Ухвала суду № 89215120, 28.04.2020, Черкаський окружний адміністративний суд

УХВАЛА

28 квітня 2020 року Справа № 580/825/19

м. Черкаси

Черкаський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Руденко А.В., розглянувши у письмовому провадженні заяву Головного управління Національної поліції України в Черкаській області про поворот виконання рішення суду в адміністративній справі №580/825/19 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Черкаській області про стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні, -

ВСТАНОВИВ:

13.04.2020 до Черкаського окружного адміністративного суду звернулось Головне управління Національної поліції в Черкаській області із заявою про поворот виконання постанови Шостого апеляційного адміністративного суду від 24.06.2019, скасованої постановою Верховного Суду від 26.11.2019, в якій просить стягнути з ОСОБА_1 кошти у сумі 5676 грн. 48 коп., виплачені як середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні.

В обгрунтування заяви зазначило, що у зв`язку із вступом в законну силу постанови Шостого апеляційного адміністративного суду від 24.06.2019 у справі №580/825/19 Управлінням Державної казначейської служби України в Черкаській області 31.07.2019 було проведено безспірне списання коштів у сумі 18 224 грн. 16 коп. на користь ОСОБА_1 як середнього заробітку за час вимушеного прогулу. В подальшому постанова Шостого апеляційного адміністративного суду від 24.06.2019 була скасована постановою Верховного Суду від 28.11.2019 та в частині справу направлено на новий розгляд до Шостого апеляційного адміністративного суду. Постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 19.02.2020 із заявника на користь ОСОБА_1 було стягнуто 12 547 грн. 68 коп. середнього заробітку. З огляду на зазначене із заявника було надмірно стягнуто середній заробіток на користь ОСОБА_1 у сумі 5676 грн. 48 коп. (18 224 грн. 16 коп. - 12 547 грн. 68 коп.). Оскільки на користь ОСОБА_1 було безпідставно стягнуто кошти у сумі 5676 грн. 48 коп., заявник звернувся до суду із заявою про поворот виконання рішення суду.

ОСОБА_1 24.04.2020 надав заперечення проти повороту виконання рішення суду, в яких зазначив, що спірні правовідносини виникли з трудового законодавства, а постановою Верховного Суду від 28.11.2019 та постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 19.02.2020 не встановлено повідомлення ним неправдивих відомостей або подання ним підроблених документів. З вказаних підстав просив у задоволенні заяви про поворот виконання рішення суду відмовити.

Ухвалою суду від 15.04.2020 призначено судове засідання для розгляду заяви Головного управління Національної поліції України в Черкаській області про поворот виконання рішення суду на 15 год. 00 хв. 28 квітня 2020 року.

Учасники справи в судове засідання не прибули, були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання.

Заявник 24.04.2020 подав клопотання про відкладення судового засідання у зв`язку із встановленням постановою Кабінету Міністрів України №211 від 11.03.2020 карантину на території України.

Згідно частини 9 статті 380 Кодексу адміністративного судочинства України неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає судовому розгляду.

Враховуючи, що учасники справи були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання, суд відмовляє у задоволенні клопотання про відкладення розгляду заяви та розглядає заяву у письмовому провадженні.

Розглянувши заяву про поворот виконання судового рішення, суд зазначає таке.

Постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 24.06.2019 у справі №580/825/19 стягнуто з Головного управління Національної поліції в Черкаській області на користь ОСОБА_1 середній заробіток за весь час затримки розрахунку при звільненні в сумі 18 224 грн. 16 коп.

Згідно меморіального ордера №1 від 30.07.2019 з банківського рахунку Головного управління Національної поліції в Черкаській області на користь ОСОБА_1 списано 18 224 грн. 16 коп. згідно виконавчого листа Черкаського окружного адміністративного суду №580/825/19 від 23.07.2019.

Постановою Верховного Суду від 28.11.2019 у справі №580/825/19 постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 24.06.2019 скасовано в частині стягнення з Головного управління Національної поліції в Черкаській області на користь ОСОБА_1 середнього заробітку за весь час затримки розрахунку при звільненні в сумі 18 224,16 грн, а справу у цій частині направлено на новий розгляд до Шостого апеляційного адміністративного суду.

Постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 19.02.2020 у справі №580/825/19 стягнуто з Головного управління Національної поліції в Черкаській області на користь ОСОБА_1 середній заробіток за весь час затримки розрахунку при звільненні в сумі 12547 грн. 68 коп.

Таким чином, з відповідача Головного управління Національної поліції в Черкаській області надмірно стягнуто на користь ОСОБА_1 5676 грн. 48 коп. середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні.

13.04.2020 відповідач звернувся до суду із заявою про поворот виконання рішення суду про стягнення з ОСОБА_1 коштів у сумі 5676 грн. 48 коп., виплачених як середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні.

Правовідносини, пов`язані з поворотом виконання рішення суду, врегульовані статтями 380, 381 Кодексу адміністративного судочинства України.

Згідно пункту 4 частини 1 статті 380 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної чи касаційної інстанції, приймаючи постанову, вирішує питання про поворот виконання, якщо, скасувавши рішення (визнавши його нечинним), він задовольняє позовні вимоги в меншому розмірі.

Згідно частини 7 статті 380 Кодексу адміністративного судочинства України якщо питання про поворот виконання судового рішення не було вирішене згідно із частинами першою - третьою цієї статті, заява відповідача про поворот виконання розглядається адміністративним судом, який розглядав справу як суд першої інстанції.

Згідно частини 4 статті 380 Кодексу адміністративного судочинства України питання про поворот виконання рішення суд вирішує за наявності відповідної заяви сторони.

Статтею 381 Кодексу адміністративного судочинства України визначені особливості повороту виконання в окремих категоріях адміністративних справ.

Так, згідно статті 381 Кодексу адміністративного судочинства України поворот виконання рішення про відшкодування шкоди, заподіяної суб`єктом владних повноважень, каліцтвом, іншим ушкодженням здоров`я або смертю фізичної особи, рішення про присудження виплати пенсій чи інших періодичних платежів з Державного бюджету України або позабюджетних державних фондів, а також рішення про присудження виплати заробітної плати чи іншого грошового утримання у відносинах публічної служби допускається, якщо скасоване рішення було обґрунтовано повідомленими позивачем завідомо неправдивими відомостями або поданими ним підробленими документами.

Статтею 239 Кодексу законів про працю України визначено, що у разі скасування виконаних судових рішень про стягнення заробітної плати чи інших виплат, що випливають з трудових правовідносин, поворот виконання допускається лише тоді, коли скасоване рішення грунтувалося на повідомлених позивачем неправдивих відомостях або поданих ним підроблених документах.

Таким чином, згідно вказаних норм, поворот виконання рішення є неможливим у разі скасування судового рішення про стягнення заробітної плати (грошового утримання) чи інших виплат, що випливають з трудових правовідносин, у разі, якщо підстави скасування такого рішення суду не ґрунтувалися на повідомлених позивачем неправдивих відомостях або поданих ним підроблених документах.

Предметом спору у справі є стягнення компенсації за час затримки розрахунку при звільненні ОСОБА_1 відповідно до статті 117 Кодексу законів про працю України.

Відповідно до постанови Верховного Суду від 28.11.2019 у справі №580/825/19 згідно частини 1 статті 47 КЗпП України власник або уповноважений ним орган зобов`язаний в день звільнення провести з ним розрахунок у строки, зазначені статтею 116 цього Кодексу. Відтак, враховуючи те, що спеціальним законодавством, яке регулює грошове забезпечення військовослужбовців, не встановлено дату проведення остаточного розрахунку зі звільненими працівниками та відповідальність роботодавця за невиплату або несвоєчасну виплату працівнику всіх належних сум, суд касаційної інстанції дійшов висновку про можливість застосування норм статті 116 та 117 КЗпП України як таких, що є загальними та поширюються на правовідносини, які виникають під час звільнення з військової служби.

Враховуючи викладене, спірні правовідносини у справі №580/825/19 випливають із трудових правовідносин, пов`язаних із затримкою в розрахунку при звільненні.

Постановою Верховного Суду від 28.11.2019 у справі №580/825/19 встановлено, що при визначенні суми середньоденного грошового забезпечення поліцейського, в алгоритмі розрахунку апеляційний суд застосував фактично відпрацьовані робочі дні, а не календарні, як визначено пунктом 9 розділу І Порядку та умов виплати грошового забезпечення поліцейським Національної поліції та курсантам вищих навчальних закладів МВС із специфічними умовами навчання, затвердженого наказом Міністерства внутрішніх справ України №260 від 06.04.2016, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 29.04.2016 за № 669/28799.

Таким чином, при розгляді справи судом не встановлено повідомлення позивачем неправдивих відомостей або надання підроблених документів.

Оскільки спірні правовідносини у справі №580/825/19 випливають із трудових правовідносин і судом не встановлено повідомлення позивачем неправдивих відомостей або надання підроблених документів, поворот виконання рішення суду відповідно положень статті 381 Кодексу адміністративного судочинства України не допускається.

Керуючись статтями 243, 248, 380, 381 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

Ухвалив:

У задоволенні заяви Головного управління Національної поліції України в Черкаській області про поворот виконання рішення суду в адміністративній справі №580/825/19 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Черкаській області про стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні відмовити.

Ухвала набирає законної сили з дати її підписання і може бути оскаржена до Шостого апеляційного адміністративного суду через Черкаський окружний адміністративний суд протягом п`ятнадцяти днів з дати закінчення карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України у зв`язку із запобіганням поширенню на території України коронавірусу СOVID-19.

Головуючий суддя А.В. Руденко