Рішення № 8922716, 08.04.2010, Заводський районний суд міста Луганська (до 25.04.2025 - Ленінський районний суд м. Луганська)

Справа № 2-1090/10 р.

З А О Ч Н Е Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 квітня 2010 року Ленінський районний суд м. Луганська в складі:

головуючого – судді Луганського В.І.,

при секретарі – Оніщенко К.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Луганську цивільну справу за позовом Військового прокурора Луганського гарнізону, в інтересах держави в особі Міністерства Оборони України, Квартирно - експлуатаційного відділу м. Луганська Головного КЕУ МО України до ОСОБА_1, ОСОБА_2 про відшкодування збитків, заподіяних державі, -

ВСТАНОВИВ:

Відповідно до вимог ст. 121 Конституції України, у випадках, передбачених законом, на прокуратуру покладено представництво інтересів держави в суді.

В рішенні Конституційного суду України від 4 квітня 1999 року № 3-рп /99 визначено, що «інтереси держави» є оціночним поняттям, тому прокурор чи його заступник у кожному конкретному випадку самостійно визначає з посиланням на законодавство, на підставі якого подається позов, в чому саме відбулося чи може відбутися порушення матеріальних або інших інтересів держави, обґрунтовує у позовній заяві необхідність їх захисту та зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах, і ця позовна заява є підставою для порушення справи в суді. Інтереси держави можуть збігатися повністю, частково або не збігатися зовсім з інтересами державних органів, державних підприємств та організацій. Проте держава може вбачати свої інтереси в діяльності приватних підприємств, товариств.

Пунктом 2 резолютивної частини вказаного рішення Конституційного суду України визначено, що під поняттям «орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах», потрібно розуміти орган державної влади чи орган місцевого самоврядування, якому законом надано повноваження органу виконавчої влади.

В пункті 5 мотивувальної частини вказаного рішення Конституційного суду України зазначено, що орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах, фактично є позивачем у справах, порушених за позовною заявою прокурора, і є стороною в процесі.

Відповідно ст. 121 Конституції України, ст. 45 Цивільного процесуального Кодексу України та ст. 20 та 36 Закону України «Про прокуратуру» передбачено, що представництво прокуратурою інтересів громадянина або держави в суді полягає у здійсненні прокурорами від імені держави процесуальних та інших дій, спрямованих на захист у суді інтересів громадянина або держави у випадках, передбачених законом.

Однією з форм представництва є звернення до суду з позовами або заявами про захист прав і свобод іншої особи, невизначеного кола осіб, коли порушуються інтереси держави, або про визнання незаконними правових актів, дій чи рішень органів і посадових осіб.

Підставою для представництва прокурором інтересів держави в суді є наявність порушень економічних, політичних та інших державних інтересів внаслідок противоправних дій (бездіяльності) фізичних або юридичних осіб, що вчинюються у відносинах між ними або з державою.

Таким чином, законодавством прокурора уповноважено виконувати певні функції держави у конкретних правовідносинах.

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про оборону України» оборона України – це система політичних, економічних, соціальних, воєнних, наукових, науково-технічних, інформаційних, правових, організаційних, інших заходів держави щодо підготовки до збройного захисту та її захист у разі збройної агресії або збройного конфлікту.

Обороноздатність держави складається, зокрема, з матеріальних елементів та є сукупністю воєнного, економічного, соціального та морально-політичного потенціалу у сфері оборони та належних умов для його реалізації.

Згідно ст. ст.. 1, 3 Закону України «Про збройні Сили України» - Збройні сили України – це військова державна структура (військове формування), на яку відповідно до Конституції України покладаються оборона України, захист її суверенітету, територіальної цілісності і недоторканості. Безпосереднє керівництво Збройними Силами України здійснює Міністерство оборони України, яке відповідно до ст. 3 зазначеного Закону України та Указів Президента України № 888/97 від 21.08.1997 року і № 250/99 від 23.03.1999 року – є Центральним органом виконавчої влади і військового управління.

Міністерство оборони України здійснює керівництво структурними підрозділами Збройних Сил України, до числа яких відноситься і Квартирно-експлуатаційний відділ м. Луганська (ділі КЕВ м. Луганська).

Фінансування Збройних Сил України відповідно до ст. 19 Закону України «Про Збройні Сили України», здійснюється за рахунок коштів Державного бюджету, у зв’язку з чим заподіяння збитків окремим військовим частинам і установам Збройних Сил України, в тому числі і Квартирно-експлуатаційному відділу м. Луганська, як структурному підрозділу Збройних Сил України – це безпосередня шкода економічним інтересам Держави.

Відповідно до положень ст. 3 Закону України « Про правовий режим майна у Збройних Силах України» та директиви Департаменту фінансів Міністерства оборони України № 248/1837 і Головного Квартирно-експлуатаційного управління Збройних Сил України № 313/18/2059 від 09.12.2005 року «Про прийом на баланс будівель та споруд», а також акту прийому-передачі № 03-1, гуртожиток розташований за адресою: м. Луганськ, вул. Гостра Могила, буд. 155, закріплений за КЕВ м. Луганська на праві оперативного управління і відповідно до положень ст. 1, 2 Закону України «Про правовий режим майна у Збройних Силах України», є військовим майном і Міністерство оборони України, як центральний орган управління Збройних Сил України, здійснює відповідно до закону управління військовим майном, у тому числі закріплює військове майно за військовими частинами (у разі їх формування, переформування), приймає рішення щодо перерозподілу цього майна між військовими частинами Збройних Сил України.

Відповідно до п. 22 «Примірного положення про гуртожитки» затвердженого постановою Ради Міністрів УРСР від 3 червня 1986 року №208 Квартирно-експлуатаційним відділом м. Луганська, як установою у віданні якої перебуває гуртожиток, мешканцям зазначеного гуртожитку надаються послуги з утримання гуртожитку відповідно до встановлених санітарних правил, єдиних правил і норм експлуатації та ремонту житлового фонду; забезпечується надання мешканцям гуртожитку побутових послуг і своєчасне фінансування витрат на утримання гуртожитку, а також надаються комунальні послуги.

Відповідно до положень ст. 29 Бюджетного кодексу України доходи Державного бюджету України включають доходи, що отримуються від плати за послуги, що надаються бюджетними установами, які утримуються за рахунок Державного бюджету України.

Пред’явлення даної позовної заяви військовою прокуратурою Луганського гарнізону про відшкодування збитків, заподіяних державі викликано винятково захистом інтересів держави та наступними обставинами: на підставі ордеру № 13 на вселення до гуртожитку, гр. ОСОБА_1, ОСОБА_2 та їх донці ОСОБА_3 було надана для проживання двох кімната, загальною площею 42,76 м?, в гуртожитку розташованому за адресою: м. Луганськ, вул. Гостра Могила, 155, в якій на теперішній час вони мешкають удвох. Після вселення на надану зазначеним особам житлову площу, вони набули прав та обов’язків, передбачених ст.. 130 Житлового кодексу України та п. п. 16-18 «Примірного положення про гуртожитки» затвердженого постановою Ради Міністрів УРСР від 3 червня 1986 року № 208, у зв’язку з чим зобов’язані були своєчасно вносити плату за користування жилою площею і за комунальні послуги відповідно до пункту 38 зазначеного «Примірного положення..».

Відповідно до положень ст.ст. 130,131 Житлового кодексу України порядок користування жилою площею в гуртожитках визначається законодавством Союзу РСР і Української РСР.

Відповідно до законодавства Союзу РСР Примірне положення про гуртожитки затверджується Радою Міністрів Української РСР, міністерствами, державними комітетами і відомствами СРСР за погодженням з відповідними профспілковими і комсомольськими органами.

Відповідно до вимог п.п. 18, 38-39 «Примірного положення про гуртожитки» затвердженого постановою Ради Міністрів УРСР від 03 червня 1986 року № 208 робітники, службовці, студенти, учні, а також інші громадяни, які проживають у гуртожитку, зобов`язані своєчасно вносити плату за користування жилою площею і за комунальні послуги відповідно до п. 38 цього Примірного положення.

Громадяни, які проживають у приміщеннях, що перебувають у їх відособленому користуванні, вносять плату за користування жилою площею і за комунальні послуги по ставках квартирної плати (тарифах), установлених для будинків державного та громадського жилого фонду.

Громадяни, які проживають у приміщеннях, що перебувають у їх відособленому користуванні, вносять плату за користування жилою площею і за комунальні послуги по ставках квартирної плати (тарифах), установлених для будинків державного та громадського житлового фонду.

Плата за користування жилою площею в гуртожитку і за комунальні послуги вноситься не пізніше десятого числа наступного за оплачуваним місяця.

Однак, не дивлячись на те, що відповідно до п. 18 «Примірного положення про гуртожитки» затвердженого постановою Ради Міністрів УРСР від 3 червня 1986 року №208 гр. ОСОБА_1 та ОСОБА_2 зобов’язані були своєчасно вносити плату за користування жилою площею і за комунальні послуги, в період з березня 2007 року по березень 2008 року вони зазначені обов’язки не виконувала, у зв’язку з чим станом на теперішній час їх заборгованість за користування жилою площею і комунальні послуги складає 2 557,86 грн.

24.07.2009 року від старшого помічника військового прокурора Луганського гарнізону ОСОБА_4 надійшло клопотання про зміну підстав позову та зменшення розміру позовних вимог в зв*язку з вивченням доводів відповідачів викладених у запереченні, а також додані документи до них, військовим прокурором Луганського гарнізону з залученням фахівців КЕВ м. Луганська був проведений перерахунок суми збитків заподіяних державі відповідачами, під час складання якого було встановлено, що на час складання та подачі до суду позовної заяви про стягнення з відповідача збитків заподіяних державі у розмірі 2 557, 86 грн. до часу виникнення заборгованості у зазначеній сумі не було включено суми позову не було включено період з 01.01.2006 року по березень 2007 року, у зв*язку з чим на теперішній час виникла необхідність у зміні позовних вимог. Військовий прокурор Луганського гарнізону просить стягнути з відповідачів на користь КЕВ м. Луганська заборгованість за користування жилою площею і комунальним послугам, яка утворилась в період з січня 2006 року по березень 2008 року, у розмірі 2 092, 04 грн.

Приймаючи до уваги, що КЕВ м. Луганська є структурним підрозділом Збройних Сил України, керівництво яким здійснює Міністерство оборони України, фінансування якого здійснюється за рахунок коштів Державного бюджету, а також те що, відповідно до положень ст.. 29 Бюджетного кодексу України, фінансування якого здійснюється за рахунок коштів Державного бюджету, а також те що, відповідно до положень ст.. 29 Бюджетного кодексу України, доходи що утримуються від плати за послуги, що надаються бюджетними установами, які утримуються за рахунок Державного бюджету України, діями гр. ОСОБА_1 та ОСОБА_2 державі в особі Міністерства оборони України та КЕВ м. Луганська фактично спричинена майнова шкода в розмірі 2 092,04 грн., яка підлягає стягненню з них в повному обсязі в дохід держави.

За таких обставин виникла необхідність звернутися до суду із даним позовом, оскільки на прокуратуру, відповідно до ст. 121 Конституції України та ст. ст. 20, 36-1 Закону України «Про прокуратуру», покладені функції представництва інтересів державі в судах.

08.04.2010 року постановлено ухвалу про заочний розгляд справи.

У судовому засіданні прокурор та представник позивача присутні не були, але до початку слухання справи надали заяву про розгляд справи у їх відсутність, в заяві підтримали уточнені заявлені вимоги, проти винесення заочного рішення не заперечували.

Відповідачі у судове засідання не з’явились, причин неявки суду не повідомили, про дату, час та місце розгляду справи були належним чином повідомлені, заперечень проти позову не надали, заяви про розгляд справи за їх відсутністю до суду не надходило.

Вислухавши пояснення представника позивача, дослідивши надані докази: зворотну відомість з особового рахунку, довідку адресного бюро, суд вважає позов таким, що підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що відповідачі, проживаючи ІНФОРМАЦІЯ_1 на вул. Гостра Могила у м. Луганську, зобов’язані були своєчасно вносити плату за користування жилою площею і за комунальні послуги, але не зробили цього, в результаті заподіяли майновий збиток в сумі 2 092,04 грн. за період з січня 2006 р. по березень 2008 р.

Вказані обставини підтверджуються наданими суду доказами.

За таких обставин суд вважає за необхідне стягнути з відповідачів на користь позивача суму заборгованості у розмірі 2 092,04 грн.

На підставі викладеного, керуючись ст.. 132 ЖК України, ст.. ст. 16, 22, 509, 526, 1166, 1190 ЦК України, ст. ст. 3, 26, 45, 46 , 118, 119-122, 127, 129, 210, 224 - 226 ЦПК України суд,-

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги Військового прокурора Луганського гарнізону, в інтересах держави в особі Міністерства Оборони України, Квартирно - експлуатаційного відділу м. Луганська Головного КЕУ МО України задовольнити.

Стягнути солідарно з громадян ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на користь Квартирно-експлутаційного відділу м. Луганська (91017, м. Луганськ, вул. Оборонна, буд. 32, УДК у Луганській області, м. Луганськ, МФО 804013, КОД ЄДРПОУ 07652214, розрахунковий рахунок 35224005002781) заборгованість за користування жилою площею і комунальним послугам, яка утворилась в період з січня 2006 року по березень 2008 року, у розмірі 2 092( дві тисячі дев*яносто дві) грн. 04 копійки.

Стягнути солідарно з ОСОБА_1 та ОСОБА_2 держмито в дохід держави у розмірі 51,00 грн . ( п`ятдесят одна гривня) 00 копійок та інформаційне-технічне забезпечення судового процесу у розмірі 30 грн. (тридцять гривень).

Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, яку може бути подано протягом десяти днів з дня отримання його копії.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення, рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до апеляційного суду Луганської області через суд Ленінського району м. Луганська шляхом подачі протягом 10 днів з дня проголошення рішення заяви про апеляційне оскарження, та поданням після цього протягом 20 днів апеляційної скарги.

Суддя В.І. ЛУГАНСЬКИЙ