Ухвала суду № 89224315, 13.05.2020, Уманський міськрайонний суд Черкаської області

Справа №705/4507/19

2-з/705/7/20

У Х В А Л А

13 травня 2020 року м. Умань

Суддя Уманського міськрайонного суду Черкаської області Гудзенко В.Л., розглянувши заяву позивача ОСОБА_1 про забезпечення позову, що подана до суду у зв`язку з розглядом цивільної справи за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Держгеокадастру у Черкаській області, третя особа: Міськрайонне управління в Уманському районі та міста Умані, про виконання зобов?язання,-

ВСТАНОВИВ:

У провадженні Уманського міськрайонного суду Черкаської області перебуває цивільна справа за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Держгеокадастру у Черкаській області, третя особа: Міськрайонне управління в Уманському районі та міста Умані, про виконання зобов?язання.

За вх. № 10158 від 12.05.2020 від позивача ОСОБА_1 надійшла заява про забезпечення позову, відповідно до якої він просить: накласти частково арешт на майно – офісну техніку відповідача і третьої особи способом, який не приведе до зупинки діяльності юридичної особи; зобов?язати відповідача і третю особу надати суду перелік і види майна з документами на право власності, що стосується арешту майна і розподілу між власниками та інші питання, що мають значення для арештованого майна.

Розглянувши заяву та оглянувши матеріали справи, суд вважає, що заява про забезпечення позову задоволенню не підлягає.

У відповідності до вимог ст.149 ЦПК України забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Частиною 1 ст. 151 ЦПК України передбачено, що заява про забезпечення позову подається в письмовій формі, підписується заявником і повинна містити чітко визначений і перелічений ряд вимог.

Відповідно до ч. 1 ст. 153 ЦПК України заява про забезпечення позову розглядається судом не пізніше двох днів з дня її надходження без повідомлення учасників справи.

Відповідно до вимог ч.4 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 22.12.2006 N 9 «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову» розглядаючи заяву про забезпечення позову, суддя має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам. При встановленні зазначеної відповідності слід враховувати, що вжиті заходи не повинні перешкоджати господарській діяльності юридичної особи.

Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має брати до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв`язку із застосуванням відповідних заходів.

З поданої позивачем заяви вбачається, що він просить накласти арешт на майно – офісну техніку, при цьому чітко не зазначає її перелік, місце знаходження, власників майна з відповідними підтверджуючими документами. Також, просить забезпечити позов шляхом, який не призведе до зупинки діяльності юридичної особи, проте, не вказує який це може бути спосіб і якої конкретно юридичної особи. У заяві про забезпечення позову позивач просить також витребувати від відповідача та третьої особи ряд документів, не конкретизуючи їх. Крім того, у заяві про забезпечення позову відсутнє обгрунтовання необхідності забезпечення позову саме таким шляхом, тобто позивач не доводить, з посиланням на докази, що забезпечення позову необхідно здійснити саме в обраний спосіб, та відсутнє обґрунтуванням того, як відсутність заходів забезпечення позову може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду.

Щодо накладення арешту на майно Міськрайонного управління в Уманському районі та місті Умані, то такий арешт буде суперечити вимогам закону, оскільки вказана юридична особа не є відповідачем у даній справі.

Крім того, відповідно до ч. 3 ст. 150 ЦПК України заходи забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами. В даному випадку суд позбавлений можливості визначити співмірність забезпечення позову із заявленими позовними вимогами.

Отже, вирішуючи питання про забезпечення позову, суд бере до уваги інтереси не тільки позивача, а й відповідача та третьої особи, права яких забезпеченням позову можуть бути порушені. Також, на даний час суд не вбачає реальної загрози не виконання чи утруднення виконання майбутнього рішення суду, тому заява про забезпечення позову задоволенню не підлягає.

Керуючись ст. 151-153 ЦПК України, суддя

УХВАЛИВ:

Відмовити ОСОБА_1 у задоволенні заяви про забезпечення позову, що подана до суду у зв`язку з розглядом цивільної справи за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Держгеокадастру у Черкаській області, третя особа: Міськрайонне управління в Уманському районі та міста Умані, про виконання зобов?язання.

Копію ухвали направити позивачу ОСОБА_1 .

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до Черкаського апеляційного суду через суд першої інстанції протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення.

Оскарження ухвали не зупиняє її виконання, а також не перешкоджає подальшому розгляду справи.

Суддя В.Л. Гудзенко