Ухвала суду № 89223939, 17.04.2020, Дарницький районний суд міста Києва

ДАРНИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.КИЄВА

справа № 761/25635/18

провадження № 2/753/5388/20

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"17" квітня 2020 р. суддя Дарницького районного суду м. Києва Колесник О.М., розглянувши матеріали цивільної справи за позовом ОСОБА_1 до ТОВ „ВКФ ФАРБИ УКРАЇНИ" про стягнення пені у зв`язку з простроченням виконання зобов`язання за попереднім договором,

В С Т А Н О В И В :

13 позивачів, серед яких значиться і ОСОБА_1 , звернулись до суду з позовом до відповідача про стягнення пені у зв`язку з простроченням виконання зобов`язання за попередніми договорами, складеними кожним із позивачів з відповідачем окремо, яка полягає у не укладенні основних договорів купівлі-продажу квартир, які знаходяться в будинку АДРЕСА_1 , а також не передачі вказаного будинку в експлуатацію.

Вивчивши матеріали цивільної справи, вважаю, що цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ТОВ „ВКФ ФАРБИ УКРАЇНИ" про стягнення пені у зв`язку з простроченням виконання зобов`язання за попереднім договором необхідно повернути до Шевченківського районного суду м. Києва у зв`язку з порушенням правил підсудності з наступних підстав.

У відповідності з ч.2, ст.27 ЦПК України позови до юридичних осіб пред`являються в суд за їхнім місцезнаходженням.

За змістом ч.1, ст.93 ЦК України місцезнаходженням юридичної особи є фактичне місце ведення діяльності чи розташування офісу, з якого проводиться щоденне керування діяльністю юридичної особи (переважно знаходиться керівництво) та здійснення управління і обліку.

Як встановлено у судовому засіданні, 13 позивачів серед яких є і ОСОБА_1 , звернулись до Солом`янського районного суду м. Києва з позовом до відповідача про стягнення пені у зв`язку з простроченням виконання зобов`язання за попередніми договорами, складеними кожним із позивачів з відповідачем окремо, яка полягає у не укладенні основних договорів купівлі-продажу квартир, які знаходяться в будинку АДРЕСА_1 , що територіально розташований у Шевченківському районі м. Києва, а також не передачі вказаного будинку в експлуатацію.

За правилами ч.1, ст.30 ЦПК України позови, що виникають із приводу нерухомого майна, пред`являються за місцезнаходженням майна або основної його частини. Якщо пов`язані між собою позовні вимоги пред`явлені одночасно щодо декількох об`єктів нерухомого майна, спір розглядається за місцезнаходженням об`єкта, вартість якого є найвищою.

Як роз`яснює п.42 Постанови Пленуму Вищого Спеціалізованого Суду України №3 від 1.03.2013 року „Про деякі питання юрисдикції загальних судів тавизначення підсудності цивільних справ" виключну підсудність встановлено для позовів, що виникають із приводу нерухомого майна (частина перша статті 114 ЦПК). Згідно з положеннями статті 181 ЦК до нерухомого майна належать: земельні ділянки, а також об`єкти, розташовані на них, переміщення яких є неможливим без їх знецінення та зміни їх призначення. Наприклад, це позови про право власності на таке майно; про право володіння і користування ним (стаття 358 ЦК); про поділ нерухомого майна, що є у спільній частковій власності та виділ частки із цього майна (статті 364, 367 ЦК); про поділ нерухомого майна, що є у спільній сумісній власності та виділ частки із цього майна (статті 370, 372 ЦК); про право користування нерухомим майном (визначення порядку користування ним); про право, яке виникло із договору найму жилого приміщення, оренди тощо; про визнання правочину з нерухомістю недійсним; про звернення стягнення на нерухоме майно - предмет іпотеки чи застави; розірвання договору оренди землі; стягнення орендної плати, якщо спір виник з приводу нерухомого майна; про усунення від права на спадкування та визначення додаткового строку для прийняття спадщини.

Ухвалою судді Солом`янського районного суду м. Києва Букіної О.М. від 6.02.2018 року дану цивільну справу було передано для розгляду Шевченківському районному суду м. Києва за виключною підсудністю, оскільки спір стосується нерухомого майна - квартири, яка знаходиться в будинку АДРЕСА_1 , що територіально розташований у Шевченківському районі м. Києва (а.с.27). Після набрання ухвалою законної сили, дана цивільна справа була направлена до Шевченківського районного суду м. Києва (а.с.28), яка протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями 15.06.2018 року була розподілена судді Рибаку М.А. (а.с.29).

Згідно ч.2, ст.31 ЦПК України справа, прийнята судом до свого провадження з додержанням правил підсудності, повинна бути ним розглянута і в тому випадку, коли в процесі розгляду справи вона стала підсудною іншому суду, за винятком випадків, коли внаслідок змін у складі відповідачів справа належить до виключної підсудності іншого суду.

Відповідно до ч.1-2, ст.32 ЦПК України спори між судами про підсудність не допускаються. Справа, передана з одного суду до іншого в порядку, встановленому статтею 31 цього Кодексу, повинна бути прийнята до провадження судом, якому вона надіслана.

Таким чином, Шевченківський районний суд м. Києва, отримавши дану цивільну справу від Солом`янського районного суду м. Києва за виключною підсудністю, зобов`язаний прийняти до свого провадження і розглянути її по суті, не порушуючи вимог ст.31-32 ЦПК України, так як спори між судами про підсудність не допускаються.

Ухвалою судді Шевченківського районного суду м. Києва Рибака М.А. від 13.06.2018 року позовні вимоги 13 позивачів, включаючи і вимоги ОСОБА_1 , про стягнення пені були роз`єднані у окремі провадження (а.с.30), а ухвалою від 10.07.2018 року суддею Рибаком М.А. було відкрито загальне позовне провадження по цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ТОВ „ВКФ ФАРБИ УКРАЇНИ" про стягнення пені у зв`язку з простроченням виконання зобов`язання за попереднім договором (а.с.33-34).

Як зазначає ч.6, ст.188 ЦПК України суд за клопотанням учасника справи або з власної ініціативи вправі до початку розгляду справи по суті роз`єднати позовні вимоги, виділивши одну або декілька об`єднаних вимог в самостійне провадження, якщо це сприятиме виконанню завдання цивільного судочинства. Розгляд позовних вимог, виділених у самостійне провадження, здійснює суддя, який прийняв рішення про роз`єднання позовних вимог.

Таким чином, положення ч.6, ст.188 ЦПК України чітко і безальтернативно визначають розгляд роз`єднаних позовних вимог у окремі провадження тим суддею, який прийняв таке рішення.

У зв`язку з закінченням п`ятирічного терміну повноважень судді Рибака М.А. протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями 4.12.2018 року було визначено суддю Волошина В.О. (а.с.38).

7.12.2018 року суддя Шевченківського районного суду м. Києва Волошин В.О. виніс ухвалу про прийняття даної цивільної справи до свого провадження (а.с.39).

17.04.2019 року було проведено підготовче засідання за участю представника позивача ОСОБА_1 ОСОБА_2 і винесена ухвала про закриття підготовчого засідання та призначення справи до судового розгляду по суті на 9.07.2019 року (а.с.47-48).

9.07.2019 року розгляд справи було відкладено на 18.11.2019 року у зв`язку з неявкою сторін (а.с.54).

А 18.11.2019 року Шевченківський районний суд м. Києва під головуванням судді Волошина В.О. за відсутністю сторін, які не з`явились до суду повторно, виніс ухвалу про передачу даної цивільної справи до Дарницького районного суду м. Києва на підставі спору про захист прав споживачів згідно ч.5, ст.28 ЦПК України (а.с.63-64), при цьому судове засідання згідно протоколу судового засідання відбувалось 28.11.2019 року (а.с.62).

За приписами Закону України „Про захист прав споживачів" цей Закон регулює відносини між споживачами товарів, робіт і послуг та виробниками і продавцями товарів, виконавцями робіт і надавачами послуг різних форм власності, встановлює права споживачів, а також визначає механізм їх захисту та основи реалізації державної політики у сфері захисту прав споживачів.

Як регламентує п.4, ч.1, ст.1 Закону України „Про захист прав споживачів" виробник - суб`єкт господарювання, який: виробляє товар або заявляє про себе як про виробника товару чи про виготовлення такого товару на замовлення, розміщуючи на товарі та/або на упаковці чи супровідних документах, що разом з товаром передаються споживачеві, своє найменування (ім`я), торговельну марку або інший елемент, який ідентифікує такого суб`єкта господарювання; або імпортує товар. А п.22, ч.1, ст.1 того ж Закону України наголошує, що споживач - фізична особа, яка придбаває, замовляє, використовує або має намір придбати чи замовити продукцію для особистих потреб, безпосередньо не пов`язаних з підприємницькою діяльністю або виконанням обов`язків найманого працівника.

Таким чином, дані правовідносини між сторонами по справі, ОСОБА_1 та ТОВ „ВКФ ФАРБИ УКРАЇНИ" не регулюються Законом України „Про захист прав споживачів", оскільки позивач не є споживачем товарів та/або послуг відповідача, а останній не є виробником товарів або виконавцем послуг в розумінні їх відносин.

В основу ухвали Шевченківського районного суду м. Києва від 18.11.2019 року про передачу даної цивільної справи до Дарницького районного суду м. Києва були покладені обставин про регулювання відносин між сторонами по справі Законом України „Про захист прав споживачів", крім того, Шевченківським районним судом м. Києва було встановлено, що позивач ОСОБА_1 зареєстрована в АДРЕСА_2 , а місце знаходження відповідача ТОВ „ВКФ ФАРБИ УКРАЇНИ" м. Київ, Дарницький район, вул. Пироговського, 19, корп.6 (а.с.63-64).

Однак дана позиція є хибною, оскільки правовідносини між сторонами по справі не регулюються Законом України „Про захист прав споживачів", а регулюються Законом України „Про інвестиційну діяльність", також жодним суддею Шевченківського районного суду м. Києва не було здійснено запит до належної установи про з`ясування місця реєстрації позивача, про що свідчать матеріали цивільної справи, а довідка, отримана 15.04.2020 року Дарницьким районним судом м. Києва, свідчить про те, що ОСОБА_1 , зареєстрованою в м. Києві не значиться (а.с.73), а згідно договору купівлі-продажу майнових прав, укладеному між сторонами по справі, позивач власноруч зазначила своє місце реєстрації: АДРЕСА_3 (а.с.22). Крім того, у вказаній ухвалі зазначено, що місце знаходження відповідача є АДРЕСА_4 , що не відповідає дійсності, оскільки вулиця Пироговського територіально повністю розташована у Солом`янському районі м. Києва (загально доступна інформація), а зареєстроване місце знаходження юридичної особи ТОВ „ВКФ ФАРБИ УКРАЇНИ" - 07403, Київська область, м. Бровари, вул. Олега Оникієнка, буд.125, офіс 15/4, що підтверджується витягом з сайту Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань Міністерства юстиції України (а.с.74-76).

Таким чином, оцінюючи всі описані обставини, суддя приходить до висновку, що підстави для розгляду даної цивільної справи в Дарницькому районному суді м. Києва взагалі відсутні, а сама справа передана з порушенням ст.27, ч.2; ст.28, ч.5; ст.30; 31-32 ЦПК України, тому її необхідно повернути до Шевченківського районного суду м. Києва для розгляду по суті в порядку виключної підсудності.

Керуючись ст.27, ч.2; ст.28, ч.5; ст.30; 31-32; ст.188, ч.6 ЦПК України, ст.93 ЦК України, ст.1 - 1-1 Закону України „Про захист прав споживачів", п.42 Постанови Пленуму Вищого Спеціалізованого Суду України №3 від 1.03.2013 року „Про деякі питання юрисдикції загальних судів тавизначення підсудності цивільних справ",

У Х В А Л И В :

Повернути цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ТОВ „ВКФ ФАРБИ УКРАЇНИ" про стягнення пені у зв`язку з простроченням виконання зобов`язання за попереднім договором до Шевченківського районного суду м. Києва для розгляду по суті.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя :