Ухвала суду № 89233638, 14.05.2020, Красногвардійський районний суд м. Дніпропетровська

Справа № 204/2880/20

Провадження № 2/204/1101/20

УХВАЛА

14 травня 2020 року м. Дніпро

Суддя Красногвардійського районного суду м.Дніпропетровська Книш А.В., ознайомившись з позовною заявою ОСОБА_1 до Приватного акціонерного товариства «Дніпропетровський агрегатний завод» про стягнення заборгованості по заробітній платі, середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні, моральної шкоди та зобов`язання вчинити дії, –

ВСТАНОВИВ:

До Красногвардійського районного суду м.Дніпропетровська надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Приватного акціонерного товариства «Дніпропетровський агрегатний завод», відповідно до якої позивач просить:

- стягнути з відповідача заборгованість по заробітній платі за період з 01 березня 2019 року по 01 травня 2020 року з урахуванням компенсації;

- середній заробіток за весь час затримки виплати заробітної плати;

- зобов`язати відповідача сплатити страхові внески до Пенсійного фонду України для обчислення пенсії позивачу за період з 01 вересня 2019 року по 01 травня 2020 року;

- стягнути з відповідача моральну шкоду у розмірі 10000 грн.

Ознайомившись із зазначеною позовною заявою встановлено, що вона не відповідає вимогам ст.ст.175, 177 ЦПК України, з наступних підстав.

В порушення п.3 ч.3 ст. 175 ЦПК України позивачем не зазначено ціну позову та обґрунтований розрахунок сум, що стягуються.

В порушення п.4 ч. 3 ст. 175 ЦПК України, позивачем не конкретизовано зміст позовних вимог, а саме не зазначено який саме розмір заборгованості по заробітній платі за період з 01 березня 2019 року по 01 травня 2020 року з урахуванням компенсації вона просить стягнути з відповідача, в якому саме розмірі позивач просить стягнути з відповідача середній заробіток за весь час затримки виплати заробітної плати та в якому саме розмірі вона просить зобов`язати відповідача сплатити страхові внески до Пенсійного фонду України.

Також в порушення вимог ч.5 ст. 175 та ч.7 ст. 177 ЦПК України, у позовній заяві не зазначені підстави пред`явлення позову до суду ОСОБА_2 в інтересах позивача - ОСОБА_1 , та не додано довіреність чи інший документ, що підтверджує повноваження ОСОБА_2 , яка підписала позов.

Крім того, позовна заява не відповідає вимогам ч.4 ст. 177 ЦПК України, а саме позивачем не додано документ, що підтверджує сплату судового збору або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Частиною 4 ст. 263 ЦПК України визначено, що при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

В даному випадку судом враховується висновок, викладений в постанові Великої Палати Верховного Суду від 30 січня 2019 року у справі № 910/4518/16.

Позивач в своєму позові посилається на те, що вона відповідно п.1 ч.1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір» звільнена від сплати судового збору.

Пунктом 1 ч.1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір» передбачено, що від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються позивачі у справах про стягнення заробітної плати та поновлення на роботі.

Однак, судом враховується, що середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні за своєю правовою природою не є основною чи додатковою заробітною платою, а також не є заохочувальною чи компенсаційною виплатою (зокрема, компенсацією працівникам втрати частини заробітної плати у зв`язку з порушенням термінів її виплати) у розумінні статті 2 Закону України «Про оплату праці», тобто середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні не входить до структури заробітної плати.

За змістом приписів статей 94, 116, 117 Кодексу законів про працю України та статей 1, 2 Закону України від 24 березня 1995 року № 108/95-ВР «Про оплату праці» середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні за своєю правовою природою є спеціальним видом відповідальності роботодавця, спрямованим на захист прав звільнених працівників щодо отримання ними в передбачений законом строк винагороди за виконану роботу (усіх виплат, на отримання яких працівники мають право згідно з умовами трудового договору і відповідно до державних гарантій), який нараховується у розмірі середнього заробітку та не входить до структури заробітної плати.

З огляду на викладене пільга щодо сплати судового збору, передбачена пунктом 1 частини першої статті 5 Закону України «Про судовий збір» не поширюється на вимоги позивачів про стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні під час розгляду таких справ в усіх судових інстанціях.

Крім того, позивач просить зобов`язати з відповідача сплатити страхові внески до Пенсійного фонду України за період з 01 вересня 2019 року по 01 травня 2020 року, для обчислення їй пенсії згідно ст. 24 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» №1058 від 09 липня 2003 року, що є позовною вимогою немайнового характеру та стягнути моральну шкоду у розмірі 10000 грн, що є позовною вимогою майнового характеру, за які позивачу необхідно сплатити судовий збір. На дані позовні вимоги пільга щодо сплати судового збору, передбачена пунктом 1 частини першої статті 5 Закону України «Про судовий збір», також не поширюється.

Таким чином, позивачем не додано документ, що підтверджує сплату судового збору за подання до суду позовної заяви про стягнення з відповідача середнього заробітку за весь час затримки виплати заробітної плати, зобов`язання сплатити страхові внески та стягнення моральної шкоди.

Так, враховуючи викладене, позивачу за подання позовної заяви немайнового характеру про зобов`язання сплатити страхові внески згідно ст. 4 Закону України «Про судовий збір» від 08 липня 2011 року № 3674-VI потрібно сплатити судовий збір у розмірі 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що в даному випадку складає 840,80 грн, на р/р UA528999980313131206000004008, код отримувача (МФО) 899998, Банк отримувача Казначейство України (ЕАП), код отримувача (ЄДРПОУ) 37989253, отримувач коштів УК у Чечел.р.м.Дніпра/Чечел.р/22030101.

Розмір судового збору за подання позовної заяви майнового характеру (про стягнення з відповідача середнього заробітку за весь час затримки виплати заробітної плати та стягнення моральної шкоди), що складає 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, суд залишаючи позов без руху визначити не може, оскільки позивачем не зазначено в якому саме розмірі вона просить стягнути з відповідача середній заробіток за весь час затримки виплати заробітної плати.

Відповідно до ч.1 ст. 185 ЦПК України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 ЦПК України протягом п`яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

Частиною 2 ст.185 ЦПК України передбачено, що в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

Керуючись ч.ч.1,2 ст. 185 ЦПК України,

УХВАЛИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 до Приватного акціонерного товариства «Дніпропетровський агрегатний завод» про стягнення заборгованості по заробітній платі, середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні, моральної шкоди та зобов`язання вчинити дії – залишити без руху.

Надати позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви протягом десяти днів після отримання копії ухвали та попередити, що згідно вимог ч. 3 ст. 185 ЦПК України, якщо позивач не усуне недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається позивачеві.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та оскарженню не підлягає.

Суддя: