Ухвала суду № 89232768, 14.05.2020, Жовтневий районний суд м. Кривого Рогу

Справа № 212/2429/20

2-а/212/60/20

У Х В А Л А

14 травня 2020 року м. Кривий Ріг

Суддя Жовтневого районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області Чайкін І.Б., перевіривши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до поліцейського 1 роти 2 батальйону патрульної поліції в м. Кривий Ріг Управління патрульної поліції в Дніпропетровської області Департаменту патрульної поліції Карасюка Олександра Сергійовича про скасування постанови серії ЕАК № 2295321 від 25 березня 2020 року про накладення адміністративного стягнення, -

ВСТАНОВИВ:

07.04.2020 року до Жовтневого районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області надійшла позовна заява ОСОБА_1 до поліцейського 1 роти 2 батальйону патрульної поліції в м. Кривий Ріг Управління патрульної поліції в Дніпропетровської області Департаменту патрульної поліції Карасюка Олександра Сергійовича про скасування постанови серії ЕАК № 2295321 від 25 березня 2020 року про накладення адміністративного стягнення у виді штрафу.

Протоколом автоматизованого розподілу судових справ між суддями від 07.04.2020 року адміністративну справи передано в провадження судді Жовтневого районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області Чайкіна І.Б.

Ухвалою Жовтневого районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області від 08.04.2020 року позовну заяву залишено без руху та надано позивачу строк для усунення недоліків.

05 травня 2020 року на адресу суду повернулося поштове повідомлення про вручення позивачу ОСОБА_1 27 квітня 2020 року ухвали про залишення позовної заяви без руху, однак вищезазначена ухвала суду позивачем проігнорована її вимоги не виконані.

Перевіривши позовну заяву на відповідність вимогам статей 160, 161 Кодексу адміністративного судочинства України, приходжу до висновку, що позовна заява подана з порушенням вимог закону.

За приписами ч. 3 с. 161 КАС України до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 18 березня 2020 року (справа № 543/775/17, провадження № 11-1287апп18) зазначено про те, що відповідно до положень статей 3, 5 Закону України «Про судовий збір» серед осіб, які мають пільги щодо сплати судового збору, немає таких, які б звільнялися від сплати судового збору за подання до суду позовної заяви на постанову про накладення адміністративного стягнення, чи виключали б позовну заяву на постанову про накладення адміністративного стягнення з об`єктів оплати судовим збором.

З системного, цільового та граматичного тлумачення до наведеного законодавчого регулювання відносин, пов`язаних зі сплатою судового збору, Велика Палата Верховного Суду в контексті фактичних обставин справи та зумовленого ними застосування норм процесуального права зазначає, що у справах щодо оскарження постанов про адміністративне правопорушення у розумінні положень статей 287, 288 КУпАП, як і в інших справах, які розглядаються судом у порядку позовного провадження, слід застосовувати статті 2-5 Закону № 3674-VІ, які пільг за подання позовної заяви, відповідних скарг у цих правовідносинах не передбачають.

Разом з тим, з огляду на необхідність однакового підходу у визначенні розміру судового збору, який підлягає застосуванню у справах щодо накладення адміністративного стягнення та справляння судового збору, він складає за подання позовної заяви 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Таким чином Велика Палата Верховного Суду у вказаній постанові, прийшла до висновку, що за подання до адміністративного суду позовної заяви про оскарження рішень суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності справляється судовий збір, який складає 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Частиною 5 ст. 242 КАС України встановлено: при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду. Зазначена норма Кодексу узгоджується з ч.6 ст.13 Закону України «Про судоустрій і статус суддів».

Позивачем ОСОБА_1 в порушення ч.3 ст.161 КАС України, не додано до позовної заяви документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону

Також, суд зазначає, що статтею 68 Конституції України визначено: кожен зобов`язаний неухильно додержуватися Конституції України та законів України, не посягати на права і свободи, честь і гідність інших людей.

Звертається увага позивача на те, що якісна підготовка справи до розгляду, спрямована в першу чергу на захист інтересів самих учасників справи, оскільки здатна вплинути на зменшення процесуальних строків розгляду справи й відповідно - на економію процесуального часу сторін та суду, і судових витрат.

У відповідності до ч. 2 ст. 43 Кодексу адміністративного судочинства України, здатність особисто здійснювати свої адміністративні процесуальні права та обов`язки належить фізичним особам, які досягли повноліття і не визнані судом недієздатними.

Прецедентна практика Європейського суду з прав людини, виходить з того, що реалізуючи пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо доступності правосуддя та справедливого судового розгляду кожна держава-учасниця цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони і обмеження, зміст яких - не допустити судовий процес у безладний рух.

З цього приводу прецедентними є рішення Європейського суду з прав людини у справах «Осман проти Сполученого королівства» від 28.10.1998 року та «Круз проти Польщі» від 19 червня 2001 року.

Отже, на підтвердження своєї адміністративної процесуальної дієздатності позивач повинен надати до суду копію паспорту громадянина України та ідентифікаційного коду.

Відповідно до ч. 2 ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України, письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії, якщо інше не визначено цим Кодексом. Якщо для вирішення спору має значення лише частина документа, подається засвідчений витяг з нього.

Суд звертає увагу на порядок засвідчення копій документів, а саме: відповідно до пункту 5.27 Національного стандарту України ДСТУ 4163-2003 «Уніфікована система організаційно-розпорядчої документації» (затвердженого Наказом Держспоживстандарту України від 07.04.2003 року № 55) відмітку про засвідчення копії документа складають зі слів «Згідно з оригіналом», назви посади,особистого підпису особи, яка засвідчує копію, її ініціали та прізвища, дати засвідчення копії проставляють нижче реквізиту «підпис».

При цьому, суд акцентує увагу на правову позицію Верховного Суду, викладену у постанові від 11 липня 2018 р. у справі № 904/8549/17, за якою незасвідчені або неправильно засвідчені копії документів можуть бути належними, проте недопустимими доказами у справі і є підставою для скасування судового рішення.

Враховуючи вищевикладене, дослідивши матеріали позовної заяви, суд приходить до висновку, що позивачу необхідно сплатити судовий збір в розмірі 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, тобто 420 грн. 40 коп., за наступними платіжними реквізитами: Отримувач коштів УК у Покровс.р. м. Кр.Р/Покр.р/22030101; ЄДРПОУ 38031627; IBAN UA578999980313191206000004022; призначення платежу - cудовий збір (Державна судова адміністрація України,050) та надати оригінал квитанції до канцелярії Жовтневого районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області (м. Кривий Ріг, вул.. Невська, 3) та надати оригінал квитанції про сплату судового збору за подачу позовної заяви до суду за адресою: 50029, м. Кривий Ріг, вул. Невська, 3 або надати докази, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону, також надати до позовної заяви копію паспорту Громадянина України на підтвердження своєї дієздатності та завірені копії документів, а саме постанови про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності.

Частинами першою та другою статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

На підставі вищевикладеного, керуючись статтями 9, 43, 160, 161, 169, 248, 256 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя, –

ПОСТАНОВИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 до поліцейського 1 роти 2 батальйону патрульної поліції в м. Кривий Ріг Управління патрульної поліції в Дніпропетровської області Департаменту патрульної поліції Карасюка Олександра Сергійовича про скасування постанови серії ЕАК № 2295321 від 25 березня 2020 року про накладення адміністративного стягнення - залишити без руху.

Позивачу надати строк для усунення недоліків позовної заяви протягом 5 (п`яти) робочих днів, з моменту отримання копії даної ухвали, шляхом:

- надання до суду належним чином завіреної копії паспорту громадянина України та ідентифікаційного коду на підтвердження процесуальної дієздатності позивача;

- надання до суду належним чином завірених документів, які додаються до позовної заяви.

- надання до суду оригіналу квитанції про сплату судового збору.

Роз`яснити позивачу, що відповідно до п. 1 ч. 2, ч. 8 ст. 169 Кодексу адміністративного судочинства України, позовна заява повертається позивачеві, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху. Повернення позовної заяви не позбавляє права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом.

Копію ухвали про залишення позовної заяви з руху невідкладно надіслати особі, що звернулась із позовною заявою.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.

Ухвала складена та підписана 14 травня 2020 року.

Суддя І. Б. Чайкін