Постанова № 89240973, 08.05.2020, Хаджибейський районний суд міста Одеси (до 25.04.2025 - Малиновський районний суд м. Одеси)

Справа №521/5888/20

Номер провадження 3/521/3683/20

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08.05.2020 року м. Одеси

Cуддя Малиновського районного суду м. Одеси Поліщук І.О., розглянувши матеріали, що надійшли з Головного управління ДПС в Одеській області ДПСУ, щодо притягнення до адміністративної відповідальності

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що працює директором КПЕМЗО «ОДЕСМІСЬКСВІТЛО», який мешкає за адресою: АДРЕСА_1

за скоєння адміністративного правопорушення, передбаченного ч.1 ст. 163-1 КУпАП,

ВСТАНОВИВ:

До Малиновського районного суду м. Одеси з ГУ ДПС в Одеській області ДПСУ надійшов матеріал про адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 163-1 КУпАП про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 .

Відповідно до матеріалів справи, встановлено, що директор КПЕМЗО «ОДЕСМІСЬКСВІТЛО» ОСОБА_1 вчинив правопорушення яке виразилось у порушенні ведення бухгалтерського та податкового обліку згідно акту перевірки від 18.02.2020 № 82/15-32-05-01/03350568: п. 44.1. ст. 44, п.п. 134.1.1 п. 134.1 ст. 134 ПК України у зв`язку із чим занижено податок на прибуток, ч. 1 ст. 163-1 Кодексу України від 07.12.84р. № 8073-Х «Про адміністративні правопорушення», зі змінами та доповненнями.

За даним фактом головним державним ревізором-інспектором відділу позапланових перевірок ризикових платників та збору податкової інформації управління податкових перевірок, трансфертного ціноутворення та міжнародного оподпткування ГУ ДПС в Одеській області ДПСУ Кордон Н.А. відносно ОСОБА_1 було складено протокол № 6/15-32-05-08 від 31.03.2020 року про адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст. 163-1 КУ про АП.

ОСОБА_1 в судове засідання не з`явився, про час і дату судового засідання був повідомлений належним чином, через канцелярію суду надав письмові заперечення на протокол про адміністративне правопорушення № 6/15-32-05-08 від 31.03.2020 року про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за скоєння адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 163-1ч. 1 КУпАП. В даному запереченні вказано, що КУ про АП визначено форму і основні елементи змісту протоколу про адміністративне правопорушення. В ньому, зокрема, повинно бути викладені всі обставини вчинення правопорушення, встановлені на підставі сукупності досліджених доказів, які наведені на обґрунтування наявності складу правопорушення і правильності його юридичної кваліфікації. У відповідності до ст. 245 КУпАП, суд має повно, всебічно і об`єктивно з`ясувати обставини кожної справи, вирішуючи її в точній відповідності до вимог чинного законодавства. Відповідно до ст. 278 КУпАП, орган (посадова особа) при підготовці до розгляду справи про адміністративне правопорушення вирішує питання: чи правильно складено протокол та інші матеріали справи про адміністративне правопорушення. Згідно ст. 280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративної відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують та обтяжують відповідальність, чи заподіяно матеріальну шкоду, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Відповідальність за ст. 163-1 КУпАП передбачено відповідальність, зокрема за порушення керівниками та іншими посадовими особами підприємств, установ, організацій встановленого законом порядку ведення податкового обліку. Відповідно до п. 56.1. ст. 56 Податкового кодексу України рішення, прийняті контролюючим органом, можуть бути оскаржені в адміністративному або судовому порядку. Процедура адміністративного оскарження вважається досудовим порядком вирішення спору щодо визнання недійсним рішення контролюючого органу. Відповідно до п. 58.1 ст. 58 та п. 86.8 ст. 86 Податкового кодексу України на підставі акта перевірки податковим органом приймається податкове повідомлення-рішення протягом 15 робочих днів з дня, наступного за днем вручення платнику податків акта перевірки, а за наявності заперечень до акта перевірки приймається з урахуванням висновку про результати розгляду заперечень до акта - протягом трьох робочих днів, наступних за днем розгляду заперечень і надання письмової відповіді платнику податків. Єдиним доказом, яким оперує податкова служба є акт складений за результатами перевірки. Разом з тим, акт не породжує жодних правових наслідків, а є лише підставою для прийняття податкових повідомлень – рішень, які станом на момент розгляду даного протоколу не прийняті. Звертається увага суду, що як зазначено в Постановах Великої Палати Верховного Суду: від 20 листопада 2018 року у справі № 9901/633/18; від 22 березня 2018 року у справі № 800/559/17;від 03 квітня 2018 року № 9901/152/18; від 30 травня 2018 року у справі № 9901/497/18; від 20 березня 2019 року по справі № 810/5854/14; - акт перевірки є лише службовим документом, що фіксує проведення перевірки та висновки інспектора щодо наявності чи відсутності порушень вимог законодавства, не породжує, не змінює та не звужує права особи, не встановлює для неї додаткових обов`язків та не покладає відповідальність. ОСОБА_1 зазанчає, що у цьому випадку акт перевірки, в якому відображено узагальнений опис виявлених перевіркою порушень законодавства, що в свою чергу відповідає встановленим правилам складання акта перевірки, не є правовим документом, який встановлює відповідальність суб`єкта господарювання та, відповідно, не є актом індивідуальної дії. Обов`язковою ознакою дій суб`єкта владних повноважень, які можуть бути оскаржені до суду, є те, що вони безпосередньо породжують певні правові наслідки для суб`єктів відповідних правовідносин і мають обов`язковий характер. Висновки, викладені у акті, не породжують обов`язкових юридичних наслідків. Згідно з п. 86.7 ст. 86 Податкового кодексу України контролюючим та іншим державним органам забороняється використовувати акт перевірки як підставу для висновків стосовно взаємовідносин платника податків з його контрагентами, якщо за результатами складення акта перевірки податкове повідомлення-рішення не надіслано (не вручено) платнику податків або воно вважається відкликаним відповідно до статті 60 цього Кодексу. Податковим законодавством передбачено дворівневу процедуру оскарження рішень органів податкової служби та поширено презумпцію не винуватості на процедуру оскарження. Звертається увага суду, що на момент розгляду даної справи КПЕМЗО «ОДЕСМІСЬКСВІТЛО» акт документальної планової виїзної перевірки № 82/15-32-05-01/03350568 від 18.02.2020 року не отримував. Однак, під час ознайомлення із матеріалами справи було встановлено, що наявний акт від 18.02.2020 року № 171/15-32-05-01/033350568 Про неможливість вручення та підписання акту документальної планової виїзної перевірки № 82/15-32-05-01/03350568 від 18.02.2020 року КПЕМЗО «ОДЕСМІСЬКСВІТЛО». ОСОБА_1 зазначає, що даний акт є не належним доказом з огляду на наступне. В акті зазначено: «Перевірку проведено з відома директора КПЕМЗО «ОДЕСМІСЬКСВІТЛО» ОСОБА_1 та в присутності головного бухгалтера ОСОБА_2 . За результатами перевірки складено акт № 82/15-32-05-01/03350568 від 18.02.2020р. 18.02.2020 року здійснено виїзд за податковою адресою підприємства: 65091, м. Одеса, вул. Середня, буд. 37 для ознайомлення з актом перевірки та його підписання. Ув`язку із тим, що посадові особи підприємства, а саме директор ОСОБА_1 та головний бухгалтер ОСОБА_2 відсутні за місцезнаходженням підприємства (за податковою інформацією), не уявляється можливим ознайомити їх з актом перевірки та вручити його». В першому абзаці акту про неможливість вручення зазначено, що перевірку проведено з відома директора та в присутності головного бухгалтера ОСОБА_2 , а в іншому пункті податковий орган зазначає, що директор та головний бухгалтер відсутні за місцезнаходженням підприємства. Також, в акті перевірки на сторінці 2 податковим органом зазначено, що перевірку проведено з відома директора та в присутності головного бухгалтера ОСОБА_2 . Отже, із документів податкового органу, можна встановити, що головний бухгалтер ОСОБА_2 постійно була присутня протягом всього терміну проведення перевірки та мала можливість та бажання отримати акт та подати заперечення на акт, однак податковим органом акт не вручено та складено свій акт про не можливість вручення акту перевірки, що є неправдивою інформацією, що спростовується самим податковим органом в акті. Зазначене твердження дає підстави вважати, що податковий орган вводить суд в оману, зазначаючи неправдиву інформацію. Звертається увага суду, що КПЕМЗО «ОДЕСМІСЬКСВІТЛО» є комунальною установою засновником якого є Одеська міська рада. Відповідно до робочого графіку, директор та головний бухгалтер в робочі дні зобов`язані постійно знаходитися на робочому місті за адресою: АДРЕСА_2 . Відсутність на робочому місці без поважних причин є не допустимим та має наслідки звільнення. Отже, 18.02.2020 року (на час складення акту про неможливість вручення та підписання акту документальної планової виїзної перевірки) директор ОСОБА_1 та головний бухгалтер ОСОБА_2 перебували на своїх робочих місцях із 9:00 до 18:00. Даний факт можуть підтвердити інші працівники КПЕМЗО «ОДЕСМІСЬКСВІТЛО». Однак, податковий орган складає документ, в якому зазначає недостовірну інформацію та надає до суду. Означеними діями, податковий орган не тільки вводить суд в оману, але позбавляє КПЕМЗО «ОДЕСМІСЬКСВІТЛО» права надати заперечення на акт передбачене Податковим кодексом України. На момент подання до суду податковим органом матеріалів про притягнення його, ОСОБА_1 , до адміністративної відповідальності, КПЕМЗО «ОДЕСМІСЬКСВІТЛО» очікує акт перевірки для початку процедури адміністративного оскарження. Тобто, на день розгляду матеріалів протоколу процес оскарження акту перевірки № 82/15-32-05-01/03350568 від 18.02.2020 не завершився, у зв`язку з чим, не встановлена подія та склад адміністративного правопорушення. Таким чином, контролюючим органом, в порушення вимог податкового законодавства, подано до суду матеріали про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності, ще до закінчення процедури адміністративного оскарження. В оскаржуваному протоколі податковим органом зазначено порушення – занижено податок на прибуток. Однак зазначаємо, що дане твердження не можливо встановити із наданих до протоколу копії сторінок 1, 2, 47, 48 акту перевірки від 18.02.2020 року. Податковим органом надано лише перші та останні сторінки акту перевірки, де про заниження податку на прибуток нічого не сказано та дане твердження не обґрунтовано. Додатково зазначено, що податковий орган 31.03.2020 року склав протокол про адміністративне правопорушення за адресою: 65091, м. Одеса, вул. Середня, буд. 37 (юридична адреса підприємства). Згідно протоколу про адміністративне правопорушення, він, ОСОБА_1 , від підпису відмовився. Однак, 31.03.2020 року податковий орган на юридичну адресу КПЕМЗО «ОДЕСМІСЬКСВІТЛО» не виходив. Будь-кого складання протоколу не відбувалося. Він, ОСОБА_1 , цілий робочий день знаходився на робочому місці. Оформлення матеріалів про адміністративне правопорушення за відсутності особи, яка притягується до адміністративної відповідальності призвело до порушення зазначених вище вимог ст. 256 КУпАП та його прав, відповідно, так як він був позбавлений права надавати пояснення та зауваження щодо змісту протоколу, користуватися процесуальними правами, наданими йому ст. 268 КУпАП, які останньому також не роз`яснювались. Вважає, що податковий орган надає до суду недостовірну інформацію та вводить суд в оману. Відповідно до пункту 109.1 ст.109 Податкового кодексу України податковими правопорушеннями є протиправні діяння (дія чи бездіяльність) платників податків, податкових агентів, та/або їх посадових осіб, а також посадових осіб контролюючих органів, що призвели до невиконання або неналежного виконання вимог, установлених цим Кодексом та іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи. ОСОБА_1 вважає, що матеріали справи не містять доказів та належного обґрунтування об`єктивної сторони правопорушення, що не відповідає принципам законності та суперечить ст. 7, 9 КУпАП. Відносини за якими складено протокол про адміністративне правопорушення є неузгодженим, тому на час розгляду справи в суді не можуть бути належним доказом його вини. Вважає, що протокол про адміністративне правопорушення № 6/15-32-05-08 від 31.03.2020 відносно нього, директора КПЕМЗО «ОДЕСМІСЬКСВІТЛО» ОСОБА_1 , є протиправним та складений за суб`єктивним припущенням державного ревізора – інспектора.

Представник ОСОБА_1 адвокат Домущі В. в судовому засіданні заперечив проти означеного протоколу, вважає позицію податкового органу необґрунтованою, а протокол протиправним та таким, що підлягає скасуванню, так як він складений з істотними порушеннями, а викладені у ньому обставини нічим не підтверджуються. Підтримав заперечення ОСОБА_1 та просив суд закрити провадження по справі, за викладених у запереченні обставинах.

Перевіривши матеріали справи, пояснення ОСОБА_1 та адвоката Домущі В., суддя вважає що в діях ОСОБА_1 відсутній склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 163-1 КпАП України, за кваліфікуючою ознакою, порушення порядку проведення розрахунків.

Відповідно до ст. 62 Конституції України обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

Пунктом 1 ст. 247 КУпАП визначено, що провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за відсутності події і складу адміністративного правопорушення.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 9-11, 163-1, 221, 247, 252, 283, 284 КпАП України, суддя,-

ПОСТАНОВИВ:

Закрити провадження у справі про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , за ч. 1 ст. 163-1 КУпАП за відсутністю в його діяннях події та складу адміністративного правопорушення.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником або на неї може бути, внесено протест прокурора протягом десяти днів з дня винесення постанови.

Суддя: Поліщук І.О.