Ухвала суду № 89231063, 14.05.2020, Кілійський районний суд Одеської області

Справа № 502/717/19

УХВАЛА

14 травня 2020 року м. Кілія

Кілійський районний суд Одеської області у складі:

головуючого судді Манжос Н. В.,

за участю секретаря судового засідання Вижинської А. О.,

розглянувши цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до відповідача ОСОБА_2 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на стороні позивача: Служба у справах дітей Кілійської міської ради Одеської області про позбавлення батьківських прав,-

ВСТАНОВИВ:

У провадженні Кілійського районного суду Одеської області знаходиться цивільна справа за позовною заявою ОСОБА_1 до відповідача ОСОБА_2 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на стороні позивача: Служба у справах дітей Кілійської міської ради Одеської області про позбавлення батьківських прав.

Ухвалою Кілійського районного суду Одеської області від 22.05.2019 року позовну заяву залишено без руху.

Ухвалою Кілійського районного суду Одеської області від 09.07.2019 року позовну заяву ОСОБА_1 визнано неподаною та повернуто позивачу.

Постановою Одеського апеляційного суду від 12.03.2020 року ухвалу Кілійського районного суду Одеської області від 09.07.2019 року повернення заяви позивачу - скасовано.

Ухвалою Кілійського районного суду Одеської області від 06.05.2020 року прийнято позовну заяву та відкрито провадження за правилами загального позовного провадження у цивільній справі за позовною заявою ОСОБА_1 до відповідача ОСОБА_2 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на стороні позивача: Служба у справах дітей Кілійської міської ради Одеської області про позбавлення батьківських прав, призначено зазначену цивільну справу до слухання у підготовчому судовому засіданні на 15 липня 2020 року о 10 годині 30 хвилин

14.05.2020 року до Кілійського районного суду Одеської області від позивача по справі ОСОБА_1 надійшла заява про відвід судді. В обґрунтування заяви, позивач вказує, що судове засідання по вищевказаної справи суд призначив на 15.07.2020 року на 10 годину 30 хвилин, про що позивач отримала письмову судову повістку і ухвалу Кілійського районного суду Одеської області.

Але, в теперішній час у позивача є сумнів в об`єктивності та неупередженості судді Кілійського районного суду Одеської області Манжос Н. В., при розгляді вищевказаної справи по наступним підставам.

22.05.2019 року Кілійський районний суд Одеської області (у складі головуючого судді - Манжос Н. В.) по вищевказаній справі за позовною заявою ОСОБА_1 до відповідача ОСОБА_2 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на стороні позивача: Служба у справах дітей Кілійської міської Ради Одеської області «Про позбавлення батьківських прав» постановив ухвалу суду в якій прийняв рішення про залишення позову без руху та надав позивачу строк десять днів з дня отримання ухвали для усунення недоліків позовної заяви.

09.07.2019 року ухвалою Кілійського районного суду Одеської області позовну заяву ОСОБА_1 до відповідача ОСОБА_2 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на стороні позивача-Служба у справах дітей Кілійської міської Ради Одеської області «Про позбавлення батьківських прав» - визнано неподаною та повернути позивачу.

11.07.2019 року позивач подала апеляційну скаргу на вищевказану ухвалу Кілійського районного суду Одеської області від 09.07.2019 року у зв`язку з тим, що вважала вищевказану ухвалу Кілійського районного суду Одеської області від 09.07.2019 року такою, що підлягає скасуванню в повному обсязі з наступних підстав.

Суд першої інстанції в своїй ухвалі від 22.05.2019 року вказав, що підставами для залишення вищевказаної позовної заяви без руху є недодержання вимог ст. 175 ЦПК України, а саме те, що позивач не додав до позовної заяви відповідного висновку органу опіки та піклування про доцільність позбавлення батьківських прав відповідача ОСОБА_2 відносно малолітньої дитини - ОСОБА_3 .

Але, суд першої інстанції не взяв до уваги той факт, що вимоги до позовної заяви, передбачені ст. 175 ЦПК України є конкретними і вичерпаними, та не містять такої вимоги для позовної заяви, як обов`язковість висновку органу опіки та піклування, і це логічно і зрозуміло, тому, що на підставі змагальності в судовому засіданні сторони мають право самостійно обирати свою правову позицію та вирішувати які саме докази необхідно надати суду, а суд вже на підставі наданих доказів приймає рішення по справі.

Відсутність тих, чи інших доказів не є підставами для повернення позовної заяви тому, що це не передбачено ст. 185 ЦПК України.

Невідповідність висновків суду обставинам справи і тому, що суд першої інстанції сам же вказав в своєї ухвалі від 22.05.2019 року і сам же не взяв до уваги, а саме: в своєї ухвалі від 22.05.2019 року суд вказав «Згідно приписів ч. ч. 4,5 ст. 19 СК України, при розгляді судом спорів щодо позбавлення батьківських прав, обов`язковою є участь органу опіки та піклування. Орган опіки та піклування подає суду письмовий висновок щодо розв`язання спору», але суд не взяв до уваги , що позивач у своєї вищевказаної позовної заяві вказав в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог-Службу у справах дітей Кілійської міської ради Одеської області, тобто позивач виконав вищевказані вимоги «про обов`язковість участі органу опіки та піклування при розгляді справи».

Крім того, суд першої інстанції не взяв до уваги, що позивач у своєї вищевказаної позовної заяві заявив клопотання «про постановлення письмової ухвали суду, якою зобов`язано третю особу-Службу у справах дітей Кілійської міської ради Одеської області сформувати висновок щодо розв`язання дійсного спору з врахуванням всіх вищевказаних доказів та фактів, які містяться у дійсної позовної заяві та які долучена якості додатків до позовної заяви, відповідно до вимог ст. 19 СК України», тобто позивач виконав вищевказані вимоги про те, що «орган опіки та піклування подає саме суду, а не позивачу, письмовий висновок щодо розв`язання спору».

Суд першої інстанції, для прийняття правового рішення по вищевказаної справі з урахуванням висновку органу опіки та піклування, повинен був задовольнити вищевказане клопотання позивача, яке міститься в тексті позовної заяви (прохальна частина, пункт №2) «про постановлення письмової ухвали суду, якою зобов`язати третю особу-Службу у справах дітей Кілійської міської Ради Одеської області сформувати висновок щодо розв`язання дійсного спору», а не повертати позовну заяву позивачу тому, що повернення позову на підставі відсутності висновку органу опіки та піклування - не передбачено статтями 175, 185 ЦПК України, а також тому, що відповідно до вимог ч. ч. 4, 5 ст. 19 СК України орган опіки та піклування подає саме суду, а не позивачу письмовий висновок щодо розв`язання спору.

12.03.2020 року постанову Одеського апеляційного суду апеляційну скаргу ОСОБА_1 задоволено частково, ухвалу Кілійського районного суду Одеської області від 09 липня 2019 року про повернення заяви позивачу - скасовано. Матеріали справи повернуто до суду першої інстанції для продовження розгляду.

Також у вищевказаної постанові від 12.03.2020 року Одеський апеляційний суд вказав наступне:

«Оскільки право на доступ до суду не може бути обмежено будь-якою досудовою процедурою (рішення Конституційного суду України від 9 липня 2002 року справа N 1-2/2002 № 15-рп/2002 р.) у справі за конституційним зверненням Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий Дім "Кампус Котгон клаб" щодо офіційного тлумачення положення частини другої статті 124 Конституції України (справа про досудове врегулювання спорів), а висновок органу опіки та піклування може розглядатись не як доказ, а як рішення уповноваженого органу в процедурі реалізації сімейних прав, тому залишення без руху виключно з мотивів відсутності відповідного висновку та/або посилань на звернення до органу опіки та піклування, не може бути визнано таким, що відповідає вимогам ст. 185 ЦПК України, а тому і прийняття в подальшому процесуального рішення про повернення поданого позову є таким, що підлягає скасуванню. Відповідно частина доводів апеляційної скарги знайшли своє підтвердження.

Таким чином, враховуючи вище наведене, оскільки доводи апеляційної скарги знайшли своє часткове підтвердження, а суд першої інстанції невірно застосував норми процесуального права, апеляційний суд задовольнив апеляційну скаргу та направив справу до суду першої інстанції для продовження розгляду».

Всі вищевказані факти, на думку позивача викликають в неї сумнів в об`єктивності та неупередженості судді Кілійського районного суду Одеської області Манжос Н. В., по розгляду вищевказаної справи.

У зв`язку з вищезазначеним, позивач просить суд розгляд вищевказаної справи № 502/717/19 доручити іншому судді Кілійського районного суду Одеської області у зв`язку з тим, що вищевказані факти викликають в позивача сумнів в об`єктивності та неупередженості судді Кілійського районного суду Одеської області Манжос Н. В., по розгляду вищевказаної справи.

Відповідно до ч. 8, 11 ст. 40 ЦПК України, суд вирішує питання про відвід судді без повідомлення учасників справи. За ініціативою суду питання про відвід судді може вирішуватися у судовому засіданні з повідомленням учасників справи. Неявка учасників справи у судове засідання, в якому вирішується питання про відвід судді, не перешкоджає розгляду судом питання про відвід судді. За результатами вирішення заяви про відвід суд постановляє ухвалу.

Дослідивши матеріли справи, розглянувши заяву про відвід судді, судом встановлено наступне.

Відповідно до ч.1 ст. 36 ЦПК України, суддя не може розглядати справу і підлягає відводу (самовідводу), якщо: 1) він є членом сім`ї або близьким родичем (чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, брат, сестра, дід, баба, внук, внучка, усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, член сім`ї або близький родич цих осіб) сторони або інших учасників судового процесу, або осіб, які надавали стороні або іншим учасникам справи правничу допомогу у цій справі, або іншого судді, який входить до складу суду, що розглядає чи розглядав справу; 2) він брав участь у справі як свідок, експерт, спеціаліст, перекладач, представник, адвокат, секретар судового засідання або надавав стороні чи іншим учасникам справи правничу допомогу в цій чи іншій справі; 3) він прямо чи побічно заінтересований у результаті розгляду справи; 4) було порушено порядок визначення судді для розгляду справи; 5) є інші обставини, що викликають сумнів в неупередженості або об`єктивності судді.

Статтею 15 Кодексу суддівської етики визначено, що неупереджений розгляд справ є основним обов`язком судді. Вказане випливає з принципу об`єктивності, визначеному у Бангалорських принципах поведінки суддів, відповідно до яких об`єктивність судді є необхідною умовою для належного виконання ним своїх обов`язків.

Пунктом 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод у відповідній частині передбачено: «Кожен має право на справедливий розгляд його справи…незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру…».

Вимога «безсторонності», згідно з судовою практикою Європейського суду з прав людини (рішення у справах «Білуха проти України», «Салов проти України», «Мироненко проти України», «Фельдман проти України») характеризується двома критеріями: перший полягає у намаганні визначити особисте переконання судді у конкретній справі, а другий - у з`ясуванні того, чи забезпечив суддя достатні гарантії для виключення будь-якого розумного сумніву з цього приводу у сторін.

У рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Волков проти України» суд зазначив, що відповідно до п. 1 ст. 6 Європейської конвенції з прав людини, кожен має право на розгляд його справи незалежним і безстороннім судом.

Під час розгляду справи суд має бути безстороннім і незалежним, не повинен виявляти будь-яку упередженість та особливі переконання, чітко дотримуватися вимог закону. Але, у зв`язку із вказаними обставинами, сторони по справі можуть поставити під сумнів законність дій судді і неупередженість суду.

Згідно з ч. 1 ст. 40 ЦПК України питання про відвід (самовідвід) судді може бути вирішено як до так і після відкриття провадження у справі.

Згідно з ч. ч. 7, 8 ст. 40 ЦПК України питання про відвід судді має бути розглянуто не пізніше двох днів із дня надходження заяви про відвід судді, а у випадку розгляду заяви про відвід суддею іншого суду - не пізніше десяти днів з дня надходження заяви про відвід судді. Суд вирішує питання про відвід судді без повідомлення учасників справи. За ініціативою суду питання про відвід судді може вирішуватися у судовому засіданні з повідомленням учасників справи. Неявка учасників справи у судове засідання, в якому вирішується питання про відвід судді, не перешкоджає розгляду судом питання про відвід судді.

З врахуванням обставин викладених в заяві позивача, з підстав передбачених ст.36 ЦПК України, з метою забезпечення права сторін на справедливий суд, уникнення сумніву щодо неупередженості судді під час проведення судового розгляду, суд приходить до переконання, що заява про відвід підлягає задоволенню.

Керуючись ст. ст. 36, 39, 40, 260, 261, 353 ЦПК України, суд,

УХВАЛИВ:

Заяву позивача ОСОБА_1 про відвід судді Кілійського районного суду Одеської області - задовольнити.

Передати цивільну справу № 502/717/19 за позовною заявою ОСОБА_1 до відповідача ОСОБА_2 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на стороні позивача: Служба у справах дітей Кілійської міської ради Одеської області про позбавлення батьківських прав передати на розгляд іншому судді Кілійського районного суду Одеської області, визначеному в порядку, встановленому ст. 33 ЦПК України.

Ухвала оскарженню не підлягає. Заперечення на ухвали, що не підлягають оскарженню окремо від рішення суду, включаються до апеляційної скарги на рішення суду.

Ухвала надрукована в нарадчій кімнаті.

Суддя Кілійського районного суду Н. В. Манжос