Ухвала суду № 89237635, 12.05.2020, Златопільський міськрайонний суд Харківської області (до 25.04.2025 - Первомайський міськрайонний суд Харківської області)

Справа № 632/97/20 провадження № 1-кп/632/45/20

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 травня 2020 року м. Первомайський

Первомайський міськрайонний суд Харківської області у складі:

головуючого - судді Журавель О.О.,

за участю секретаря - Ляшенко Ю.С.,

учасників судового провадження: прокурора – Щербак Т.І., обвинуваченого – ОСОБА_1 , захисника – Поліщук І.Б.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду при розгляді обвинувального акту у кримінальному провадженні, внесеному в Єдиний реєстр досудових розслідувань № 12019220400000778 від 29 листопада 2019 року щодо ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця села Олексіївка Первомайського району Харківської області, мешканця АДРЕСА_1 ,

якому висунуто обвинувачення у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 121 КК України, -

В С Т А Н О В И В:

У провадженні Первомайського міськрайонного суду Харківської області перебуває вказане кримінальне провадження.

Під час судового засідання прокурором Щербак Т.І. заявлено клопотання про продовження дії стосовно обвинуваченого ОСОБА_1 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, посилаючись на те, що останньому пред`явлено обвинувачення у вчиненні тяжкого кримінального правопорушення, за яке кримінальним законом передбачено покарання до 10 років позбавлення волі, у даному кримінальному провадженні продовжують існувати ризики, передбачені п. 1, 3 ч. 1 ст. 177 КПК України, які були враховані слідчим суддею при обранні запобіжного заходу, вони не зменшились і не зникли. Зокрема, обвинувачений ОСОБА_1 може переховуватись від суду, оскільки розуміючи тяжкість кримінального покарання за вчинений злочин може залишити місце свого мешкання, у тому числі шляхом виїзду за межі району, області, враховуючи відсутність стійких соціальних зв`язків. Також на сьогодні не допитані усі свідки, що свідчить про наявність ризику впливу обвинуваченого на учасників кримінального провадження.

Менш суворі запобіжні заходи не зможуть запобігти зазначеним ризикам, не зможуть забезпечити належну процесуальну поведінку обвинуваченого ОСОБА_1 та виконання покладених на нього процесуальних обов`язків.

Обвинувачений ОСОБА_1 просив обрати більш м`який запобіжний захід - домашній арешт, зазначивши, що він немає наміру переховуватись від суду. Крім того його батько потребує стороннього догляду, і оскільки брат та сестра проживають у м. Харкові, вони не мають можливості постійно приїжджати до батька у селищі Олексіївка Первомайського району Харківської області.

Захисник обвинуваченого ОСОБА_1 - адвокат Поліщук І.Б. заперечувала проти задоволення клопотання прокурора, посилаючись на те, що у даному кримінальному провадженні відпали ризики, передбачені п. 1, 3 ч. 1 ст. 177 КПК України, а також зазначила, що її підзахисний не має наміру переховуватись від суду, у нього є хворий батько, який потребує стороннього догляду, а тому просила змінити запобіжний захід з тримання під вартою на більш м`який запобіжний захід.

Заслухавши клопотання прокурора, з`ясувавши думки сторін кримінального провадження, суд доходить подальшого висновку.

Згідно із ч. 3 ст. 331 КПК України, незалежно від наявності клопотань, суд зобов`язаний розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою до спливу двомісячного строку з дня надходження до суду обвинувального акта, чи з дня застосування судом до обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою. За наслідками розгляду питання суд своєю вмотивованою ухвалою скасовує, змінює запобіжний захід у вигляді тримання під вартою або продовжує його дію на строк, що не може перевищувати двох місяців.

Відповідно до ч. 1ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 КПК України.

Відповідно до ч. 2 ст. 177 КПК України, підставою для застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави суду вважати, що обвинувачений може здійснювати дії, передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України.

Відповідно до практики Європейського суду з прав людини доцільність продовження строку тримання під вартою ґрунтується на презумпції, що з перебігом ефективного розслідування справи зменшуються ризики, які стали підставою для взяття особи під варту на початковій стадії розслідування. Кожне наступне продовження строку тримання під вартою має містити детальне обґрунтування ризиків, що залишаються та їх аналіз, як підстава для втручання в право особи на свободу.

Як вбачається з матеріалів кримінального провадження, 01 грудня 2019 року ухвалою слідчого судді Первомайського міськрайонного суду Харківської області щодо ОСОБА_1 було обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, та у подальшому продовжено судом, зокрема ухвалою Первомайського міськрайонного суду Харківської області від 16 березня 2020 року до 14 травня 2020 року.

Продовжуючи 16 березня 2020 року строк тримання під вартою обвинуваченому ОСОБА_1 , суд виходив із наявності ризиків, зокрема, можливості переховування від суду та незаконно впливати на свідків, передбачених п.п.1,3 ч. 1 ст.177 КПК України.

Вирішуючи клопотання прокурора про продовження строку дії запобіжного заходу у виді тримання під вартою щодо ОСОБА_1 та надаючи оцінку можливості обвинуваченого переховуватися від суду або незаконно впливати на інших учасників провадження, суд бере до уваги, що судовий розгляд у цьому кримінальному провадженні не завершено, а тому існує певна ймовірність того, що обвинувачений з метою уникнення покарання, передбаченого за вчинення інкримінованого йому злочину може вдатися до відповідних дій, оскільки реальна загроза покарання у вигляді позбавлення волі може спонукати людину, вживати всі можливі заходи, спрямовані на уникнення від кримінальної відповідальності, враховуючи, що у обвинуваченого відсутні стійкі соціальні зв`язки за місцем проживання, до арешту офіційно ніде не працював, за місцем реєстрації обвинувачений фактично не проживав, оскільки будинок перебував у непридатному стані після пожежі. Свідки у даному кримінальному провадженні хоча й допитані, однак докази з боку обвинувачення та захисту досліджені не у повному обсязі, зокрема для допиту викликані свідки, які були присутні під час огляду місця події, в світлі чого ризики, які виправдовують тримання обвинуваченого під вартою і були підставами для застосування саме такого запобіжного заходу та продовження строку його дії, продовжують існувати.

Суд не ігнорує ті аргументи, які наводяться обвинуваченим та його захисником, проте в даному конкретному випадку, суд доходить до переконання, що ці аргументи не переважують вимог суспільного інтересу, який полягає у встановленні істини у справі, недопущенні перешкоджанню цьому, забезпеченні належної процесуальної поведінки обвинуваченого і виконання процесуальних рішень по справі. Крім того, сам обвинувачений пояснив суду, що окрім нього у батька є ще двоє працездатних дітей.

Суд звертає увагу на те, що суду не було надано жодної медичної документації про те, що стан здоров`я обвинуваченого погіршився, та є таким, що перешкоджає перебуванню у місці попереднього ув`язнення.

Обставини, що могли б свідчити про можливість запобігання зазначеним ризикам шляхом застосування інших, більш м`яких запобіжних заходів, судом не встановлено.

З огляду на вищевикладене, особи обвинуваченого ОСОБА_1 та тяжкості інкримінованого йому діяння, віку та стану його здоров`я, відсутності жодних медичних документів, які б могли підтвердити неможливість утримання обвинуваченого в слідчому ізоляторі, суд доходить висновку, що перебування обвинуваченого ОСОБА_1 в умовах слідчого ізолятору у період судового розгляду даного кримінального провадження на даний час є виправданим, оскільки цього вимагають справжні інтереси суспільства, які, не зважаючи на існування презумпції невинуватості, переважають інтереси забезпечення поваги до особистої свободи обвинуваченого, а тому клопотання прокурора про продовження строків тримання під вартою слід задовольнити, у клопотанні обвинуваченого про застосування більш м`якого запобіжного заходу у виді домашнього арешту слід відмовити.

Разом з тим, враховуючи тривалість судового розгляду, протягом якого ризики у даному кримінальному провадженні зменшились, відповідно до вимог ч. 5 п. 3 ст. 182 КПК України, суд доходить до висновку про можливість визначення обвинуваченому ОСОБА_1 застави у розмірі 50 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, оскільки саме такий розмір застави в достатній мірі буде гарантувати виконання ОСОБА_1 покладених на нього обов`язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України.

Відповідно до ч.3 ст.183 КПК України, в разі внесення застави на обвинуваченого будуть покладені такі обов`язки, а саме: прибувати за кожною вимогою до суду; не відлучатись із населеного пункту, у якому він мешкає, за адресою: АДРЕСА_1 , без дозволу суду; повідомляти суд про зміну свого місця проживання; здати на зберігання до відповідного органу державної влади, у разі наявності, свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд за кордон.

Керуючись ст. ст. 177, 178, 183, 350 КПК України, -

У Х В А Л И В:

Клопотання прокурора Первомайської місцевої прокуратури Харківської області Щербак Тетяни Ігорівни про продовження дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою щодо обвинуваченого ОСОБА_1 – задовольнити.

У задоволенні клопотання обвинуваченого ОСОБА_1 про застосування щодо нього запобіжного заходу у вигляді цілодобового домашнього арешту – відмовити.

Запобіжний захід обвинуваченому ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вигляді тримання під вартою у Державній установі «Харківський слідчий ізолятор», застосований відповідно до ухвали слідчого судді Первомайського міськрайонного суду Харківської області від 01 грудня 2019 року, продовжити по 10 липня 2020 року, включно.

Визначити ОСОБА_1 заставу в межах, що становить 50 (п`ятдесят) розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що складає 105 100 (сто п`ять тисяч сто) гривень, яка може бути внесена як самим обвинуваченим, так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) за такими реквізитами:

код отримувача (код за ЄДРПОУ) 26281249; банк отримувача ДКСУ, м. Київ; код банку отримувача (МФО) 820172; рахунок отримувача UA208201720355299002000006674; призначення платежу: застава у справі № 632/97/20, провадження № 1-кп/632/45/20), до сплину терміну тримання під вартою.

Обвинувачений або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу у розмірі, визначеному в ухвалі про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, протягом дії ухвали.

При внесенні визначеної суми застави, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , з-під варти звільнити.

У разі внесення застави, покласти на ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , такі обов`язки:

- прибувати за кожною вимогою до суду;

- не відлучатись із населеного пункту, у якому він мешкає, за адресою: АДРЕСА_1 , без дозволу суду;

- повідомляти суд про зміну свого місця проживання;

- здати на зберігання до відповідного органу державної влади, у разі наявності, свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд за кордон.

Роз`яснити обвинуваченому ОСОБА_1 , що у разі внесення застави у визначеному у даній ухвалі розмірі, оригінал документу з відміткою банку, який підтверджує внесення застави на розрахунковий рахунок Первомайського міськрайонного суду Харківської області, має бути наданий уповноваженій службовій особі Державної установи «Харківський слідчий ізолятор».

Після отримання та перевірки протягом одного дня документа, що підтверджує внесення застави, уповноважена службова особа Державної установи «Харківський слідчий ізолятор» негайно має здійснити розпорядження про звільнення ОСОБА_1 з-під варти та повідомити усно і письмово Первомайський міськрайонний суд Харківської області.

У разі внесення застави та з моменту звільнення обвинуваченого з-під варти внаслідок внесення застави, визначеної в даній ухвалі, обвинувачений зобов`язаний виконувати покладені на нього обов`язки, пов`язані із застосуванням запобіжного заходу у вигляді застави протягом 60 днів.

З моменту звільнення з-під варти у зв`язку з внесенням застави обвинувачений вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у вигляді застави.

У разі невиконання обов`язків заставодавцем, а також якщо обвинувачений, будучи належним чином повідомлений, не з`явиться за викликом до суду без поважних причин чи не повідомить про причини своєї неявки, або якщо порушить інші покладені на нього при застосуванні застави обов`язки, застава звертається в дохід держави та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України й використовується у порядку, встановленому законом для використання коштів судового збору.

Копію ухвали вручити обвинуваченому, його захиснику та прокурору негайно після її проголошення та направити начальнику Державної установи «Харківський слідчий ізолятор» – для виконання.

Ухвала може бути оскаржена до Харківського апеляційного суду протягом семи днів з дня її оголошення, а для особи, що перебуває під вартою – протягом того-ж строку, з моменту отримання копії ухвали.

Ухвала підлягає негайному виконанню після її оголошення.

Суддя:О. О. Журавель