Ухвала суду № 89225752, 14.05.2020, Вінницький районний суд Вінницької області

Справа № 128/320/20

УХВАЛА

14 травня 2020 року м. Вінниця

Вінницький районний суд Вінницької області у складі:

головуючої- судді Саєнко О.Б., при секретарі - Бойко А.А.

за участю: прокурора- Лащука В.М.,

потерпілого - ОСОБА_1 ,

обвинуваченого - ОСОБА_2 ,

розглянувши у підготовчому судовому засіданні в залі суду м. Вінниці кримінальне провадження відомості про яке внесені 09.01.2020 в ЄРДР за №12020020100000030 за обвинуваченням ОСОБА_2 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст. 185 КК України,-

УСТАНОВИВ:

З 05.02.2020 у провадженні Вінницького районного суду Вінницької області знаходиться на розгляді дане кримінальне провадження.

В даному підготовчому судовому засіданні прокурор Лащук В.М. подав суду письмове клопотання про продовження застосованого запобіжного заходу у виді тримання під вартою відносно обвинуваченого ОСОБА_2 , оскільки такий строк стікає 17.05.2020, та ті ризики які стали підставою для його застосування не змінилися та не відпали. Вказує, що обвинувачений ОСОБА_2 , обвинувачується у вчиненні тяжкого злочину, за який передбачене покарання у виді позбавлення волі до 6 років; останній може переховуватись від органів досудового розслідування та суду з метою уникнення від покарання, що йому загрожує у разі засудження; незаконно впливати шляхом підбурювання, вмовляння чи залякування свідків та потерпілого, з метою зміни їх показів, щоб уникнути відповідальності за вказане кримінальне діяння; вчиняти інші кримінальні правопорушення, -оскільки підозрюваний, починаючи з 1998 року 5 разів засуджувався за вчинення умисних злочинів, тричі йому призначалось покарання у виді реального позбавлення волі, але щоразу після звільнення з місць позбавлення волі протягом нетривалого часу знову вчиняв умисні злочини. На даний час ОСОБА_2 має 4 непогашені судимості за вчинення, зокрема, злочинів проти власності. Окрім того, останнім вироком Вінницького районного суду від 26 липня 2019 року ОСОБА_2 засуджено за ч. 2 ст. 185 КК України до 3 років позбавлення волі зі звільненням від відбування покарання з іспитовим строком 2 роки. Проте, не зважаючи на викладене, ОСОБА_2 знову вчинив злочин, що на думку прокурора свідчить про те, що він на шлях виправлення не став, належних висновків для себе не зробив та схильний до подальшого вчинення злочинів; обвинувачений не має сталих соціальних зав`язків та постійного місця проживання, офіційно не працює та не навчається.

Вважає, що жоден з більш м`яких запобіжних заходів ніж тримання під вартою не може запобігти зазначеним ризикам, а саме: особисте зобов`язання не може бути застосовано у зв`язку з тим, що це найбільш м`який запобіжний захід і він не відповідає тяжкості вчиненого злочину та наслідкам, які були завдані вчиненням злочину; особиста порука не може бути застосована в силу того, що не встановлено осіб, які заслуговують на довіру та можуть поручитися за виконання підозрюваним покладених на нього обов`язків, передбачених ст. 194 КПК України і зобов`язуються за необхідності доставити його до органу досудового розслідування чи в суд на першу про те вимогу; домашній арешт не зможе забезпечити належну поведінку особи та перешкоджати здійснення ним психологічного впливу на учасників кримінального провадження, окрім того у нього відсутнє постійне місце проживання. Також, просить визначити обвинуваченому заставу в розмірі тридцяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Потерпілий ОСОБА_1 заяв та клопотань суду не заявляв.

Обвинувачений ОСОБА_2 не заперечував щодо задоволення клопотання прокурора про продовження йому застосованого запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою ; заяв та клопотань суду не заявляв.

Вислухавши клопотання прокурора, міркування присутніх учасників судового процесу, колегія суддів, вважає клопотання прокурора є обґрунтованим та таким, що підлягає задоволенню, виходячи з такого.

Відповідно до положень ч.3 ст. 331 КПК, незалежно від наявності клопотань суд зобов`язаний розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою до спливу двомісячного строку з дня надходження до суду обвинувального акту. До спливу продовженого строку суд зобов`язаний повторно розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою, якщо судове провадження не було завершене до його спливу.

Згідно до п.4 ч.2 ст.183 КПК, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосовано, окрім як: до раніше не судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад п`ять років Відповідно до положень, викладених в ч.1 ст. 177 КПК, метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам:

1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду;

2)знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення;

3)незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні;

4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином;

5)вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.

Відповідно до ст.178 КПК України при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов`язаний оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі:

1) вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; 2) тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання підозрюваного, обвинуваченого винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється, обвинувачується; 3) вік та стан здоров`я підозрюваного, обвинуваченого; 4) міцність соціальних зв`язків підозрюваного, обвинуваченого в місці його постійного проживання, у тому числі наявність в нього родини й утриманців; 5) наявність у підозрюваного, обвинуваченого постійного місця роботи або навчання; 6) репутацію підозрюваного, обвинуваченого; 7) майновий стан підозрюваного, обвинуваченого; 8) наявність судимостей у підозрюваного, обвинуваченого; 9) дотримання підозрюваним, обвинуваченим умов застосованих запобіжних заходів, якщо вони застосовувалися до нього раніше; 10) наявність повідомлення особі про підозру у вчиненні іншого кримінального правопорушення; 11) розмір майнової шкоди, у завданні якої підозрюється, обвинувачується особа, або розмір доходу, в отриманні якого внаслідок вчинення кримінального правопорушення підозрюється, обвинувачується особа, а також вагомість наявних доказів, якими обґрунтовуються відповідні обставини.

Відповідно до ч. 1 ст.183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не може запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 цього кодексу.

Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях неодноразово підкреслював, що наявність підстав для тримання особи під вартою може оцінюватись в кожному кримінальному провадженні з урахуванням його конкретних обставин.

Вирішуючи питання про застосування запобіжного заходу відносно обвинуваченого у виді тримання під вартою суд враховує вимоги п.п. 3, 4 ст. 5 Конвенції про захист прав людини та практику Європейського суду з прав людини, згідно з якими обмеження права особи на свободу і особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою.

Суд вважає, що наразі існують ризики, передбачені п.п.1,3,5 ч.1 ст.177 КПК України, а саме: обвинувачений ОСОБА_2 є раніше неодноразово судимою особою, має чотири непогашених судимості; має зареєстроване у законному порядку місце проживання в м. Дніпро , на час затримання на території Вінницького району Вінницької області лише винаймав житло; розлучений , отже не має сім`ї, утриманців, на час затримання офіційно не працював, тому суд вважає , що обвинувачений не має соціально струмуючих факторів; обвинувачується у вчинені тяжкого умисного корисливого злочину; на даний час судовий розгляд даного провадження не розпочатий, в суді не заслухані покази потерпілого, свідків, отже суд вважає, що на разі існують ризики незаконного впливу ОСОБА_2 на свідків, потерпілого з метою зміни їх показів у суді; вчиненням ним іншого кримінального правопорушення, а також переховування ним від суду.

Згідно практики Європейського суду з прав людини, суд своїм рішенням повинен забезпечити не тільки права обвинуваченого, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів. Забезпечення таких стандартів, як підкреслює Європейський суд з прав людини, вимагає від суду більшої суворості в оцінці порушень цінностей суспільства.

Таким чином, з метою дотримання балансу між суспільним інтересом та правом особи на особисту свободу, суд доходить висновку, що для забезпечення виконання обвинуваченим покладених на них процесуальних обов`язків та уникнення встановлених судом ризиків, доцільно продовжити йому запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.

Обставин, які є перешкодою для застосування до обвинуваченого запобіжного заходу у виді тримання під вартою, передбачених ч. 2 ст. 183 КПК України,- не встановлено.

Тому суд, не зачіпляючи питання доказовості вини обвинуваченого, вважає за доцільне продовжити йому запобіжний захід у вигляді тримання під вартою на 60 днів, а саме - по 12.07.2020 року, включно.

Водночас, суд вважає за необхідне визначити обвинуваченому заставу в розмірі 20 розмірів прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що складає 42040 грн. , який на думку суду є достатнім для забезпечення виконання обвинуваченим обов`язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України.

В разі внесення застави на обвинуваченого ОСОБА_2 слід покласти наступні обов`язки: прибувати на виклики суду за першою вимогою; не відлучатись з населеного пункту за місцем проживання без дозволу суду; повідомляти суду про зміну місця проживання, роботи або навчання; утриматись від спілкування з особами, які являються потерпілими, свідками у даному кримінальному провадженні; здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну; носити електронний засіб контролю. У разі внесення застави та покладення обов`язків на ОСОБА_2 визначити термін їх дії строком два місяці.

Згідно ч 7 ст. 182 КПК України, обвинувачений або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу у розмірі, визначеному в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

Відповідно, суд роз`яснює право обвинуваченому або заставодавцю у будь-який момент внести заставу у розмірі, визначеному в ухвалі суду.

Застава може бути внесена як самим підозрюваним, обвинуваченим, так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем). Заставодавцем не може бути юридична особа державної або комунальної власності або така, що фінансується з місцевого, державного бюджету, бюджету Автономної Республіки Крим, або у статутному капіталі якої є частка державної, комунальної власності, або яка належить суб`єкту господарювання, що є у державній або комунальній власності.

Крім цього, в підготовчому судовому засіданні прокурор Лащук В.М. заявив клопотання призначення даного кримінального провадження до судового розгляду та про об`єднання даного кримінального провадження, з кримінальним провадженням, яке внесене 21.05.2019 в ЄРДР за №12019020100000419 за обвинуваченням ОСОБА_2 , у вчиненні кримінального правопорушення, яке передбачене ст. 395 КК України, справа № № 128/1759/19, яке також перебуває в провадженні Вінницького районного суду Вінницької області - у судді Саєнко О.Б.

В підготовчому судовому засіданні, суд, вислухавши міркування прокурора, обвинуваченого, вивчивши обвинувальний акт та доданий до нього реєстр матеріалів досудового розслідування, прийшов до висновку, що дане кримінальне провадження підлягає призначенню до судового розгляду виходячи з наступного.

Угод про визнання винуватості чи про примирення у порядку ст.ст.468-475 КПК до суду не надійшло. Підстав для закриття кримінального провадження не вбачається. Обвинувальний акт складено у відповідності до вимог КПК України, при його затвердженні прокурором дотримані вимоги закону. Підстав для направлення обвинувального акту для визначення підсудності не встановлено, дане кримінальне провадження підсудне Вінницькому районному суду Вінницької області.

Враховуючи те, що не має підстав для прийняття рішень визначених п.п.1-4 ч.3 ст.314 КПК, тому суд приходить до висновку, що дане кримінальне провадження слід призначити до судового розгляду.

Згідно з ч. 2 ст. 334 КПК України у разі, якщо на розгляд місцевого суду надійшли матеріали кримінального провадження щодо особи, стосовно якої цим судом вже здійснюється судове провадження, воно передається складу суду, що його здійснює, для вирішення питання про їх об`єднання.

Відповідно до положень ч.1 ст.334 КПК України матеріали кримінального провадження можуть об`єднуватися в одне провадження або виділятися в окреме провадження ухвалою суду, на розгляді якого вони перебувають, згідно з правилами, передбаченими статтею 217 цього Кодексу.

Тому суд, з метою процесуальної економії у часі та дотримання права обвинуваченого на захист, суд вважає за необхідне клопотання прокурора задовольнити, призначити дане провадження до судового розгляду та об`єднати дане кримінальне провадження з кримінальним провадженням №128/1759/19, яке внесене 21.05.2019 в ЄРДР за №12019020100000419 за обвинуваченням ОСОБА_2 у вчиненні кримінального правопорушення, яке передбачене ст. 395 КК України, що також знаходиться на розгляді в провадженні судді Саєнко О.Б . , надавши вказаним кримінальним провадженням єдиний унікальний номер №128/1759/19.

Керуючись ст.ст.182, 314-316, ч.3 ст.331 КПК України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

Кримінальне провадження, внесене 09.01.2020 в ЄРДР за №12020020100000030 за обвинуваченням ОСОБА_2 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст. 185 КК України, призначити до судового розгляду у відкритому судовому засіданні в приміщенні Вінницького районного суду Вінницької області у залі судових засідань № 3, на 23.05.2020 о 16.00 год.

Розгляд кримінального провадження здійснювати суддею одноособово.

В судове засідання викликати учасників судового провадження: прокурора- Лащука В.М., потерпілого - ОСОБА_1 ; обвинуваченого ОСОБА_2 - доставити конвоєм.

Об`єднати кримінальне провадження внесене 21.05.2019 в ЄРДР за №12019020100000419 за обвинуваченням ОСОБА_2 , у вчиненні кримінального правопорушення, яке передбачене ст. 395 КК України судова справа № 128/1759/19), з кримінальним провадженням, що внесене 09.01.2020 в ЄРДР за №12020020100000030 за обвинуваченням ОСОБА_2 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст. 185 КК України ( судова справа №128/320/20), що також знаходиться на розгляді в провадженні судді Саєнко О.Б., надавши вказаним кримінальним провадженням єдиний унікальний номер № 128/1759/19.

У судове засідання викликати учасників об`єднаного судового провадження.

Клопотання прокурора Лащука Вадима Миколайовича - задовольнити.

Продовжити застосований запобіжний захід у вигляді тримання під вартою обвинуваченому ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на 60 днів у Державній установі «Вінницька установа виконання покарань №1» , а саме - по 12.07.2020, включно.

Визначити обвинуваченому ОСОБА_2 заставу в розмірі двадцяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що складає 42040 гривень, які необхідно внести на спеціальний рахунок, визначений в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Застава може бути внесена як самим обвинуваченим, так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем).

У разі внесення застави покласти на обвинуваченого ОСОБА_2 наступні обов`язки:

-прибувати на виклики суду за першою вимогою;

-не відлучатись з населеного пункту за місцем проживання без дозволу суду;

-повідомляти суду про зміну місця проживання, роботи або навчання;

-утриматись від спілкування з особами, які являються потерпілими, свідками у даному кримінальному провадженні;

-здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну;

-носити електронний засіб контролю.

У разі внесення застави та покладення обов`язків на ОСОБА_2 , визначити термін їх дії строком два місяці.

Копію ухвали направити уповноваженій особі Державної установи «Вінницька установа виконання покарань №1»,- для відома.

Ухвала в частині продовження застосованого запобіжного заходу може бути оскаржена до Вінницького апеляційного суду , шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо або через Вінницький районний суд Вінницької області протягом семи днів: обвинуваченим- з дня отримання копії цієї ухвали, а іншими учасниками - з дня проголошення ухвали.

Повна ухвала суду проголошена 14.05.2020 о 15.15 год.

Суддя: О.Б. Саєнко