Постанова № 89235684, 13.05.2020, Лисичанський міський суд Луганської області

справа № 415/2917/20

провадження № 3/415/733/20

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

13.05.20 року м. Лисичанськ

Суддя Лисичанського міського суду Луганської області Старікова М.М., за участі: прокурора Каліберди К.С., правопорушника ОСОБА_1 , адвоката Михірева Р.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи, що надійшли з Луганського управління Департаменту внутрішньої безпеки Національної поліції України про притягнення до адміністративної відповідальності

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Рубіжне Луганської області, громадянина України, одруженого, маючого на утриманні малолітню дитину – ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , не є особою з інвалідністю, учасника бойових дій, військовослужбовця за контрактом Луганського прикордонного загону Державної прикордонної служби України, в/ч 9938, інспектора 3 категорії ПКШР «Щастя», реєстраційний номер облікової картки платника податків – НОМЕР_1 , зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 ,

за вчинення адміністративного правопорушення, пов`язаного з корупцією, передбаченого ч. 1 ст. 1726 КУпАП, -

В С Т А Н О В И Л А:

ОСОБА_1 , будучи особою, яка припинила виконання обов`язків поліцейського взводу № 1 роти № 2 батальйону УПП в Луганській області ДПП НП України, тобто діяльність, пов`язану з виконанням функцій держави або місцевого самоврядування, зазначену у підпункті «з» пункту 1 частини 1 статті 3 Закону України «Про запобігання корупції», відповідно до примітки до ст. 1726 КУпАП є суб`єктом відповідальності за порушення вимог абзацу другого ч. 2 ст. 45 Закону України «Про запобігання корупції», несвоєчасно – 27.05.2019, без поважних причин подав декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, яка припинила таку діяльність за минулий 2018 рік.

У судовому засіданні правопорушник ОСОБА_1 свою провину у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 1726 КУпАП, визнав та пояснив, що він дійсно працював інспектором УПП в Луганській області з травня 2016 року та був ознайомлений з вимогами, заборонами та обмеженнями, встановленими Законом України «Про запобігання корупції». 06 серпня 2018 року його було звільнено за власним бажанням. Щодо необхідності подання електронної декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування до 01 квітня 2019 року за 2018 рік був обізнаний. Після звільнення з Управління патрульної поліції він одразу уклав контракт з Державною прикордонною службою, де почав нести службу. Перебуваючи постійно в командировках у зв`язку зі службовою необхідністю, забув про необхідність подання декларації. Тільки 27.05.2019 він подав декларацію за 2018 рік, після того як отримав офіційного листа від НАЗК про попередження про кримінальну відповідальність за неподання декларації після звільнення за 2018 рік, яке надійшло на поштове відділення. Будь-яких поважних причин неподання вчасно декларації не має. Умислу приховати доходи він не мав. Свою провину усвідомив, щиро розкаявся та просив суд, закрити провадження по справі, обмежитись усним зауваженням, врахувавши, що він на утриманні має малолітню дитину – ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , та дані про його особу.

Прокурор Каліберда К.С. у судовому засіданні зазначив, що вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 1726 КУпАП, доведена та цілком підтверджена наявними в матеріалах справи доказами. При цьому, враховуючи повне визнання провини правопорушником та його щире каяття, просив суд накласти на ОСОБА_1 стягнення у виді штрафу у розмірі 50 (п`ятдесяти) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, про що надав письмовий висновок, відповідно до ст. 250 КУпАП.

Захисник Михірев М.В. в судовому засіданні зазначив, що ОСОБА_1 працював в Управлінні патрульної поліції в Луганській області, після звільнення в 2018 році він одразу вступив на службу до Державної прикордонної служби України. Декларацію за 2018 рік після звільнення він дійсно мав подати до 01 квітня 2019 року, проте подав її 27 травня 2019 року. Вважає в діях ОСОБА_1 склад правопорушення є формальним та таким, що не спричинив тяжких наслідків. Просив застосувати ст. 22 КУпАП, закрити провадження в адміністративній справі, враховуючи особу правопорушника ОСОБА_1 , який позитивно характеризується за місцем служби, має грамоти та є учасником бойових дій, має на утриманні малолітню дитину. До дисциплінарної та адміністративної відповідальності раніше не притягувався та наміру приховати доходи не мав.

Суд, вислухавши пояснення ОСОБА_1 , доводи захисника Михірева М.В., думку прокурора Каліберди К.С., дослідивши письмові матеріали справи, приходить до наступного висновку.

Згідно з вимогами ст. 245 КУпАП, завданням провадження у справах про адміністративні правопорушення є всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її у точній відповідності із законом, та забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.

Відповідно до ст. 280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Так, протокол про вчинення адміністративного правопорушення, пов`язаного з корупцією, передбаченого ч. 1 ст. 1726 КУпАП відносно ОСОБА_1 було складено старшим оперуповноваженим відділу оперативних розробок Луганського управління Департаменту внутрішньої безпеки Національної поліції України капітаном поліції Ілієнко І.М.

Відповідно до п.п. 1 п. 1 ч. 1 ст. 255 КУпАП органи внутрішніх справ (Національної поліції) уповноважені на складання адміністративних протоколів за ст. 1724 – 1729 (за винятком правопорушень, вчинених службовими особами, які займають відповідальне та особливо відповідальне становище), а тому протокол про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 складений уповноваженою на це особою.

Кожен зобов`язаний неухильно додержуватись Конституції України та законів України, не посягати на права і свободи, честь і гідність інших людей. Незнання законів не звільняє від юридичної відповідальності (ст. 68 Конституції України).

Відповідно до положень Рішення Національного агентства з питань запобігання корупції від 10.06.2016 № 2 «Про початок роботи системи подання та оприлюднення декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування», зазначені у пункті 1 цього рішення декларації (повідомлення) подаються згідно із Законом шляхом заповнення відповідних форм на офіційному веб-сайті Національного агентства з питань запобігання корупції з використанням програмних засобів Єдиного державного реєстру декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування.

Особи, зазначені у пункті 1, підпунктах "а" і "в" пункту 2 частини першої статті 3 цього Закону, зобов`язані щорічно до 1 квітня подавати шляхом заповнення на офіційному веб-сайті Національного агентства декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, за минулий рік за формою, що визначається Національним агентством (ч. 1 ст. 45 закону України «Про запобігання корупції»).

Відповідно до абзацу другого ч. 2 ст. 45 Закону України «Про запобігання корупції», особи, які припинили діяльність, пов`язану з виконанням функцій держави або місцевого самоврядування, або іншу діяльність, зазначену у підпунктах "а" і "в" пункту 2 частини першої статті 3, зобов`язані наступного року після припинення діяльності подавати в установленому частиною першою цієї статті порядку декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, за минулий рік.

Відповідно до підпункту 3 пункту 5 розділу II Порядку формування, ведення та оприлюднення (надання) інформації Єдиного державного реєстру декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, затвердженого Рішенням Національного агентства з питань запобігання корупції № 3 від 10.06.2016, декларація після звільнення - декларація, яка подається відповідно до абзацу другого частини другої статті 45 Закону до 00 годин 00 хвилин 01 квітня року, наступного за звітним роком, у якому було припинено діяльність, пов`язану з виконанням функцій держави або місцевого самоврядування, або іншу діяльність, зазначену у підпунктах «а», «в» пункту 2 частини першої статті 3 Закону. Така декларація охоплює звітний рік (період з 01 січня до 31 грудня включно), що передує року, в якому подається декларація, та містить інформацію станом на 31 грудня звітного року. Інформація про місце роботи (проходження служби) та займану посаду суб`єкта декларування у такій декларації зазначається відповідно до місця роботи (проходження служби) та займаної посади, перебування (проходження) на яких зумовили обов`язок подання такої декларації.

Згідно до п.п. з) п. 1 ч. 1 ст. 3 Закону України «Про запобігання корупції», суб`єктами, на яких поширюються дія цього Закону, є поліцейські.

Диспозиція ч. 1 ст. 1726 КУпАП визначає склад адміністративного правопорушення, що полягає у несвоєчасному поданні без поважних причин декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування.

Так, судом встановлено, що наказом начальника Департаменту патрульної поліції від 27 травня 2016 року № 143 о/с, ОСОБА_1 призначено на службу в поліцію, як працівника який прибув з Головного управління Національної поліції в Луганській області, з 20 травня 2016 року до роти № 2 взводу № 1, з посадовим окладом згідно зі штатом.

Наказом начальника Департаменту патрульної поліції від 15 серпня 2018 року № 789 о/с, ОСОБА_1 , лейтенанта поліції, інспектора взводу № 1 роти № 2 батальйону, з 20 серпня 2018 року звільнено.

Як вбачається з протоколу про адміністративне правопорушення та даних Єдиного державного реєстру декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, ОСОБА_1 несвоєчасно подав без поважних причин декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави, або місцевого самоврядування, датою вчинення адміністративного правопорушення є наступний день після закінчення строку визначеного Законом України «Про запобігання корупції» подання щорічних декларацій, тобто 00 годин 00 хвилин 01 квітня 2019 року.

Проте, ОСОБА_1 подав декларацію після звільнення за 2018 рік тільки 27.05.2019 о 21 годині 14 хвилин, тобто несвоєчасно.

Виходячи з наведеного, ОСОБА_1 повинен був подати щорічну декларацію після звільнення за 2018 рік у період з 00 годин 00 хвилин 01 січня 2019 року до 00 годин 00 хвилин 01 квітня 2019 року.

Суд вважає, що датою виявлення правопорушення є дата складання протоколу - 29 квітня 2020 року, оскільки саме в цей момент спеціально уповноважений суб`єкт, зібравши всі необхідні докази, встановлює наявність в діях особи складу правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 1726 КУпАП.

Процесуально цей висновок оформлюється у вигляді протоколу.

Статтею 254 КУпАП визначено, що про вчинення адміністративного правопорушення складається протокол.

Дії особи, що має право скласти протокол, до моменту складання протоколу можуть свідчити, що виявлені окремі ознаки правопорушення, але факт, що виявлене діяння містить склад адміністративного правопорушення (встановлено об`єкт, об`єктивну сторона, суб`єкт, суб`єктивну сторона), зазначається тільки при складанні протоколу і саме з дати його складання починає відраховуватись строк накладання стягнення.

Так, протокол відносно ОСОБА_1 складений 29.04.2020, вчинено адміністративне правопорушення ОСОБА_1 – 01 квітня 2019 року, виявлено – 29 квітня 2020 року, отже строк накладення адміністративного стягнення за вчинення адміністративного правопорушення, пов`язаного з корупцією, визначений ст. 38 КУпАП з моменту вчинення та з моменту виявлення, не сплинув.

Відповідно до ч. 1 ст. 276 КУпАП, справа про адміністративне правопорушення розглядається за місцем його вчинення.

Згідно з офіційним тлумаченням положення частини першої статті 276 в Рішення Конституційного Суду № 5-рп/2015 від 26.05.2015, - положення частини першої статті 276 Кодексу України про адміністративні правопорушення, яке передбачає, що «справа про адміністративне правопорушення розглядається за місцем його вчинення», в аспекті порушеного у конституційному поданні питання необхідно розуміти так, що використане в ньому словосполучення «за місцем його вчинення» визначає адміністративно – територіальну одиницю, на яку поширюється юрисдикція відповідного органу, уповноваженого законом розглядати справу про адміністративне правопорушення.

А відтак, місце вчинення адміністративного правопорушення, пов`язаного з корупцією у цьому випадку не визначено, бо ОСОБА_1 мав можливість подати декларацію через мережу Інтернет в будь-якому місці, але, оскільки останній є суб`єктом відповідальності за вчинення правопорушення, пов`язаного з корупцією, у зв`язку з перебуванням на службі в Управлінні патрульної поліції в Луганській області, то місцем вчинення його слід вважати юридичну адресу Управління: Луганська область, м. Лисичанськ, вул. Штейгерська, буд. 8, що територіально підсудне Лисичанському міському суду Луганської області.

Крім перелічених вище доказів вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 1726 КУпАП, підтверджується доданими до протоколів про адміністративні правопорушення матеріалами, а саме:

- письмовими поясненнями останнього (а.с.36-37),

- письмовими поясненнями ОСОБА_3 , заступника начальника УПО в Луганській області, в яких зазначено, що працівниками ВКЗ УПП в Луганській області в жовтні 2018 року від ОСОБА_1 було отримано розписку щодо ознайомлення його з необхідністю виконання вимог ст. 45 Закону України «Про запобігання корупції», в частині подання декларації перед звільненням та після звільнення (а.с.38-39),

- письмовими поясненнями ОСОБА_4 , начальника відділу кадрового забезпечення УПП у Луганській області, згідно яких, працівниками ВКЗ УПП в Луганській області в жовтні 2018 року від ОСОБА_1 було отримано розписку щодо ознайомлення його з необхідністю виконання вимог ст. 45 Закону України «Про запобігання корупції», в частині подання декларації перед звільненням та після звільнення (а.с. 40-41),

- копією відомості для ознайомлення особистого складу роти 2 із загальними рекомендаціями при роботі з ЄДР, зокрема ОСОБА_1 (а.с.35),

- копією розписки ОСОБА_1 , в якій ним власноручно зазначено про обізнаність з вимогами ст. 45 Закону України «Про запобігання корупції» щодо вчасного подання декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування (а.с.34), - у достовірності та істинності яких підстав сумніватися у суду – немає.

Поважні причини щодо несвоєчасного подання декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування після звільнення за 2018 рік у ОСОБА_1 відсутні.

Отже, всебічно, повно, неупереджено й безпосередньо з`ясувавши всі обставини, встановлені під час судового розгляду, перевіривши їх доказами, отриманими на підставі змагальності сторін та свободи у доведенні їх переконливості, дослідженими в судовому засіданні, у їхній сукупності й оціненими з точки зору належності, допустимості, достовірності, достатності й взаємозв`язку, суд дійшов висновку про те, що провина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, пов`язаного з корупцією, передбаченого ч. 1 ст. 1726 КУпАП знайшла своє підтвердження в суді, а його дії правильно кваліфіковані за ч. 1 ст. 1726 КУпАП, так як ОСОБА_1 , будучи особою, яка припинила виконання обов`язків поліцейського, тобто діяльність, пов`язану з виконанням функцій держави або місцевого самоврядування, і, відповідно, - суб`єктом відповідальності за корупційні правопорушення, несвоєчасно подав без поважних причин декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, яка припинила таку діяльність за 2018 рік, чим порушив вимоги фінансового контролю.

Вирішуючи питання про застосування до правопорушника виду адміністративного стягнення за вчинення адміністративного правопорушення, суд керується ст. 23 КУпАП, відповідно до якої, адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення та для запобігання вчинення нових правопорушень, як самим правопорушником, так і іншими особами.

Першочерговою справою держави та загальними засадами протидії корупції є запобігання корупційним та пов`язаним із корупцією правопорушенням.

Одним з основоположних принципів діяльності із запобігання і протидії корупції є невідворотність відповідальності за вчинення корупційних правопорушень, оскільки ці правопорушення несуть негативні наслідки, які можуть виявитися у підриві авторитету державних органів та органів місцевого самоврядування та зашкодити суспільним інтересам. Тому, незалежно від виду суб`єкту та його службової діяльності, рангу та інших характеристик його обов`язком є діяти лише в рамках закону.

При призначенні стягнення, суд враховує характер вчиненого правопорушення, особу правопорушника, ступінь його вини, майновий стан та обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність правопорушника: ОСОБА_1 є військовослужбовцем за контрактом, учасником бойових дій, не є особою з інвалідністю, одружений, має на утриманні малолітню дитину ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , до адміністративної відповідальності притягується вперше, свою провину усвідомив, щиро розкаявся.

В якості обставин, що, згідно зі ст. 34 КУпАП, пом`якшують відповідальність правопорушника, суд приймає до уваги повне визнання своєї провини, щире розкаяння винного.

Обставин, що, згідно зі ст. 35 КУпАП, обтяжують відповідальність правопорушника, суд не вбачає.

Що стосується доводів захисника правопорушника ОСОБА_5 щодо застосування ст. 22 КупАП у зв`язку із малозначністю справи, оскільки від вчиненого правопорушення тяжких наслідків не настало, з урахуванням особи правопорушника, який має нагороди, позитивно характеризується за місцем служби, до дисциплінарної та адміністративної відповідальності не притягувався, умислу на приховування доходів не мав, суд зазначає наступне.

Адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 1726 КупАП є правопорушенням з формальним складом, для доведеності наявності якого встановлення суспільно – небезпечних наслідків не вимагається, і суб`єктивна сторона якого може виявлятись як в умисній так і в необережній формі вини.

Відповідно до ст. 9 КУпАП, адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

В даному випадку ОСОБА_1 порушено встановлені вказаним Законом вимоги, заборони та обмеження, за які встановлено адміністративну відповідальність.

Крім того, у даному випадку є неможливим застосування ст. 22 КУпАП, оскільки це суттєво знижує ефективність протидії корупції, дозволить правопорушнику уникнути передбаченої законом відповідальності, тому застосування такої щодо адміністративного правопорушення, пов`язаного з корупцією, є необґрунтованим та безпідставним.

Правопорушення, пов`язані з корупцією, не можуть вважатися малозначними, для їх кваліфікації наявність наслідків чи ознак суспільної небезпечності не є необхідними, виходячи з вимог правової кваліфікації.

Протидія корупційним та пов`язаним із корупцією проявам, створення атмосфери суспільного неприйняття таких вчинків на сьогодні є винятково актуальними, і принциповість під час призначення стягнення за порушення вказаної категорії буде істотно сприяти запобіганню злочинам у цій сфері.

Більше того, факт вчинення правопорушення, пов`язаного з корупцією не може визнаватись малозначним, оскільки вчинення такого порушує встановлені антикорупційним законодавством вимоги, заборони та обмеження, посягає на встановлений порядок діяльності органів влади та місцевого самоврядування, а також порядок реалізації особами таких органів, наданої їм влади та посадових повноважень, дискредитує органи влади та місцевого самоврядування.

Для ефективної боротьби із зазначеним явищем слід не тільки створювати державні інститути, але й усебічно долати толерантне ставлення до нього.

На думку суду, звільнення від адміністративної відповідальності за вчинення правопорушення, пов`язаного з корупцією, не буде відповідати загальним засадам запобігання та протидії корупції в країні.

Крім того, відомості про особу правопорушника, які задовільно його характеризують, не можуть бути підставою для визнання адміністративного правопорушення, пов`язаного з корупцією, малозначним, відповідно до ст. 22 КУпАП.

На підставі вищевказаного, з урахуванням особи та майнового стану правопорушника ОСОБА_1 , який – є військовослужбовцем за контрактом, учасником бойових дій, одружений, має на утриманні малолітню дитину ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , раніше не судимий, ступеню вини та наявності обставин, що пом`якшують його відповідальність та відсутності обставин, які б її обтяжували, враховуючи відсутність тяжких та негативних наслідків від вчиненого, суд вважає за можливе призначити ОСОБА_1 стягнення у виді мінімального розміру штрафу, передбаченого санкцією ч. 1 ст. 1726 КУпАП, що є достатньою мірою відповідальності з метою виховання, а також запобігання вчиненню нових правопорушень.

На підставі ч. 5 ст. 4, ст. 9 Закону України «Про судовий збір», ст. 401 КУпАП, у зв`язку з ухваленням судом постанови про накладення адміністративного стягнення, судовий збір підлягає стягненню з правопорушника на користь держави в сумі 420 гривень 40 коп.

Керуючись ст.ст. 33, 40-1, 1726 ч. 1, 221, 284, 285, 289, 294 КУпАП, –

П О С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати винним у вчиненні адміністративного правопорушення, пов`язаного з корупцією, передбаченого ч. 1 ст. 1726 КУпАП та накласти адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі 50 (п`ятдесяти) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що складає 850 (вісімсот п`ятдесят) гривень.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків - НОМЕР_1 , судовий збір – у сумі 420 (чотириста двадцять) гривень 40 копійок (Отримувач коштів - ГУК у м.Києві/м.Київ /22030106, код за ЄДРПОУ 37993783, банк отримувача - Казначейство України (ЕАП), рахунок отримувача UA908999980313111256000026001, код класифікації доходів бюджету 22030106).

Постанову може бути оскаржено протягом десяти днів з дня її винесення до Луганського апеляційного суду через Лисичанський міський суд.

Суддя М.М. Старікова