Ухвала суду № 89221371, 13.05.2020, Галицький районний суд м. Львова

Справа № 461/3850/20

Провадження № 1-кс/461/3100/20

УХВАЛА

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

13.05.2020 м. Львів

Слідчий суддя Галицького районного суду м. Львова Радченко В.Є.

з участю:

секретаря судового засідання Собко В.В.

слідчого Райти Р.А.

прокурора Германовича Н.Б.

підозрюваного ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Львові клопотання слідчого СВ Галицького ВП ГУ НП у Львівській області Райти Р.А. по кримінальному провадженню № 12020140050001442 від 05.05.2020 про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою підозрюваному у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 15 – ч.2 ст.185 КК України

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженцю м.Львова, громадянину України, без місця реєстрації, проживаючому за адресою: АДРЕСА_1 , інваліду другої групи, має на утриманні неповнолітну дитину, раніше неодноразово судимому, востаннє вироком Галицького районного суду м.Львова від 26.02.2020 за ч.2 ст.185 КК України до одного року позбавлення волі, на підставі ст.75 КК України з однорічним іспитовим строком,-

ВСТАНОВИВ:

Слідчий слідчого відділу Галицького відділу поліції Головного управління Національної поліції у Львівській області Райта Р.А. звернувся до суду з клопотанням про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою підозрюваному у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 15 – ч.2 ст.185 КК України ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Відповідно ч.5 ст.182 КПК України просить визначити заставу в розмірі 5 прожиткових мінімум ів для працездатних осіб.

Клопотання мотивує тим, що ОСОБА_1 , підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 15 – ч.2 ст.185 КК України, санкція якого передбачає покарання у виді позбавлення волі на строк понад три роки. Зазначає, що стороною обвинувачення дотримано вимогу розумної підозри, оскільки наявні на даний час докази у кримінальному провадженні свідчать про об`єктивний зв`язок підозрюваного ОСОБА_1 із вчиненням кримінального правопорушення. Підставою для застосування щодо ОСОБА_1 запобіжного заходу у виді тримання під вартою стали обґрунтована підозра останнього у вчиненні злочину середньої тяжкості, передбаченого ч. 2 ст. 15 – ч.2 ст.185 та наявність ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, які дають підстави вважати, що останній може переховуватися від органу досудового розслідування та/або суду з метою уникнення кримінальної відповідальності усвідомлюючи, що у зв`язку з вчиненням злочину під час іспитового строку йому буде призначене покарання у вигляді позбавлення волі; може незаконно впливати на представника потерпілого та свідків, покази яких було взято за основу при оголошенні підозри; вчиняти інші кримінальні правопорушення, оскільки перебуваючи на волі після відбуття покарання останній на шлях виправлення не став та продовжує вчиняти кримінальні правопорушення та враховуючи ту обставину, що у останнього відсутні законні джерела доходу.

Враховуючи викладені вище обставини, а також те, що підозрюваний не має міцних соціальних зв`язків та законних джерел заробітку, немає офіційної реєстрації за місцем проживання, відносно нього 27.02.2020 до Галицького районного суду м.Львова скеровано обвинувальний акт, за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.15-ч.2 ст.185 КК України, а тому жоден інший більш м`який запобіжний захід, передбачений ст. 176 КПК України, не забезпечить належну поведінку підозрюваного ОСОБА_1 та не зможе запобігти вищезазначеним ризикам.

Слідчий та прокурор у судовому засіданні просили задовольнити подане клопотання. Надали пояснення аналогічні викладеним у ньому.

Підозрюваний заперечив проти задоволення клопотання. Просив врахувати, що він є особою з інвалідністю другої групи, має на утриманні неповнолітню дитину.

Заслухавши думку слідчого, прокурора щодо поданого клопотання, пояснення підозрюваного, дослідивши надані матеріали, суд вважає, що клопотання підлягає задоволенню з наступних підстав.

Клопотання слідчого про застосування запобіжного заходу відповідає вимогам ст.184 КПК України і воно отримано підозрюваним 13.05.2020 о 10:50 год. Розгляд клопотання згідно з вимогами ч.2 ст.184 КПК України проведений більш ніж через 3 години після отримання підозрюваним копії клопотання та матеріалів, якими слідчий обґрунтовує доводи клопотання.

Відповідно до вимог ст. 194 КПК України, під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов`язані встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; наявність достатніх підстав вважати, що існує, хоча б один з ризиків, передбачених ст. 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

Згідно з положеннями ст. 178 КПК України при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у ст. 177 цього Кодексу, слідчий суддя, суд зобов`язані оцінити, в тому числі вагомість доказів про вчинення підозрюваним кримінального правопорушення, тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання підозрюваного обвинуваченого винуватим у кримінальному правопорушенні, розмір майнової шкоди, а також дані, що характеризують особу підозрюваного, обвинуваченого.

Відповідно до ч. 1 ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу.

Запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований, окрім як до раніше судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад три роки (п.5 ч.2 ст. 183 КПК України).

Встановлено, що 12.05.2020 ОСОБА_1 повідомлено про підозру у вчиненні ним кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 15 – ч. 2 ст. 185 КК України.

При цьому, поняття "обґрунтована підозра" визначена в рішенні Європейського суду з прав людини від 21 квітня 2011 року у справі "Нечипорук і Йонкало проти України", відповідно до якої цей термін означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об`єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення (рішення у справі "Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства" від 30 серпня 1990 року, п. 32, Series A, № 182). Мета затримання для допиту полягає в сприянні розслідуванню злочину через підтвердження або спростування підозр, які стали підставою для затримання (див. рішення у справі "Мюррей проти Сполученого Королівства" від 28 жовтня 1994 року, п. 55, Series A, № 300-A).

Обґрунтованість підозри ОСОБА_1 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 15 – ч. 2 ст. 185 КК України підтверджується зібраними у кримінальному провадженні доказами, зокрема: протоколом огляду місця події від 04.05.2020, згідно якого встановлено, що за адресою: м. Львів АДРЕСА_2 вул АДРЕСА_3 Хмельницького АДРЕСА_2 17 в магазині «Рукавичка», виявлено викрадені речі і встановлено, особу ОСОБА_1 , який повідомив, що намагався викрасти в магазині «Рукавичка» три упаковки кави та дві плитки шоколаду; протоколом допиту свідка ОСОБА_2 , який безпосередньо затримав ОСОБА_1 з викраденим; протоколом огляду викрадених речей від 05.05.2020; протоколом огляду предмета (записів з камер спостереження) від 06.05.2020.

Надані стороною обвинувачення факти та обставини є достатніми для висновку суду про наявність обґрунтованої підозри ОСОБА_1 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 15 – ч. 2 ст. 185 КК України.

Вказане узгоджується з положеннями ЄСПЛ, відповідно до яких повинні бути надані принаймні деякі факти чи інформація на підтвердження того, що особа підозрюється у вчиненні злочину обґрунтовано (рішення "Мамедов проти Азербайджану" і рішення "Фокс, Кемпбел і Хартлі проти Сполученого Королівства"), що має місце в даному випадку.

Більш того, у п. 48 рішення "Чеботарь проти Молдови" № 35615/06 від 13.11.2007 року - Європейський Суд з прав людини зазначив "Суд повторює, що для того, щоб арешт по обґрунтованій підозрі був виправданий у відповідності з статтею 5 & 1 (с), поліція не зобов`язана мати докази, достатні для пред`явлення обвинувачення, ні в момент арешту ні під час перебування заявника під вартою. Також не обов`язково, щоб затриманій особі були, по кінцевому рахунку, пред`явлені обвинувачення, або щоб ця особа була піддана суду».

Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, вимога розумної підозри передбачає наявність доказів, які об`єктивно зв`язують підозрюваного з певним злочином і вони не повинні бути достатніми, щоб забезпечити засудження, але мають бути достатніми, щоб виправдати подальше розслідування або висунення звинувачення.

Суд встановив, що зазначені у клопотанні обставини підозри мають місце і підтверджуються на цьому етапі розслідування достатньою сукупністю даних, детальний перелік яких міститься в клопотанні слідчого, а документи, які містять такі дані, надані до суду разом з клопотанням.

Оскільки на даному етапі кримінального провадження не допускається вирішення тих питань, які повинен вирішувати суд під час розгляду по суті, а саме питань, пов`язаних з оцінкою доказів з точки зору їх достатності і допустимості для визнання особи винною чи невинною у вчиненні злочину, то слідчий суддя на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів лише визначив, що причетність ОСОБА_1 до вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 15 – ч. 2 ст. 185 КК України, є вірогідною та достатньою для обрання щодо нього такого обмежувального заходу, як тримання під вартою.

Крім того, слідчий суддя вважає, що стороною обвинувачення в повному обсязі доведене існування ризику переховування ОСОБА_1 від органу досудового розслідування або суду з огляду та наступне.

Ризик втечі має оцінюватися у світлі факторів, пов`язаних з характером особи, її моральністю, місцем проживання, родом занять, майновим станом, сімейними зв`язками та усіма видами зв`язку з країною, в якій така особа піддається кримінальному переслідуванню (рішення «Бекчиєв проти Молдови»). ОСОБА_1 неодружений, має на утриманні неповнолітню дитину, є особою з інвалідністю другої групи, офіційно не працевлаштований, немає офіційної реєстрації за місцем проживання, що свідчить про відсутність міцних соціальних зв`язків. Він підозрюється у вчиненні злочину середньої тяжкості під час іспитового строку, встановленого вироком Галицького районного суду м.Львова від 26.02.2020 у справі №461/4500/19. У разі визнання винуватим йому загрожує покарання у виді позбавлення волі на строк до п`яти років, що може стимулювати підозрюваного до втечі.

Слідчим доведена наявність ризиків, передбачених у статті 177 КПК України, які дають підстави вважати, що ОСОБА_1 може продовжити свою злочинну діяльність, оскільки він неодноразово судимий за вчинення злочинів проти власності, після відбуття покарання останній на шлях виправлення не став. 27.02.2020 до Галицького районного суду м.Львова скеровано обвинувальний акт, за вчинення ОСОБА_1 кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.15-ч.2 ст.185 КК України. Тому, є достатні підстави вважати, що підозрюваний може вчинити інше кримінальне правопорушення.

Суд вважає, що існують обставини, які свідчать про обґрунтовану підозру у вчиненні ОСОБА_1 кримінального правопорушення, про достатність підстав вважати, що існують ризики, передбачені статтею 177 цього Кодексу, про недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризикам, зазначеним у клопотанні.

Відповідно до ч. 3 ст. 183 КПК України слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов`язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим обов`язків, передбачених цим Кодексом, крім випадків, передбачених частиною четвертою цієї статті. В ухвалі слідчого судді, суду зазначаються, які обов`язки з передбачених статтею 194 цього Кодексу будуть покладені на підозрюваного, обвинуваченого у разі внесення застави, наслідки їх невиконання, обґрунтовується обраний розмір застави, а також можливість її застосування, якщо таке рішення прийнято у кримінальному провадженні, передбаченому частиною четвертою цієї статті.

Приймаючи до уваги, підстави та обставини, передбачені статтями 177 та 178 цього Кодексу, суд вважає за можливе призначити ОСОБА_1 заставу.

Розмір застави щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні злочину невеликої або середньої тяжкості встановлюється від одного до двадцяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (п.1 ч.5 ст. 182 КПК України).

Виходячи з практики Європейського суду з прав людини розмір застави повинен визначатися тим ступенем довіри, при якому перспектива втрати застави, буде достатнім стримуючим засобом, щоб відбити у особи, щодо якої застосовано заставу, бажання будь-яким чином перешкоджати встановленню істини у кримінальному провадженні.

Визначаючи розмір застави суд враховує, що кримінальне правопорушення, у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_1 , відносяться до категорії злочинів середньої тяжкості, вчинених умисно. Тому з врахуванням вимог законодавства про те, що розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання покладених на підозрюваного обов`язків та не може бути завідомо непомірним для нього, суд приходить до висновку про необхідність обрання підозрюваному запобіжного заходу у виді тримання під вартою із альтернативою внесення застави в розмірі 20 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 42040 грн.

Застава може бути внесена як самим підозрюваним, так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) у будь-який момент у розмірі, визначеному в цій ухвалі про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою.

Заставодавцем не може бути юридична особа державної або комунальної власності або така, що фінансується з місцевого, державного бюджету, бюджету АР Крим, або у статутному капіталі якої є частка державної, комунальної власності, або яка належить суб`єкту господарювання, що є у державній або комунальній власності.

При цьому підозрюваному ОСОБА_1 роз`яснюється, що при застосуванні відносно нього запобіжного заходу у виді застави на нього на строк до 10 липня 2020 року включно покладаються нижчеперелічені обов`язки, передбачені ч. 5 ст. 194 КПК України:

Також підозрюваному і заставодавцю роз`яснюється, що у разі невиконання обов`язків заставодавцем, а також, якщо підозрюваний, будучи належним чином повідомленим, не з`явиться за викликом до органу досудового розслідування та/або суду без поважних причин чи не повідомить про причини своєї неявки, або якщо порушить інші покладені на нього при застосуванні запобіжного заходу обов`язки, застава звертається в дохід держави та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України й використовується у порядку, встановленому законом для використання коштів судового збору.

У разі внесення застави щодо підозрюваного, стосовно якого обрано запобіжний захід у виді тримання під вартою, ці роз`яснення здійснюються уповноваженою службовою особою місця ув`язнення.

Керуючись ст.ст. 369, 376 КПК України, слідчий суддя –

УХВАЛИВ:

Застосувати до підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст.15 – ч.2 ст. 185 КК України ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м.Львова, громадянина України, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , запобіжний захід у виді тримання під вартою у Державній установі «Львівська установа виконання покарань (№ 19)» на строк до 10.07.2020 року включно.

Визначити ОСОБА_1 розмір застави в сумі 42040 грн.

У разі внесення застави, вона може бути внесена на депозитний рахунок суду: отримувач Територіальне управління Державної судової адміністрації у Львівській області; UA598201720355219002000000757; банк отримувача Державна казначейська служба України, м. Київ; МФО 820172; ЄДРПОУ 26306742.

У разі застосування відносно ОСОБА_1 запобіжного заходу у виді застави, - на строк до 10.07.2020 року включно покласти на нього наступні обов`язки:

- прибувати до слідчого, прокурора, суду за кожною вимогою;

- не відлучатися із м. Львова без дозволу слідчого, прокурора або суду;

- повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи;

- здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну.

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Львівського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня проголошення ухвали, а підозрюваним, який перебуває під вартою, з моменту вручення йому копії ухвали.

Слідчий суддя В.Є. Радченко