Ухвала суду № 89220654, 14.05.2020, Коростишівський районний суд Житомирської області

Коростишівський районний суд Житомирської області

Справа № 276/314/20

Провадження № 1-кп/935/233/20

У Х В А Л А

Іменем України

14 травня 2020 року м.Коростишів

Коростишівський районний суд Житомирської області

в складі головуючого судді Рибнікової М.М.

секретаря судових засідань Бондаренко Н.С.

з участю прокурора Лозовика А.В.

обвинуваченого ОСОБА_1

захисника Вдовенка М.В.

розглянувши у судовому засіданні у режимі відеоконференції обвинувальний акт у кримінальному провадженні №12019060140000374 відносно ОСОБА_1 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.ч.2,3 ст.185, ч.2 ст.190 КК України,-

ВСТАНОВИВ:

У провадженні Коростишівського районного суду Житомирської області перебуває дане кримінальне провадження .

У судовому засіданні прокурором заявлено клопотання про продовження обвинуваченому строку тримання під вартою, в обґрунтування якого зазначив, що ризики, які дають достатні підстави вважати, що обвинувачений може вчинити дії, передбачені ч.1 ст.177 КПК України продовжують існувати і на даний час. Обвинувачений, який раніше неодноразово судимий за вчинення умисних тяжких злочинів, має не зняті та не погашені у встановленому законом порядку судимості, на шлях виправлення не став та знову вчинив ряд кримінальних правопорушень, які відносяться до категорії тяжких злочинів та злочинів середньої тяжкості, міцних соціальних зв`язків не має. Отже, є всі підстави вважати, що у разі обрання обвинуваченому більш м`якого запобіжного заходу існують ризики переховування останнього від суду, незаконного впливу на потерпілих, свідків, перешкоджання кримінальному провадженню іншим чином.

Обвинувачений ОСОБА_1 при розгляді клопотання про продовження строку тримання під вартою покладається на розсуд суду.

Захисник - адвокат Вдовенко М.В. заперечив проти клопотання прокурора, просив відмовити в його задоволенні.

Заслухавши думку прокурора, обвинуваченого, захисника, вивчивши матеріали клопотання про продовження строку тримання під вартою, суд дійшов наступного висновку.

Згідно положень ст.331 КПК України, незалежно від наявності клопотань суд зобов`язаний розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою до спливу двомісячного строку з дня надходження до суду обвинувального акта, клопотання про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру чи з дня застосування судом до обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою. До спливу продовженого строку суд зобов`язаний повторно розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою, якщо судове провадження не було завершене до його спливу.

Вирішення питання судом щодо запобіжного заходу відбувається у порядку, передбаченому главою 18 КПК України.

Відповідно до ч.2 ст.177 КПК України, підставою застосування запобіжних заходів є наявність обгрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті, зокрема: переховуватись від органів досудового розслідування та суду, знищити, сховати або спотворити будь-яку з речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, вчинити інше правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється.

Згідно ст.183 ч.1 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден з більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 КПК України.

Метою і підставою тримання під вартою є запобігання спробам переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду, вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється особа, незаконно впливати на потерпілих та свідків або іншим чином перешкоджати кримінальному провадженню.

При судовому розгляді клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, суд враховує вимоги п.п.3,4 ст.5 Конвенції про захист прав людини та практику Європейського суду з прав людини, згідно з якими обмеження прав особи на свободу і особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою.

Зокрема при розгляді клопотання суд оцінює підстави для застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою з урахуванням конкретних обставин справи.

Крім цього, враховуючи практику Європейського суду та положення ч.1 ст. 178 КПК України, при розгляді питання про доцільність тримання особи під вартою, суд бере до уваги характер (обставини) і тяжкість передбачуваного злочину; обґрунтованість доказів того, що саме ця особа вчинила злочин; покарання, яке можливо, буде призначено в результаті засудження; характер, минуле, особисті та соціальні обставини життя особи, його зв`язки з суспільством.

На переконання суду, прокурором доведено, що жоден з альтернативних запобіжних заходів, передбачених ч.1 ст.176 КПК України, не може запобігти встановленим в судовому засіданні ризикам, передбаченим ст.177 КПК України, тому обвинуваченому слід продовжити обрану міру запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, враховуючи тяжкість, характер та ступінь суспільної небезпеки кримінальних правопорушень, які інкримінуються обвинуваченому, та суворість покарання за них, що полягає у позбавленні волі на строк від трьох до шести років за найтяжчий з них, його можливість переховуватись від суду, вчинити незаконний вплив на свідків та потерпілих, зважаючи, що судове слідство триває , учасники судового провадження не допитані, докази з боку обвинувачення та захисту не досліджені, а також враховуючи особу обвинуваченого, який раніше неодноразово судимий за вчинення умисних злочинів, що свідчить про схильність обвинуваченого до вчинення кримінальних правопорушень, міцних соціальних зв`язків не має, оскільки не працює, джерело доходу відсутнє, не одружений, проживає за межами м.Коростишева та Коростишівського р-ну , має не зняту та непогашену судимість, а тому існують ризики, що обвинувачений перебуваючи на волі може переховуватися від суду з метою уникнення від кримінальної відповідальності, незаконно впливати на потерпілих, свідків, вчинити інші кримінальні правопорушення, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином. Відомостями щодо незадовільного стану здоров`я та обґрунтованої неможливості подальшого тримання обвинуваченого під вартою суд також не володіє.

Згідно ч.3 ст.183 КПК України, при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою суд зобов`язаний визначити розмір застави достатньої для забезпечення виконання обвинуваченим обов`язків передбачених цим Кодексом.

Вимогами ст.197 КПК України передбачено, що строк дії ухвали слідчого судді, суду про триманння під вартою або продовження строку тримання під вартою не може перевищувати шістдесяти днів.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.176, 177, 178, 197 КПК України,

ПОСТАНОВИВ:

Продовжити обвинуваченому ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , строк тримання під вартою, на 60 днів, тобто до 12.07.2020 включно.

Заставу визначену ухвалою суду від 20.03.2020 у розмірі 50 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб в сумі 105100 грн., яка може бути внесена як самим обвинуваченим, так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем), а також покладені на обвинуваченого обов`язки, у разі внесення застави, - залишити без змін.

Ухвала підлягає негайному виконанню після її оголошення.

Ухвала у частині продовження обвинуваченим строку тримання під вартою може бути оскаржена до Житомирського апеляційного суду через Коростишівський районний суд Житомирської області протягом семи днів з дня її оголошення.

Суддя М.М.Рибнікова