Рішення № 892232, 16.07.2007, Господарський суд Луганської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД Луганської області 91016, м.Луганськ пл.Героїв ВВВ 3а тел.55-17-32

ХОЗЯЙСТВЕННЫЙ СУД Луганской области 91016, г.Луганск пл.Героев ВОВ 3а тел.55-17-32

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16.07.07 Справа № 16/378.

Суддя Шеліхіна Р.М., розглянувши матеріали справи за позовом

Товариства з обмеженою відповідальністю "Логрус-Кемікл", м. Рубіжне Луганської області

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Цегляр", м. Рубіжне Луганської області

про стягнення 43282 грн. 94 коп.

при секретарі судового засідання Монастирському Д.Д.

за участю представників сторін:

від позивача –Жидких О.В., дов. від 07.06.07.;

від відповідача –не прибув,

ВСТАНОВИВ:

Суть справи: позивачем заявлено вимогу про стягнення з відповідача заборгованості за договором оренди майданчика непромислового призначення від 01.03.06. №10 у розмірі 35209 грн. 12 коп., пені у розмірі 2579 грн. 23 коп., інфляційних нарахувань у розмірі 4605 грн. 35 коп. та 3% річних у розмірі 889 грн. 24 коп. - за період з 06.07.06. по 10.05.07.

Відповідач відзиву на позовну заяву не надав, у судове засідання не прибув, участі повноважного представника не забезпечив, хоча був повідомлений про час і місце проведення судового засідання належним чином. Відповідно до ст.75 ГПК України справу розглянуто за наявними в ній матеріалами.

Між сторонами по справі 01.03.06. укладено договір оренди майданчику непромислового призначення №10 та додаткова угода від 01.07.06. №1 до вказаного договору, на підставі якого позивач зобов’язаний надати відповідачу у тимчасове платне користування майданчик площею 33342м2 для виробництва цегли силікатної в м. Рубіжне Луганської області. На даний час відповідач не використовує майданчик, майно повернуто позивачу за актом прийому-передачі від 01.03.06. (а.с.19).

Умовами договору встановлена орендна плата у розмірі 6401,66грн. станом на 01.03.06., яку відповідач зобов’язаний сплачувати щомісячно до 5 числа місяця.

На виконання умов договору та додаткової угоди до договору позивач надав відповідачу майданчик за щомісячну орендну плату в обумовленому розмірі.

В порушення умов договору відповідач не сплачував орендну плату за користування майном позивача у повному обсязі, у зв’язку з чим за ним утворився борг у сумі 35209,12грн. за період з 01.06.06. по 28.02.07., який позивач просить стягнути на свою користь.

Крім того, за несвоєчасне виконання обов’язків по виплаті орендної плати за користування майданчиком позивачем заявлена до стягнення пеня у сумі 2579,23грн. за період з 10.11.06. по 10.05.07. Також до стягнення заявлено інфляційні нарахування в сумі 4605,35грн. та 3% річних в сумі 889,24грн. за період з 06.07.06. по 10.05.07.

Враховуючи вищевикладене, повно, всебічно і об’єктивно дослідивши матеріали та обставини справи, вислухав представника позивача, оцінивши надані ним докази своїх вимог до суті спору, їх належність, допустимість, достовірність кожного окремо і у сукупності, суд дійшов висновку, що позов підлягає частковому задоволенню за таких підстав.

Згідно з нормами правового інституту найму Господарського та Цивільного кодексів України використання найманого майна є платним, за отримане в тимчасове користування майно, надане в оренду, справляється орендна плата. Законом встановлено, що за користування майном на підставі договору оренди, орендар (відповідач) зобов’язаний сплачувати орендодавцю (позивачу) орендну плату у розмірі та в строки, встановлені у договорі. Відповідач в порушення вимог закону та умов договору не сплачував орендну плату за користування наданим йому майданчиком у строки та у розмірі, встановленими у договорі, в результаті чого позивач був змушений звернутись з даним позовом до суду.

За таких підстав та з урахуванням правил ст.284 ГК України з відповідача слід стягнути борг з орендної плати у сумі 35209,12грн. за період з 01.06.06. по 28.02.07.

Позов в частині заявленої до стягнення пені слід залишити без задоволення, оскільки позивачем не надано доказів щодо визначення періоду, за який нараховано пеню. Згідно розрахунку пені, виконаному позивачем в позовній заяві, неустойка визначена за період з 10.11.06. по 10.05.07. Між тим, з матеріалів справи вбачається, що відповідач повернув позивачу його майно 28.02.07. –саме за такий період заявлено борг з орендної плати і в матеріалах справи є акт прийому передачі, згідно якого майно позивачу відповідач повернув. Згідно п. 5.2 відповідач зобов’язаний сплачувати орендну плату до 5 числа звітного місяця, тобто, щомісячно. Плату за користування майданчиком у лютому 2007 року відповідач повинен був сплатити до 5 лютого 2007 року. Докази того, що відповідач повернув майно в травні, в матеріалах справи відсутні.

У разі невірно визначеного періоду заявленої до стягнення пені і відсутності нормативного обґрунтування даної вимоги, позов в цій частині слід залишити без задоволення. Слід вказати, що правова природа неустойки згідно зі ст.ст.230-232 ГК України виходить з факту порушення боржником зобов’язання за певний період і позивач зобов’язаний розрахувати неустойку у вигляді пені за той період, протягом якого відбувалося порушення його прав і належним чином довести ці обставини (ст.33 ГПК України).

Позов в частині стягнення інфляційних нарахувань та 3% річних слід залишити без задоволення у зв’язку з невірно визначеним періодом для нарахування цих вимог. Обґрунтованого нормами права позову в цій частині позивачем не надано, не надано також доказів щодо визначення позивачем періоду даних вимог –з 06.07.06. по 10.05.07., тоді як майданчик повернуто 28.02.07.

При цьому необхідно вказати, що посилання позивача в позовній заяві на угоду про порядок погашення боргу від 02.06.06. (а.с.21) як на новацію договору оренди майданчика і його додаткову угоду, безпідставні, оскільки дана угода не містить посилань на те, що вона є невід’ємною частиною договору від 01.03.06. оренди майданчику непромислового призначення №10, а підставою позову є невиконання відповідачем умов договору оренди, а не угоди про погашення боргів.

За таких підстав, позов слід задовольнити частково.

Відповідно до правил ст.49 ГПК України судові витрати слід стягнути з відповідача пропорційно розміру задоволених вимог.

На підставі викладеного, ст.ст.230-232,284 ГК України, ст.ст.625,762 ЦК України, керуючись ст.ст.33,34,44-49,75,82,84,85 ГПК України, суд

В И Р І Ш И В :

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Цегляр", м. Рубіжне Луганської області, площа «Хіміків», 2, ід. код 13389169 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Логрус-Кемікл", м. Рубіжне Луганської області, вул. «Леніна», 3, ід. код 31767686 борг у сумі 35209,12грн., держмито в сумі 352,09грн., витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 96грн. Видати наказ.

3. В решті позову відмовити.

Рішення підписане 20.07.06.

Суддя Р.М. Шеліхіна