Вирок № 89222149, 14.05.2020, Пирятинський районний суд Полтавської області

Справа № 544/500/20

№ пров.1-кп/544/85/2020

Номер рядка звіту 93

В И Р О К

іменем України

14 травня 2020 року м. Пирятин

Пирятинський районний суд Полтавської області у складі:

головуючого – судді Ощинської Ю.О.,

за участі секретаря судового засідання – Пірогова В.Г.,

розглянувши в підготовчому судовому засіданні в залі суду на вул. Ярмарковій, 17 обвинувальний акт із угодою про примирення в кримінальному провадженні, унесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань (далі ЄРДР) за № 12020170290000139 від 11.04.2020, відносно:

ОСОБА_1 , народження ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки м. Дніпро, зареєстрованої у АДРЕСА_1 , мешканки АДРЕСА_2 , АДРЕСА_3 , громадянки АДРЕСА_2 , освіта базова загальна середня, незаміжньої, такої, що утриманців не має, не працюючої, в силу ст. 89 КК України раніше до кримінальної відповідальності не притягувалася,

за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 185 Кримінального кодексу України (далі – КК України),

із участю сторін кримінального провадження із боку обвинувачення: прокурора Пирятинського відділу Лубенської місцевої прокуратури Полтавської області Погребського С.В., потерпілого ОСОБА_2 , із боку захисту обвинуваченої ОСОБА_1 ,

у с т а н о в и в :

10 квітня 2020 року о 19 годині 20 хвилин ОСОБА_1 , проходячи повз магазин «Холодок», розташований на перехресті вулиць Січових Стрільців та Пушкіна, побачила велосипед марки «Zoom», який ОСОБА_2 залишив поруч вказаного магазину без нагляду. Реалізовуючи свій раптово виниклий злочинний умисел, направлений на викрадення чужого майна, ОСОБА_1 , скориставшись відсутністю власника велосипеда, та тим, що за нею ніхто не спостерігає, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер свого діяння, передбачаючи настання суспільно-небезпечних наслідків та бажаючи їх, шляхом вільного доступу, таємно викрала велосипед марки «Zoom», належний ОСОБА_2 , вартістю згідно судово-товарознавчої експертизи № 959 від 21.04.2020 – 1300 гривень.

Між потерпілим ОСОБА_2 та обвинуваченою ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_2 була укладена угода про примирення між потерпілим та підозрюваним.

Відповідно до угоди про примирення матеріальна шкода, завдана учиненням обвинуваченою ОСОБА_1 кримінального правопорушення (злочину), відшкодована потерпілому ОСОБА_2 у повному обсязі.

Виходячи з викладеного, у відповідності до ст. 65 КК України сторони узгодили, що покарання обвинуваченому повинно бути призначене у межах санкції ч. 1 ст. 185 КК України, у вигляді позбавлення волі строком на один рік. На підставі ст. 75 КК України звільнити від відбування покарання з випробовуванням з призначенням іспитового строку з покладенням обов`язків, передбачених ст. 76 КК України.

Потерпілий ОСОБА_2 також просив угоду затвердити та призначити узгоджене покарання, пояснивши, що претензій до обвинуваченої не має, завдану шкоду обвинуваченою відшкодовано у повному обсязі.

Прокурор не заперечував проти затвердження угоди та призначення узгодженого сторонами покарання з огляду на відповідність угоди вимогам Закону.

Розглядаючи питання про затвердження угоди суд виходить з наступного.

У судовому засіданні встановлено, що зміст даної угоди про примирення відповідає вимогам ст. 471 Кримінального процесуального кодексу України (далі – КПК України).

Розглядаючи питання про затвердження угоди, суд виходить із того, що відповідно до ст. 468 КПК України у кримінальному провадженні може бути укладена угода про примирення між потерпілим та підозрюваним чи обвинуваченим.

Як передбачено ч. 3 ст. 469 КПК України угода про примирення між потерпілим та підозрюваним чи обвинуваченим може бути укладена в провадженні щодо кримінальних проступків, злочинів невеликої чи середньої тяжкості та у кримінальному провадженні у формі приватного обвинувачення.

Кваліфікація дій обвинуваченої ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 185 КК України, як таємне викрадення чужого майна (крадіжка), правильна.

Кримінальне правопорушення (злочин), учинене обвинуваченою ОСОБА_1 , відповідно до ч. 3 ст. 12 КК України є злочином середньої тяжкості.

Судом установлено, що обвинувачена ОСОБА_1 цілком розуміє наслідки укладення та затвердження угоди про примирення, передбачені ч. 1 ст. 473 КПК України, наслідки невиконання угоди, передбачені ч. 1 ст. 476 КПК України.

Суд також упевнився, що потерпілий ОСОБА_2 цілком розуміє наслідки укладення та затвердження угоди, передбачені ч. 2 ст. 473 КПК України.

Відповідно до ч. 6 ст. 474 КПК України суд переконався, що укладення угоди сторонами є добровільним, тобто, не є наслідком застосування насильства, примусу, погроз або наслідком обіцянок чи будь-яких інших обставин, ніж ті, що передбачені в угоді.

Розглянувши угоду, вислухавши доводи сторін, суд уважає, що угода підлягає затвердженню, оскільки відповідає вимогам ст. 471 КПК України, дії обвинуваченої за ч. 1 ст. 185 КК України кваліфіковано правильно, умови угоди не суперечать інтересам суспільства і не порушують права, свободи чи інтереси сторін, угода укладена добровільно, обвинувачена ОСОБА_1 може виконати взяті на себе за угодою зобов`язання, фактичні підстави для визнання винуватості останньої наявні, узгоджене покарання відповідає загальним засадам призначення покарання, визначених ст. 65 КК України.

Судом установлено, що підстави для відмови в затвердженні даної угоди, передбачені ч. 7 ст. 474 КПК України, відсутні.

Згідно приписів пункту першого частини третьої статті 314 КПК України у підготовчому судовому засіданні суд має право прийняти рішення про затвердження угоди.

Питання визначення тривалості іспитового строку та обов`язків передбачених ст.ст. 75, 76 КК України є виключною компетенцією суду та вирішується ним самостійно, а тому враховуючи обставини справи, з огляду на тяжкість вчиненого злочину та його суспільну небезпеку, суд вважає за необхідне встановити ОСОБА_1 іспитовий строк, з покладенням обов`язків, передбачених пп. 1, 2 ч. 1 ст. 76 КК України для здійснення контролю за її поведінкою в період строку звільнення від покарання, оскільки вважає, що саме такі обов`язки забезпечать належну її поведінку.

Виходячи з викладеного, суд дійшов висновку про затвердження угоди про примирення між потерпілим ОСОБА_2 та обвинуваченою ОСОБА_1 .

Ухвалою слідчого судді Пирятинського районного суду Полтавської області від 17.04.2020 було накладено арешт на тимчасово вилучене майно, а саме: велосипед марки «Zoom», що належить потерпілому ОСОБА_2 , який вилучений в ході огляду у ОСОБА_1 14.04.2020 року, який знаходиться на зберіганні у потерпілого ОСОБА_2 до скасування арешту майна у встановленому КПК України порядку.

Відповідно до ч. 4 ст. 174 КПК України суд одночасно з ухваленням судового рішення, яким закінчується судовий розгляд, за клопотанням учасників провадження, вирішує питання про скасування арешту майна.

Цивільний позов заявлено не було.

Суд вважає за необхідне згідно ст.ст. 124, 126 КПК України стягнути з ОСОБА_1 процесуальні витрати за проведену експертизу.

Доля речових доказів вирішується згідно ст. 100 КПК України.

Запобіжний захід відносно обвинуваченої ОСОБА_1 не обирався.

Керуючись статтями 174, 314, 373, 374, 475 КПК України, суд

у х в а л и в :

Угоду про примирення від 06 травня 2020 року в кримінальному провадженні, унесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за 12020170290000139 від 11.04.2020, укладену між потерпілим ОСОБА_2 та обвинуваченою ОСОБА_1 – затвердити.

Визнати ОСОБА_1 винуватою у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 185 Кримінального кодексу України, та призначити узгоджене сторонами покарання у вигляді позбавлення волі строком на 1 (один) рік.

У відповідності зі ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_1 від відбування призначеного покарання з випробуванням з іспитовим строком на 1 (один) рік.

Зобов`язати ОСОБА_1 відповідно до пп. 1, 2 ч. 1 ст. 76 КК України в період іспитового строку:

- повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання або роботи;

- періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації.

Скасувати арешт, накладений ухвалою слідчого судді Пирятинського районного суду Полтавської області від 17.04.2020 на майно, а саме: велосипед марки «Zoom», що належить потерпілому ОСОБА_2 .

Речові докази по справі: велосипед марки «Zoom», що переданий на зберігання потерпілому ОСОБА_2 – залишити останньому як власнику.

Стягнути з ОСОБА_1 в дохід держави (код класифікації доходів бюджету 24060300): рахунок UA128999980313020115000016379, отримувач - Пирятинське УК/Пирятин.р-н/24060300, код отримувача - 37958534, МФО банку - 899998, банк - Казначейство України (ЕАП) витрати за проведення судово-товарознавчої експертизи №959 від 21.04.2020 у розмірі 653 (шістсот п`ятдесят три) гривні 80 копійок, у кримінальному провадженні № 12020170290000139.

Вирок може бути оскаржений з підстав, передбачених пунктами 1, 2 та 3 частини 3 ст. 394 Кримінального процесуального кодексу України, до Полтавського апеляційного суду через Пирятинський районний суд Полтавської області протягом 30 днів із дня його проголошення.

Вирок суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набуває законної сили після розгляду справи.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку суду.

Копія вироку негайно після його проголошення підлягає врученню обвинуваченому та прокурору.

Суддя Ю.О. Ощинська