Ухвала суду № 89237501, 14.05.2020, Лозівський міськрайонний суд Харківської області

Справа № 629/5000/19

Номер провадження 1-кп/629/157/20

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 травня 2020 року м. Лозова

Лозівський міськрайонний суд Харківської області у складі: головуючого судді -Мицик С.А., при секретарі судового засідання -Заводяній О.Ю., за участю прокурора-Дьолога В.В., обвинуваченого- ОСОБА_1 , захисника- Тимошенко Н.І., розглянувши у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження за обвинуваченням ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця смт. Орілька Лозівського району Харківської області, громадянина України, не одруженого, не працюючого, з неповною середньою освітою, зареєстрованого та мешкаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше судимого: вироком Лозівського міськрайонного суду Харківської області від 11.04.2014 року за ч.1 ст.185, ч.3 ст. 185 КК України до 4 років позбавлення волі; вироком Лозівського міськрайонного суду Харківської області від 25.12.2014 року за ч.2 ст. 307 КК України до 3 років 9 місяців позбавлення волі з конфіскацією майна, звільнений 02.03.2016 року по відбуттю строку покарання; вироком Лозівського міськрайонного суду Харківської області від 26.07.2018 року за ч.2 ст.185, ч.3 ст. 185, 70 ч.1 КК України до 3 років 2 місяців позбавлення волі із застосуванням ст. 72 ч.5 КК України, звільнений 14.06.2019 року по відбуттю строку покарання, -у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 185, ч.2 ст. 185, ч.3 ст. 15, ч.2 ст. 185 КК України,-

ВСТАНОВИВ:

В провадженні суду перебуває дане кримінальне провадження.

Ухвалою Лозівського міськрайонного суду Харківської області від 23.03.2020 р. було продовжено обвинуваченому запобіжний захід у вигляді тримання під вартою на строк до 21 травня 2020 року, включно, з визначенням відповідної суми застави.

В судовому засіданні прокурор заявив клопотання про продовження обвинуваченому запобіжного заходу у виді тримання під вартою на 60 днів, посилаючись на наявність ризиків, передбачених п.п. 1,5 ч.1 ст. 177 КПК України. В обґрунтування клопотання зазначив, що ОСОБА_1 , будучи неодноразово судимим, обвинувачується у вчиненні замаху на корисливий злочин середньої тяжкості, корисливий злочин середньої тяжкості, та корисливі тяжкі злочини, за які передбачене покарання у вигляді позбавлення волі до 6 років, не має постійного місця роботи, міцних соціальних зв`язків, не здійснює утримання неповнолітніх дітей, не має на утриманні майна. Пояснив, що за таких обставин, усвідомлюючи можливість отримання покарання у вигляді позбавлення волі на тривалий термін, ОСОБА_1 може переховуватись від суду, вчинити інше кримінальне правопорушення.

Захисник та обвинувачений не заперечували проти задоволення клопотання про продовження запобіжного заходу у виді тримання під вартою.

Суд, заслухавши думку учасників судового провадження, дослідивши матеріали провадження в рамках заявленого клопотання, приходить до наступного висновку.

Згідно ст.29 Конституції України, кожна людина має право на свободу та особисту недоторканність. Ніхто не може бути заарештований або триматися під вартою інакше як за вмотивованим рішенням суду і тільки на підставах та в порядку, встановлених законом.

Відповідно до ч.1 ст.183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст.177 КПК України.

Статтею 177 КПК України визначено, що метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також, наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені ч.1 ст.177 КПК України.

Згідно п.1, п.5 ст. 177 КПК України, метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; вчинити інше кримінальне правопорушення.

Ризиком у контексті кримінального провадження є певна ступінь ймовірності того, що особа, у цьому випадку обвинувачений, вдасться до вчинків, які будуть перешкоджати судовому розгляду або ж створять загрозу суспільству.

Таким чином, суд, оцінюючи вірогідність такої поведінки обвинуваченого, має дійти обґрунтованого висновку про високу ступінь ймовірності позапроцесуальних дій зазначеної особи. Позитивна відповідь свідчить про реально існуючий ризик неправомірної поведінки обвинуваченого.

Зокрема, ризик втечі має оцінюватись у контексті чинників, пов`язаних з характером особи, її моральністю, місцем проживання, родом занять, майновим станом, сімейним зв`язками та усіма видами зв`язку з країною, в якій така особа піддається кримінальному переслідування («Бекчиєв проти Молдов軧58). Серйозність покарання є ревалентною обставиною в оцінці ризику того, що обвинувачений може втекти («Ідалов проти Росії», «Гарицьки проти Польщі», «Храїді проти Німеччини», «Ілійков проти Болгарії»).

Суд вважає також необхідним зазначити, що у розумінні практики Європейського суду з прав людини, тяжкість покарання не є самостійною підставою для утримання особи під вартою, проте таке обвинувачення у сукупності з іншими обставинами збільшує ризик втечі настільки, що його неможливо відвернути, не взявши особу під варту. У справі «Ілійков проти Болгарії» № 33977/96 від 25.07.2001 Європейський суд з прав людини зазначив, що «суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризику повторного вчинення злочинів».

Вирішуючи клопотання прокурора, суд враховує те, що ОСОБА_1 , будучи раніше неодноразово судимим за вчинення умисних злочинів(в тому числі корисливих), обвинувачується у вчиненні двох епізодів злочинів середньої тяжкості та двох епізодів тяжких злочинів, відсутність у обвинуваченого міцних соціальних зв`язків (не одружений, не має на утриманні неповнолітніх дітей) та офіційного джерела доходів, а відтак, з урахуванням наведених даних суд вважає, що обставини регламентовані п. п. 1, 5 ч. 1 ст.177, п. п. 1-3 ч. 1 ст.194 КПК України є дійсними.

Суд приходить до висновку, що вказані ризики, на цей час є реальними, враховуючи зміст пред`явленого обвинувачення, а також тяжкість кримінального правопорушення, характер та обставини протиправних дій, в якому ОСОБА_1 обвинувачується.

Зазначені обставини свідчать про те, що ОСОБА_1 , усвідомлюючи можливість отримання покарання у вигляді позбавлення волі на значний термін, може переховуватися від суду та вчинити інше кримінальне правопорушення.

При цьому суд зазначає, що тяжкість покарання, що загрожує, не є основною чи безпосередньою підставою для тримання під вартою, а оцінюється в сукупності з наявними ризиками, передбаченими ст. 177 КПК України.

Вказані обставини судом враховані при розгляді клопотання прокурора.

А відтак розглядаючи можливість альтернативних запобіжних заходів, з урахуванням вищенаведених ознак, суд вважає їх такими, що не здатні забезпечити належну процесуальну поведінку обвинуваченого, тобто застосування більш м`яких запобіжних заходів на даний час неможливе, ризики, які виправдовують тримання особи під вартою, не зменшилися.

Оскільки термін дії обраного запобіжного заходу спливає 21.05.2020 року, закінчити розгляд справи до вказаного строку не є можливим, підстави для продовження запобіжного заходу обвинуваченому, зазначені судом, продовжують існувати на даний час, суд вважає за необхідне продовжити обвинуваченому дію запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

У відповідності до п. 2 ч. 5 ст.182 КПК України суд встановлює ОСОБА_1 заставу 20 розмірів прожиткових мінімумів для працездатних осіб.

Керуючись ст.ст.177,183, 194, 315, 372, 376, 392 КПК України, суд,-

У Х В А Л И В:

Клопотання прокурора -задовольнити.

Продовжити обвинуваченому ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у виді тримання під вартою в ДУ "Харківська установа виконання покарань (№ 27)" строком на 60 днів, а саме до 12 липня 2020 р., включно.

Ухвала щодо застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою підлягає негайному виконанню після її оголошення.

Визначити суму застави -20 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що складає 38420 (тридцять вісім тисяч чотириста двадцять ) гривень 00 коп. Застава може бути внесена як самим обвинуваченим, так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем), які необхідно внести на розрахунковий рахунок UA208201720355299002000006674, , код ЄДРПОУ 26281249, банк отримувача ДКС України, отримувач коштів ТУ ДСА України у Харківській області, до сплину терміну тримання під вартою, призначення платежу обов`язково зазначати інформацію про ухвалу суду, який обрав заставу, мірою запобіжного заходу, прізвище, ім`я, по-батькові обвинуваченого.

У разі внесення застави – ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , з-під варти звільнити.

Роз`яснити ОСОБА_1 , що у разі звільнення з-під варти внаслідок внесення застави, на нього покладаються обов`язки, визначені ухвалою суду.

З моменту звільнення з-під варти у зв`язку з внесенням застави, обвинувачений вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у вигляді застави.

У разі внесення застави, покласти на обвинуваченого ОСОБА_1 , наступні обов`язки:

-не відлучатися із населеного пункту, в якому він зареєстрований, проживає чи перебуває, без дозволу прокурора або суду;

-повідомляти прокурора чи суд про зміну свого місця проживання;

- прибувати на виклики прокурора та суду.

Роз`яснити обвинуваченому, що у разі невиконання вказаних обов`язків застава звертається в дохід держави та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України й використовується у порядку, встановленому законом для використання коштів судового збору.

Ухвала може бути оскаржена до Харківського апеляційного суду протягом 7 днів з дня її проголошення.

Суддя: С.А. Мицик