Рішення № 89235271, 14.05.2020, Лисичанський міський суд Луганської області

Справа № 415/2774/20

Провадження № 2-а/415/283/20

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 травня 2020 року м. Лисичанськ

Лисичанський міський суд Луганської області у складі:

головуючого судді – Калмикової Ю.О.,

за участю секретаря – Кравченко О.В.,

розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження в залі суду м. Лисичанська адміністративну справу за позовом позов ОСОБА_1 до інспектора патрульної поліції батальйону №1 роти №4 Управління патрульної поліції в Луганській області сержанта поліції Кромської Євгенії Олександрівни про скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення,

встановив:

Описова частина

Зміст позовних вимог

До Лисичанського міського суду Луганської області надійшли матеріали адміністративної справи позов ОСОБА_1 до інспектора патрульної поліції батальйону №1 роти №4 Управління патрульної поліції в Луганській області сержанта поліції Кромської Євгенії Олександрівни про скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення.

В обґрунтування заявлених позовних вимог позивач посилався на те, що 11.04.2020 року, приблизно о 12 год. 20 хв., керуючи автомобілем HUNDAY GETS з причепом (перевозив дрова) по вулиці 9-го травня у напрямку 41 мкр, був зупинений інспектором Лисичанського взводу ДПС ОСОБА_2 (жетон № 169612). Позивач запитав про причину зупинки ТЗ. Незрозуміло відрекомендувавшись, інспектор заявив, що вантаж в причепі шатко закріплено. На що він запропонував йому перевірити надійність закріплення вантажу, він відмовився. Відразу ж після цього інспектор сказав, що він порушив ч. 2 ст. 122 (стояв поза видимості світлофора). Інспектор зі змістом статті його не ознайомив, чим порушив ст. 35 п. 3 Закону Україна «Про національну поліцію». На що він йому повідомив, що почав рух (по вулиці 9-го травня) на зелений сигнал світлофора. Поки він по поганій дорозі з вантажем майже доїхав до перехрестя доріг (вулиця Сосюри) почав блимати зелений сигнал світлофора. Виїхати на перехрестя на сигнал світлофора, що дозволяє завершити початий позивачем маневр він не встигав, тому він зупинився (згідно з п.16.8 Правил дорожнього руху). Здати назад до умовної стоп-лінії на зелений сигнал світлофора теж не встигав. У авто позивача є відео реєстратор, який це все зафіксував (як він під`їхав до перехрестя, почав рух на зелений сигнал світлофора та зупинився). Щоб не створити перешкоди ТЗ, що рухаються в поперечному напрямку (по вулиці Сосюри), він зупинився, коли зелений сигнал світлофора почав блимати. Автомобіль ДПС стояв (по вулиці Сосюри у напрямку тролейбусного управління) на перехресті (справа від позивача) на красний сигнал світлофора, на запису відео реєстратора ДПС видно, що поліцейський автомобіль стояв на червоний сигнал світлофора, а він почав рухатися на зелений сигнал світлофора. Потім він зупинився, машина ДПС поїхала на зелений та розвернулась за перехрестям. Коли загорівся зелений сигнал світлофора, позивач почав рухатися.

Додатково пояснив, що вулиця 9-го травня (якщо рухатись у напрямку 41 мкр до перехрестя з вулицею Сосюри) має дуже погане дорожнє полотно, з нерівностями, великими ямами. Стоп-лінії перед світлофором немає. Перед виїздом на вулицю Сосюри є уклін. Враховуючи стан дороги та підйом перед виїздом на вулицю Сосюри, і те, що він рухався з причепом, швидко перетнути перехрестя він би не встиг.

Інспектор попросив передати водійське посвідчення. Позивач попросив показати його службове посвідчення (для запису його даних). Інспектор сказав, що покаже своє службове посвідчення після того, як він передав йому своє водійське посвідчення (чим порушив ст. 18 п. 3 Закону Україна «Про національну поліцію»). Більше не сперечаючись, він передав своє водійське посвідчення, а інспектор показав своє. Взявши документи позивача, інспектор передав їх іншому інспектору.

Інспектор попросив позивача відкрити багажник. Він запитав причину, на що йому відповіли, якщо ви не відкриєте багажник, вони будуть вважати, що він перевозить щось незаконне. Він не перевозив заборонені речі, тому і відкрив багажник автомобіля. З вмістом багажника ознайомились інспектори.

Позивач заявляє, що ним не порушувались ПДР в час та за обставинами, що були зазначені поліцейським УПП в постанові.

До того ж зазначає, що аналізуючи відомості, зазначені в спірній постанові, поліцейським не визначено місто, начебто, скоєння правопорушення. На початку обґрунтування постанови поліцейським зазначається місто правопорушення за адресою: вул. В.Сосюри, 197, але ж це місце перебуває за 45 метрів після перехрестя де здійснювався маневр, світлофора біля вказаного місця просто немає, і позивач технічно не мав можливості здійснювати маневр проїзду перехрестя на цій ділянці дороги. Таким чином, поліцейським УПП, так і не було чітко визначене місце скоєння правопорушення.

Вважає, що притягнення його до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 122 КУпАП є незаконним та необґрунтованим.

На підставі викладеного, просив суд визнати протиправною та скасувати постанову серії ЕАК №2373058 від 11.04.2020 року поліцейського взводу 4 роти 1 батальйону УПП в Луганській області, сержанта поліції Кромської Євгенії Олександрівні, складеної відносно ОСОБА_1 та притягнення його до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст. 122 КУпАП, справу закрити.

Доводи особи, яка подала позов

Позовна заява мотивована тим, що позивач ОСОБА_1 вважає постанову серії ЕАК №2373058 від 11.04.2020 про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, від 11.04.2020 протиправною, у зв`язку з чим просить її скасувати.

Відзив на позовну заяву не надійшов. Відповідачем був наданий відеоматеріал правопорушення ОСОБА_1 від 11.04.2020.

Надходження позовної заяви та інших заяв до суду

04.05.2020року ухвалою суду про відкриття провадження у справі № 415/2774/20 було відкрито провадження в цій адміністративній справі.

08.05.2020 року відповідачем було надано письмове клопотання про розгляд справи за його відсутності та долучено відеоматеріал правопорушення ОСОБА_1 від 11.04.2020.

Позивач ОСОБА_1 в судове засідання не з`явився, про день, час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином.

Відповідач в судове засідання не з`явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, до суду надав письмове клопотання, в якому просив справу розглянути за його відсутності.

Дослідивши докази по справі, судом встановлені наступні фактичні обставини справи та зміст спірних правових відносин.

Фактичні обставини справи, встановлені судом та зміст спірних правовідносин

Згідно з постановою про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, серії ЕАК №2373058 від 11.04.2020 року, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , керуючи транспортним засобом HUNDAY GETS, реєстраційний номер НОМЕР_1 , 11.04.2020 року о 12 годині 28 хвилин в м. Лисичанську по вулиці В.Сосюри, 197, керуючи ТЗ заїхав за межі перехрестя, таким чином, що не бачив сигналів світлофора, чим порушив п.п. 16.3 ПДР України, чим скоїв адміністративне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 122 КУпАП.

Спір між позивачем та відповідачем виник з приводу того, що позивач вважає постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, серії ЕАК №2373058 від 11.04.2020 року протиправною, у зв`язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 122 КУпАП.

Порядок оскарження постанови у справі про адміністративне правопорушення врегульований статтею 288 Кодексу України про адміністративні правопорушення. Відповідно до пункту третього частини першої цієї норми, постанову іншого органу (посадової особи) про накладення адміністративного стягнення, постанову про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване в автоматичному режимі - у вищестоящий орган (вищестоящій посадовій особі) або в районний, районний у місті, міський чи міськрайонний суд, у порядку, визначеному Кодексом адміністративного судочинства України, з особливостями, встановленими цим Кодексом.

Позивач не погоджуючись з обставинами, викладеними в постанові серії ЕАК №2373058 від 11.04.2020 року, посилаючись на не порушення ним правил дорожнього руху та відсутність складу адміністративного правопорушення, скористався своїм правом і звернувся до суду за захистом свого порушеного права.

Мотивувальна частина

З матеріалів справи судом встановлено, що згідно з постановою про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ЕАК №2373058 від 11.04.2020 року особа, щодо якої розглядається справа - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , керуючи транспортним засобом HUNDAY GETS, реєстраційний номер НОМЕР_1 , 11.04.2020 року о 12 годині 28 хвилин в м. Лисичанськ, вулиця В.Сосюри 197, керуючи ТЗ заїхав за межі перехрестя, таким чином, що не бачив сигналів світлофора, чим порушив п.п. 16.3 ПДР України, чим скоїв адміністративне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 122 КУпАП. Прийнято рішення щодо застосування до ОСОБА_1 адміністративного стягнення у виді штрафу в розмірі 425 грн.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до ст. 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

Відповідно до ч. 2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

Відповідачем наданий суду відеозапис на DVD-R диску з нагрудної камери інспектора УПП від 11.04.2020 року.

З постанови про накладення адміністративного стягнення серії ЕАК № 2373058 від 11.04.2020 року вбачається, що в. п. 9 – до постанови додається – відео реєстратора та нагрудної камери DSJ-X3000163_BB00163, DSJ- НОМЕР_2 .

Судом переглянуто DVD-R диск з нагрудної камери інспектора УПП від 11.04.2020 року та встановлено, що на підтвердження факту порушення позивачем п.16.3 ПДР, відповідачем долучено відеозапис № DSJ-X3000163_BB0163, тоді як в оскарженій постанові зазначено інший номер: а саме - № DSJ-X3000163_BB00163, отже номер відео, наданого суду не співпадає з номером відео, зазначеного у постанові, що оскаржується, у зв`язку з чим суд не приймає дане відео як належний та допустимий доказ.

Також судом переглянуті відео DSJ-X300097_BB0097 та відео з відео реєстратора. Втім, з переглянутих відеозаписів не можливо встановити факт скоєння позивачем адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 122 КУпАП.

Аналізуючи вищенаведене, суд зазначає, що постанова про притягнення до адміністративної відповідальності є рішенням суб`єкта владних повноважень, актом індивідуальної дії, який встановлює відповідні права та обов`язки для особи, щодо якої він винесений.

Таке рішення суб`єкта владних повноважень має бути обґрунтованим на момент його прийняття, оскільки воно має значимі наслідки для суб`єктів приватного права, що знаходяться в нерівному положенні по відношенні до суб`єкта владних повноважень.

В контексті наведеного слід зазначити, що дотримання передбаченої законом процедури та порядку винесення такого рішення має виключно важливу роль для встановлення об`єктивної істини органом, на який законом покладено повноваження, зокрема, щодо розгляду справ про адміністративне правопорушення. Порушення норм процесуального права суб`єктом владних повноважень (в даному випадку - інспектором патрульної поліції) при прийнятті та складанні постанови про притягнення до адміністративної відповідальності зводить нанівець саму суть та завдання, покладені в основу поняття адміністративної відповідальності, оскільки ускладнює,а подекуди й унеможливлює встановлення судом, що розглядає справу про адміністративне правопорушення, об`єктивної сторони вчинюваного порушення та вини особи в його вчиненні.

За таких обставин суд приходить до висновку, що постанова у справі про адміністративне правопорушення серії ЕАК №2373058 від 11.04.2020 року складена з порушенням норм статті 283 КУпАП, а тому не може вважатися такою, що відповідає чинному законодавству у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху та підлягає скасуванню.

Так, відповідно до ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Відповідачем суду не наведено будь-яких причин, з яких він не дотримався наведених положень КУпАП щодо фіксування і дослідження доказів у справі про адміністративне правопорушення.

З наведеного суд доходить висновку, що відсутні докази того, що на час розгляду справи про адміністративне правопорушення відносно позивача відповідач приймав оскаржуване рішення з дослідженням доказів, а не на підставі тільки візуального спостереження за дотриманням позивачем ПДР.

Відповідно до ст. 286 КАС України за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право: 1) залишити рішення суб`єкта владних повноважень без змін, а позовну заяву без задоволення; 2) скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і надіслати справу на новий розгляд до компетентного органу (посадової особи); 3) скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення; 4) змінити захід стягнення в межах, передбачених нормативним актом про відповідальність за адміністративне правопорушення, з тим, однак, щоб стягнення не було посилено.

На підставі викладеного, суд вважає позовні вимоги ОСОБА_1 до інспектора патрульної поліції батальйону №1 роти №4 Управління патрульної поліції в Луганській області сержанта поліції Кромської Євгенії Олександрівни про скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення такими, що підлягають задоволенню повністю.

Керуючись ст. 2, 72-90, 99, 241-246, 286 КАС України, суд

УХВАЛИВ:

Адміністративний позов ОСОБА_1 до інспектора патрульної поліції батальйону №1 роти №4 Управління патрульної поліції в Луганській області сержанта поліції Кромської Євгенії Олександрівни про скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення, задовольнити повністю.

Визнати протиправною постанову про накладення адміністративного стягнення у сфері забезпечення дорожнього руху зафіксованої не в автоматичному режимі серії ЕАК №2373058 від 11.04.2020 про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст. 122 КУпАП, провадження по справі про адміністративне правопорушення закрити.

Рішення може бути оскаржено до Першого апеляційного адміністративного суду через Лисичанський міський суд шляхом подання апеляційної скарги на рішення суду протягом десяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом десяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Учасники судового розгляду:

Позивач: ОСОБА_1 , місце проживання за адресою: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер НОМЕР_3 .

Відповідач: інспектор патрульної поліції батальйону №1 роти №4 Управління патрульної поліції в Луганській області сержант поліції Кромська Євгенія Олександрівна, місце роботи за адресою: буд. 8, вул. Штейгерська, м. Лисичанськ, 93100, Луганська область, Україна, код ЄДРПОУ 37991110.

Повний текст судового рішення складено 14.05.2020.

Суддя Ю. О. Калмикова