Постанова № 89228418, 13.05.2020, Кам'янець-Подільський міськрайонний суд Хмельницької області

Справа № 676/1850/20

Номер провадження 3/676/752/20

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 травня 2020 року м. Кам`янець-Подільський

Суддя Кам`янець-Подільського міськрайонного суду Хмельницької області Гладій Л.М., розглянувши матеріали справи про адміністративне правопорушення, що надійшли від Кам`янець-Подільського РВП Кам`янець-Подільського ВП ГУНП в Хмельницькій області, про притягнення до адміністративної ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця та жителя АДРЕСА_1 , працюючого вантажником філії «Птахофабрика Авіс» ПрАТ «Агрохолдинг Авангард», ІН НОМЕР_1 ,-

за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.51 КУпАП,

В С Т А Н О В И В :

Відповідно до протоколу серії АПР18 № 233567 від 02 квітня 2020 року, складеного ст. ДОП Кам`янець-Подільського РВП Кам`янець-Подільського ВП ГУНП в Хмельницькій області Надюком Є.Є., ОСОБА_1 28 грудня 2019 року близько 15 год. 45 хв., перебуваючи на дільниці сортування яєць НЗ-1 філії «Птахофабрика Авіс» ПрАТ «Агрохолдинг Авангард», викрав 60 шт. курячих яєць, чим вчинив правопорушення, передбачене ч.1 ст.51 КУпАП.

В судове засідання ОСОБА_1 не з`явився, про час та місце розгляду адміністративної справи повідомлений належним чином, направив до суду заяву про розгляд справи у його відсутності, вину не визнав.

Вивчивши матеріали справи, судом встановлено, що провадження в справі підлягає закриттю на підставі п.1 ст.247 КУпАП у зв`язку з відсутністю в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.51 КУпАП.

Так, частиною 1 ст.51 КУпАП передбачено адміністративну відповідальність за дрібне викрадення чужого майна шляхом крадіжки, шахрайства, привласнення чи розтрати.

Відповідно до положень ст.ст. 9, 245, 252 КУпАП особа може бути притягнута до адміністративної відповідальності лише за наявності в її діях складу адміністративного правопорушення, який має бути встановлений судом тільки після всебічної та правової оцінки всіх доказів по справі.

Склад дрібної крадіжки характеризується наступними складовими.

Об`єкт правопорушення, передбаченого ст. 51 КУпАП є суспільні відносини у сфері власності, а предметом крадіжки є чуже майно. Чужим слід визнавати майно, яке не перебуває у власності чи законному володінні винного.

Об`єктивна сторона правопорушення полягає у вчиненні: 1) крадіжки (таємного викрадення чужого майна); 2) шахрайства (заволодіння чужим майном або придбання права на майно шляхом обману чи зловживання довірою); 3) привласнення; 4) розтрати.

Таємним визнається таке викрадення, здійснюючи яке винна особа вважає, що робить це непомітно для потерпілих чи інших осіб. Як правило, крадіжка вчинюється за відсутності будь-яких осіб (власників, володільців майна, осіб, під охороною яких воно перебуває, очевидців тощо). Крадіжкою визнається також протиправне вилучення чужого майна і тоді, коли воно здійснюється у присутності потерпілого або інших осіб (наприклад, ці особи спостерігають за діями винного на певній відстані), але сам винний не усвідомлював цього моменту і вважав, що діє таємно від інших осіб. Таємним також визнається викрадення, яке вчинюється у присутності потерпілого або інших осіб, але непомітно для них (наприклад, кишенькова крадіжка). Таємним викрадення є і у випадку, коли воно вчинюється у присутності потерпілого чи інших осіб, які через свій фізіологічний чи психічний стан (сон, сп`яніння, малолітство, психічне захворювання тощо) не усвідомлюють факту протиправного вилучення майна: не можуть правильно оцінити і зрозуміти зміст, характер і значення дій винного. Як крадіжку слід розглядати протиправне вилучення чужого майна особою, яка не була наділена певною правомочністю щодо викраденого майна, а за родом своєї діяльності лише мала доступ до цього майна (комбайнер, сторож, стрілець воєнізованої охорони та ін.).

Шахрайство є заволодінням майном або придбанням права на майно шляхом обману чи зловживання довірою. В результаті шахрайських дій потерпілий - власник, володілець, особа, у віданні або під охороною якої знаходиться майно, добровільно передає майно або право на майно винній особі.

Привласнення полягає у протиправному і безоплатному вилученні (утриманні, неповерненні) винним чужого майна, яке знаходилось у його правомірному володінні, з наміром надалі обернути його на свою користь чи користь третіх осіб. У результаті привласнення чужого майна винний починає незаконно володіти і користуватись вилученим майном, поліпшуючи безпосередньо за рахунок викраденого своє матеріальне становище.

Розтрата передбачає незаконне і безоплатне витрачання (споживання, продаж, безоплатну передачу, обмін, передачу в рахунок погашення боргу тощо) винним чужого майка, яке йому ввірене чи перебувало в його віданні. В результаті розтрати винний поліпшує майнове становище інших осіб шляхом безпосереднього споживання ними незаконно вилученого майна, позбавлення їх за рахунок витрачання такого майна певних матеріальних витрат, збільшення доходів інших осіб.

Суб`єктом правопорушення може бути особа, якій виповнилося 16 років.

Суб`єктивна сторона правопорушення характеризується прямим умислом і корисливою метою.

У відповідності до ст. 10 КУпАП адміністративне правопорушення визнається вчиненим умисно, коли особа, яка його вчинила, усвідомила протиправний характер своєї дії чи бездіяльності, передбачала її шкідливі наслідки і бажала їх або свідомо допускала настання цих наслідків.

Таким чином, для притягнення до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст..51 КУпАП слід встановити в діях особи усі складові правопорушення.

Рішенням Конституційного Суду України від 22 грудня 2010 року N 23-рп/2010 встановлено, що адміністративна відповідальність в Україні та процедура притягнення до адміністративної відповідальності ґрунтуються на конституційних принципах та правових презумпціях, які зумовлені визнанням і дією принципу верховенства права в Україні.

Рішенням Європейського суду з прав людини в справі «Гурепка проти України» від 08.07.2010 року, визначено, що адміністративні правопорушення через суворість санкцій, слід відносити до фактично кримінальних правопорушень, з усіма гарантіями статті 6 Конвенції та, відповідно, й статті 2 Протоколу №7 до Конвенції.

Зокрема, з огляду на каральну мету адміністративних стягнень та його розмір, а саме санкція ч. 1 ст. 51 КУпАП передбачає адміністративний арешт, що є значно суворим стягненням, зобов`язує забезпечувати дотримання гарантій ст. 6 Конвенції у провадженнях по справам про адміністративні правопорушення.

Таким чином, усі стандарти Європейський суд з прав людини поширює на провадження в справах про адміністративні правопорушення.

Таким чином, при вирішенні питання щодо достатності встановлених під час змагального судового розгляду доказів для визнання особи винуватою суди мають керуватися стандартом доведення (стандартом переконання), визначеним частинами другою та четвертою статті 17 КПК.

Зміст принципу «поза розумним сумнівом» сформульовано у пункті 43 рішення Європейського суду з прав людини від 14 лютого 2008 року у справі «Кобець проти України». Зокрема, доведення має випливати із сукупності ознак чи неспростовних презумпцій, достатньо вагомих, чітких і узгоджених між собою, а за відсутності таких ознак не можна констатувати, що винуватість обвинуваченого доведено поза розумним сумнівом. Розумним є сумнів, який ґрунтується на певних обставинах та здоровому глузді, випливає зі справедливого та зваженого розгляду всіх належних та допустимих відомостей, визнаних доказами, або з відсутності таких відомостей і є таким, який змусив би особу втриматися від прийняття рішення у питаннях, що мають для неї найбільш важливе значення. При цьому достовірність доказу визначається з урахуванням того, чи немає сумніву, що доказ адекватно (правдиво) відображає обставину; чи є інші докази, що підривають довіру до доказу; чи є суперечності між доказами, яким з них слід надати перевагу і чому; якщо показання свідка не узгоджуються з попередніми, чи є переконливі пояснення, чому змінився зміст цих показань. Достатність доказів, коли у своїй сукупності вони повинні переконувати у наявності певної обставини. Якщо доказів недостатньо для встановлення певної обставини, то суд приймає рішення про недоведеність цієї обставини.

Стандарт доведення поза розумним сумнівом означає, що сукупність обставин справи, встановлена під час судового розгляду, виключає будь-яке інше розумне пояснення події, яка є предметом судового розгляду, крім того, що інкримінований злочин був вчинений і обвинувачений є винним у вчиненні цього злочину.

Поза розумним сумнівом має бути доведений кожний з елементів, які є важливими для правової кваліфікації діяння: як тих, що утворюють об`єктивну сторону діяння, так і тих, що визначають його суб`єктивну сторону. Це питання має бути вирішено на підставі безстороннього та неупередженого аналізу наданих сторонами обвинувачення і захисту допустимих доказів, які свідчать за чи проти тієї або іншої версії подій.

Обов`язок всебічного і неупередженого дослідження судом усіх обставин справи у цьому контексті означає, що для того, щоб визнати винуватість доведеною поза розумним сумнівом, версія обвинувачення має пояснювати всі встановлені судом обставини, що мають відношення до події, яка є предметом судового розгляду. Суд не може залишити без уваги ту частину доказів та встановлених на їх підставі обставин лише з тієї причини, що вони суперечать версії обвинувачення. Наявність таких обставин, яким версія обвинувачення не може надати розумного пояснення або які свідчать про можливість іншої версії інкримінованої події, є підставою для розумного сумніву в доведеності вини особи.

Для дотримання стандарту доведення поза розумним сумнівом недостатньо, щоб версія обвинувачення була лише більш вірогідною за версію захисту. Законодавець вимагає, щоб будь-який обґрунтований сумнів у тій версії події, яку надало обвинувачення, був спростований фактами, встановленими на підставі допустимих доказів, і єдина версія, якою розумна і безстороння людина може пояснити всю сукупність фактів, установлених у суді, - є та версія подій, яка дає підстави для визнання особи винною за пред`явленим обвинуваченням.

Як встановлено, постановою про закриття кримінального провадження від 25 березня 2020 року, кримінальне провадження, внесене до ЄРДР за №12020240160000054 від 13 лютого 2020 року закрито у зв`язку з відсутністю складу кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.186 КК України щодо ОСОБА_2 , ОСОБА_1 та ОСОБА_3 і відповідно складено протокол про адміністративне правопорушення, передбачене ст. 51 КУпАП, а саме ОСОБА_1 ставиться в вину вчинення дрібної крадіжки – 60 штук яєць.

Як пояснив ОСОБА_1 під час здійснення досудового розслідування вищевказаного кримінального провадження, що 28 грудня 2019 р. близько 15 год. 30 хв. він перебував на дільниці сортування яєць НЗ-1 філії «Птахофабрика Авіс» ПрАТ «Агрохолдинг Авангард» та до нього звернувся інший вантажник яєць ОСОБА_2 , який попросив взяти у іншого вантажника дільниці сортування яєць НЗ-1 філії «Птахофабрика Авіс» ПрАТ «Агрохолдинг Авангард» ОСОБА_3 60 яєць на пайок та надати йому, на що він і зробив.

Постановою Кам`янець-Подільського міськрайонного суду від 13 травня 2020 року провадження по справі відносно ОСОБА_2 закрито на підставі п.1 ст. 247 КУпАП, в зв`язку з відсутністю в його діях складу ч. 1 ст. 51 КУпАП, оскільки не було доведено наявність суб`єктивної сторони в діях ОСОБА_2 .

Вивчивши надані матеріали справи, враховуючи вищезазначені презумпції, приходжу до висновку, що в діях ОСОБА_1 також не доведено склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 51 КУпАП, оскільки не доведено умисел на вчинення дрібного викрадення чужого майна шляхом крадіжки, а саме 60 яєць з філії «Птахофабрика Авіс» ПрАТ «Агрохолдинг Авангард», оскільки вказані яйця він взяв на прохання ОСОБА_2 , який мав право на отримання пайку, а тому провадження по справі щодо ОСОБА_1 підлягає закриттю на підставі п. 1 ст. 247 КУпАП.

На підставі викладеного та керуючись п.1 ст.247, ст.278, ст.284, ст. 173-2 КУпАП, -

постановив :

Закрити провадження в справі про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_1 за ч.1 ст.51 КУпАП у зв`язку з відсутністю в його діях складу вказаного адміністративного правопорушення.

На постанову може бути подано апеляційну скаргу до Хмельницького апеляційного суду через Кам`янець-Подільський міськрайонний суд протягом 10 днів з дня винесення постанови.

Суддя Кам`янець-Подільського міськрайонного суду Гладій Л.М