Постанова № 89235538, 13.05.2020, Сіверськодонецький міський суд Луганської області (до 25.04.2025 - Сєверодонецький міський суд Луганської області)

Справа № 428/3943/20

Провадження №3/428/1079/2020

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 травня 2020 року м. Сєвєродонецьк

Суддя Сєвєродонецького міського суду Луганської області Бойко Н.В., розглянувши матеріали, які надійшли з Сєвєродонецького відділу поліції Головного управління Національної поліції в Луганській області про притягнення до адміністративної відповідальності ч. 1 ст. 173-2 КУпАП:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженку м. Сєвєродонецька Луганської області, громадянку України, паспорт НОМЕР_1 , виданий Сєвєродонецьким МВ УМВС України 16.07.1990, РНОКПП в матеріалах справи відсутній, не працюючу, інваліда ІІІ групи, яка зареєстрована та проживає за адресою: АДРЕСА_1 , –

ВСТАНОВИВ:

08 травня 2020 року ОСОБА_1 , знаходячись за місцем мешкання, будучи в стані алкогольного сп`яніння, вчинила відносно своєї матері ОСОБА_2 психологічний тиск у вигляді нецензурної лайки та погроз фізичною розправою, чим завдала психічної шкоди та вчинила психологічне насильство в сім`ї.

В судовому засіданні ОСОБА_1 свою вину у вчиненні адміністративного правопорушення не визнала, викладене в протоколі про адміністративне правопорушення заперечувала та пояснила, що вона проживає за адресою: АДРЕСА_1 разом з двома синами старшим та молодшим та матір`ю ОСОБА_2 08 травня 2020 року було свято і вона за місцем мешкання вжила спиртні напої. Вона обурилась тим, що її матір зробила зауваження старшому сину у зв`язку з чим в них виник конфлікт.

Потерпіла ОСОБА_2 в судовому засіданні пояснила, що вона проживає за однією адресою зі своєю дочкою ОСОБА_1 та двома онуками (синами дочки) старшим та молодшим. 08 травня 2020 року її дочка за місцем мешкання вживала спиртні напої, на підставі чого в них виник конфлікт в ході якого дочка висловлювалась на її адресу та адресу молодшого онука нецензурною лайкою, штовхалась, намагалась застосувати фізичну силу. Після чого вона разом з молодшим онукам закрились у спальній кімнаті, але ОСОБА_1 намагалась вибити двері, на що онук попросив її викликати співробітників поліції, що вона й зробила.

Суд вислухавши пояснення ОСОБА_1 , вивчивши матеріали справи, дослідивши докази кожен окремо та в їх сукупності, приходить до наступного.

Відповідно до положень статті 1 КУпАП завданням Кодексу України про адміністративні правопорушення є охорона прав і свобод громадян, власності, конституційного ладу України, прав і законних інтересів підприємств, установ і організацій, встановленого правопорядку, зміцнення законності, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституції і законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов`язків, відповідальності перед суспільством.

Презумпція невинуватості - є конституційною гарантією, яка закріплена статтею 62 Основного закону України та передбачає, що особа вважається невинуватою у вчиненні злочину і не може бути піддана кримінальному покаранню, доки її вину не буде доведено в законному порядку і встановлено обвинувальним вироком суду.

Ніхто не зобов`язаний доводити свою невинуватість у вчиненні злочину.

Положеннями ч. 1 ст. 11 Загальної Декларації прав людини від 10.12.1948р. та ч. 2 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 01.11.1950 р., ратифікованою Україною 17.07.1997 р. передбачено, кожен, кого обвинувачено у вчиненні кримінального правопорушення, вважається невинуватим доти, доки його вину не буде доведено в законному порядку.

Правова природа адміністративної відповідальності також ґрунтується на конституційних принципах та правових презумпціях.

Так, згідно п. 4.1. мотивувальної частини Рішення Конституційного Суду України від 22 грудня 2010 року N 23-рп/2010 у справі за конституційним зверненням щодо офіційного тлумачення положень частини першої статті 14-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення (справа про адміністративну відповідальність у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху) зазначено, що Конституційний Суд України дійшов висновку, що адміністративна відповідальність в Україні та процедура притягнення до адміністративної відповідальності ґрунтуються на конституційних принципах та правових презумпціях, які зумовлені визнанням і дією принципу верховенства права в Україні.

Наведені правові позиції закріплюють, що особа не вважається винною, доки її вина не буде доведена у встановленому законом порядку. Тобто, особа не повинна доказувати свою невинуватість і його поведінка вважається правомірною, доки не доведено зворотнє.

В Рекомендаціях №R (91) 1 Комітету Міністрів Ради Європи «Про адміністративні санкції» одним із принципів застосування адміністративних стягнень є встановлення обов`язку нести тягар доказування саме для адміністративних органів (принцип 7).

Європейський суд з прав людини (ЄСПЛ) в своїх рішеннях неодноразово зазначав, що санкції, які згідно національному законодавству Договірних держав не входять у сферу кримінальних покарань, можуть вважатися такими в світлі положень Конвенції. У своїх рішеннях у справах «Малофєєв проти Росії від 30 травня 2013 року», «Малиге проти Франції від 23 вересня 1998 року», «Озтюрк проти Германії» ЄСПЛ визнав адміністративні правопорушення кримінальними злочинами, які підпадають під гарантії статі 6 Конвенції.

Крім того, у п. 21 свого рішення у справі «Надточий проти України від 15 травня 2008 року» ЄСПЛ зазначив, що українське правительство визнало кримінально-правовий характер Кодексу України про адміністративні правопорушення.

Як зазначено в преамбулі Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» від 23.02.2006р., з наступними змінами, цей Закон регулює відносини, що виникають у зв`язку з обов`язком держави виконати рішення ЄСПЛ у справах проти України; з необхідністю усунення причин порушення Україною Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод і протоколів до неї; з впровадженням в українське судочинство та адміністративну практику європейських стандартів прав людини; зі створенням передумов для зменшення числа заяв до ЄСПЛ.

Згідно п. 1 ч. 1 ст. 255 КУпАП за ст. 173-2 КУпАП протоколи про адміністративні правопорушення складають уповноважені на те посадові особи органів внутрішніх справ (Національної поліції).

Протокол про адміністративне правопорушення серії АПР18 133826 від 08.05.2020 відносно ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 173-2 КУпАП складений ДОП Сєвєродонецького ВП ГУНП в Луганській області старшим лейтенантом поліції Гиренком Євгеном Олександровичем. Дана особа за своєю посадою та функціональними обов`язками повноважна складати протоколи про адміністративні правопорушення, а тому суд приходить до висновку про складення протоколу уповноваженою на те посадовою особою Національної поліції.

Суд вважає, що вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 173-2 КУпАП, знайшла своє повне підтвердження у суді, підтверджується протоколом про адміністративне правопорушення серії АПР18 № 133826 від 08.05.2020 року; письмовими поясненнями ОСОБА_2 , неповнолітнього ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 та рапортами щодо обставин викладених у протоколі.

Дані докази у розумінні ст. 251 КУпАП, суд визнає належними, допустимими, та такими, які повністю доводять вину ОСОБА_1 у вчинені адміністративного правопорушення.

Таким чином, суд вважає, що дії ОСОБА_1 за ознаками ч. 1 ст. 173-2 КУпАП кваліфіковані правильно, оскільки вона вчинила насильство у сім`ї, а саме: дії психологічного характеру, тобто насильство, пов`язане з діями одного члена родини на психіку іншого члену родини, внаслідок чого була завдана шкода психічному здоров`ю потерпілого.

При призначенні стягнення, суд враховує характер вчиненого правопорушення, особу ОСОБА_1 , ступінь її вини, майновий стан, обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність: ОСОБА_1 не працює, є особою з інвалідністю ІІІ групи, вперше притягується до адміністративної відповідальності.

Обставин, що згідно зі ст.ст. 34, 35 КУпАП, пом`якшують та обтяжують відповідальність, судом не встановлено.

На підставі вищевказаного, з урахуванням особи, майнового стану, ступеню вини, а також характеру вчиненого правопорушення, суд вважає, що ОСОБА_1 слід призначити стягнення у вигляді мінімального штрафу, передбаченого санкцією ч. 1 ст. 173-2 КУпАП, що є достатньою мірою відповідальності з метою її виховання, а також запобігання вчиненню нових правопорушень.

Також з ОСОБА_1 підлягає стягненню на користь держави судовий збір відповідно до ст. 4 Закону України «Про судовий збір» у розмірі 420 грн 40 коп.

Керуючись ст.ст. 9, 33, 40-1, 173-2, 221, 276, 277, 283, 284 КУпАП та ст. 4 Закону України «Про судовий збір», –

ПОСТАНОВИВ:

Визнати ОСОБА_1 винною у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 173-2 КУпАП та призначити стягнення у виді штрафу в дохід держави у розмірі 170 (сто сімдесят) грн 00 коп. (Отримувач коштів- УК у Печер.р-ні/Печерс.р-н/21081100; код отримувача (код за ЄДРПОУ): 38004897; банк отримувача: Казначейство України(ЕАП), рахунок отримувача: UА118999980313090106000026007; код класифікації доходів бюджету: 21081100).

Стягнути з ОСОБА_1 судовий збір на користь держави (отримувач коштів: ГУК у м. Києві/ м. Київ/22030106; код отримувача (код за ЄДРПОУ): 37993783; банк отримувача: Казначейство України (ЕАП); рахунок отримувача: UА908999980313111256000026001; код класифікації доходів бюджету: 22030106 (суд.збір) у розмірі 420 (чотириста двадцять) грн 40 (сорок) коп.

Відповідно до ч. 1 ст. 307 КУпАП штраф має бути сплачений не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня вручення особі постанови про накладення штрафу, крім випадків, передбачених статтею 300-1 цього Кодексу, а в разі оскарження такої постанови – не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.

Роз`яснити ОСОБА_1 , що у випадку несплати накладеного на неї штрафу у передбачений законом строк, до неї можуть бути застосовано подвійне стягнення штрафу в порядку ст. 308 КУпАП, тобто у випадку примусового виконання постанови суду.

Постанова може бути оскаржена до Луганського апеляційного суду у десятиденний строк з дня її проголошення шляхом подачі апеляційної скарги через Сєвєродонецький міський суд Луганської області.

Суддя Н. В. Бойко