Рішення № 89232642, 13.05.2020, Дніпровський районний суд Дніпропетровської області (до 25.04.2025 - Дніпропетровський районний суд Дніпропетровської області)

Справа № 175/906/20

Провадження № 2/175/271/20

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

13 травня 2020 року Дніпропетровський районний суд Дніпропетровської області у складі:

головуючої судді Озерянської Ж.М.

з участю секретаря Кравченко А.А.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у смт. Слобожанське цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу, визначення місця проживання неповнолітньої дитини та стягнення аліментів на утримання неповнолітньої дитини, -

в с т а н о в и в :

В березні 2020 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом про розірвання шлюбу, визначення місця проживання неповнолітньої дитини та стягнення аліментів на утримання неповнолітньої дитини, в якому просила розірвати шлюб між нею, ОСОБА_1 та ОСОБА_2 зареєстрований 14 лютого 2014 року у Виконавчому комітеті Ювілейної селищної ради Дніпропетровського району Дніпропетровської області, актовий запис №08; неповнолітнього сина ОСОБА_3 залишити проживати з нею, ОСОБА_1 ; стягнути з відповідача аліменти на утримання неповнолітнього сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 в розмірі 1/4 частини всіх видів доходів (заробітку), але не менше ніж 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідно віку, починаючи стягнення за результатами розгляду справи по суті до повноліття дитини.

В прохальній частині позову ОСОБА_1 просила суд розглядати справу за її відсутністю.

Відповідач ОСОБА_2 надав суду заяву про розгляду справи без його участі, позовні вимоги визнав та не заперечував проти їх задоволення (а.с.21). Відзив на позов від відповідача до суду не надходив.

Судом встановлено, що сторони з 14 лютого 2014 року перебувають у зареєстрованому шлюбі (а.с.3). Від шлюбу сторони мають неповнолітнього сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (а.с.4). Спільне життя з відповідачем не склалося через відсутність взаєморозуміння між ними, розходження поглядів на сімейні відносини, сімейні обов`язки з ведення спільного господарства припинені.

На підставі наведеного, суд вважає, що вимоги позивачки обґрунтовані і підлягають задоволенню, оскільки в судовому засіданні встановлено, що сім`я сторін носить формальний характер і подальше спільне життя подружжя та збереження шлюбу суперечить їх інтересам.

Встановлено, що сторони є батьками неповнолітнього ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (а.с.4), який проживає разом з позивачкою та знаходиться на її повному утриманні. Відповідач добровільно не надає матеріальну допомогу на утримання дитини, хоча має можливість забезпечувати дитину всім необхідним для нормального розвитку, відпочинку та лікування.

Відповідно до ст. 180 СК України батьки зобов`язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.

Відповідно до ст. 181 СК України за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька і (або) у твердій грошовій сумі.

Згідно зі ст. 183 СК України частка заробітку (доходу) матері, батька, яка буде стягуватися як аліменти на дитину, визначається судом.

Відповідно до ст. 182 СК України при визначенні розміру аліментів суд враховує стан здоров`я та матеріальне становище дитини і платника аліментів, наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина, інші обставини, що мають істотне значення.

Статтею 191 СК України передбачено, що аліменти на дитину присуджуються за рішенням суду від дня пред`явлення позову. Разом з тим, відповідно до Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо посилення захисту права дитини на належне утримання шляхом вдосконалення порядку стягнення аліментів, який набрав чинності 08 липня 2017 року, до ч. 2 ст. 182 Сімейного кодексу України внесено зміни, згідно яких розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини, мінімальний розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.

Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 27 Конвенції ООН про права дитини від 20 листопада 1989 року, яка ратифікована Постановою Верховної Ради України від 27 лютого 1991 року та набула чинності для України 27 вересня 1991 року, держава визнає право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини. Батьки або інші особи, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини.

Пленум Верховного Суду України у п. 17 постанови від 15 травня 2006 року № 3 «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів», роз`яснив, що, вирішуючи питання щодо розміру аліментів, суд повинен ураховувати: стан здоров`я, матеріальне становище дитини і платника аліментів; наявність в останнього інших неповнолітніх дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, повнолітніх дочки, сина; інші обставини, що мають істотне значення. Розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж зазначений у ч. 2 ст. 182 СК України. Що ж до максимального розміру аліментів, які стягуються з боржника, то відповідно до ч. 3 ст. 70 Закону України від 21 квітня 1999 року «Про виконавче провадження» він не повинен перевищувати 50 % заробітної плати цієї особи.

За змістом статей 12, 13, 81 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Суд розглядає цивільні справи в межах заявлених фізичними або юридичними особами вимог і на підставі наданих ними доказів. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог або заперечень. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Відповідач є працездатним, інших утриманців не має, а тому враховуючи матеріальний стан сторін, а також, те що відповідач добровільно не надає матеріальну допомогу на утримання дитини, суд вважає за необхідне задовольнити вимоги позивачки, стягнувши аліменти з відповідача на утримання дитини у розмірі 1/4 частини зі всіх видів заробітку (доходу) щомісячно, але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку до досягнення дитиною повноліття, починаючи стягнення з 18 березня 2020 року.

Сторони не позбавлені можливості у разі зміни матеріального стану звернутися до суду з позовом про збільшення або зменшення розміру аліментів.

Статтею 191 СК України визначено, що аліменти на дитину присуджуються за рішенням суду від дня пред`явлення позову. Виплачуються аліменти до повноліття дитини.

В силу п. 1 ч. 1 ст. 430 ЦПК України суд допускає негайне виконання рішень у справах про стягнення аліментів - у межах суми платежу за один місяць.

На підставі ч. 1 ст. 160 СК України, оскільки спору між батьками відносно місця проживання їх неповнолітньої дитини немає, тому суд, враховуючи, що син ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 постійно проживає біля матері та знаходиться на її утриманні, суд вважає, що неповнолітнього ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 слід залишити проживати із матір`ю ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Відповідно до вимог ст. 141 ЦПК України з відповідача в дохід держави повинно бути стягнено судовий збір по справі за позовні вимоги про стягнення аліментів у розмірі 840,80 грн., оскільки позивачка звільнена від сплати судового збору при зверненні до суду.

Керуючись ст. 105, 110, 112, 160, 180, 181, 182, 184 СК України, ст.ст. 12, 13, 76, 130, 141, 223, 263-266, 280-282 ЦПК України, суд -

В И Р І Ш И В:

Шлюб, зареєстрований 14 лютого 2014 року Виконавчим комітетом Ювілейної селищної ради Дніпропетровського району Дніпропетровської області, актовий запис №08, між ОСОБА_4 та ОСОБА_2 , які від шлюбу мають спільну неповнолітню дитину ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 - вважати розірваним.

Після розірвання шлюбу прізвища ОСОБА_1 та ОСОБА_2 - не змінюються.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 840,80 грн. сплаченого позивачкою при подачі позову судового збору.

Неповнолітнього ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 залишити проживати з матір`ю ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , аліменти на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 , на утримання неповнолітньої дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 у розмірі 1/4 частини зі всіх видів заробітку (доходу) щомісячно, але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку до досягнення дитиною повноліття, починаючи стягнення з 18 березня 2020 року.

Стягнути з ОСОБА_2 у дохід держави 840,80 грн. судового збору.

Рішення в частині стягнення аліментів в межах платежу за один місяць допустити до негайного виконання.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги усіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя Озерянська Ж.М.