Рішення № 89240964, 15.05.2020, Хаджибейський районний суд міста Одеси (до 25.04.2025 - Малиновський районний суд м. Одеси)

Справа №521/2066/20

Провадження №2/521/1853/20

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 травня 2020 року м. Одеса

Малиновський районний суд м. Одеси в складі:

головуючого судді - Леонова О.С.,

при секретарі судового засідання - Шабалдак О.А.

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Одеського міського центру зайнятості та ОСОБА_2 про визнання трудового договору припиненим та зняття його з реєстрації, -

ВСТАНОВИВ:

1. Описова частина

Короткий зміст позовних вимог та заперечень на позов

У лютому 2020 року ОСОБА_1 звернулася до Малиновського районного суду м. Одеси з позовом до Одеського міського центру зайнятості та ОСОБА_2 , в якому просить суд визнати припиненим трудовий договір укладений між ОСОБА_2 та ОСОБА_1 та зняти його з реєстрації.

В обґрунтування своїх позовних вимог зазначила наступне.

01.11.2002 року між позивачем ОСОБА_1 та ОСОБА_2 було укладено безстроковий трудовий договір, який зареєстровано в Одеському міському центі зайнятості за № 3347 від 08.11.2002 року. Фактично за вищезазначеним трудовим договором позивач працювала до 31.01.2003 року, після чого її було звільнено з займаної посади.

Станом на час звернення до суду відповідач ОСОБА_2 договір з реєстрації в центрі зайнятості не зняв, у зв`язку з чим позивачка не може реалізувати свої соціальні та конституційні права, оскільки договір обліковується у центрі зайнятості до цього часу.

Ухвалою суду від 25.02.2020 року відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче судове засідання.

Заяви, клопотання, інші процесуальні дії у справі (забезпечення доказів, вжиття заходів забезпечення позову, зупинення і поновлення провадження, тощо): не застосовувалися.

У призначене останнє судове засідання сторони по справі не з`явилися.

Позивач в судове засідання не з`явилася, подала до суду клопотання про розгляд справи за її відсутності, в якій додатково вказав, що заявлені позовні вимоги підтримує в повному обсязі та просить суд ухвалити рішення (вхід.№18434 від 05.05.2020 року).

Від представника Одеського міського центру зайнятості Трусової Ю.В., яка діє на підставі довіреності №457/19/01 від 03.03.2020 року, через канцелярію суду надійшов відзив на позов (вхід.№15584 від 13.04.2020 року) в якому зазначила, що відповідач позов не визнає, з огляду на те, що Одеський міський центр зайнятості є неналежним відповідачем по справі та не вчиняв будь-яких дій спрямованих на порушення прав позивачки.

Відповідач ОСОБА_2 в судове засідання не з`явився, про причини неявки до суду не повідомив, викликався до суду в порядку передбаченому ст. 128 ЦПК України.

Згідно ч. 2 ст. 247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

2. Мотивувальна частина

Фактичні обставини, встановлені судом

Дослідивши обставини справи та наявні докази, суд вважає, що позов підлягає задоволенню частково з наступних підстав.

Судом встановлено, що 01.11.2002 року між ОСОБА_2 та ОСОБА_1 було укладено трудовий договір №0061, який було зареєстровано у Одеському міському центрі зайнятості 08.11.2002 року №3347 (а.с.9).

Позивач при зверненні до суду вказала, що фактично працювала за вказаним трудовим договором до 31.01.2003 року, в той день же її було звільнено з посади.

Як вбачається з копії свідоцтва про одруження виданого Першим відділом реєстрації актів громадянського стану Малиновського районного управління юстиції м. Одеси виданого 21.03.2003 року, позивачка після реєстрації шлюбу змінила прізвище з « ОСОБА_1 » на « ОСОБА_1 » (а.с.37). 11.07.2007 року вказаний шлюб було розірвано, після розірвання шлюбу позивачці залишено прізвище « ОСОБА_1 ».

Також, згідно копії свідоцтва про шлюб виданого Першим Малиновським відділом реєстрації актів цивільного стану Одеського міського управління юстиції 20.11.2010 року після реєстрації шлюбу ОСОБА_1 , змінила прізвище на « ОСОБА_1 » (а.с.39).

Згідно витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань (№1006308721 від 09.02.2020 року), 21.07.2014 року внесено запис про державну реєстрацію припинення підприємницької діяльності фізичною особою-підприємцем ОСОБА_2 (а.с.11-17).

Позивачем не надано до суду доказів вчинення Одеський міський центр зайнятості будь-яких дій спрямованих на порушення прав позивачки.

Відповідач ОСОБА_2 , відзив на позов не надав, своїм правом бути присутнім в судовому засідання не скористався.

Враховуючи вищевикладене, суд прийшов до висновку про можливість часткового задоволення позовних вимог про визнання припиненим трудового договору та зняття його з реєстрації.

Мотиви, з яких виходить суд та застосовані норми права

Статтею 43 Конституції України передбачено, що кожен має право на працю, що включає можливість заробляти собі на життя працею, яку він вільно обирає або на яку вільно погоджується. Використання примусової праці забороняється.

В статті 4 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод закріплено, що ніхто не може бути присилуваний виконувати примусову чи обов`язкову працю.

Відповідно до ч.1 ст. 21 КЗпП України, трудовий договір є угода між працівником і власником підприємства, установи, організації або уповноваженим ним органом чи фізичною особою, за якою працівник зобов`язується виконувати роботу, визначену цією угодою, з підляганням внутрішньому трудовому розпорядкові, а власник підприємства, установи, організації або уповноважений ним орган чи фізична особа зобов`язується виплачувати працівникові заробітну плату і забезпечувати умови праці, необхідні для виконання роботи, передбачені законодавством про працю, колективним договором і угодою сторін.

Трудовий договір може бути укладений на визначений строк, встановлений за погодженням сторін. (п. 2 ст. 23 КЗпП України).

Згідно із ст. 22 КЗпП України, відповідно до Конституції України будь-яке пряме або непряме обмеження прав чи встановлення прямих або непрямих переваг при укладенні, зміні та припиненні трудового договору не допускається.

Згідно із ч.1 ст.4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Розірвання трудового договору, укладеного між працівником і фізичною особою, яка використовує найману працю, має свої особливості.

Відповідно до п.8 Порядку реєстрації трудового договору між працівником і фізичною особою, яка використовує найману працю, затвердженого наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 8 червня 2001 року № 260, у разі закінчення строку трудового договору або припинення його дії достроково в трудовому договорі фізична особа робить запис про підстави його припинення з посиланням на відповідні статті Кодексу законів про працю України, про що сторони повідомляють центр зайнятості, який зареєстрував трудовий договір.

Пунктом 9 вказаного Порядку визначено, що відповідальна особа центру зайнятості протягом трьох робочих днів знімає трудовий договір з реєстрації, про що робить відповідний запис у книзі реєстрації трудових договорів. Фізична особа робить запис про підстави припинення трудового договору з посиланням на відповідні статті КЗпП України в третьому примірнику трудового договору, який після реєстрації зберігається в центрі зайнятості, і найманий працівник засвідчує своїм підписом припинення в третьому примірнику. На підставі цього відповідальна особа центру зайнятості знімає трудовий договір з реєстрації, про що робиться запис у книзі реєстрації трудових договорів та запис на трьох примірниках трудового договору про зняття з реєстрації трудового договору.

Таким чином, запис на примірниках трудового договору про його зняття з реєстрації робиться на підставі здійсненого фізичною особою-підприємцем запису про підстави припинення такого договору.

Згідно наказу Міністерства праці та соціальної політики України «Про затвердження форми трудового договору між працівником і фізичною особою» від 8 червня 2001 року № 260 та Порядку реєстрації трудового договору між працівником і фізичною особою Державний центр зайнятості є органом, на який покладено функції реєстрації (зняття з реєстрації) трудових договорів, які укладаються із фізичними особами-роботодавцями та найманими працівниками, а також підтвердження записів, внесених фізичними особами-роботодавцями до трудових книжок працівників. Зняття з реєстрації у центрі зайнятості трудового договору можливо за умови звернення до нього обох сторін трудових відносин. У разі виникнення трудового спору між сторонами трудових відносин фізичною особою-роботодавцем та найманим працівником, а також у разі відсутності однієї із сторін у центрі зайнятості, підставою для зняття трудового договору з реєстрації є рішення суду, яке набрало законної сили, про припинення дії трудового договору. Із змісту ст. 21 КЗпП У країни випливає, що трудовий договір є двохстороннім договором між працівником та роботодавцем, які по відношенню один до одного мають відповідні права та обов`язки. Інші суб`єкти мають право втручання у взаємовідносини цих сторін лише у випадках та в порядку передбаченому чинним законодавством.

Відповідно до п. 1 ч.1 ст.36 КЗпП України підставою припинення трудового договору є угода сторін. Відповідальна особа центру зайнятості протягом трьох днів знімає розірваний сторонами (підприємцем та найманим працівником) трудовий договір з реєстрації, про що робиться відмітка у книзі реєстрації трудових договорів.

Оскільки позивач фактично позбавлений можливості розірвати трудовий договір, укладений між ФОП ОСОБА_2 та ОСОБА_1 суд дійшов висновку про часткове задоволення позову.

Розірвання вказаного трудового договору є підставою для його зняття із реєстрації у Одеському міському центрі зайнятості.

Відмовляючи у задоволені позову в частині зобов`язання Одеського міського центру зайнятості зняти з реєстрації трудовий договір №0061 від 01.11.2002 року, між працівником і фізичною особою, укладений між ОСОБА_2 та ОСОБА_1 , зареєстрований у Одеському міському центрі зайнятості за № 3347 від 08.11.2002 року суд виходив з наступного.

Відповідно до ч.1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідно до вказаних норм закону позивач, звертаючись до суду з позовом, повинен довести факт порушення невизнання чи оспорення його прав свобод чи інтересів саме вказаним ним відповідачем.

Оскільки позивачем не надано до суду доказів вчинення Одеський міський центр зайнятості будь-яких дій спрямованих на порушення прав позивачки, тому у задоволенні позову в частині вимог до Одеського міського центру зайнятості слід відмовити.

Керуючись ст.43 Конституції України, ст. ст. 5-1, 22, 38 КЗпП України, ст. 15, 81, 89, 258-259, 268 ЦПК України, суд -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) до Одеського міського центру зайнятості (65072, м. Одеса, вул. Генерала Петрова, буд. 22-В, ЄДРПОУ - 35358018) та ОСОБА_2 ( АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_1 ) про визнання трудового договору припиненим та зняття його з реєстрації, - задовольнити частково.

Визнати трудовий договір за №0061 від 01 листопада 2002 року між працівником і фізичною особою, укладений між ОСОБА_2 та ОСОБА_1 , зареєстрований у Одеському міському центрі зайнятості за № 3347 від 08.11.2002 року, припиненим з 01 лютого 2003 року.

Встановити порядок виконання рішення суду, згідно з яким після набрання рішенням законної сили воно є підставою для Одеського міського центру зайнятості зняти з реєстрації трудовий договір №0061 від 01.11.2002 року, між працівником і фізичною особою, укладений між ОСОБА_2 та ОСОБА_1 , зареєстрований у Одеському міському центрі зайнятості за № 3347 від 08.11.2002 року.

В іншій частині позову - відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Одеського апеляційного суду через суд першої інстанції шляхом подачі апеляційної скарги протягом 30 днів з дня його проголошення.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення буде складено до 15.05.2020 року.

Головуючий: О.С. Леонов

15.05.20