Ухвала суду № 89228798, 13.05.2020, Київський районний суд м. Одеси

Справа № 947/9396/20

Провадження № 1-кс/947/5811/20

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13.05.2020 року слідчий суддя Київського районного суду м. Одеси ОСОБА_1 , при секретарі ОСОБА_2 , розглянувши у судовому засіданні в м. Одесі клопотання старшого слідчого в ОВС СУ ГУНП в Одеській області ОСОБА_3 , яке погоджено прокурором відділу прокуратури Одеської області ОСОБА_4 , про арешт майна в рамках кримінального провадження №12019160160000147 від 25.02.2019 року, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 289, ч. 1 ст. 14, ч 2 ст. 289 КК України, -

ВСТАНОВИВ:

Як вбачається з клопотання, дане кримінальне провадження розслідується за фактом незаконного заволодіння автомобілем марки «KIA Sportage», державний реєстраційний знак НОМЕР_1 , який на праві приватної власності належить ОСОБА_5 , що мало місце 25.02.2019 у м. Чорноморськ, Одеської області; автомобілем марки «BMVX5», державний реєстраційний знак НОМЕР_2 , який на праві приватної власності належить ОСОБА_6 , яке вчинено 18.09.2019, в період часу з 21:00 по 23:00 годин, за адресою: м. Одеса, вул. Генуезька, 5 та незакінченого замаху на незаконне заволодіння автомобілем марки «Lexus GX 470», державний реєстраційний знак НОМЕР_3 .

07.05.2020, в період часу з 02 год. 00 хв. по 02 год. 50 хв., за адресою: місто Одеса, провулок Мукачівський, 1/3, за фактом вчинення замаху на незаконне заволодіння транспортним засобом, а саме автомобілем марки та моделі «Lexus GX 470», державний реєстраційний знак НОМЕР_3 , в порядку ст. 208 КПК України затримано громадян України ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , яким цього ж дня письмово повідомлено про підозру у вчиненні даного кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 15, ч. 3 ст. 289 КК України.

Крім цього, гр. ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , 07.05.2020 повідомлено про підозру у вчиненні незаконного заволодіння транспортним засобом, а саме: автомобілем маркита моделі «BMWX5», державний реєстраційний знак НОМЕР_2 .

Під час особистого обшуку підозрюваного ОСОБА_7 , здійсненого під час затримання в останнього, серед іншого, виявлено та вилучено мобільний телефон марки та моделі «IphoneXS», в корпусі білого кольору, в чохлі чорного кольору, з сім-картою у ньому оператора телекомунікації ПрАТ «Київстар» з телефонним номером НОМЕР_4 .

Під час особистого обшуку підозрюваного ОСОБА_8 , здійсненого під час затримання в останнього, серед іншого, виявлено та вилучено: 1) мобільний телефон марки та моделі «Iphone X», в корпусі чорного кольору, на момент особистого обшуку у вимкненому стані, сім-карта не встановлена; 2) свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу марки «Lexus GX 470», державний реєстраційний знак НОМЕР_5 .

Вказані вище предмети та речі, вилучені під час особистого обшуку підозрюваного ОСОБА_8 та ОСОБА_7 визнані речовими доказами по цьому кримінальному провадженні, та містять відомості, які можуть бути використанні у даному кримінальному провадженні, як доказ факту вчинення останнім кримінального правопорушення.

Від слідчого надійшла заява про розгляд клопотання без його участі. Власники майна, відповідно до заяви, були повідомлені слідчим про дату та час розгляду клопотання.

Вивчивши клопотання та матеріали, які обґрунтовують доводи клопотання, слідчий суддя приходить до наступного переконання.

Стаття 41 Конституції України закріплює положення про те, що кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності. Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним.

Як свідчить практика Європейського суду з прав людини (далі ЄСПЛ), найчастіше втручання в право власності фізичних та юридичних осіб відбувається з боку державних органів, зокрема, органів виконавчої влади, іноді органів законодавчої й судової влади, шляхом прийняття законодавчих актів чи при винесенні незаконного рішення суду, тоді як ст.1 Першого Протоколу до Європейської конвенції з прав людини забороняє будь-яке невиправдане втручання державних органів.

Так, відповідно до практики Європейського суду, для того, щоб втручання в право власності вважалося допустимим, воно повинно служити не лише законній меті в інтересах суспільства, а повинна бути розумна співмірність між використовуваними інструментами і тією метою, на котру спрямований будь-який захід, що позбавляє особу власності. Розумна рівновага має зберігатися між загальними інтересами суспільства та вимогами дотримання основних прав особи (рішення у справі "АГОСІ" проти Сполученого Королівства" (AGOSI v. the United Kingdom від 24 жовтня 1986 року, серія А, № 108, п. 52). Іншими словами, заходи щодо обмеження права власності мають бути пропорційними щодо мети їх застосування.

Згідно ст. 131 КПК України, заходи забезпечення кримінального провадження застосовуються з метою досягнення дієвості цього провадження. Заходами забезпечення кримінального провадження є, зокрема, арешт майна.

Відповідно до ч. 3 ст. 132 КПК України, застосування заходів забезпечення кримінального провадження не допускається, якщо слідчий, прокурор не доведе, що: 1) існує обґрунтована підозра щодо вчинення кримінального правопорушення такого ступеня тяжкості, що може бути підставою для застосування заходів забезпечення кримінального провадження; 2) потреби досудового розслідування виправдовують такий ступінь втручання у права і свободи особи, про який ідеться в клопотанні слідчого, прокурора; 3) може бути виконане завдання, для виконання якого слідчий, прокурор звертається із клопотанням.

Згідно з ч. 1 ст. 170 КПК України, арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи.

У відповідності до ч. 2 ст. 170 КПК України, арешт майна допускається з метою забезпечення: 1) збереження речових доказів; 2) спеціальної конфіскації; 3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; 4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.

Відповідно до ч. 11 ст. 170 КПК України, заборона або обмеження користування, розпорядження майном можуть бути застосовані лише у разі, коли існують обставини, які підтверджують, що їх незастосування призведе до приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі майна.

Згідно ч. 3 ст. 170 КПК України, у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним устатті 98цього Кодексу.

Відповідно до ч. 1 ст. 98 КПК України, речовими доказами є матеріальні об`єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об`єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправних шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.

Слідчим суддею встановлено, що вилучене майно відповідає критеріям ч. 1 ст. 98 КПК України, оскільки вилучені речі можуть містити відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження. Також, на вилучених речах, зокрема, мобільних телефонах можуть міститися відомості щодо обставин кримінальних правопорушень, а також дані щодо осіб, ймовірно причетних до їх вчинення.

Крім того, вилучене свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу марки «Lexus GX 470» може бути предметом кримінального правопорушення, набуте кримінально-протиправним шляхом, оскільки відповідно до матеріалів клопотання,досудове розслідування проводиться за фактом, зокрема, незакінченого замаху на незаконне заволодіння автомобілем марки «LexusGX 470». Також, зазначене майно необхідне для проведення слідчих дій та експертних досліджень, з метою встановлення слідів кримінального правопорушення, а також відомостей, які можуть бути в подальшому використані як докази.

У зв`язку з викладеним, слідчий суддя приходить до переконання про наявність правових підстав для застосування заходу забезпечення кримінального провадження у вигляді арешту майна, оскільки існує необхідність в забезпечені збереження речових доказів, та з метою проведення необхідних слідчих дій та експертних досліджень з вказаним майном. В свою чергу, не накладення арешту на вилучене майно може призвести до його відчуження або знищення, що в свою чергу призведе до втрати доказів в рамках кримінального провадження.

На підставі викладеного, враховуючи наявність правових підстав для накладення арешту на вилучене майно, оскільки існує необхідність в забезпеченні його збереження, а також з метою забезпечення повного, всебічного розслідування кримінального провадження, зокрема, для проведення ряду слідчих дій та експертних досліджень, слідчий суддя приходить до переконання, що на даному етапі кримінального провадження потреби досудового розслідування виправдовують такий ступінь втручання у права та інтереси власника майна, про які йдеться в клопотанні, та якого така особа зазнає внаслідок застосування заходу забезпечення кримінального провадження у вигляді арешту майна, тому клопотання сторони обвинувачення підлягає задоволенню.

Також, враховуючи те, що існує ризик зміни або знищення майна, на яке сторона обвинувачення просить накласти арешт, слідчий суддя вважає за необхідне накласти заборону розпорядження та користування зазначеним майном, з метою запобігання вищевказаному ризику.

Керуючись ст. ст. 98, 131, 132, 170-173 КПК України, слідчий суддя,-

УХВАЛИВ:

Клопотання старшого слідчого в ОВС СУ ГУНП в Одеській області ОСОБА_3 , яке погоджено прокурором відділу прокуратури Одеської області ОСОБА_4 , про арешт майна в рамках кримінального провадження №12019160160000147 від 25.02.2019 року, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 289, ч. 1 ст. 14, ч 2 ст. 289 КК України задовольнити.

Накласти арешт, шляхом заборони користування та розпорядження, на предмети та речі, вилучені при затриманні, в порядку ст. 208 КПК України, ОСОБА_8 , а саме:

1) мобільний телефон марки та моделі «IphoneX», в корпусі чорного кольору, на момент особистого обшуку у вимкненому стані, сім-карта не встановлена;

2) свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу марки «LexusGX 470», державний реєстраційний знак НОМЕР_5 .

Накласти арешт, шляхом заборони користування та розпорядження, на предмети та речі, вилучені при затриманні, в порядку ст. 208 КПК України, ОСОБА_7 , а саме: мобільний телефон марки та моделі «IphoneXS», в корпусі білого кольору, в чохлі чорного кольору, з сім-картою у ньому оператора телекомунікації ПрАТ «Київстар» з телефонним номером НОМЕР_4 .

Виконання ухвали покласти на старшого слідчого в ОВС СУ ГУНП в Одеській області ОСОБА_3 ..

Ухвала слідчого судді може бути оскаржена в апеляційному порядку протягом п`яти днів з дня її оголошення до Одеського апеляційного суду.

Слідчий суддя ОСОБА_1