-продажу аміачної селітри № 21, п.1.1. якого передбачено, що Продавець зобов’язується продати, а Покупець прийняти та оплатити селітру аміачну за ціною та кількістю згідно товарних накладних на умовах, викладених далі по тексту.

Відповідно до п. п. 1.2., 1.3. договору загальна сума договору складає 65000 ( шістдесят п’ять тисяч) грн. Селітра аміачна вважається прийнятою Покупцем з дня видачі її за товарними накладними.

Згідно п.п. 2.1., 2.2. договору вартість однієї тони селітри аміачної складає 1180 (одна тисяча сто вісімдесят)грн. Оплата проводиться з відстрочкою платежу до 10.06.06р.

На виконання умов договору купівлі-продажу позивачем було поставлено відповідачу аміачну селітру на загальну суму 64900грн., що підтверджується доданими до матеріалів справи накладною №129 від 02.06.06р. на суму 64900грн. та довіреністю №544540 від 02.06.06р.

Однак, відповідач виконав умови договору не належним чином, провів часткову оплату отриманого товару в сумі 52000грн., що підтверджується прибутковим касовим ордером №348 від 01.08.07р., банківськими виписками, у зв’язку з чим неоплаченою залишилась заборгованість в сумі 12900грн.

В процесі розгляду господарським судом данної справи відповідачем проведено оплату заборгованості за договором купівлі-продажу №21 від 31.05.06р. в сумі 12900грн. про що свідчать додані до матеріалів справи прибутковий касовий ордер від 25.06.07р., банківські виписки, у зв’язку з чим позивач уточнив заявлені позовні вимоги, виключивши з їх складу позовну вимогу про стягнення з відповідача основної заборгованості в сумі 12900грн.

Проаналізувавши наявні матеріали справи, чинне законодавство, в їх сукупності, суд вважає заявлені позивачем позовні вимог правомірними, такими, що відповідають дійсним обставинам справи з огляду на наступне.

Обгунтовуючи заявлені позовні вимоги щодо стягнення пені в сумі 3265,31грн. та штрафу в сумі 645грн. позивач посилається на п. 3.1. договору купівлі-продажу №21 від 31.05.06р., згідного якого за порушення строку оплати селітри аміачної Покупець оплачує пеню в розмірі 0,5% від вартості неоплаченої селітри аміачної за кожний день прострочення, а також штраф в розмірі 5% від суми невиконаного зобов’язання.

Засадами чинного Цивільного кодексу України в редакції від 16.01.03 р. передбачено, що виконання зобов’язання може забезпечуватись неустойкою, порукою, гарантією, притриманням, завдатком (п.1 ст. 546 ЦК України).

Правочин щодо забезпечення виконання зобов’язання вчиняється у письмовій формі (п.1 ст. 547 ЦК України).

Неустойкою (штрафом , пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов’язання. Штраф є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов’язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов’язання за кожний день прострочення виконання (ст. 549 ЦК України).

Предметом неустойки може бути грошова сума, рухоме і нерухоме майно. Якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства. Розмір неустойки, встановлений законом, може бути збільшений у договорі. Сторони можуть домовитись про зменшення розміру неустойки, встановленого актом цивільного законодавства, крім випадків, передбачених законом (п.п. 1,2 ст.551 ЦК України).

При перевірці розрахунку позивача суми пені, судом було виявлено, що позивачем була обчислена пеня в сумі 3265,31грн., яка є меншою у відношенні до розрахованої судом, однак з огляду на заявлену позивачем позовну вимогу про стягнення пені саме в сумі 3265,31грн., судом підлягає стягненню сума пені, викладена в редакції позивача.

Таким чином, судом в повній мірі задовольняються заявлені позивачем позовні вимоги щодо стягнення пені в сумі 3265,31грн., штрафу в сумі 645грн.

Крім того, позивачем заявлено позовні вимоги, про стягнення з відповідача індекс інфляції в сумі 2486,62грн., 3% річних в сумі 658,12грн.

Частиною 2 ст. 625 ЦК України в редакції від 16.01.03 р. передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Враховуючи вищевикладене, суд задовольняє позовні вимоги ВАТ „Ізмаїлснабсервіс” щодо стягнення з відповідача індекс інфляції в сумі 2486,62грн., 3% річних в сумі 658,12грн.

Відповідно до ст.32 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Статтею 33 ГПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об’єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом (ст.43 ГПК України).

З огляду на зазначене, суд вважає заявлені позивачем позовні вимоги щодо стягнення з СВК „Агрофірма „Трояни” пені в сумі 3265,31грн., штрафу в сумі 645грн., індексу інфляції в сумі 2486,62грн., 3% річних в сумі 658,12грн. доведеними та такими, що відповідають дійсним обставинам справи, у зв’язку з чим задовольняє їх в повній мірі.

Згідно ст. 49 ГПК України позивачу за рахунок відповідача відшкодовуються судові витрати, а саме 102грн. державного мита, 118 грн. витрат на оплату інформаційно-технічного забезпечення судового процесу.

Керуючись ст.ст.44, 49, ст.ст. 82-85 ГПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

1. Задовольнити позов повністю.

2 Стягнути з СВК „Агрофірма „Трояни” (68711, Одеська область, Болградський район, с. Нові Трояни, вул. Школьна, 13, код ЄДРПОУ 33010513) на користь ВАТ „Ізмаїлснабсервіс” (68670, Одеська область, Ізмаїльський район, с. Саф’яни, вул. Зелена, 34, код ЄДРПОУ 05409461) 3265 (три тисячі двісті шістдесят п’ять ) грн. 31 коп. пені, 645 (шістсот сорок п’ять) грн. 31 коп. штрафу, 2486 ( дві тисячі чотириста вісімдесят шість) 62 коп. індекс інфляції, 658 (шістсот п’ятдесят вісім ) грн. 12 коп. три проценти річних, 102 (сто дві) грн. державного мита, 118 (сто вісімнадцять) грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3. Видати ВАТ „Ізмаїлснабсервіс” довідку про повернення надлишково сплаченого державного мита в сумі 373 (триста сімдесят три) грн.

Рішення господарського суду набирає законної сили згідно зі ст. 85 ГПК України, після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття.

Суддя