Рішення № 89240030, 05.05.2020, Господарський суд Харківської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під`їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-14, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

________________

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"05" травня 2020 р.м. ХарківСправа № 922/175/20

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Шатернікова М.І.

при секретарі судового засідання Цірук О.М.

розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження справу

за позовом Регіонального відділення Фонду державного майна України по Харківській, Донецькій та Луганській областям, м. Харків (61057, м. Харків, майдан Театральний, 1; ідент. код 43023403)

до Фізичної особи-підприємця Бєлєвцова Олега Володимировича ( АДРЕСА_1 ; ідент. номер НОМЕР_1 )

про стягнення 22125,54 грн.

за участю представників:

позивача - Шафоростова О.М. (дов. № 58 від 26.12.2019)

відповідача - не з`явився

ВСТАНОВИВ:

Регіональне відділення Фонду державного майна України по Харківській, Донецькій та Луганській областям 22.01.2020 р. звернулось до Господарського суду Харківської області з позовною заявою до Фізичної особи-підприємця Бєлєвцова Олега Володимировича, в якій просить суд стягнути з відповідача заборгованість по орендній платі за договором оренди № 6775-Н від 19.06.2019 р., укладеним між Регіональним відділенням Фонду державного майна України по Харківській області та ФОП Бєлєвцовим Олегом Володимировичем в сумі 22125,54 грн., з яких 20725,88 грн. основний борг за період з червня 2019р. по жовтень 2019р., 1399,66 грн. пеня, нарахована за період з 15.07.2019р. по 09.12.2019р. (включно). Судові витрати просить покласти на відповідача.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 27.01.2020 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі № 922/175/20; постановлено справу розглядати за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін.

У судовому засіданні 25.02.2020 з розгляду справи № 922/175/20 постановлено протокольну ухвалу про оголошення перерви у судовому засіданні до 24.03.2020 р. об 11:00, в порядку ч. 2 ст. 216 ГПК України.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 23 березня 2020 року, задля дотримання карантинного режиму та недопущення поширення гострих респіраторних захворювань та коронавірусу COVID-19, судом було застосовано принцип "розумного строку" тривалості провадження, повідомлено учасників справи, що судове засідання у справі № 922/175/20, призначене на 24.03.2020 об 11:00, не відбудеться та перепризначено проведення судового засідання у справі на 08.04.2020 р. о 10:00.

В призначене на 08.04.2020 судове засідання представники сторін не прибули, у зв`язку з чим було оголошено перерву в судовому засіданні з розгляду справи № 922/175/20 по суті до "05" травня 2020 р. о 10:00, про що постановлено відповідну ухвалу.

У наданому до суду відзиві на позов (вх. 8432 від 06.04.2020 р.) відповідач проти позовних вимог заперечує, вказуючи, що відповідач, як орендар, був позбавлений можливості користуватись найманим майном, а відтак вимоги про стягнення заборгованості є безпідставними та не підлягають задоволенню.

Позивач, у наданій відповіді на відзив (вх. 9907) спростовує твердження відповідача вказуючи, що відповідач не виконав свої зобов`язання за договором зі сплати орендної плати в розмірі 20725388 грн., та не надав будь-яких достовірних доказів на підтвердження перешкод у користуванні орендованим майном.

В призначене на 05.05.2020 судове засідання представники сторін не прибули, яка представників сторін не була визначена обов`язковою. Разом з тим від останніх не надходило клопотань про відкладення розгляду справита/або із зазначенням про бажання бути присутніми у судовому засіданні та наведенням обставин, що перешкоджають розгляду справи по суті. Натомість сторонами чітко визначена правова позиція щодо предмету спору, викладена у заявах по суті спору, наданих до матеріалів справи.

Розглянувши у судовому засіданні справу, з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, всебічно та повно перевіривши матеріали справи та надані учасниками судового процесу докази, суд встановив наступне.

19.06.2019р. між Регіональним відділенням Фонду державного майна України по Харківській області (орендодавець, позивач) та Фізичною особою-підприємцем Бєлєвцовим Олегом Володимировичем (орендар, відповідач) було укладено договір оренди № 6775-Н, відповідно до п.1.1. якого орендодавець передає, а орендар приймає в строкове платне користування державне окреме індивідуально визначене майно: нежитлові приміщення напівпідвалу - кім.№ І-ХVІІ площею 268,9 кв.м та 1-го поверху частина кім. № 1 площею 80,3 кв.м, кім. №№ 10,11,12 та частина кім. № 2, 4-9 площею 18,9 кв.м (46,1%- місця загального користування) площею 124,7 кв.м одноповерхової будівлі магазину, літ. "А-1" (далі - Майно), загальною площею 393,6 кв.м., за адресою: АДРЕСА_2, що не увійшло під час приватизації до статутного капіталу ЗАТ "Солоницівський комбінат меблевих деталей" (ліквідовано), вартість якого визначена згідно з висновком про вартість на "15" березня 2019р. і становить за незалежною оцінкою 1 110 200,00 грн., без ПДВ.

Означений договір було нотаріально посвідчено приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу Харківської області Луценко В.С. та зареєстровано в реєстрі за № 1980.

Мета оренди була визначена пунктом 1.2. договору оренди від 19.06.2019 р. № 6775-Н: розміщення суб`єкта господарювання, що здійснює побутове обслуговування населення (лазня загального користування)

Майно за договором оренди від 19.06.2019 р. № 6775-Н було передано в користування орендарю на підставі акту приимання-передачі орендованого майна від 19.06.2019 p., підписаного сторонами (а.с.17).

Пунктом 10.1 договору встановлено, що його укладено строком на 15 років, діє з 19.06.2019 р. до 19.06.2034 р.

Орендна плата згідно п. 3.1. договору оренди від 19.06.2019 р. № 6775-Н, визначається на підставі Методики розрахунку орендної плати за державне майно та пропорцій її розподілу, затвердженої постановою КМУ від 04.10.1995 р. № 786 зі змінами, і становить без ПДВ за базовий місяць розрахунку квітень 2019 р. - 4714,14 грн.

Розмір орендної плати за перший місяць оренди - червень 2019 р. встановлюється шляхом коригування орендної плати за базовий місяць на індекс інфляції за травень , червень 2019 р.

Пунктом 3.3. спірного договору визначено, що орендна плата за кожний наступний місяць визначається шляхом коригування орендної плати за попередній місяць на індекс інфляції за наступний місяць.

Згідно п. 3.6 вищезгаданого договору орендна плата перераховується щомісячно, до 15 числа місяця, наступного за звітнім, відповідно до вимог діючої Методики, безпосередньо до державного бюджету на рахунки, визначені фінансовими органами.

Положеннями договору оренди від 19.06.2019 р. № 6775-Н (п.п. 5.1. - 5.14. договору) встановлено, що орендар взяв на себе певні зобов`язання. Зокрема, відповідно до п. 5.3. вказаного договору, орендар зобов`язаний своєчасно і в повному обсязі сплачувати орендну плату до державного бюджету та балансоутримувача.

Як стверджує позивач у позовній заяві, внаслідок неналежного виконання відповідачем своїх зобов`язань за договором оренди від 19.06.2019 р. № 6775-Н в частині повної та своєчасної сплати орендних платежів (п. 3.6., п. 5.4. договору), у останнього за період з червня 2019 року по жовтень 2019 року перед позивачем утворилася заборгованість з орендної плати в сумі 20725,88 грн.

Такі обставини, на думку позивача, свідчать про порушення його прав та охоронюваних законом інтересів і є підставою для їх захисту у судовому порядку, а також для нарахування відповідачу пені, на підставі п. 3.7. договору, що за період з 15.07.2019 р. по 09.12.2019 р. склала 1399,66 грн.

При цьому, позивачем було реалізовано право, унормовано приписами ст. 782 ЦК України, щодо відмови від договору. Зокрема регіональним відділенням 13.12.2019р. на адресу Відповідача було направлено лист № 20-03-02-04831 від 12.12.2019р. з повідомленням про відмову від договору оренди №6775-Н від 19.06.2019р. на підставі ст.782 Цивільного кодексу України, у зв`язку з невнесенням Відповідачем орендної плати більш як за три місяця підряд та зобов`язувало Відповідача погасити заборгованість по орендній платі, пені (а.с 19-22). Лист відповідачем отримано особисто 18.12.2019р., що вбачається з роздруківки вебсторінки електронного сервісу Акціонерного Товариства «Укрпошта» щодо поштового відправлення №6105715020155 (а.с 23).

Таким чином, договір оренди № 6775-Н від 19.06.2019р., укладений між Регіональним відділенням та ФОП Бєлєвцовим О.В. на окреме індивідуально визначене майно: нежитлові приміщення напівпідвалу - кім.№ І-ХУП площею 268,9 кв.м та 1-го поверху частина кім.№ 1 площею 80,3 кв.м, кім. №№10,11,12 та частина кім. № 2,4-9 площею 18,9 кв.м (46,1%- місця загального користування) площею 124,7 кв.м одноповерхової будівлі магазину, літ. "А-1" (далі - Майно), загальною площею 393,6 кв.м., за адресою: АДРЕСА_2, що не увійшло під час приватизації до статутного капіталу ЗАТ "Солоницівський комбінат меблевих деталей", в порядку ст. 782 ЦК України, розірваний з 18.12.2019р.

Надаючи правову кваліфікацію викладеним обставинам, з урахуванням фактичних та правових підстав позовних вимог, суд виходить з наступного.

Згідно статті 509 Цивільного кодексу України, статті 173 Господарського кодексу України зобов`язання є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

За змістом статті 193 Господарського кодексу України та статті 525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від виконання зобов`язань, крім випадків, передбачених законом не допускається.

Частиною 3 статті 509 Цивільного кодексу України встановлено, що зобов`язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.

Відповідно до статті 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання. У разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, розірвання договору - стаття 611 Цивільного кодексу України.

Згідно статті 193 Господарського кодексу України та статті 526 Цивільного кодексу України, яка містить аналогічні положення, зобов`язання повинні виконуватися належним чином відповідно до закону, інших актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Частиною 1 статті 530 Цивільного кодексу України передбачено, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно відлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно з ч.1 ст. 612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Згідно статті 73 Господарського процесуального кодексу України: доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Відповідно до статті 74 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Вкладені відповідачем у відзиві на позов заперечення щодо неможливості користуватись найманим майном не приймаються судом до уваги, оскільки вони не підтверджені жодними належними та достатніми доказами, зокрема відповідачем не надано доказів вчинення дій щодо захисту своїх прав та урегулювання з орендодавцем виконання останнім своїх обов`язків та вживанню відповідних заході вреагування.

Отже, враховуючи вищевикладене, не надання відповідачем доказів здійснення своєчасної оплати орендних платежів, або обґрунтованих заперечень проти вимог позивача, відповідач визнається судом таким, що прострочив виконання зобов`язання з оплати орендної плати за період з червня 2019 року по жовтень 2019 року за договором оренди від 19.06.2019 р. № 6775-Н у розмірі 20725,88 грн.

Відповідно до частини 1 статті 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями у цьому Кодексі визначаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.

Згідно статтей 610, 611 Цивільного кодексу України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання), а у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Статтею 549 Цивільного кодексу України встановлено, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума, яку боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання.

Відповідно до п. 3.7. цього договору орендна плата, перерахована несвоєчасно або не в повному обсязі, підлягає стягненню до Державного бюджету, відповідно до чинного законодавства України з урахуванням пені в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми заборгованості за кожний день прострочення, включаючи день оплати.

Перевіривши правомірність нарахування позивачем заявлених до стягнення штрафних санкцій у вигляді пені за період з 15.07.2019 р. по 09.12.2019 р. у розмірі 1399,66 грн., суд встановив, що дане нарахування не суперечить вимогам чинного законодавства, відповідає умовам договору та підлягає задоволенню.

Відповідно до статей 55 Конституції України, статей 15, 16 Цивільного кодексу України кожна особа має право звернутись до суду за захистом свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Згідно частини 1 статті 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

З огляду на викладене, суд вважає, що позовні вимоги позивача є обґрунтованими, законними, підтвердженими матеріалами справи і такими, що підлягають задоволенню.

Відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України витрати зі сплати судового збору у розмірі 1762,00 грн. покладаються на відповідача.

На підставі викладеного та керуючись статтями 6, 8, 124, 129 Конституції України, статтями 1-5, 10, 11, 12, 41-46, 73-80, 86, 123, 129, 165, 196, 201, 208-210, 232, 233, 236, 237, 238, 240, 241, 247, 248, 252 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Фізичної особи-підприємця Бєлєвцова Олега Володимировича ( АДРЕСА_1 ; ідент. номер НОМЕР_1 ; відомості про дату народження відсутні) на користь Державного бюджету (номер рахунку НОМЕР_2 , МФО - 899998, отримувач УК Московськ/мХар Московськи/22080300, установа банку: Казначейство України (ЕАП), ідентифікаційний код 37999607) заборгованість з орендної плати у розмірі 20725,88 грн., пені у розмірі 1399,66 грн.

3. Стягнути з Фізичної особи-підприємця Бєлєвцова Олега Володимировича ( АДРЕСА_1 ; ідент. номер НОМЕР_1 ; відомості про дату народження відсутні) на користь Регіонального відділення Фонду державного майна України по Харківській, Донецькій та Луганській областям, м. Харків (61057, м. Харків, майдан Театральний, 1; ідент. код 43023403, р/р НОМЕР_3 , МФО 820172, ДКС України) витраті зі сплати судового збору в розмірі 2102,00 грн.

4. Видати накази після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду (ст. 241 ГПК України).

Відповідно до ст.ст. 256, 257 Господарського процесуального кодексу України, рішення може бути оскаржене безпосередньо до Східного апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня складання повного рішення та з урахуванням п.17.5 розділу ХІ "Перехідних положень" ГПК України та п. 4 розділ Х "Прикінцеві положення" ГПК України.

Повне рішення складено "12" травня 2020 р.

Суддя М.І. Шатерніков