Рішення № 89236170, 13.05.2020, Борівський районний суд Харківської області

Борівський районний суд Харківської області

справа: № 614/212/20

провадження: 2/614/73/20

категорія: 40

З А О Ч Н Е Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

13.05.2020

смт. Борова Борівського району Харківської області

справа № 614/212/20

Борівський районний суд Харківської області в складі судді Гуляєвої Г. М.,

розглянувши у судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін цивільну справу

за позовом ОСОБА_1

до АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА «БАНК ФОРВАРД», треті особи: приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу НЕЗНАЙКО ЄВГЕН ВІКТОРОВИЧ, приватний виконавець ПАВЕЛКІВ ТЕТЯНА ЛЕОНІДІВНА,

про визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню

за участю учасників справи:

позивача: не з?явився,

представника відповідача: не з`явився,

третіх осіб: не з`явилися,

У С Т А Н О В И В :

10.03.2020 ОСОБА_1 звернувся до Борівського районного суду Харківської області з позовом, уточненим 23.04.2020, до АТ «Банк Форвард», треті особи: приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Незнайко Є.В., приватний виконавець Павелків Т.Л., в якому просив визнати виконавчий напис приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Незнайко Є.В. від 21.11.2019 (в реєстрі за № 7457) про стягнення з позивача на користь відповідача грошових коштів в розмірі 40 051.73 грн., таким, що не підлягає виконанню з моменту його стягнення (видачі).

Як на підставу позовних вимог ОСОБА_1 посилається на наступні обставини.

На початку лютого 2020 року позивач отримав повідомлення про те, що його рахунок було арештовано у зв?язку із якимось виконавчим провадженням.

Для того, щоб розібратися у ситуації, позивач звернувся до адвоката. Адвокатом було зроблено запит до реєстру боржників, а також зроблено запит до реєстру виконавчих проваджень. Після отримання відповідної інформації виявилося, що приватним виконавцем Павелків Т.Л. 06.12.2019 було відкрито виконавче провадження № 60813026 про стягнення з позивача на користь відповідача грошових коштів на підставі виконавчого напису приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Незнайко Є.В.

Оскільки позивачу не було надіслано ані копії виконавчого напису, ані постанови про відкриття виконавчого провадження, то позивачем було зроблено запит до приватного виконавця Павелків Т.Л. із вимогою надати копію виконавчого напису, постанов по виконавчому провадженню і таке інше, але виконавцем запит було проігноровано, конверт із запитом повернувся назад з причини закінчення строку зберігання.

З телефонної розмови з працівником відповідача з?ясувалося, що вказаний виконавчий напис було вчинено нотаріусом на підставі кредитного договору, зобов?язання по якому, нібито, виникли у позивача декілька років тому. При цьому, зі слів працівника відповідача, позивач вказаний кредитний договір укладав взагалі з іншою банківською установою, а відповідач нещодавно набув право вимоги по цьому кредитному договору, що для позивача стало новиною, оскільки останній не пам?ятає, щоб він укладав якісь кредитні договори. Таким чином, позивач не визнавав і не визнає наявність будь-якої заборгованості перед відповідачем.

ОСОБА_1 вказує, що виконавчий напис приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Незнайко Є.В. про стягнення з позивача на користь відповідача грошових коштів, є таким, що не підлягає виконанню, з наступних підстав.

Вчинення виконавчого напису не може здійснюватися на підставі кредитних договорів.

Розрахунок боргу, наданий банком щодо, нібито, наявності грошового зобов?язання по кредиту, процентах, є лише відображенням односторонніх арифметичних розрахунків стягувача та не може відображати правові підстави для стягнення відповідних сум і слугувати доказом безспірності розміру грошових вимог банку.

Крім того, позивач не отримував від відповідача будь-яких повідомлень про наявність заборгованості.

Окрім наведеного, позивач зазначає, що зі слів працівника відповідача, кредитний договір був оформлений більш ніж три роки тому, тому виконавчий напис було здійснено більше, ніж через три роки з моменту виникнення права вимоги.

Ухвалою судді від 11.03.2020 у справі відкрито провадження і справа призначена до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін. В ухвалі про відкриття провадження за вмотивованим клопотанням позивача витребувано від приватного виконавця Павелків Т.Л. копію виконавчого провадження № 60813026. Витребувані документи надійшли до суду 27.03.2020.

У наданий в ухвалі час від сторін не надійшло заперечення проти розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження.

Ухвалою Борівського районного суду Харківської області від 01.04.2020 за обґрунтованим клопотанням позивача витребувано від приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Незнайко Є.В. документи, на підставі яких ним було вчинено виконавчий напис від 21.11.2019, зареєстрований в реєстрі за № 7457.

Витребувані документи надійшли до суду 04.05.2020.

Станом на 13.05.2020 відзив на позовну заяву до Борівського районного суду Харківської області не надійшов.

Згідно ч. 2 ст. 191 ЦПК України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.

Позивач в судове засідання не з?явився, надав заяву про підтримання позовних вимог та розгляд справи за його відсутності.

Відповідач в судове засідання повторно не з`явився, причину неявки суду не повідомив. Про дату, час і місце судового засідання повідомлений у встановленому законом порядку, шляхом направлення судової повістки за юридичною адресою.

Третя особа: приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Незнайко Є.В. в судове засідання не з`явився з невідомих суду причин, про дату, час і місце судового засідання повідомлений у встановленому законом порядку.

Третя особа: приватний виконавець Павелків Т.Л. в судове засідання не з`явилася з невідомих суду причин, про дату, час і місце судового засідання повідомлена у встановленому законом порядку.

Відповідно до положень п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення. Більше того, відповідно до рішень Європейського суду з прав людини, що набули статусу остаточного, зокрема "Іззетов проти України", "Пискал проти України", "Майстер проти України", "Субот проти України", "Крюков проти України", "Крат проти України", "Сокор проти України", "Кобченко проти України", "Шульга проти України", "Лагун проти України", "Буряк проти України", "ТОВ "ФПК "ГРОСС" проти України", "Гержик проти України" суду потрібно дотримуватись розумного строку для судового провадження.

Розумним, зокрема, вважається строк, що є об`єктивно необхідним для виконання процесуальних дій, прийняття процесуальних рішень та розгляду і вирішення справи з метою забезпечення своєчасного (без невиправданих зволікань) судового захисту.

З урахуванням практики Європейського суду з прав людини критеріями розумних строків є: правова та фактична складність справи; поведінка заявника, а також інших осіб, які беруть участь у справі, інших учасників процесу; поведінка органів державної влади (насамперед суду); характер процесу та його значення для заявника (справи "Федіна проти України" від 02 вересня 2010 року, "Смірнова проти України" від 08 листопада 2005 року, "Матіка проти Румунії" від 02 листопада 2006 року, "Літоселітіс проти Греції" від 05 лютого 2004 року та інші).

Приймаючи до уваги наведені положення Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, предмет спору, його значення для сторін, за письмової згоди позивача, суд ухвалює рішення при заочному розгляді справи без участі сторін та без фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу, на підставі наявних матеріалів справи, що відповідає положенням ст.280 ЦПК України, ч.2 ст. 247 ЦПК України.

Судом встановлено, що 25 червня 2013 року ОСОБА_1 підписав заяву № 107239684 в ПАТ «Банк Руский Стандарт», чим, крім іншого, підтвердив та погодився з тим, що складовою та невід?ємною частиною Договору про Картку будуть являтися Умови по карткам, з якими він ознайомлений (а.с.37-38). До заяви додана анкета з відомостями про ОСОБА_1 , підписана останнім 25.06.2013 (а.с.128). АТ «Банк Форвард» є правонаступником всіх прав та обов?язків ПАТ «Банк Руский Стандарт», що підтверджується копією Статуту АТ «Банк Форвард» (а.с.110-116). 01.11.2019 приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Незнайко Є.В. вчинено виконавчий напис, зареєстрований в реєстрі за № 7457, яким пропонує звернути стягнення з ОСОБА_1 , який є боржником за кредитним договором № 107239684 від 25.06.2013, укладеним між ним та ПАТ «Банк Руский Стандарт», правонаступником якого є АТ «Банк Форвард». Стягнення заборгованості проводиться за період з 27.10.2017 по 25.01.2018. Сума повної заборгованості складає 39 201.73 грн. (а.с.105).

06.12.2019 приватним виконавцем виконавчого округу м. Києва Павелків Т.Л. відкрито виконавче провадження з виконання виконавчого напису № 7457 виданого 21.11.2019 приватним нотаріусом КМНО Незнайко Є.В. (а.с.44-45).

Суд, розглянувши позовну заяву, дослідивши матеріали справи, приходить до наступного висновку.

Відповідно до статті 18 ЦК України нотаріус здійснює захист цивільних прав шляхом вчинення виконавчого напису на борговому документі у випадках і в порядку, встановлених законом.

Згідно з частиною першою статті 39 Закону України «Про нотаріат» (далі - Закон), порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами та посадовими особами органів місцевого самоврядування встановлюється Законом та іншими актами законодавства України.

Відповідно до статті 87 Закону України «Про нотаріат» для стягнення грошових сум або витребування від боржника майна нотаріуси вчиняють виконавчі написи на документах, що встановлюють заборгованість. Перелік документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів, встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Статтею 88 Закону визначено умови вчинення виконавчих написів, відповідно до якої нотаріус вчиняє виконавчі написи, якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем та за умови, що з дня виникнення права вимоги минуло не більше трьох років, а у відносинах між підприємствами, установами та організаціями - не більше одного року. Якщо для вимоги, за якою видається виконавчий напис, законом встановлено інший строк давності, виконавчий напис видається у межах цього строку.

Підпунктом 3.2 пункту 3 Глави 16 розділу ІІ Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 22 лютого 2012 року № 296/5 визначено, що безспірність заборгованості підтверджують документи, передбачені Переліком документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів (далі - Перелік), затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29 червня 1999 року № 1172.

Відповідно до пункту 1 Переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів «Нотаріально посвідчені договори, що передбачають сплату грошових сум, передачу або повернення майна, а також право звернення стягнення на заставлене майно», для одержання виконавчого напису подаються: а) оригінал нотаріально посвідченого договору (договорів); б) документи, що підтверджують безспірність заборгованості боржника та встановлюють прострочення виконання зобов`язання.

Постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 22 лютого 2017 року у справі № 826/20084/14, залишеною без змін ухвалою Вищого адміністративного суду України від 01 листопада 2017 року, постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 07 листопада 2016 року скасовано. Визнано незаконною та нечинною Постанову Кабінету Міністрів України № 662 від 26 листопада 2014 року «Про внесення змін до переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів», у тому числі в частині доповнення переліку після розділу «Стягнення заборгованості за нотаріально посвідченими договорами» новим розділом такого змісту: «Стягнення заборгованості з підстав, що випливають з кредитних відносин

2. Кредитні договори, за якими боржниками допущено прострочення платежів за зобов`язаннями. Для одержання виконавчого напису додаються: а) оригінал кредитного договору; б) засвідчена стягувачем виписка з рахунка боржника із зазначенням суми заборгованості та строків її погашення з відміткою стягувача про непогашення заборгованості». Постанова набрала законної сили з моменту проголошення.

Верховний Суд у своїй постанові від 12 березня 2020 року у справі № 757/24703/18-ц (провадження № 61-12629св19) дійшов висновку, що оскільки серед документів, наданих банком нотаріусу для вчинення виконавчого напису, відсутній оригінал нотаріально посвідченого договору (договорів), за яким стягнення заборгованості може провадитися у безспірному порядку, а надана нотаріусу анкета-заява позичальника не посвідчена нотаріально, отже не могла бути тим договором, за яким стягнення заборгованості могло бути проведено у безспірному порядку шляхом вчинення нотаріусом виконавчого напису, тому наявні підстави для визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, у зв`язку з недотриманням умов вчинення виконавчого напису щодо подання стягувачем документів на підтвердження безспірної заборгованості боржника.

Оскаржений виконавчий напис вчинений нотаріусом 21 листопада 2019 року, тобто після набрання законної сили постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 22 лютого 2017 року у справі № 826/20084/14. Укладений між банком та позивачем кредитний договір, який був наданий нотаріусу для вчинення виконавчого напису, не був посвідчений нотаріально, тому наявні підстави для визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню, у зв`язку з недотриманням умов вчинення виконавчого напису щодо подання стягувачем документів на підтвердження безспірної заборгованості боржника.

Аналогічні правові висновки висловлені Верховним Судом в постанові від 15.04.2020 по справі № 158/2157/17.

Відповідачем для вчинення виконавчого напису подано нотаріусу заяву № 107239684 від 25.06.2013, Анкету до заяви від 25.06.2013, заяву про відкриття поточного рахунку, довідку про умови кредитування ПАТ «Руский Стандарт» та орієнтовну сукупну вартість споживчого кредиту в рамках продуктів «Кредит у кишені (новий) Visa Electron» та «Кредит у кишені (новий) MasterCard Unembossed», опитувальник клієнта фізичної особи-підприємця, повідомлення суб?єкта персональних даних про його права, визначені Законом України «Про захист персональних даних та осіб, яким передаються його персональні дані». Проте, судом з?ясовано, що відповідачем не надано кредитний договір в повному обсязі, оскільки згідно заяви № 107239684 складовою та невід?ємною частиною Договору про Картку є Умови по карткам та Тарифи по карткам, які відсутні в матеріалах справи як документи, надані нотаріусу для вчинення виконавчого напису.

Розглядаючи справу даної категорії судом повинно бути встановлено, що з дня виникнення права вимоги минуло не більше трьох років. Проте, з наданих нотаріусу для вчинення виконавчого напису документів неможливо встановити строк дії кредитного договору, останній платіж здійснений позивачем по кредитному договору, порядок погашення заборгованості по кредитному договору, що дало б можливість достовірно з?ясувати дату, з якої виникло право вимоги у відповідача.

Крім того, згідно п. 2.3 глави 16 розділу ІІ Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України вчинення виконавчого напису в разі порушення основного зобов`язання та (або) умов іпотечного договору здійснюється нотаріусом після спливу тридцяти днів з моменту надісланих іпотекодержателем повідомлень - письмової вимоги про усунення порушень іпотекодавцю та боржнику, якщо він є відмінним від іпотекодавця.

Матеріали справи не містять вимоги банку про усунення порушень ОСОБА_1 .

Суд при вирішенні спору про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, не повинен обмежуватися лише перевіркою додержання нотаріусом формальних процедур і факту подання стягувачем документів на підтвердження безспірної заборгованості боржника згідно з Переліком документів. Для правильного застосування положень статей 87, 88 Закону України «Про нотаріат» у такому спорі суд повинен перевірити доводи боржника в повному обсязі й установити та зазначити в рішенні чи справді на момент вчинення нотаріусом виконавчого напису боржник мав безспірну заборгованість перед стягувачем, тобто чи існувала заборгованість взагалі, чи була заборгованість саме такого розміру, як зазначено у виконавчому написі, та чи не було не вирішених по суті спорів щодо заборгованості або її розміру станом на час вчинення нотаріусом виконавчого напису та чи не минуло більше трьох років з дня виникнення права вимоги.

Дані обставини підтверджують те, що заборгованість не можна вважати безспірною.

Таким чином, нотаріусом при вчиненні виконавчого напису не було з`ясовано, чи існувала заборгованість взагалі, чи була заборгованість саме такого розміру, як зазначено у виконавчому написі, та чи не було невирішених по суті спорів щодо заборгованості або її розміру станом на час вчинення нотаріусом виконавчого напису, крім того, не з?ясовано скільки років минуло з дня виникнення права вимоги.

Крім цього, із матеріалів справи не вбачається, що при вчиненні напису нотаріус отримував від відповідача первинні бухгалтерські документи щодо видачі кредиту та здійснення його часткового погашення (квитанції, платіжні доручення, меморіальні ордери, розписки, чеки тощо), тому у нотаріуса були відсутні підстави вважати, що розмір заборгованості перед банком, зазначений у написі, є безспірними.

Отже, нотаріус при вчиненні напису не переконався належним чином у безспірності розміру сум, що підлягають стягненню за написом, та дотримання стягувачем вимог закону щодо трирічного строку подання вимоги про вчинення виконавчого напису з часу настання у нього права на звернення, чим порушив норми ст. 88 Закону України «Про нотаріат» та п.1 Переліку.

З дотриманням передбаченого законодавством порядку дослідження доказів, ухвалення судових рішень, судом було повно та всебічно з`ясовано всі обставини справи, на підставі яких, суд вважає за необхідне позовні вимоги ОСОБА_1 задовольнити.

Вимог щодо стягнення судових витрат не заявлено.

02.04.2020 набрав чинності Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв`язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)», згідно якого розділ XII "Прикінцеві положення" Цивільно-процесуального кодексу України доповнено пунктом 3 такого змісту: «Під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені статтями 49, 83, 84, 170, 178, 179, 180, 181, 185, 210, 222, 253, 275, 284, 325, 354, 357, 360, 371, 390, 393, 395, 398, 407, 424 цього Кодексу, а також інші процесуальні строки щодо зміни предмета або підстави позову, збільшення або зменшення розміру позовних вимог, подання доказів, витребування доказів, забезпечення доказів, а також строки звернення до суду, подання відзиву та відповіді на відзив, заперечення, пояснень третьої особи щодо позову або відзиву, залишення позовної заяви без руху, подання заяви про перегляд заочного рішення, повернення позовної заяви, пред`явлення зустрічного позову, заяви про скасування судового наказу, розгляду справи, апеляційного оскарження, розгляду апеляційної скарги, касаційного оскарження, розгляду касаційної скарги, подання заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами продовжуються на строк дії такого карантину".

З урахуванням викладеного, керуючись ст.ст. 12, 13, 80, 81, 89, 141, 191, ч. 2 ст. 247, 259, 264, 265, 268, 273, 274-279, 280-282, п. 15.5 Перехідних положень ЦПК України, на підставі ст.ст.15, 16, 18 ЦК України, ст.ст. 39, 87, 88 Закону України «Про нотаріат», суд

В И Р І Ш И В:

Позовні вимоги ОСОБА_1 до АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА «БАНК ФОРВАРД», треті особи: приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу НЕЗНАЙКО ЄВГЕН ВІКТОРОВИЧ, приватний виконавець ПАВЕЛКІВ ТЕТЯНА ЛЕОНІДІВНА, про визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню - задовольнити.

Визнати виконавчий напис приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Незнайко Євгена Вікторовича, вчинений 21.11.2019, зареєстрований в реєстрі за № 7457, про стягнення з ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 ) на користь Акціонерного товариства «Банк Форвард» (код ЄДРПОУ 34186061) грошових коштів в розмірі 40 051.73 грн., таким, що не підлягає виконанню з моменту його видачі (вчинення).

З текстом рішення можна ознайомитись в Єдиному державному реєстрі судових рішень за посиланням http://reyestr.court.gov.ua.

Заочне рішення може бути переглянуте Борівським районним судом Харківської області за письмовою заявою відповідача, поданою протягом 30 днів з дня закінчення дії карантину.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд, якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку до Харківського апеляційного суду через Борівський районний суд протягом 30 днів з дня закінчення дії карантину. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.

Рішення суду може бути оскаржене до Харківського апеляційного суду шляхом подачі в 30-денний строк з дня закінчення дії карантину апеляційної скарги через Борівський районний суд Харківської області.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного розгляду.

Суддя Гуляєва Г. М.