Ухвала суду № 89220247, 09.05.2020, Мелітопольський міськрайонний суд Запорізької області

Дата документу 09.05.2020

Справа № 937/3200/20

Провадження №1-кс/937/1935/20

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 травня 2020 року Мелітопольський міськрайонний суд Запорізької області у складі:

слідчого судді - Урупи І.В.

за участі:

секретаря судового засідання – Литвиненко В.Є.,

прокурора — Керимова Е.К.,

підозрюваного — ОСОБА_1 ,

захисника підозрюваного – адвоката Савона В.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Мелітополі клопотання старшого слідчого Мелітопольського ВП ГУНП в Запорізькій області Челпанова І.А.у кримінальному провадженні ЄРДР № 12020080140001358 від 08 травня 2020 рокупро застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Мелітополь Запорізької області, громадянина України, який має середню технічну освіту, розлученого, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , такого, що має судимості:

- 23.01.2019 Мелітопольським міськрайонним судом Запорізької області за ч.3 ст. 185 КК України до 4 років позбавлення волі; на підставі ст.ст. 75, 76 КК України, звільнений від відбуття покарання з випробувальним строком 2 роки; станом на 08.05.2020 перебуває на обліку Мелітопольського МРВ ФДУ «Центр пробації» в Запорізькій області,

який підозрюється у вчинені кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 15, ч.3 ст.185 КК України,

ВСТАНОВИВ:

До Мелітопольського міськрайонного суду Запорізької області надійшло клопотання старшого слідчого Мелітопольського ВП ГУНП в Запорізькій області Челпанова І.А., погоджене прокурором Мелітопольської місцевої прокуратури Керимовим Е.К.,у кримінальному провадженні ЄРДР № 12020080140001358 від 08 травня 2020 рокупро застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Клопотання обґрунтовано тим, що ОСОБА_1 підозрюється в тому, що 08 травня 2020 року, приблизно о 02 годині, знаходячись біля буд. № 14 по пров. Балковському в м. Мелітополь Запорізької області, маючи умисел на таємне викрадення чужого майна, діючи повторно та керуючись корисливими мотивами, шляхом подолання паркану проник на подвір`я домоволодіння за вищевказаною адресою, де, за допомогою заздалегідь заготовленого знаряддя злочину - металевого лому, пошкодив вхідні двері та проник до господарської споруди, що є сховищем. Після чого, ОСОБА_1 , з приміщення господарської споруди, з метою подальшого таємного викрадення шляхом перекидання через паркан, узяв та переніс на подвір`я, майно, що належить ОСОБА_2 , загальною вартістю 7650 гривень, а саме:

- бухту електричного мідного кабелю перерізом 2,5мм?, довжиною 10 метрів, вартістю 15 гривень за 1 метр, на суму 150 гривень;

- воскотопку для бджільництва, виготовлену із алюмінію, вартістю 600 гривень;

- два випаровувача (корпуса морозильних камер) до холодильників, виготовлені із алюмінію, вартістю 150 гривень кожен, на суму 300 гривень;

- два компресори до холодильного агрегату «ВС600» в корпусі сірого кольору, вартістю 1500 гривень кожен, на суму 3000 гривень;

- два компресори до побутового холодильного агрегату «ДХМ» в корпусі чорного кольору, вартістю 500 гривень кожен, на суму 1000 гривень;

- мотокосу «Тайга БГ-3200» в корпусі червоного кольору, вартістю 2000 гривень;

- два подовжувача в бухтах з електричним мідним кабелем перерізом 1,5 мм?, довжиною 20 метрів кожен, вартістю 15 гривень за 1 метр, на суму 600 гривень, чим міг заподіяти потерпілому ОСОБА_2 майнову шкоду на загальну суму 7650 гривень, однак не довів свій злочинний умисел до кінця з причин, що не залежали від його волі, оскільки був затриманий під час вчинення злочину потерпілим ОСОБА_2 та свідком ОСОБА_3 . Тим самим, ОСОБА_1 міг заподіяти потерпілому ОСОБА_2 майнову шкоду на суму 7650 гривень.

Таким чином, ОСОБА_1 підозрюється у незакінченому замаху на таємне викрадення чужого майна (крадіжку), вчиненому повторно, поєднаному з проникненням у сховище, тобто у вчиненні кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч.3 ст.15, ч.3 ст.185 КК України.

Вказане правопорушення 08 травня 2020 року внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12020080140001358, за ознаками кримінального правопорушення (злочину)? передбаченого ч.3 ст.15, ч.3 ст.185 КК України.

«08» травня 2020 року ОСОБА_1 затримано у порядку ст.208 КПК України.

«08» травня 2020 року, ОСОБА_1 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч.3 ст.15, ч.3 ст.185 КК України.

Обґрунтовуючи підозру відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , слідчий посилається на наступні докази:

- протокол огляду місця події;

- протокол допиту потерпілого ОСОБА_2 ;

- протокол допиту свідка ОСОБА_4 ;

- протокол допиту свідка ОСОБА_3 ;

- протокол ст.208 КПК України;

- повідомлення про підозру ОСОБА_1 ;

- протокол допиту підозрюваного ОСОБА_1 .

Оскільки, ОСОБА_1 не працює, постійного джерела прибутку не має, раніше судимий за вчинення умисного корисливого злочину, перебуває на випробувальному терміну покарання, на шлях виправлення не встав та знову обґрунтовано підозрюється у вчинені умисного, корисливого, тяжкого кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч.3 ст.185 КК України, за вчинення якого передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк від трьох до шести років, усвідомлюючи ступінь тяжкості вчиненого ним злочину та невідворотності покарання за його вчинення, існує ризик того, що підозрюваний ОСОБА_1 , перебуваючи на волі, буде переховуватись від органів досудового розслідування та суду, а відсутність стійких соціальних зав`язків, постійного місця роботи, що свідчить про можливість підозрюваного ОСОБА_1 без перешкод залишити своє місце проживання.

Таким чином, слідчий вважає, що існують наступні ризики, передбачені ч.1 ст.177 КПК України, а саме підозрюваний ОСОБА_1 може:

-переховуватися від органів досудового розслідування та суду;

-перешкоджати кримінальному провадженню;

-вчинити інше кримінальне правопорушення.

Слідчий вважає, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України, з наступних підстав:

- при обранні особистого зобов`язання та домашнього арешту підозрюваний зобов`язується не відлучатися із населеного пункту, в якому він зареєстрований, житла, в якому він проживає чи перебуває, без дозволу слідчого. Враховуючи тяжкість вчиненого злочину, є ризик того, що ОСОБА_1 буде переховуватися від органів досудового розслідування та суду.

- особи, які заслуговують на довіру та поручаться за виконання підозрюваним ОСОБА_1 обов`язків, передбачених ст. 194 КПК України, відсутні.

- враховуючи відсутність таких осіб, а також те що сам ОСОБА_1 не працевлаштований та не має постійного доходу, що унеможливлює застосування відносно нього запобіжного заходу у вигляді застави.

У зв`язку з вищевикладеним, слідчий вважає, що запобігти ризикам передбаченим ст. 177 КПК України неможливо, при застосуванні до ОСОБА_1 запобіжного заходу, більш м`якого, ніж взяття під варту строком на 60 днів.

На підставі ст. 107 КПК України здійснюється фіксування кримінального провадження за допомогою технічних засобів. Відповідно до вимог ст. 108 КПК України ведеться журнал судового засідання.

Підозрюваний ОСОБА_1 в судовому засіданні проти задоволення клопотання заперечував, свою причетність до скоєння злочину визнав. Просив обрати йому запобіжний захід не пов`язаний з триманням під вартою, при цьому пояснив, що він має бажання працевлаштуватися.

Захисник підозрюваного адвокат Савон В.В. в судовому засіданні проти задоволення клопотання заперечував, просив обрати ОСОБА_1 запобіжний захід не пов`язаний з триманням під вартою у вигляді домашнього арешту, посилаючись на відсутність ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, та на те що підозрюваний має постійне місце проживання, у нього є батько, тобто має міцні соціальні зв`язки та бажає працевлаштуватися на станції То, що належить батьку.

Прокурор ОСОБА_5 просив задовольнити клопотання та обрати щодо підозрюваного запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, посилаючись на обґрунтованість підозри та доведеність ризиків, передбачених ст. 177 КПК України.

Дослідивши матеріали кримінального провадження, заслухавши учасників процесу, суд вважає, що клопотання підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як слідує із наданих суду матеріалів кримінального провадження ОСОБА_1 обґрунтовано підозрюється у скоєнні вищезазначеного злочину.

Згідно з п.4, 5 ч.2 ст. 183 КПК України запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований, окрім як: до раніше не судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад п`ять років.; до раніше судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад три роки.

Відповідно до ст. 178 КПК України слідчий суддя враховує: вагомість наявних доказів про наявність обґрунтованої підозри у вчиненні кримінального правопорушення, в якому підозрюється ОСОБА_1 , дані про особу, на які посилався слідчий в клопотанні, тяжкість покарання, що загрожує підозрюваному, а також конкретні обставини кримінального правопорушення.

З наданих слідчому судді матеріалів вбачаться, що ОСОБА_1 обґрунтовано підозрюється у вчиненні умисного тяжкого злочину, передбаченого ч. 3 ст. 15, ч.3 ст.185 КК України, за вчинення одного з яких передбачене покарання у виді позбавлення волі на строк від трьох до шести років, що підтверджується наступними доказами: протоколом огляду місця події; протоколом допиту потерпілого ОСОБА_2 ; протоколом допиту свідка ОСОБА_4 ; протоколом допиту свідка ОСОБА_3 ; протоколом ст.208 КПК України; повідомленням про підозру ОСОБА_1 ; протоколом допиту підозрюваного ОСОБА_1

ОСОБА_1 , будучи особою, яка має судимості за скоєння умисного корисливого злочину, підозрюється у вчиненні тяжкого умисного корисливого злочину скоєного в період іспитового строку, офіційно не працевлаштований, постійного джерела доходів не має, стійкі соціальні зв`язки відсутні, а тому є достатні підстави вважати, що він може вчинити інше кримінальне правопорушення, та з метою ухилення від кримінального покарання може перешкоджати кримінальному провадженню і переховуватися від органів досудового розслідування та суду, що свідчить про наявність існування ризиків передбачених ст. 177 КПК України.

Таким чином, вважаю, що існують наступні ризики, передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме те, що підозрюваний ОСОБА_1 може: переховуватися від органів досудового розслідування та суду; вчинити інше кримінальне правопорушення.

Вказані обставини у сукупності дають підстави вважати, що запобігти ризикам передбаченим ст. 177 КПК України неможливо, при застосуванні до ОСОБА_1 запобіжного заходу, більш м`якого, ніж тримання під вартою.

При обранні особистого зобов`язання та домашнього арешту підозрюваний зобов`язується не відлучатися із населеного пункту, в якому він зареєстрований, житла, в якому він проживає чи перебуває, без дозволу слідчого. Враховуючи тяжкість злочину, а також є ризик того, що ОСОБА_1 буде переховуватися від органів досудового розслідування та суду з метою уникнення кримінальної відповідальності.

Особи, які заслуговують на довіру та поручаться за виконання підозрюваним ОСОБА_1 обов`язків, передбачених ст. 194 КПК України, відсутні.

Відсутність осіб, які заслуговують на довіру, а також те, що сам ОСОБА_1 , не працює та не має джерела доходу, унеможливлює застосування відносно нього запобіжного заходу у вигляді застави.

У розумінні практики Європейського суду з прав людини, тяжкість обвинувачення не є самостійною підставою для утримання особи під вартою, проте таке обвинувачення у сукупності з іншими обставинами збільшує ризик втечі настільки, що його неможливо відвернути, не взявши особу під варту. У справі «Ілійков проти Болгарії» №33977/96 від 26 липня 2001 року ЄСПЛ зазначив, що «суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків переховування або повторного вчинення злочинів».

Оскільки встановлені ризики, визначені ч. 1 ст. 177 КПК України, відносно підозрюваного на даний час існують слідчий суддя вважає, що даний захід забезпечення кримінального провадження у вигляді тримання під вартою виправдовує такий ступінь втручання у права і свободи обвинуваченого.

Європейський суд з прав людини у рішенні „Подвезько проти України крім іншого зазначає, що пункт 1 статті 5 Конвенції вимагає, що для того, щоб позбавлення свободи не вважалося свавільним, недостатньо самого факту застосування цього заходу згідно з національним законодавством - він також повинен бути необхідним за конкретних обставин. На думку Суду, тримання під вартою відповідно до підпункту «c» пункту 1 статті 5 Конвенції має відповідати вимозі пропорційності, яка обумовлює існування обґрунтованого рішення, в якому здійснюється оцінка відповідних аргументів «за» і «проти» звільнення.

У відповідності до п.п. 61, 62 рішення Європейського суду з прав людини від 24 липня 2003 року по справі «Смирнов проти Росії», наявність підстав для утримання під вартою повинно бути оцінено по кожній конкретній справі з урахуванням всіх обставин справи. Довготривале утримання під вартою може бути виправданим лише при наявності конкретних ознак того, що цього вимагають інтереси суспільства, які незважаючи на наявність презумпції невинності, перевищують інтереси забезпечення поваги до свободи.

Так, ОСОБА_1 підозрюється у вчиненні злочину, передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України, який віднесено до категорії тяжких злочинів, наявність ризиків передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України встановлено в судовому засіданні, та враховані всі данні про особу підозрюваного, а тому вважаю, що більш м`який запобіжний захід не зможе запобігти зазначеним ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України, та забезпечити належну процесуальну поведінку підозрюваного та виконання ним процесуальних обов`язків.

Отже, застосування тримання під вартою, незважаючи на презумпцію невинуватості, з урахуванням серйозності висунутої підозри, наявності ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, на даному етапі є адекватним превентивним заходом, а тому відносно ОСОБА_1 слід застосувати запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.

Відповідно до ч.3 ст.183 КПК України слідчий суддя при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов`язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним обов`язків передбачених цим Кодексом.

Враховуючи матеріальне становище підозрюваного, тяжкість правопорушення у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_1 , слідчий суддя вважає за необхідне визначити заставу відповідно до ч. 5 ст. 182 КПК України у вигляді 20 розмірівпрожиткового мінімуму для працездатних осіб, оскільки внесення застави саме в такому розмірі може гарантувати виконання підозрюваним покладених на нього обов`язків.

Відповідно до ч. 7 ст. 182 КПК України у випадках, передбачених частинами третьою або четвертою статті 183 цього Кодексу, підозрюваний, обвинувачений або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу у розмірі, визначеному в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

Крім цього, суд вважає за необхідне відповідно до норм ч.3 ст.183 та ч.5 ст.194 КПК України у разі внесення застави покласти на підозрюваного обов`язки: прибувати за кожною вимогою до слідчого, прокурора, суду; не відлучатися із населеного пункту, в якому він проживає, без дозволу слідчого, прокурора або суду; повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання, утримуватися від спілкування з потерпілим та свідками у кримінальному провадженні ЄРДР №12020080140001358.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст. 177, 178, 182, 183,192, 193,194, 196, 197, 199, 202, 205, 309 КПК України, слідчий суддя

У Х В А Л И В:

Клопотання старшого слідчого Мелітопольського ВП ГУНП в Запорізькій області Челпанова І.А.у кримінальному провадженні ЄРДР № 12020080140001358 від 08 травня 2020 рокупро застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , задовольнити.

Застосувати до підозрюваного ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою на строк 60 днів в Запорізькому СІЗО.

Строк тримання під вартою обчислювати з моменту затримання, а саме з 02 години 38 хвилин 08 травня 2020 року до 02 години 38 хвилин 06 липня 2020 року.

Строк дії ухвали визначити тривалістю до 02 години 38 хвилин 06 липня 2020 року.

Одночасно визначити запобіжний захід у вигляді застави для забезпечення виконання ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , обов`язків, визначених КПК України.

Розмір застави визначити у межах 20розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб в сумі 42040 грн.у національній грошовій одиниці, яка може бути внесена як самим підозрюваним так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на наступний депозитний рахунок: Отримувач – ТУ ДСАУ в Запорізькій області; Ідентифікаційний код за ЄДРПОУ – 26316700; рахунок №UA378201720355249002000001205 Державна казначейська служба України, м. Київ, МФО 820172; призначення платежу: вид платежу (застава), ПІБ особи, за яку вноситься застава, номер справи (провадження), суд, в якому розглядається справа.

У разі внесення застави покласти на підозрюваного ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , наступні обов`язки: прибувати за кожною вимогою до слідчого, прокурора, суду; не відлучатися із населеного пункту, в якому він проживає, без дозволу слідчого, прокурора або суду; повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання, утримуватися від спілкування з потерпілим та свідками у кримінальному провадженні ЄРДР №12020080140001358.

Термін дії обов`язків, покладених судом, у разі внесення застави визначити до 02 години 38 хвилин 06 липня 2020 року.

Ухвала підлягає негайному виконанню.

Ухвала може бути оскаржена протягом 5 днів з дня її оголошення безпосередньо до Запорізького апеляційного суду.

Слідчий суддя: