Ухвала суду № 89223187, 04.05.2020, Гощанський районний суд Рівненської області

Справа № 557/546/20

У Х В А Л А

про залишення позовної заяви без руху

04 травня 2020 року.

Суддя Гощанського районного суду Рівненської області Пацко Д.В., перевіривши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до ОСОБА_2 поліцейський сектору реагування патрульної поліції, про скасування постанови про адміністративне правопорушення,

в с т а н о в и в:

Позивачем на електронну адресу суду було надіслано зазначену позовну заяву з доданими до неї документами в електронній формі.

Відповідно до ч. 2 ст. 160 Кодексу адміністративного судочинства України (далі КАС України) позовна заява подається в письмовій формі позивачем або особою, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб.

На підставі ч. 1 ст. 161 КАС України до позовної заяви додаються її копії, а також копії доданих до позовної заяви документів відповідно до кількості учасників справи, крім випадків, визначених частиною другою цієї статті.

Суд зазначає, що за положеннями ч. 1 ст. 18 КАС України в судах функціонує Єдина судова інформаційно-телекомунікаційна система (далі - ЄСІТС).

Так. за ч. 4 ст. 18 КАС України ЄСІТС відповідно до закону забезпечує обмін документами (надсилання та отримання документів) в електронній формі між судами, між судом та учасниками судового процесу, між учасниками судового процесу.

За ч. 13 ст. 18 КАС України Положення про ЄСІТС затверджується Вищою радою правосуддя за поданням Державної судової адміністрації України та після консультацій з Радою суддів України.

Згідно із ч. 7, 8, 9 ст. 44 КАС України документи (втому числі процесуальні документи, письмові та електронні докази тощо) можуть подаватися до суду, а процесуальні дії вчинятися учасниками справив електронній формі з використанням Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, за винятком випадків, визначених цим Кодексом. Процесуальні документи в електронній формі мають подаватися учасниками справи до суду з використанням Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи шляхом заповнення форм процесуальних документів відповідно до Положення про Єдину судову інформаційно-телекомунікаційну систему. Учасник справи звільняється від обов`язку надсилати іншим учасникам справи або подавати до суду копії документів відповідно до кількості учасників справи, якщо він подає документи до суду в електронній формі. У такому разі копії відповідних документів іншим учасникам справи направляє суд. Якщо обсяг документів є надмірним, суд направляє учасникам справи тільки копії процесуальних документів та повідомлення про можливість ознайомитися з іншими матеріалами в приміщенні суду або через Єдину судову інформаційно-телекомунікаційну систему.

В той же час, відповідно до п. 15 «Перехідних положень» КАС України до дня початку функціонування ЄСІТС: подання, реєстрація, надсилання процесуальних та інших документів, доказів, формування, зберігання та надсилання матеріалів справи здійснюються в паперовій формі (пп. 15.1); розгляд справи у суді здійснюється за матеріалами справи у паперовій формі (пп. 15.3). При цьому ЄСІТС починає функціонувати через 90 днів з дня опублікування Державною судовою адміністрацію України у газеті «Голос України» та на веб-порталі судової влади оголошення про створення та забезпечення функціонування ЄСІТС.

Натомість суд зазначає, що опубліковане Державною судовою адміністрацію України у газеті «Голос України» 1 грудня 2018 року оголошення про створення та забезпечення функціонування ЄСІТС було Державною судовою адміністрацію України відкликано 1 березня 2019 року шляхом публікації відповідного повідомлення у газеті «Голос України».

Суд зауважує, що у теперішній час ЄСІТС не функціонує, а Положення про Єдину судову інформаційно-телекомунікаційну систему не затверджено Вищою радою правосуддя.

Таким чином на теперішній час відповідно норм КАС України в судах України ЄСІТС не функціонує, через що положення КАС України про її застосування шляхом обміну документами в електронній формі не діють.

Відповідно до викладеного при поданні адміністративного позову до суду з усіма доданими до такої заяви документами позивач або його представник не звільнені від обов`язку подавати до суду позовну заяву в письмовій формі з власноручним підписом та усіма копіями документів відповідно до кількості учасників справи, оскільки до початку функціонування ЄСІТС подання та надсилання процесуальних документів і доказів здійснюються в паперовій формі.

Суд зазначає, що діючі вимоги КАС України щодо форми позовної заяви не суперечать ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Так Регламент Європейського суду з прав людини від 1 червня 2010 року також містить певні вимоги до заяв, які подані за ст. 33, 34 Конвенції, а саме: відповідно до Правила 45 такого Регламенту заява повинна бути оформлена письмово та має бути підписана заявником або його представником. Згідно із Правила 471 кожна заява, подана на підставі ст. 34 Конвенції, оформлюється на бланку Секретаріату, якщо голова відповідної секції не виносить інше рішення. Це ж Правило 471 містить вимоги щодо змісту індивідуальної заяви.

Відповідно до п.2 ч.5 ст.160 КАС України в позовній заяві зазначаються: повне найменування (для юридичних осіб) або ім`я (прізвище, ім`я та по батькові для фізичних осіб) сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб); поштовий індекс; ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України); реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серія паспорта для фізичних осіб громадян України (якщо такі відомості відомі позивачу), відомі номери засобів зв`язку, офіційна електронна адреса або адреса електронної пошти.

Позивачем не надано завіреної копії паспорта із зазначенням його місця реєстрації.

З огляду на вказане, суд не має можливості визначити чи належить дана справа до територіальної юрисдикції (підсудності) Гощанського районного суду Рівненської області.

Так, на порушення вимог ч. 3 ст. 161 Кодексу адміністративного судочинства України (далі КАС України), до позовної заяви позивач не додав документ про сплату судового збору.

Згідно ч. 1, 2 ст. 9 Закону України "Про судовий збір", судовий збір сплачується за місцем розгляду справи та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України. Суд перед відкриттям (порушенням) провадження у справі, прийняттям до розгляду заяв (скарг) перевіряє зарахування судового збору до спеціального фонду Державного бюджету України.

Зазначеною нормою передбачено обов`язок суду перевірити зарахування судового збору до спеціального фонду Державного бюджету України.

Як вбачається з матеріалів справи, позивачем при поданні позову долучено квитанцію №94546 щодо сплати судового збору в розмірі 840,80 грн.

Станом на 05.05.2020 року в програмі Діловодство спеціалізованого суду в розділі "Реєстр підтверджень оплат із Казначейства" відсутнє підтвердження зарахування сплаченого позивачем судового збору до спеціального фонду Державного бюджету України згідно квитанції №94546 від 26.04.2020 в розмірі 840,80 грн.

Тому, вказане платіжне доручення не може слугувати підтвердженням сплати судового збору.

Належним документом про сплату судового збору є оригінал квитанції установи банку або відділення зв`язку, які прийняли платіж або платіжне доручення, підписане уповноваженою посадовою особою банку і скріплене печаткою установи банку з відміткою про дату виконання платіжного доручення та зарахування до спеціального фонду Державного бюджету України.

Разом із тим, відповідно до правових висновків Великої Палати Верховного Суду у постанові від 18.03.2020 у справі № 543/775/17, провадження № 11-1287апп18, у справах щодо оскарження постанов про адміністративне правопорушення у розумінні статей 287, 288 КУпАП, як і в інших справах, які розглядаються судом у порядку позовного провадження, слід застосовувати статті 25 Закону України «Про судовий збір» від 08.07.2011 № 3674-VI, які пільг за подання позовної заяви, відповідних скарг у цих правовідносинах не передбачають. Розмір судового збору за подання позовної заяви складає 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Згідно зі ст. 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2020 рік» з 1 січня 2020 року установлено розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб 2 102 гривні.

Таким чином, позивач має сплатити судовий збір за даним позовом у розмірі 420,40 грн.

Вказану суму судового збору слід сплачувати за такими реквізитами:

Отримувач коштів: УК у Гощан.р-ні/Гощанськ.р-н/22030101

Код отримувача (код за ЄДРПОУ): 37870717

Банк отримувача: Казначейство України (ЕАП)

Рахунок отримувача:UA578999980313161206000017065

Код класифікації доходів бюджету: 22030101

Найменування податку, збору, платежу: 22030101

Суд, згідно ч. 2, ст. 9 КАС України, розглядає адміністративні справи в межах позовних вимог.

Відповідно до ч. 3 ст. 48 КАС України, суд першої інстанції, встановивши, що позов подано не до тієї особи, яка повинна відповідати за позовом, до ухвалення рішення по справі за згодою позивача може замінити належним відповідачем первісного відповідача.

З урахуванням того, що позов пред`явлений до неналежного відповідача, оскільки належним відповідачем є саме відповідний орган (підрозділ) Національної поліції, а в даному випадку Управління патрульної поліції в Рівненській області Департаменту патрульної поліції, виникає необхідність в роз`ясненні позивачу право подати до суду заяву про заміну первісного відповідача на належного.

Крім того, позивачу слід залучити до участі в справі в якості відповідача Департамент патрульної поліції Національної поліції України.

Отже адміністративний позов ОСОБА_1 та додані до нього документи не відповідають вимогам КАС України станом на момент їх подачі до суду в частині письмової паперової форми позовної заяви, власноручного підпису позивача та надання до позовної заяви її копії та копії всіх документів, що додаються до неї, відповідно до кількості відповідачів.

Відповідно до ч. 1 ст. 169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

Оскільки подана в електронній формі позовна заява з доданими до неї документами не відповідає положенням ст. 160,161 КАС України, то вона за ч. 1,2 ст. 169 КАС України підлягає залишенню без руху з наданням строку для їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

Керуючись ст. ст. 160,161,169 КАС України, суддя

у х в а л и в:

Адміністративний позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 поліцейський сектору реагування патрульної поліції, про скасування постанови - залишити без руху.

Надати позивачеві строк для усунення недоліків позовної заяви протягом 10 (десяти) днів з дня вручення копії ухвали, роз`яснивши, що у разі не усунення недоліків позовна заява буде вважатися неподаною та повернута.

Роз`яснити позивачеві, що відповідно до пункту 3 розділу VI «Прикінцеві положення» КАС України, під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені, зокрема статтею 169 цього Кодексу, продовжуються на строк дії такого карантину. Тому, позивач має право у разі необхідності звернутись до суду із заявою про продовження процесуального строку на усунення недоліків позовної заяви, встановленого судом у цій ухвалі, відповідно до вимог ст. 121 КАС України.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя Д.В. Пацко