Ухвала суду № 89221578, 13.05.2020, Вільнянський районний суд Запорізької області

Справа № 314/1199/20

Провадження № 2/314/858/2020

У Х В А Л А

13.05.2020 суддя Вільнянського районного суду Запорізької області Мануйлова Н.Ю. розглянувши заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову по цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання права власності,

встановив:

23.03.2020 до суду надійшли матеріали цивільної справи за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання права власності (суддя Кофанов А.В.). Одночасно з позовною заявою ОСОБА_1 подано заяву про забезпечення позову.

24.04.2020 відповідно до розпорядження керівника апарату Вільнянського районного суду Запорізької області (пункту 2.3.25, 2.3.49, 2.3 Положення про автоматизовану систему документообігу) матеріали цивільної справи за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання права власності розподілені головуючому судді Кіяшко В.О.

12.05.2020 відповідно до розпорядження керівника апарату Вільнянського районного суду Запорізької області (пункту 2.3.50 Положення про автоматизовану систему документообігу) матеріали цивільної справи за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання права власності розподілені головуючому судді Мануйловій Н.Ю.

Відповідно до ч.2 ст. 149 ЦПК України забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

В порядку ч.1 ст. 153 ЦПК України суд розглядає заяву про забезпечення позову без повідомлення учасників справи.

Суд, вивчивши заяву, подані матеріали, приходить до наступного.

Позивач звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 , де просить визнати за ним право власності на 1/2 об`єкту нерухомості, а саме житловий будинок, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 .

Заява про забезпечення позову подана одночасно з позовною заявою обґрунтована тим, що ОСОБА_3 було подано позов до Вільнянського районного суду Запорізької області про визнання права власності на 1/2 об`єкту нерухомості, а саме житлового будинку, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , який був придбаний на спільні кошти. Крім цього Позивачу стало відомо від спільного сина, що Відповідач має намір продати житловий будинок і виїхати жити за кордон до своєї сестри, а саме ця обставина може ускладнити виконання рішення суду.

Оскільки позов забезпечується, зокрема, накладенням арешту із забороною відчуження житлового будинку, внесення у відповідний реєстр відомостей про накладення арешту, ймовірність можливих збитків, які спричинені забезпеченням позову, якщо судом буде відмовлено у задоволенні позову, відсутня. З таких підстав Позивач вважає, що немає необхідності до застосування судом зустрічного забезпечення. У зв`язку із наведеним та у відповідності до ст. ст.149 - 153 ЦПК України, позивач просить для забезпечення позовної заяви накласти арешт на житловий будинок, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 і заборонити його відчуження».

Вирішуючи питання відносно забезпечення позову суд виходить з наступного.

Інститут забезпечення позову - це фактично гарантія захисту прав позивача, що гарантує в майбутньому належне виконання судового рішення, оскільки забезпеченню підлягає матеріально-правова вимога до відповідача, реалізація якої без вжиття заходів із забезпечення позову може бути неможливою. Предмет забезпечення позову - виключно матеріально-правова вимога (майнового чи немайнового характеру), що утворює предмет позову, який надалі підлягає виконанню.

У частині другій статті 149 ЦПК України передбачено, що забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Метою забезпечення позову є вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів заявника від можливих недобросовісних дій із боку відповідача з тим, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь позивача, в тому числі задля попередження потенційних труднощів у подальшому виконанні такого рішення.

Забезпечення позову по суті - це обмеження суб`єктивних прав, свобод та інтересів відповідача або пов`язаних із ним інших осіб в інтересах забезпечення реалізації в майбутньому актів правосуддя і задоволених вимог позивача (заявника).

Згідно з частиною третьою статті 150 ЦПК України види забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.

При розгляді заяви про забезпечення позову суд має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

При вирішенні питання про забезпечення позову суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості і адекватності заявлених вимог щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку з вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками судового процесу.

З наданим позивачем доказів вбачається що ОСОБА_2 володіє об`єктом нерухомості, а саме житловим будинком, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , на праві приватної власності в частці 1/1 на підставі свідоцтва про право власності на нерухоме майно, виданого Виконавчим комітетом Михайлівської сільської ради Вільнянського району Запорізької області 06.12.2007 на підставі рішення виконавчого комітету Михайлівської сільської ради Вільнянського району Запорізької області №289 від 23.11.2007.

Не встановлюючи обставин справи, здійснюючи оцінку доказів виключно в межах розгляду заяви про забезпечення позову, суд приходить до висновку, що правовстановлюючий документ - свідоцтво про право власності на нерухоме майно, видане Виконавчим комітетом Михайлівської сільської ради Вільнянського району Запорізької області 06.12.2007, не містить посилань на обставини того, що набуття права власності на об`єкт нерухомого майна пов`язане з передачею будь-яких грошових коштів, в обґрунтування чого посилається позивач.

Посилань на обставини спільного будівництва, матеріальних та фізичних витрат/вкладень на/в об`єкт нерухомого майна позов не містить. Надані до позовної заяви докази наявності таких ознак також не містять. Отже, такі обставини в обґрунтування заяви про забезпечення позову позивачем не ставляться.

Судового рішення, яке б встановлювало факт спільного проживання сторін однією сім`єю матеріали цивільної справи не містять.

На підставі викладеного, суд не вбачає підстав для задоволення заяви про забезпечення позову на даній стадії судового процесу, оскільки позивачем не обґрунтовано вимоги щодо забезпечення позову відносно предмету позову, забезпечення позову у виді накладення арешту на житловий будинок та заборони його відчуження за відсутності обґрунтованих посилань на наявність ймовірного майнового права позивача на спірний об`єкт (з урахуванням стадії розгляду справи) на переконання суду не буде сприяти забезпеченню збалансованості інтересів сторін та може містити неприпустиме та свавільне втручання в майнові права відповідача відносно спірного об`єкту нерухомого майна.

Керуючись ст.ст. 149-153 ЦПК України, суддя, -

постановив:

в задоволенні заяви ОСОБА_1 про забезпечення позову відмовити.

Ухвала може бути оскаржена до Запорізького апеляційного суду через Вільнянський районний суд Запорізької області шляхом подачі в 15-денний строк з дня її проголошення апеляційної скарги.

Учасник справи, якому повне рішення суду або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на ухвалу суду якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, встановлені для оскарження ухвали, продовжуються на строк дії такого карантину.

Суддя Н. Ю. Мануйлова

13.05.2020