Вирок № 89220834, 13.05.2020, Звягельський міськрайонний суд Житомирської області (до 25.04.2025 - Новоград-Волинський міськрайонний суд Житомирської області)

Єдиний унікальний номер № 285/1514/20

Провадження № 1-кп/0285/537/20

В И Р О К

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 травня 2020 року м. Новоград-Волинський

Новоград-Волинський міськрайонний суд Житомирської області

в складі: головуючого судді Мозгового В.Б.,

при секретарі Горбатюк І.О.,

за участю прокурора Хотько В.Ю.

обвинуваченого ОСОБА_1 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Новограді-Волинському кримінальне провадження № 12020060090000173 по обвинуваченню:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Сусли Новоград-Волинського району Житомирської області, громадянина України, українця, з неповною середньою освітою, не працюючого, зареєстрований по АДРЕСА_1 проживає АДРЕСА_2 АДРЕСА_3 , раніше судимого 31.01.2006 Новоград-Волинським міським судом за ч. 2 ст. 121 КК України до позбавлення волі на строк 7 років, РНОКПП НОМЕР_1

у скоєнні злочину, передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України, -

встановив:

14 лютого 2020 року ОСОБА_1 , перебуваючи в с. Івашківка Новоград- Волинського району, вирішив вчинити крадіжку зерна кукурудзи з приміщення складу, який знаходиться на огородженій території ТОВ «Івашківка» по вул. Нінеля Голуба, 2 в с АДРЕСА_1 .Реалізуючи свій злочинний намір спрямований на таємне викрадення чужого майна ОСОБА_1 того ж дня, в вечірню пору, приїхав на гужовому возі до вказаної території ТОВ «Івашківка», де переліз через паркан та знаходячись на вказаній території з приміщення складу № АДРЕСА_4 умисно, таємно викрав 5 мішків зерна кукурудзи сорту «СИ Фотон Форс Зеа (гібрид Р-1)», загальною вагою 237,5 кг., вартістю 3,94 грн. за один кілограм.Таким чином ОСОБА_1 після вчинення крадіжки залишив місце вчинення кримінального правопорушення та розпорядився викраденим майном на власний розсуд, чим спричинив ТОВ «Івашківка» матеріального збитку на загальну суму 935,75 грн.

Обвинувачений ОСОБА_1 в судовому засіданні свою вину у вчиненні інкримінованого злочину, передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України визнав повністю, у вчиненому щиро розкаявся та суду пояснив, що він дійсно вчинив злочин за обставин, викладених в обвинувальному акті, а саме: 14 лютого 2020 року перелізши через паркан на території ТОВ «Івашківка», з приміщення складу викрав 5 мішків зерна кукурудзи, частину якої скормив кобилі. Також пояснив, що розумів, що вчиняє крадіжку чужого майна.Про вчинене жалкує та розкаюється, просив суд його суворо не карати.

Представник потерпілого в судове засідання не прибув, направив заяву де просить проводити судові засідання у його відсутності. Будь-яких претензій морального та матеріального характеру не має, при призначенні покарання покладається на розсуд суду.

Приймаючи до уваги повне визнання обвинуваченим ОСОБА_1 своєї вини в обсязі пред`явленого йому обвинувачення, а також те, що він не піддавав сумніву фактичні обставини справи, викладені в обвинувальному акті, правильно розумів зміст цих обставин, у суду не виникає сумнівів в добровільності позиції обвинуваченого, а також у суду не виникає сумнівів в добровільності позиції інших учасників судового провадження у зв`язку з чим, згідно ч. 3 ст. 349 КПК України суд, за згодою учасників судового провадження, визнав недоцільним дослідження доказів щодо тих обставин, які ніким не оспорюються, та визнав можливим обмежити обсяг досліджуваних доказів допитом обвинуваченого, а також дослідженням доказів, що стосуються особи обвинуваченого. При цьому судом роз`яснено учасникам судового провадження, що вони будуть позбавлені права оспорювати ці обставини справи в апеляційному порядку.

Зазначене повністю узгоджується з вимогами п.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, розділу ІІІ Рекомендації № 6 R (87) 18 Комітету міністрів Ради Європи «Відносно спрощеного кримінального правосуддя» та практики Європейського Суду з прав людини щодо їх застосування, згідно яким суд повинен забезпечити належну реалізацію права на справедливий суд під час розгляду кримінальних проваджень шляхом спрощеного і скороченого розгляду.

Судовий розгляд проведено в межах висунутого обвинувачення відповідно до ч. 1 ст. 337 КПК України.

Таким чином виходячи з вищевикладеного та на підставі допиту обвинуваченого, суд приходить до висновку, що вина обвинуваченого ОСОБА_1 у вчиненні злочину доведена повністю, а його дії слід кваліфікувати за ч.3 ст. 185 КК України як таємне викрадення чужого майна (крадіжка), поєднана з проникненням у сховище.

Призначаючи обвинуваченому ОСОБА_1 покарання у відповідності до вимог ст. 65 КК України суд враховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, особу винного та обставини, що пом`якшують та обтяжують покарання.

Обставиною, що пом`якшує покарання обвинуваченого ОСОБА_1 згідно ст. 66 КК України, суд визнає щире каяття у скоєному.

Обставиною, що обтяжує покарання обвинуваченого ОСОБА_1 , згідно ст. 67 КК України, суд визнає рецидив злочинів.

З огляду на вищенаведене, враховуючи сукупність вищезазначених обставин, характер, обставини та тяжкість вчинених кримінальних правопорушень, дані про особу обвинуваченого ОСОБА_1 , який повністю визнав свою вину, щиро розкаявся у вчиненому, на обліку у психіатра та нарколога не значиться, раніше судимий, відсутність вимог матеріального характеру у потерпілого, суд приходить до переконання, що виправлення і перевиховання обвинуваченого ОСОБА_1 можливе в умовах без ізоляції від суспільства із застосуванням ст. 75 КК України із звільненням його від відбування покарання з випробуванням, бо вважає це покарання є необхідним і достатнім для виправлення обвинуваченого та попередження скоєння ним кримінальних правопорушень у майбутньому.

Крім того, призначення покарання обвинуваченому ОСОБА_1 з застосуванням вимог ст. 75 КК України, буде відповідати принципу необхідності і достатності для виправлення обвинуваченого і є дотриманням судом принципів «рівних можливостей» та «справедливого судового розгляду», встановлених ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року та не суперечить практиці Європейського Суду з прав людини та нормам кримінального законодавства України.

Долю речових доказів у кримінальному провадженні належить вирішити відповідно до вимог ст.100 КПК України.

У кримінальному провадженні цивільний позов не заявлено.

Відповідно до ст. 124 КПК України стягнути з ОСОБА_1 на користь держави витрати за проведення судової експертиз в сумі 1307, 52 грн.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст., 66-68 КК України, ст. ст. 100, ч. 3 ст. 349, 368, 370, 373, 374 КПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

Визнати ОСОБА_1 винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст. 185 КК України, та призначити йому покарання у вигляді позбавлення волі строком на чотири роки.

На підставі ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_1 від відбування покарання у вигляді позбавлення волі з випробуванням з встановленням іспитового строку тривалістю 1 (один) рік.

На підставі ч. 1 ст. 76 КК України покласти на засудженого ОСОБА_1 наступні обов`язки: 1) періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; 2) повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави витрати за проведення судової експертизи в сумі 1 307 (одна тисяча триста сім) грн. 52 коп.

Речові докази в кримінальному провадженні, а саме:

- п`ять поліпропіленових мішків, які знаходяться на зберіганні в кімнаті зберігання речових доказів Новоград-Волинського ВП ГУНП в Житомирській області - знищити;

- 84 кг зерна кукурудзи, які знаходяться на зберіганні у представника потерпілого ОСОБА_2 – повернути власнику ТОВ «Івашківка»;

- гужовий віз та кобилу, які знаходяться на зберіганні ОСОБА_1 – повернути власнику.

Вирок може бути оскаржений до Житомирського апеляційного суду через Новоград-Волинський міськрайонний суд Житомирської області протягом 30 днів з моменту його проголошення.

Відповідно до ч.2 ст. 394 КПК України, вирок не може бути оскаржений в апеляційному порядку з підстав заперечення обставин, які ніким не оспорювалися під час судового розгляду і дослідження яких було визнано судом недоцільним відповідно до положень частини третьої статті 349 КПК України.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку.

Копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченому та прокурору.

Суддя В.Б. Мозговий