Рішення № 89215186, 29.04.2020, Чернігівський окружний адміністративний суд

ЧЕРНІГІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

(повне)

29 квітня 2020 року м. Чернігів Справа № 620/34/20

Чернігівський окружний адміністративний суд у складі:

головуючої судді Тихоненко О.М.,

за участю секретаря Якуш І.В.,

представника позивача Коваленка В.В.,

та представника відповідача Бисикало Т.А.,

розглянувши за правилами загального позовного провадження у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду адміністративну справу за позовом Комунального підприємства «Ревна» до Головного управління Державної податкової служби у Чернігівській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,

У С Т А Н О В И В:

Комунальне підприємство «Ревна» (надалі також – КП «Ревна», позивач) звернулося до суду з позовом до Головного управління Державної податкової служби у Чернігівській області (надалі також – ГУ ДПС у Чернігівській області, відповідач) про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень відповідача № 0000805005 від 08.01.2019, № 0009195005 від 27.03.2019, № 0017055005 від 16.05.2019, № 0017065005 від 17.05.2019 та № 0024405005 від 22.07.2019.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що за період з грудня 2018 року по липень 2019 року включно, відповідачем проведені камеральні перевірки дотримання позивачем строків реєстрації податкових накладних та розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, про що складені акти камеральних перевірок на підставі яких прийняті оскаржувані податкові повідомлення-рішення, якими застосовано штрафні санкції на загальну суму 115281,74 грн. Вказані податкові повідомлення-рішення є протиправними, оскільки складання акту камеральної перевірки у разі несвоєчасної реєстрації податкової накладної чинним законодавством не передбачено, а тому дії зі складання такого акту є протиправними, а усі похідні документи такими, що підлягають скасуванню. Також позивач зазначає, що всі накладні зареєстровані і всі вони зареєстровані до початку перевірки, а тому штрафні санкції не застосовуються. Беручи до уваги викладене, та з огляду на ту обставину, що у діях КП «Ревна» відсутня шкода чи загроза її завдання інтересам держави, зокрема, у вигляді ухилення від сплати податків, застосовані відповідачем в податкових повідомленнях-рішеннях штрафні санкції не відповідатимуть переслідуваній меті та є непропорційними.

Ухвалою Чернігівського окружного адміністративного суду від 11.01.2020 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження. Ухвалою суду надано термін для подачі до суду відзиву на позовну заяву, відповіді на відзив та заперечень.

30.01.2020 представником відповідача, в межах встановленого судом строку, подано відзив на позов, в якому ГУ ДПС у Чернігівській області просить відмовити позивачу у задоволенні позову та зазначає, що за результатами проведених камеральних перевірок встановлено порушення КП «Ревна» граничних термінів реєстрації розрахунків коригування до податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних відповідно до вимог Податкового кодексу України, як наслідок відповідачем правомірно у відповідності до чинного законодавства прийнято оскаржувані податкові повідомлення-рішення.

04.02.2020 КП «Ревна» подано відповідь на відзив, в якій представник позивача зазначає аналогічні обставини для задоволення позовних вимог, які викладено в позові.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав та просив задовольнити їх в повному обсязі, посилаючись на обставини, викладені у позові та відповіді на відзив.

Представник відповідача в судовому засіданні позовні вимоги не визнала, просила відмовити у їх задоволенні, з підстав, викладених у відзиві.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представників сторін, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено таке.

КП «Ревна» 09.08.2004 зареєстроване Семенівською районною державною адміністрацією Чернігівської області в якості юридичної особи, що підтверджується свідоцтвом про державну реєстрацію юридичної особи серії А00 № 372204 та довідкою з єдиного державного реєстру підприємств та організацій України (а.с.14,15).

З 18.08.2004 позивача взято на податковий облік в якості платника податків та зареєстровано в якості платника податку на додану вартість, що підтверджується матеріалами справи (а.с.19-20).

Як слідує з матеріалів справи відповідачем проведено ряд камеральних перевірок дотримання строків реєстрації податкових накладних та розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - ЄРПН) КП «Ревна», якими встановлено порушення граничних термінів реєстрації розрахунків коригування до податкових накладних в ЄРПН відповідно до вимог п. 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України від 02.12.2010 № 2755-VІ (зі змінами і доповненнями) (надалі також – ПК України) та за результатами яких складено наступні акти перевірок:

від 26.12.2018 № 478/25-01-50-05-23/32289015 (а.с.21-23) на підставі якого відповідно до п.120-1.1 ст.120-1 ПК України прийнято податкове повідомлення-рішення від 08.01.2019 № 0000805005 у розмірі 50148,34 грн (а.с.24);

від 20.03.2019 № 221/25-01-50-05-23/32289015 (а.с.45) на підставі якого відповідно до п.120-1.1 ст.120-1 ПК України прийнято податкове повідомлення-рішення від 27.03.2019 № 0009195005 у розмірі 1838,46 грн (а.с.46);

від 11.05.2019 № 546/25-01-50-05-23/32289015 (а.с.52-54) на підставі якого відповідно до п.120-1.1 ст.120-1 ПК України прийнято податкові повідомлення-рішення від 16.05.2019 № 0017055005 у розмірі 37263,81 грн та від 17.05.2019 № 0017065005 у розмірі 4402,12 грн (а.с.55,59);

від 10.07.2019 № 801/25-01-50-05-23/32289015 (а.с.72-73) на підставі якого відповідно до п.120-1.1 ст.120-1 ПК України прийнято податкове повідомлення-рішення від 22.07.2019 № 0024405005 у розмірі 21629,01 грн (а.с.74).

Вважаючи вказані податкові повідомлення-рішення протиправними позивач звернувся до суду за захистом своїх прав та інтересів з відповідним позовом.

Надаючи правову оцінку обставинам справи, суд зазначає таке.

ПК України регулює відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час адміністрування податків, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.

Одним з обов`язків платника податків, передбачених статтею 16 Податкового кодексу України, є обов`язок подавати до контролюючих органів у порядку, встановленому податковим та митним законодавством, декларації, звітність та інші документи, пов`язані з обчисленням і сплатою податків та зборів (п.п.16.1.3 п.16.1 ст.16 ПК України).

Відповідно до пп.75.1.1 п.75.1 ст.75 Податкового кодексу України камеральною вважається перевірка, яка проводиться у приміщенні контролюючого органу виключно на підставі даних, зазначених у податкових деклараціях (розрахунках) платника податків, та даних системи електронного адміністрування податку на додану вартість (даних центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, в якому відкриваються рахунки платників у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, даних Єдиного реєстру податкових накладних та даних митних декларацій), а також даних Єдиного реєстру акцизних накладних та даних системи електронного адміністрування реалізації пального.

Предметом камеральної перевірки також може бути своєчасність подання податкових декларацій (розрахунків) та/або своєчасність реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних, акцизних накладних та/або розрахунків коригування до акцизних накладних у Єдиному реєстрі акцизних накладних, виправлення помилок у податкових накладних та/або своєчасність сплати узгодженої суми податкового (грошового) зобов`язання виключно на підставі даних, що зберігаються (опрацьовуються) у відповідних інформаційних базах.

Відповідно до п.76.1 ст.76 Податкового кодексу України камеральна перевірка проводиться посадовими особами контролюючого органу без будь-якого спеціального рішення керівника такого органу або направлення на її проведення. Згода платника податків на перевірку та його присутність під час проведення камеральної перевірки не обов`язкова.

Пунктом 76.3 цієї ж статті визначено що, камеральна перевірка з інших питань (в тому числі і з питань своєчасності реєстрації податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних) проводиться з урахуванням строків давності, визначених статтею 102 цього Кодексу, тобто протягом 1095 днів.

З огляду на зазначене, в розумінні пп. 75.1.1 п.75.1 ст.75 Податкового кодексу України охоплюються питання своєчасності реєстрації податкових накладних. Виявлення податковим органом цього порушення не потребує наявності будь-яких документів платника податку, достатніми є дані Єдиного державного реєстру податкових накладних, дані податкових декларацій та дані системи електронного адміністрування податку на додану вартість.

Як встановлено судом, КП «Ревна» здійснювалася реєстрація податкових накладних з порушенням строків, визначених пунктом 201.10 ст. 201 розділу V Кодексу (а.с.25-44, 47-51, 56-58, 60-71, 75-95).

Згідно з п. 201.1 ст. 201 ПК України на дату виникнення податкових зобов`язань платник податку зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в ЄРПН у встановлений Кодексом термін.

Відповідно до п. 201.10 ст. 201 ПК України при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну (розрахунок коригування) та зареєструвати її в ЄРПН.

Податкові накладні, які не надаються покупцю, а також податкові накладні, складені за операціями з постачання товарів/послуг, які звільнені від оподаткування, підлягають реєстрації в ЄРПН,

Згідно з п.п. 14.1.60 п. 14.1 ст. 14 Кодексу ЄРПН - це реєстр відомостей щодо податкових накладних та розрахунків коригування, який ведеться центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику в електронному вигляді згідно з наданими платниками податку на додану вартість електронними документами.

Порядок ведення Єдиного реєстру податкових накладних встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Після надходження податкової накладної та/або розрахунку коригування до ДПС в автоматизованому режимі здійснюється їх розшифрування та проводяться перевірки, зокрема, факту реєстрації/зупинення реєстрації/відмови в реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування з такими ж реквізитами. За результатами перевірок, визначених п. 12 Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних, формується квитанція про прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування. Квитанція в електронній формі надсилається платнику податку протягом операційного дня та є підтвердженням прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування. Примірник квитанції в електронній формі зберігається в ДПС.

Підтвердженням продавцю про прийняття його податкової накладної та/або розрахунку коригування до ЄРПН є квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі, яка надсилається протягом операційного дня.

Датою та часом надання податкової накладної та/або розрахунку коригування в електронному вигляді до центрального Органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову і митну політику, є дата та час, зафіксовані у квитанції.

Реєстрація податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у ЄРПН повинна здійснюватися з урахуванням граничних строків:

для податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних, складених з 1 по 15 календарний день (включно) календарного місяця, - до останнього дня (включно) календарного місяця, в якому вони складені;

для податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних, складених з 16 по останній календарний день (включно) календарного місяця, - до 15 календарного дня (включно) календарного місяця, наступного за місяцем, в якому вони складені;

для розрахунків коригування, складених постачальником товарів/послуг до податкової накладної, що складена на отримувача - платника податку, в яких передбачається зменшення суми компенсації вартості товарів/послуг їх постачальнику, - протягом 15 календарних днів з дня отримання такого розрахунку коригування до податкової накладної отримувачем (покупцем).

У разі порушення цього терміну застосовуються штрафні санкції згідно з цим Кодексом.

Якщо сума, визначена відповідно до пункту 200-1.3 статті 200 1 цього Кодексу, є меншою, ніж сума податку в податковій накладній та/або розрахунок коригування, які платник повинен зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних, то платник зобов`язаний перерахувати потрібну суму коштів із свого поточного рахунку на свій рахунок в системі електронного адміністрування податку на додану вартість.

Згідно з підпунктом 200-1.3 ст. 200-1 ПК України платник податку має право зареєструвати податкові накладні та/або розрахунки коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних на суму податку (SНакл), обчислену за встановленою у цьому пункті формулою (надалі також – реєстраційна сума).

Відповідно до пункту 13 Порядку електронного адміністрування податку на додану вартість, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 16.10.2014 № 569 (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) (надалі також - Порядок) ДФС автоматично обчислює суму податку, на яку платник податку має право зареєструвати податкові накладні та/або розрахунки коригування в Реєстрі.

Відповідно до пунктів 2, 4 Порядку електронного адміністрування податку на додану вартість рахунок у системі електронного адміністрування податку (далі - електронний рахунок) - рахунок, відкритий платнику податку в Казначействі, на який таким платником перераховуються кошти у сумі, необхідній для досягнення розміру суми податку, на яку платник податку має право зареєструвати податкові накладні та/або розрахунки коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - Реєстр), а також у сумі, необхідній для сплати узгоджених податкових зобов`язань з податку. Електронний рахунок відкривається платнику податку Казначейством автоматично на безоплатній основі.

Згідно з пунктами 10, 12 зазначеного Порядку зареєстрованим платникам податку значення суми податку, на яку платник податку має право зареєструвати податкові накладні та/або розрахунки коригування в Реєстрі, визначена відповідно до пункту 9 цього Порядку, автоматично збільшується ДФС. Якщо сума, обчислена відповідно до пункту 9 цього Порядку, є меншою, ніж сума податку в податковій накладній, яку платник податку повинен зареєструвати в Реєстрі, такий платник перераховує необхідну суму коштів з поточного рахунка на електронний рахунок (в тому числі на додаткові електронні рахунки).

У пунктах 13, 14 зазначеного Порядку визначено, що ДФС автоматично обчислює суму податку, на яку платник податку має право зареєструвати податкові накладні та/або розрахунки коригування в Реєстрі. Казначейство подає ДФС в розрізі платників податку інформацію про суми поповнення електронних рахунків (в тому числі додаткових електронних рахунків) та залишків на таких рахунках.

Таким чином, платник податку на додану вартість має право зареєструвати податкову накладну у разі якщо сума, зазначена в такій податковій накладній, є не меншою ніж сума на рахунку у системі електронного адміністрування податку на додану вартість.

Дана позиція узгоджується з правовими висновками Верховного Суду, які вже неодноразово висловлювалися в постановах від 19.04.2019 у справі № 804/558/17, від 21 лютого 2019 року у справі № 808/2404/17, від 18.05.2018 у справі № 804/4483/17, від 29.01.2019 у справі № 805/4868/16-а та які в силу вимог частини 5 статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України, суд враховує при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин

Згідно з пунктом 120-1.1 ст.120-1 ПК України порушення платниками податку на додану вартість граничного строку, передбаченого статтею 201 цього Кодексу, для реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування до такої податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних (крім податкової накладної, що не надається отримувачу (покупцю), складеної на постачання товарів/послуг для операцій: які звільнені від оподаткування або які оподатковуються за нульовою ставкою) тягне за собою накладення на платника податку на додану вартість, на якого відповідно до вимог статей 192 та 201 цього Кодексу покладено обов`язок щодо такої реєстрації, штрафу в розмірі: 10 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних / розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації до 15 календарних днів; 20 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних / розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації від 16 до 30 календарних днів; 30 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних / розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації від 31 до 60 календарних днів; 40 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних / розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації від 61 до 365 календарних днів; 50 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних / розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації на 366 і більше календарних днів.

Таким чином, враховуючи наведене слідує, що Податковим кодексом України не передбачено виключень щодо застосування норм статті 120-1 ПК України за порушення термінів реєстрації податкових накладних / розрахунків коригування в ЄРПН для окремих випадків, пов`язаних з такими порушеннями, у тому числі у разі несвоєчасної реєстрації в ЄРПН податкової накладної, складеної без факту здійснення оплати по господарським операціям.

Посилання позивача на той факт, що податкові накладні зареєстровані в Єдиному реєстрі податкових накладних до початку проведення перевірок, а тому штрафні санкції не застосовуються, не приймається судом до уваги, оскільки вищевказаними актами перевірок встановлено порушення вимог п.201.10 ст.201 ПК України, відповідальність за яке передбачено п.120-1.1 ст.120-1 ПК України.

Разом з тим, останнім абзацом п.120-1.1 ст.120-1 ПК України передбачено, що у разі реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування до податкової накладної до початку проведення перевірки, предметом якої є дотримання вимог цього Кодексу щодо своєчасності реєстрації таких документів в Єдиному реєстрі податкових накладних, штрафні санкції, передбачені пунктом 120-1.2 цієї статті, не застосовуються.

Оскаржуваними податковими повідомленнями-рішеннями штрафні санкції пунктом 120-1.2 ст.120-1 ПК України не застосовувалися.

Отже, суд вважає за необхідне зазначити, що висновок податкового органу є таким, що відповідає нормам чинного законодавства, оскільки пунктом 120-1.1 статті 120-1 ПК України винятки із загальних правил сформульовано чітко та виходячи з синтаксичного аналізу побудови норми права та дійсної мети законодавця, можна зробити висновок, що внесені Законом України від 21.12.2016 № 1797-VIII зміни запровадили виключні випадки звільнення від відповідальності за порушення граничних строків реєстрації податкових накладних, і такі виключення стосуються реєстрації двох видів податкових накладних: 1) яка не надається отримувачу (покупцю) та складена на постачання товарів/послуг для операцій, які звільнені від оподаткування; 2) яка не надається отримувачу (покупцю) та складена на постачання товарів/послуг для операцій, які оподатковуються за нульовою ставкою. Тобто для застосування виключень і звільнення від відповідальності обов`язковою умовою є звільнення операції від оподаткування або її оподаткування за нульовою ставкою.

Стаття 120-1 ПК України відсилає до статті 201 ПК України виключно в частині визначення граничних строків, порушення яких тягне за собою відповідальність, а не визначення видів податкових накладних, порушення строків реєстрації яких не тягнуть за собою відповідальність.

Пункт 201.10 статті 201 ПК України, на який посилається позивач, розрізняє податкові накладні, які не надаються покупцю, а також податкові накладні, складені за операціями з постачання товарів/послуг, які звільнені від оподаткування, як різні категорії податкових накладних, які повинні бути зареєстрованими в ЄРПН, проте не зумовлює застосування інших норм ПК України без урахування мети їх запровадження.

Отже, доводи позивача, що пункт 120-1.1 статті 120-1 ПК України повинен застосовуватися з урахуванням пункту 201.10 статті 201 ПК України і, як наслідок, звільнення від відповідальності за порушення строків реєстрації стосуються трьох видів (категорій) податкових накладних, є безпідставними.

Вказана правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 13.08.2019 у справі № 2040/7988/18.

Також, суд вважає такими, що не ґрунтуються на нормах податкового законодавства посилання позивача на те, що несвоєчасна реєстрація накладних не порушує жодних прав контрагентів та держави, оскільки вказана обставина жодним чином не впливає на обов`язок по реєстрації постачальником товарів/послуг податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних та не звільняє від відповідальності за несвоєчасну реєстрацію відповідних податкових накладних у вказаному реєстрі.

Вказана правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 10.12.2019 у справі № 540/830/19.

Враховуючи вищенаведене, оскаржувані податкові повідомлення-рішення прийняті на підставі та у відповідності до норм чинного законодавства, а тому відсутні правові підстави для їх скасування.

Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною першою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку (частина друга статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України).

Частиною першою статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні (стаття 90 Кодексу адміністративного судочинства України).

Згідно з частинами першою та другою статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

З урахуванням зазначеного, суд, на підставі наданих доказів в їх сукупності, системного аналізу положень законодавства України, дійшов висновку, що позов КП «Ревна» задоволенню не підлягає.

В зв`язку з відмовою в позові підстави для розподілу судових витрат відсутні.

Керуючись статтями 168, 227, 241, 243, 244-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

В И Р І Ш И В:

В задоволенні позову Комунального підприємства «Ревна» до Головного управління Державної податкової служби у Чернігівській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень відмовити повністю.

Рішення суду набирає законної сили в порядку статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та з урахуванням п. 3 розділу VI "Прикінцеві положення" Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення суду. Апеляційна скарга, з урахуванням положень підпункту 15.5 пункту 15 Розділу VII “Перехідні положення” Кодексу адміністративного судочинства України, подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення.

Позивач: Комунальне підприємство «Ревна» (вул. Червона Площа, 14, м. Семенівка, Семенівський район, Чернігівська область, 15400, код ЄДРПОУ 32289015).

Відповідач: Головне управління Державної фіскальної служби у Чернігівській області (вул. Реміснича, 11, м. Чернігів, 14000, код ЄДРПОУ 39392183).

Повний текст рішення суду складено 14.05.2020.

Суддя О.М. Тихоненко