Ухвала суду № 89225964, 13.05.2020, Вінницький міський суд Вінницької області

Справа №127/3034/20

Провадження №1-кп/127/143/20

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 травня 2020 року м. Вінниця

Вінницький міський суд Вінницької області в складі:

головуючого судді Бернади Є.В.,

за участю:

секретаря судового засідання Шевченка О.В.,

сторони обвинувачення: прокурора Бібляка М.Ю.,

представника потерплої – адвоката Кривосар І.О.,

представника цивільного відповідача Дзюби Ю.А.,

сторони захисту: обвинуваченого ОСОБА_1 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі № 12 кримінальне провадження за обвинуваченням ОСОБА_1 у вчиненні злочину, передбаченого частиною першою статті 286 Кримінального кодексу України, відомості про який внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань 08.11.2019 р. за № 12019020010002420,

ВСТАНОВИВ:

В провадженні Вінницького міського суду Вінницької області перебуває кримінальне провадження за обвинуваченням ОСОБА_1 у вчиненні злочину, передбаченого частиною першою статті 286 Кримінального кодексу України (далі – КК).

Обвинувачений ОСОБА_1 в судовому засіданні повідомив, що ним з потерпілою досягнуто угоди про примирення у зв`язку з чим просив вирішити питання про можливість її затвердження.

Представник потерпілої – адвокат Кривосар І.О – повідомив суду, що потерпіла примирилась з обвинуваченим і тому заявив клопотання про звільнення обвинуваченого від кримінальної відповідальності у зв`язку з примиренням обвинуваченого з потерпілою та усуненням обвинуваченим заподіяної шкоди.

Потерпіла в судове засідання не з`явилась, однак у попередньому судовому засіданні повідомила, що пересуватись їй важко за станом здоров`я і просила її в судові засідання не викликати. Позицію потерпілої щодо неявки в судове засідання підтримав і її представник.

Прокурор проти звільнення обвинуваченого ОСОБА_1 від кримінальної відповідальності у зв`язку з примиренням з потерпілою не заперечував.

Представник цивільного позивача підтримала клопотання про звільнення обвинуваченого від кримінальної відповідальності і просила його задовольнити.

Обвинувачений ОСОБА_1 проти його звільнення від кримінальної відповідальності не заперечував і клопотання представника потерпілої просив задовольнити.

Заслухавши думку сторін кримінального провадження, дослідивши надані суду матеріали, суд приходить до наступного висновку.

Згідно з обвинувальним актом 07.11.2019 р. біля 19-ї год. водій ОСОБА_1 , керуючи автомобілем марки Subaru Forester, державний номерний знак (далі – д.н.) НОМЕР_1 , рухаючись по вулиці Хмельницьке шосе в місті Вінниці зі сторони вулиці Воїнів Інтернаціоналістів в напрямку виїзду з міста, в районі перехрестя з вулицею Мечнікова, не вжив своєчасних заходів до зупинки автомобіля в момент виникнення небезпеки для руху – об`єктивної появи в полі його зору пішохода ОСОБА_2 , яка перетина проїзну частину зліва направо по напрямку руху автомобіля, внаслідок чого здійснив наїзд на останню.

Внаслідок зазначеної пригоди у ОСОБА_2 були виявлені об`єктивні ознаки таких тілесних ушкоджень: закритий внутрішньо-суглобовий перелом зовнішнього виростка та внутрішнього виростка зі зміщенням, закритий перелом верхньої третини тіла правої великогомілкової кістки, закритий перелом головки правої малогомілкової кістки; закрита черепно-мозкова травма – струс головного мозку, забій, підшкірний крововилив потиличної ділянки, які належать до тілесних ушкоджень середньої тяжкості, оскільки не являлись небезпечними для життя в момент спричинення і не супроводжувались загрозливими для життя явищами, але за своїм характером такі, що потягли за собою тривалий розлад здоров`я.

В ситуації, що склалася, водій автомобіля Subaru Forester ОСОБА_1 мав технічну можливість попередити наїзд на пішохода шляхом термінового гальмування із зупинкою автомобіля до смуги руху пішохода; в ситуації, що склалася, в діях водія автомобіля Subaru Forester ОСОБА_1 вбачається невідповідність вимогам пункту 12.3 Правил дорожнього руху України (далі – ПДР), які з технічної точки зору знаходяться в причинному зв`язку з виникненням даної дорожньо-транспортної пригоди (далі – ДТП).

Таким чином, водій ОСОБА_1 порушим вимоги пункту 12.3 ПДР, згідно з яким у разі виникнення небезпеки для руху або перешкоди, яку водій об`єктивно спроможний виявити, він повинен негайно вжити заходів для зменшення швидкості аж до зупинки транспортного засобу або безперешкодного для інших учасників руху об`їзду перешкоди.

Порушення вимог ПДР водієм ОСОБА_1 знаходиться в причинному зв`язку з наслідками зазначеної ДТП.

Таким чином, в діянні ОСОБА_1 наявні ознаки злочину, передбаченого частиною першою статті 286 КК, тобто порушення правил безпеки дорожнього руху особою, яка керує транспортним засобом, що спричинило потерпілому середньої тяжкості тілесне ушкодження.

Частиною четвертою статті 286 КПК регламентовано, що якщо під час здійснення судового провадження щодо провадження, яке надійшло до суду з обвинувальним актом, сторона кримінального провадження звернеться до суду з клопотанням про звільнення від кримінальної відповідальності обвинуваченого, суд має невідкладно розглянути таке клопотання.

Згідно з пунктом 1 частини другої статті 284 КПК кримінальне провадження закривається судом у зв`язку зі звільненням особи від кримінальної відповідальності.

Зі змісту статті 46 КК випливає, що особа, яка вперше вчинила злочин невеликої тяжкості або необережний злочин середньої тяжкості, крім корупційних злочинів, звільняється від кримінальної відповідальності, якщо вона примирилася з потерпілим та відшкодувала завдані нею збитки або усунула заподіяну шкоду.

При вирішенні питання щодо наявності правових підстав для задоволення клопотання представника потерпілої про звільнення обвинуваченого від кримінальної відповідальності суд враховує, що Верховним Судом України (далі – ВСУ) в пункті 1 постанови Пленуму № 12 від 23.12.2005 р. «Про практику застосування судами України законодавства про звільнення особи від кримінальної відповідальності» (далі – Постанова від 23.12.2005 р.) зазначено, що звільнення від кримінальної відповідальності – це відмова держави від застосування щодо особи, котра вчинила злочин, установлених законом обмежень певних прав і свобод шляхом закриття кримінальної справи, яке здійснює суд у випадках, передбачених КК, у порядку, встановленому КПК.

Закриття кримінальної справи зі звільненням від кримінальної відповідальності можливе лише в разі вчинення особою суспільно небезпечного діяння, яке містить склад злочину, передбаченого КК, та за наявності визначених у законі правових підстав, вичерпний перелік яких наведено у частині першій статті 44 КК, а саме: у випадках, передбачених цим Кодексом, а також на підставі закону України про амністію чи акта помилування.

У абзаці п`ятому пункту 2 наведеної Постанови від 23.12.2005 р. зазначено, що при вирішенні питання про звільнення особи від кримінальної відповідальності суд (суддя) під час попереднього, судового, апеляційного або касаційного розгляду справи повинен переконатися (незалежно від того, надійшла вона до суду першої інстанції з відповідною постановою чи з обвинувальним висновком, а до апеляційного та касаційного судів – з обвинувальним вироком), що діяння, яке поставлено особі за провину, дійсно мало місце, що воно містить склад злочину і особа винна в його вчиненні, а також що умови та підстави її звільнення від кримінальної відповідальності передбачені КК. Тільки після цього можна постановити (ухвалити) у визначеному КПК порядку відповідне судове рішення.

Суд також враховує, що у абзаці третьому пункту 2 зазначеної Постанови від 23.12.2005 р. роз`яснено, що умовою звільнення особи від кримінальної відповідальності є вчинення нею певного умисного злочину, незалежно від того, закінчено його чи ні, вчинений він одноособово чи у співучасті.

Згідно з роз`ясненнями, наданими в абзаці четвертому пункту 2 Постанови від 23.12.2005 р. підставою такого звільнення може бути або певна поведінка особи після вчинення злочину, яку держава заохочує (дійове каяття, примирення винного з потерпілим, припинення злочинної діяльності та добровільне повідомлення про вчинене тощо), або настання певної події (наприклад, зміна обстановки, закінчення строків давності).

З наданого суду обвинувального акта вбачається, що ОСОБА_1 обвинувачується у вчиненні злочину, передбаченого частиною першою статті 286 КК. Згідно з приписами частини другої статті 12 КК інкримінований ОСОБА_1 злочин відноситься до категорії злочинів невеликої тяжкості.

Зі змісту частини першої статті 46 КК випливає, що особа, яка вперше вчинила злочин невеликої тяжкості або необережний злочин середньої тяжкості, крім корупційних злочинів, звільняється від кримінальної відповідальності, якщо вона примирилася з потерпілим та відшкодувала завдані нею збитки або усунула заподіяну шкоду.

Судом вже було зазначено, що звільнення від кримінальної відповідальності – це відмова держави від застосування щодо особи, котра вчинила злочин, установлених законом обмежень певних прав і свобод шляхом закриття кримінальної справи, яке здійснює суд у випадках, передбачених КК, у порядку, встановленому КПК.

З наданих суду матеріалів випливає, що ОСОБА_1 раніше до кримінальної відповідальності не притягувався, тобто вчинив інкримінований йому злочин вперше, з потерпілою примирився, і остання до нього претензій матеріального чи морального характеру не має, проти звільнення від кримінальної відповідальності з підстав, передбачених статтею 46 КК, не заперечував. Тому суд вважає, що правові підстави, які б унеможливлювали закриття кримінального провадження, встановлені частиною восьмою статті 284 КПК, в судовому засіданні не встановлені, а отже, клопотання представника потерпілого, підтримане обвинуваченим, підлягає задоволенню.

Питання щодо речових доказів слід вирішити відповідно до приписів статті 100 КПК.

Арешт, накладений на автомобіль марки «Subaru Forester», номерний знак НОМЕР_1 , на підставі ухвали слідчого судді Вінницького міського суду Вінницької області від 11.11.2019 р., згідно з приписами частини четвертої статті 174 КПК підлягає скасуванню.

Згідно з приписами статті 129 КПК цивільний позов потерпілої, поданий у зазначеному кримінальному провадженні, підлягає залишенню без розгляду.

Керуючись статтями 284, 371 КПК, суд

УХВАЛИВ:

Клопотання задовольнити.

Звільнити ОСОБА_1 від кримінальної відповідальності, передбаченої частиною першою статті 286 Кримінального кодексу України, у зв`язку з примиренням винного з потерпілим.

Кримінальне провадження за обвинуваченням ОСОБА_1 у вчиненні злочину, передбаченого частиною першою статті 286 Кримінального кодексу України, відомості про який внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань 08.11.2019 р. за № 12019020010002420, – закрити.

Арешт, накладений ухвалою Вінницького міського суду Вінницької області від 11.11.2019 р., на автомобіль Subaru Forester, державний номерний знак НОМЕР_1 , в частині володіння та користування – скасувати.

Речові докази, а саме:

- автомобіль Subaru Forester, державний номерний знак НОМЕР_1 , що переданий на зберігання ОСОБА_1 – залишити останньому.

- диск з відеозаписом, що знаходяться в матеріалах кримінального провадження, – залишити у справі.

Цивільний позов потерпілої ОСОБА_2 залишити без розгляду.

Ухвала може бути оскаржена до Вінницького апеляційного суду протягом семи днів з дня її оголошення.

Суддя: